18/06/2015
0Записуйте свої інт. Тоді ви зможете сказати псевдожурналістам, які працюють на замовлення: брешете, нешановні! Ось текст справжніх відповідей О. Єднака на запитання UА Inform. Сам запис можна послухати тут: http://www.lesovod.org.ua/node/24871 А брехні, які створив цей ресурс-зливний бачок — тут: Смотрящий за лесом депутат Еднак http://www.lesovod.org.ua/node/24865. Порівняйте усе самі й як то кажуть, відчуйте різницю.
ОЛ
Єднак О.В.: Алло
Міщенко Ю.: Алло, Остап Владимирович, здравствуйте, удобно говорить Вам?
Єднак О.В.: Так. Доброго дня.
Міщенко Ю.: Это вас беспокоит журналист UА Inform, меня зовут Юлия Мищенко и мы готовим материал о продолжении строительства фортификационных сооружений и у нас возникло несколько вопросов, мы задаем сейчас их разным депутатам, в том числе сегодня общались с Семеном Семенченком, Павлом Кишкарьом. В общем они говорят о том, что есть много проблем на текущий момент, которые не решаються и очень сильно этим обеспокоены, в том числе они и все мы. Они говорят о том, что в частности Семен выезжал на выходных на место строительства и говорил о том, что есть большие участки, которые совсем не задействованы, тут проблема и в человеческом ресурсе, и в менеджменте, и, в частности, в материалах, одним из которых являеться лес, и, соответствено, мы почему звоним к вам, потому что знаем, что вы на заседаниех своей фракции часто очень вопросы эти поднимаете (касательно леса). Скажите мне пожалуста по поводу фортификационных сооружений: на ваш взгляд хватает ли там все-таки стройматериалов и если не хватает то что для этого нужно сделать, чтобы обеспечить все-таки строительство лесом, лесным материалом.
Єднак О.В.: Ну дивіться яка ситуація, ми останнім часом, зокрема і на фракції і з міністрами спілкувалися по даній темі – питання постачання сировини (деревини) на будівництво фортифікаційних споруд стоїть в пріоритеті в новопризначеного голови Держлісагентства, який був призначений, по-моєму, три з половиною тижні тому та тільки приступив до виконання своїх обов’язків.
Наскільки ми розуміємо ситуацію, там більше проблем в організації, тому що держлісгоспи мають отримувати заявки від адміністрацій (райдержадміністрацій чи облдержадміністрацій), де власне будуються фортифікаційні споруди. Останнім часом було питання не тільки заявок. Фактично держлісгоспи, державні підприємства не знали на кого відвантажувати цю сировину: на приватні фірми, що будують ці фортифікаційні споруди чи на облдержадміністрації, тобто це було більше питання організаційне. На скільки мені відомо ці питання були вирішені в останні тижні, до того теж йшли відвантаження деревини, а в останні тижні цей процес більш-менш налагоджений. Тобто, якщо лісгоспам приходять вчасно заявки на постачання деревини, вони їх намагаються максимально виконати.
Також там питання організаційне. Я знаю, що були моменти, коли лісгоспам, які, умовно кажучи, займаються заготівлею дуба і ясена (твердолистяної породи), в яких практично немає, наприклад, сосни, то їм приходять заявки на великі об’єми сосни, соснового кругляка. Або на якісь об’єми пиломатеріалів, які лісгоспи не мають можливості виготовити, бо не мають або конкретно тих розмірів, або не мають переробних потужностей.
Тому тут питання координації і можна ще сказати, що можливо частково затримці сприяло те, що 5 місяців не було призначено голови Держлісагентства (уряд не призначав), тільки три з половиною тижні як працює очільник галузі і в свій час можливо це теж зіграло на те, що були затримки з сировиною. Останні тижні я знаю що процес координації покращився, коли заявки поступають на лісгоспи, які можуть їх виконати, коли лісгоспи можливо менше постачають деревини на експорт, а дають акцент на задоволення заявок на оборону країни. Я знаю, що останні тижні це мало б бути виправлено.
Міщенко Ю.: Скажіть будь ласка чи ви особисто куруєте це питання? Чи хтось із фракції все ж таки контролює? Бо державні органи потребують контролю. Хто контролює саме постачання у лісовій галузі?
Єднак О.В.: Ну ви повинні розуміти, що є центральний орган виконавчої влади – Державне агентство лісових ресурсів, там є керівник, є міністр, вони регулярно нам на фракцію доводять інформацію, паралельно є депутатський контроль в нашій фракції, який постійно моніторить ситуацію на передовій: це Семен Семенченко і Павло Кишкар, в нас ще є Мирослав Маркевич, який там курує більше Харківську область, він сам з цього регіону. Тому депутати, які регулярно відвідують зону АТО, намагаються звичайно дивитись чи немає десь «проволочок». Особисто я та моє завдання – це боротьба з корупцією у самій галузі і реформа Держлісагентства.
Міщенко Ю.: Скажіть будь ласка, а наскільки ви особисто маєте контакт з новопризначеним головою і міністром? Наскільки вони дослухаються до депутатського слова?
Єднак О.В.: Питання оборони країни – це питання здорового глузду, тут не потрібно навіть дослухатися, просто вони нам регулярно доповідають, яка ситуація реально з постачанням деревини, які є організаційні проблеми, ті що я вже називав: з оформленням і з логістикою. І я ж кажу, останнім часом ситуація покращується.
Міщенко Ю.: Але дивіться в мене наприклад особисто виникає запитання, я не професіонал у цій галузі, депутати загалом у своїй масі, вони опікуються кожен своїм колом питань. Міністр все-таки, а тим паче новопризначений голова, вони все таки люди, які контролюють певний сегмент, і вони є професіоналами у своїй галузі. Скажіть будь ласка на скільки депутати все ж таки, вникають, розуміються на цьому і чи є може в когось із депутатів досвід по роботі з лісгоспами або ж на скільки люди професійно підходять до цього питання?
Єднак О.В.: Я ще раз повторюю. У нас депутати, які спеціалізуються на обороні, займаються питаннями безпеки та оборони. Особисто я маю досвід, пов'язаний із лісовою галуззю, і останні півроку ми напрацьовували реформи в цій галузі, подали пропозиції до коаліційної угоди, проконтролювали, щоб список держлісгоспів не був вилучений з об’єктів, які не підлягають приватизації в законопроектах урядових, щоб часом не почалася приватизація лісгоспів, бо вони повинні бути у власності держави. Ми напрацювали дорожню карту реформ і стратегію реформ в лісовому господарстві, яка буквально минулого тижня, в суботу, була презентована Міністерству аграрної політики. Це проект який впроваджується Євросоюзом, Європейським банком реконструкції та розвитку, тобто ми працюємо в єдиній площині, особисто я працю в робочих групах. Ще створена, до речі, за останні місяці платформа реформ при Держлісагентстві, включені були експерти світового банку, народі депутати, представники Держлісагентства, представники деревообробних асоціацій, де теж напрацьовувалися пропозиції до реформ в галузі. Тобто в цьому плані робота постійно йде.
Призначення голови Держлісагентства, якраз сприяє тому, щоб був вчасно задоволений попит на потреби оборони країни і паралельно голова Держлісагентства буде виконувати ті напрацювання по дорожній карті реформ, що були напрацьовані робочими групами, які передбачені в коаліційній угоді, як частина програми дій уряду і т. п.
Міщенко Ю.: Ви кажете ми? Ми – це депутатська група чи хтось конкретно?
Єднак О.В.: Ми – це платформа реформ, це робоча група з представників Держлісагентства, народних депутатів, там по-моєму я один, від профільних асоціацій і експертного середовища.
Міщенко Ю.: Скажіть будь ласка ще таке. Наскільки я знаю, новий голова працював раніше з міністром і фракція – це якісь корпоративні відносини? Все таки нам зараз конче необхідні професіонали в цій сфері у тому числі, адже це одна із стратегічних сфер держави. Чи знаєте ви про цей момент?
Єднак О.В.: Голова Держлісагентства був запропонований на цю посаду міністром аграрної політики і продовольства України Олексієм Павленком, він рекомендував цю людину як таку, що буде виконувати завдання по реформі галузі та по боротьбі з корупцією. Стосовно професіоналів саме у лісовій галузі: там передбачається призначення заступників, до речі це питання також будемо піднімати гостро, оскільки скоро буде місяць, а ще заступники не призначені.
Міщенко Ю.: Наскільки ви особисто задоволенні цим призначенням?
Єднак О.В.: Я не можу зараз робити жодних висновків, оскільки поки що ми, скажімо так, бачимо, що голова прислухається до думок і експертів, і асоціації деревообробних підприємств. Ми останнім часом намагаємось стимулювати розвиток деревообробної галузі. Рано ще говорити наскільки хтось є задоволений чи не задоволений, потрібно працювати і те що я бачу по координації постачань деревини – то можна сказати, що я задоволений.
Міщенко Ю.: Останнє питання, якщо ви доторкнулися реформ, скажіть будь ласка як ви особисто бачите розвиток лісової галузі? Чи є світло в кінці тунелю?
Єднак О.В.: Ми бачимо однозначно позитивні тенденції. Парламент приділяє дуже велику увагу цій галузі, оскільки зараз ми повинні шукати галузі, які зможуть повторити результат сільського господарства, тобто швидке зростання, залучення інвестицій, експортна орієнтованість. Депутатами був проголосований майже три місяці тому в цілому вже закон про мораторій на експорт деревини, нажаль Президент його ще не підписав і профільні асоціації, деревообробники вже дуже навіть радикально налаштовані вимагати підписання цього закону, оскільки тут вже пряме порушення Конституції йде. Про це навіть деякі деревообробні підприємства подали в суд на голову Верховної ради і Президента про те, що вони порушують Конституцію, Закон має бути підписаний або відхилений протягом 15 днів після його прийняття Верховною радою в другому читанні і в цілому. Наразі закон висить два з половиною місяці в адміністрації Президента: не підписаний, не відхилений, нічого з ним не відбувається.
Зараз на розгляді в парламенті знаходяться законопроекти, які тимчасово, по-моєму на два роки, звільняють від оподаткування імпорт деревообробного обладнання, тобто, щоб в умовах коли деревообробники не мають доступу до кредитів, могли оновити своє обладнання, розширити свої деревообробні потужності, оскільки передбачається, що буде достатня кількість сировини в Україні, коли ми перестанемо її відправляти на експорт. Також ми, зокрема і я як народний депутат, намагаємося встановити жорсткий механізм контролю за тим, щоб виконувалися накази Держлісагентства і правила торгівлі деревиною, тобто, щоб не було такого, що частина деревини виставляється на аукціони для українських переробних підприємств, а значна частина в тіньових схемах держлісгоспами відправляється на експорт, незрозуміло за якими цінами, можливо з елементами корупції.
Таким чином, ці дії та спілкування з асоціаціями деревообробного обладнання, які виробляють чи завозять таке обладнання, кажуть, що є дуже серйозне пожвавлення на ринку, тобто девальвація гривні, обмеження на експорт деревини, стимулювання технологічного оновлення деревообробних підприємств через пільги при імпорті обладнання майбутнє реформи в галузі, прозорість в галузі. Бізнес вже піднімає голову, дивиться де вже можна інвестувати і вже є, умовно кажучи, в деревообробних імпортерів обладнання, черги на заявки, на розрахунки, на інвестпроекти в цій сфері, тому ми бачимо тут, що якщо скоординовано все буде зроблено в найближчі роки і галузь знову не перетвориться в кормушку для чиновників, то там буде стрімке зростання.
Міщенко Ю.: То точка неповернення ще не пройдена?
Єднак О.В.: Ще не пройдена. Я вам скажу чесно, от ви говорили про депутатський контроль, начебто це є міністр від Самопомочі, начебто де голова Держлісагентства звітує перед Самопоміччю, але ми здійснюємо і будемо здійснювати жорсткий контроль, оскільки ми розуміємо, що галузь дуже корупціогенна і ми хочемо вберегти новопризначеного голову від помилок, тому що ми пройшли цей етап. Минулого року після «революції гідності» були призначені нові очільники Держлісагентства від іншої політичної сили і вони дуже швидко, буквально за півтора-два місяці вернулися на всі корупційні схеми, які були за часів Януковича. Ми цього не хочемо у жодному разі допустити, тому здійснюємо дуже жорсткий контроль.
Міщенко Ю.: Багато було скарг від представників обласних лісгоспів або від деревообробників, які були обурені до призначення нового голови? Чи люди все ж таки терпляче, мовчки чекали коли буде наведено порядок?
Єднак О.В.: Ви знаєте, галузь звикла мати «генерала», який буде ними командувати, але це теж ілюзія, тому що є у нас 360 державних лісогосподарських підприємств, кожен з яких є практично окремим господарюючим суб’єктом. І минулого року, і останні роки ми бачили, наприклад, що централізоване управління з Києва фактично тільки сприяє розбудові централізованих корупційних схем. Зараз кожен лісгосп має певну свободу дій, обласним управлінням теж потрібна реформа, оскільки незрозуміло чим вони займаються. Вони збирають інформацію, аналітику, наказувати лісгоспам де що рубати вони теж не мають права, тому їхні функції не зрозумілі.
Я впевнений що за 2015 рік галузь покаже результати, навіть при п’ятьох місяцях відсутності керівництва, дуже хороші, оскільки відбулась девальвація гривні, те що лісгоспи відправляють на експорт вони отримують хороші доходи, те що деревообробні підприємства купують в лісгоспах теж суттєво зросло в ціні і на аукціонах зростають ціни. Тому це абсолютно не є трагедією. Так ми втратили 5 місяців, через те ми не могли робити реорганізацію, реформи в галузі, але те що вони на щось скаржаться це теж своєрідна ілюзія, тому що ніхто їм не заважав абсолютно працювати, кожне підприємство в цій сфері є державним і має всі важелі для нормальної стабільної роботи. Все в руках директорів лісгоспів насправді.
Міщенко Ю.: Я зрозуміла, Дуже вам дякую за коментарі. Дуже сподіваюся, що все таки у нас налагодиться і в цій сфері і в усіх інших, в тому числі для будівництва наших споруд. Дуже вам дякую. Гарного вам дня, на все добре, до побачення.
Єднак О.В.: До побачення
