19/06/2015
0Мне сейчас трудно оценивать (дайте чуть времени – "отойти"), но… я чувствую, что в лесном секторе Укураины идут процессы, подобные тектоническим, которые государство полностью не осознает и не понимает…., хотя эти процессы и могут изменить очнень многое…Рынок древесины это один из "тектонических разломов.." , поэтому читайте и вникайте…М.П.
Документ, що регламентує процедуру торгівлі необробленою деревиною планують доповнити новими пунктами.
12 червня цього року нещодавно призначений голова Держлісагентства Олександр Ковальчук зустрівся з лісівниками та деревообробниками західних областей України. Зустріч була присвячена обговоренню труднощів, пов’язаних з торгівлею необробленою деревиною, та пошуку шляхів їх вирішення. Якщо більшість подібних заходів відбуваються за сценарієм «сіли-поговорили-розбіглися», то цей завершився конструктивно – підготовано перелік доповнень, які мають сприяти вирішенню низки пов’язаних з торгівлею необробленою деревиною проблем.
Зустріч відбулася у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, й участь у ній взяли представники лісового господарства, місцевих владних органів та деревообробників із Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Разом із головою Держлісагенства на захід прибув й колишній перший заступник голови Держкомлісгоспу, а нині експерт програми ФЛЕГ Юрій Марчук.
Ковальчук Олександр Петрович, голова Держаного агентства лісових ресурсів УкраїниРозпочинаючи роботу круглого столу, Олександр Ковальчук зазначив: «Ми зібралися тут для того, щоб прийняти певну стратегію роботи, тому прошу усіх висловлюватися конструктивно, з цифрами та без зайвих емоцій. Пропоную розпочати із проблем, які спіткали бізнес».
Присутні у залі деревообробники почергово почали озвучувати проблеми, що виникають у них під час купівлі необробленої деревини заготовленої лісовими господарствами Держлісагентства. Насамперед говорили про недостатнє забезпечення сировиною деревообробних підприємств у той час, коли значну частину кругляка відправляють на експорт. У такій ситуації підприємство не може бути впевнене у придбанні необхідної кількості сировини протягом тривалого терміну, що необхідно для підписання довготривалих закордонних контрактів. А невиконання передбачених контрактом термінів поставки продукції у зв’язку з недостатньою кількістю сировини призводить до накладання чималих фінансових штрафних санкцій. З одного боку, на експорт відправляють лише надлишок заготовленої деревини й забезпечення вітчизняного деревообробника є пріоритетом, з іншого, за твердженням деревообробників, незважаючи на це сировини усе-таки бракує. Олександр Ковальчук взявся аналізувати цифри. Він навів дані по Чернівецькій області, де із виставлених на аукціон 168 тис м3 деревини викуплено лише 91 тис. м3, або 54%. В інших областях відсоток інший, але ситуація аналогічна. «Тож про який брак сировини можна говорити?», ‑ резюмував він. Хтось із присутніх згадав про мораторій на експорт необробленої деревини, впровадження якого має вирішити цю проблему. (Поки що цей закон не опубліковано, а одне із деревообробних підприємств подало позов, просячи суд зобов’язати Президента та Голову Верховної Ради офіційно оприлюднити його – Прим. автора).
Дорош Володимир Ілліч, Інститут підтримки регуляторної реформи УкраїниДалі розглянули вартість деревини. Деревообробники вказували на непрозорість формування стартових аукціонних цін на необроблену деревину та високу її ціну. Пролунала фраза, що ціна кругляка має розраховуватися за принципом «собівартість + мінімальна рентабельність». Натомість представник Держлісагентства зауважив, що немає законодавчого поняття мінімальної рентабельності і для когось це може буди 2%, а для іншого ‑ 25 або й 50%. Дискусія набирала обертів, але щоразу заходила в глухий кут. Зрозумівши, що насправді механізм формування ціни багатофакторний і дуже складний, і для досягнення такого цінового консенсусу, який влаштує усіх знадобиться ще не одна зустріч, сторони вирішили це питання наразі відкласти. Домовилися, що Держлісагентство оприлюднить для широкого загалу затверджену методику формування цін на необроблену деревину, а коли до неї будуть якісь зауваження, то знову зберуться для обговорення.
Ще одна важлива проблема – перекупники деревини, які скуповують лоти на аукціонах, щоб потім продати їх деревообробним підприємствам за більшою ціною. Є й такі, котрі спеціально підвищуютьЩе одна важлива проблема – перекупники деревини вартість лоту до немислимого рівня, щоб зірвати торги і потім придбати лот на додатковому аукціоні, або не оплачують лоту, а отримане аукціонне свідоцтво продають на «чорному» ринку. Таких ділків не зупиняє й гарантійний внесок, який зараз становить 5% вартості лота. Від таких перекупників найбільше потерпають малі та середні підприємства, які неспроможні з ними конкурувати на аукціонах й у результаті не отримують сировину або змушені за неї переплачувати. Пропонували чимало рішень, щоб якщо не цілком, то хоча б частину таких перекупників не допустити до аукціону: збільшення переліку документів, що підтверджують переробку підприємством деревини; підвищення гарантійного внеску для участі в аукціону; визначення відповідальності за надання неправдивих даних; враховувати кількість працівників підприємства та обсяги податків, які воно сплачує; учасників, які підвищать стартову ціну лоту більш ніж на 50%, не допускати до торгів протягом певного терміну тощо. Лунали думки й про те, що потрібно повернутися до практики прямих договорів, але підтримки вони не одержали. Представник товарної біржі «Львівська Універсальна» зазначив, що вже зараз з метою зменшення спекуляцій перекупників при збільшення стартової ціни більше 50% такий лот знімають з торгів. Також біржа дляОбговорили й проблему значних транспортних затрат на транспортування придбаної деревини з лісгоспу до підприємства підтвердження легітимності підприємства почала вимагати дозвіл Держгірпромнагляду України, який є обов’язковим для кожного підприємства з переробки деревини.
Обговорили й проблему значних транспортних затрат на транспортування придбаної деревини з лісгоспу до підприємства. Відповідно до чинного законодавства підприємець може брати участь в аукціонних торгах з реалізації необробленої деревини на всій території України. От і складається ситуації, коли, умовно, підприємець з Жовкви (Львівська обл.), не змігши придбати деревину у ДП «Жовківський лісгосп», змушений возити її з лісгоспу в Івано-Франківській чи Житомирській області. Знову ж таки, це особливо актуально для малих і середніх підприємств. Запропонували для таких переробників проводити окремі аукціони, доступ на який матимуть лише підприємства з цього району (за адміністративно-територіальним принципом).
Запропоновано наказ Держкомлісгоспу №42 доповнити пунктом про відповідальність за подання біржі для участі в торгах сфальсифікованих документівНе оминули увагою й товарних бірж, які здійснюють аукціонні торги необробленою деревиною. Головними зауваження до них були: тривалі терміни повернення гарантійних внесків; вартість їхніх послуг для замовників торгів (лісгоспів), яку для деревообробника закладають у вартість деревини; порушення правил, зокрема, допущення на торги тих підприємств, які не мають права брати у них участь. Представник біржі апелював, що вона не завжди має змогу перевірити на правдивість надані претендентом на участь в аукціоні документи. Окрім того, не визначено відповідальність за подання неправдивих даних. У зв’язку з цим запропоновано наказ Держкомлісгоспу №42 доповнити пунктом про відповідальність за подання біржі для участі в торгах сфальсифікованих документів.
Коли закінчилося обговорення, а тривало воно більше двох годин, Олександр Ковальчук попросив п’ятнадцятихвилинну перерву для підготовки меморандуму (дорожньої карти) за підсумками зустрічі, щоб мати чіткий план дій.
По завершенні перерви слово взяв Юрій Марчук, який і зачитав перелік змін, які за результатами обговорення пропонуватимуть внести у наказ Держкомлісгоспу №42:
• біржі, що здійснюють торги необробленою деревиною, повинні отримувати мінімальну вигоду;
• аукціонний комітет формують із представників біржі (2-3 особи) та продавців і покупців деревини у співвідношенні 50:50;
• здійснювати торги у два етапи:
а) для суб’єктів господарювання на адміністративній території, де відбуваються торги;
б) другий етап на вищому адміністративному рівні (обласні).
• до переліку обов’язкових для участі в торгах додати дозвіл Держгірпромнагляду України;
• учасник торгів (покупець) дає дозвіл на перевірку його статистичних даних;
• розмір гарантійного внеску ‑ 10% вартості лоту;
• у випадках, коли покупець значно перевищив вартість лоту, гарантійний внесок спрямовують у бюджет органу самоврядування;
• відповідальність за невибірку лоту та інші порушення регулюють договором купівлі-продажу;
• відповідальність за надання біржі сфальсифікованих даних покласти на покупця. У випадку підтвердження факту фальсифікації відсторонити такого покупця від торгів на 1 рік.
Зрозуміло, що ці поправки не є остаточними і найімовірніше їх ще кілька разів перепишуть, тим паче, що вони мають пройти процедуру громадських обговорень, однак перший крок до змін зроблено.
«Сьогодні ми знайшли рішення, які на цьому етапі усіх влаштовують. Дякую за конструктивну роботу», ‑ підсумував Олександр Ковальчук.
СТАТТЮ ОПУБЛІКОВАНО У ГАЗЕТІ “ДЕРЕВООБРОБНИК” №11-12 (3359) ВІД 16 ЧЕРВНЯ 2014 РОКУ
