19/06/2015
0У № 12 за 19 червня 2015 р. пишуть таке:
Пожежа у Василькові: найважливіша втрата – втрата часу
Замість локалізації вогню, правильного алгоритму боротьби з вогнем, вчасної абсорбції землі та евакуації населення винні замітають сліди
І в Мозамбіку є чому повчитись
Ще один крок до повного контролю за рухом деревини
Китайська грамота
За рахунок біогазу Піднебесна забезпечує майже третину потреб в енергоносіях, економлячи за рік у межах 10 мільйонів тонн нафти
Життя без сміття
Як зупинити вал відходів власноруч
Дерева без землі
Половина заповідних об’єктів Києва ніколи не потрапить у земельний кадастр
Повернення до життя
Українське товариство охорони птахів ініціювало проект відновлення водно-болотних угідь на період до 2020 року
Деякі публікації ви можете прочитати на сайті www.ekoinform.com.ua у розділі «Статті».
Передплатний індекс через Укрпошу: 49734
Ниже одна из статей номера. Правда её тема – новость только для автора. Прогамма ФЛЕГ проблему не соответствия целевого назначения лесов из земель поднимала многократно.
Половина заповідних об’єктів Києва ніколи не потрапить у земельний кадастр
Дослідження, проведене екологами ЕПП виявило нову, невідому проблему об’єктів природно-заповідного фонду. Крім того, що більшість об’єктів досі не мають встановлених на місцевості меж, деякі з них внести до Державного земельного кадастру не можна буде ніколи.
Така ситуація пов’язана із тим, що низка рішень про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду, у випадках коли такими є окремі дерева, взагалі не вказує площу об’єкта (в нормі, навколо дерева охоронний статус надається ділянці мінімальною площею в проекцію крони). Незначне, здавалось би, недоопрацювання, стає причиною значних проблем вже після створення таких об’єктів. Головною проблемою є неможливість внести такі об’єкти природно-заповідного фонду до Державного земельного кадастру, адже охоронний статус має лише дерево а не земельна ділянка під ним.
«Оскільки ділянка під заповідними деревами не має природоохоронного статусу, її цілком можуть віддати під забудову, або для будь-яких інших потреб, що цілком може стати причиною умисного пошкодження заповідного дерева новим власником ділянки з метою його ліквідації та скасування статусу. – коментує еколог ЕПЛ Олексій Василюк. – Наприклад у Києві, нам не вдалось виявити пам’ятки природи «вікові дерева береки» на вул.Банковій та «Вікові каштани та липи» на вул.Володимирській».
Такі об’єкти виявлені нами у Херсонській області (22), Закарпатській (5), Львівській областях (17) та у м.Києві (106). При цьому, практика прийняття таких рішень порівняно недавня. Так, остання «безземельна пам’ятка» – «Франковий дуб», оголошений у м.Львові відповідно до рішення Львівської обласної ради від 18.03.2014 № 989 «Про створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Франковий Дуб.
Волонтер ЕПЛ Вероніка Скворцова вивчала причину появи безземельних пам’яток природи. Більшість з них створені у роки, коли протягом тривалого часу в адміністративній одиниці не оголошувались нові заказники і пам’ятки природи. Оскільки створення пам’ятки природи, що не має ділянки, – не потребує погодження з землекористувачами, і їх формальне створення не викликає складностей. Відтак, у роки, коли наприклад м.Києву треба було прозвітувати про розвиток мережі ПЗФ, створювали десятки дерев-пам’яток природи, хоча цим площа ПЗФ міста зовсім не змінювалась.
Екологи ЕПЛ вважають, що для вирішення виявленої проблеми необхідно внесення змін до рішень про оголошення заповідних дерев та присвоєння кожній з пам’яток відповідної земельної ділянки не меншої ніж площа проекції крони.
За додатковою інформацію звертайтеся:
Василюк Олексій, еколог ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; vasyliuk@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 – 82; 097-1000 473
