З Прикарпаття продовжують у невідомому напрямку вивозити ліс
«Версії» вже двічі зверталися до теми вивезення великої кількості лісу. Нагадаємо, що йшлося про те, як кожного дня з Івано-Франківського залізничного вокзалу відправляються ешелони із близько 50-ти товарних вагонів, вщент забитих деревиною (приблизно 3600-4000 куб.м деревини щодня).
Також «Версії» повідомляли, що, за неперевіреною інформацією, вагони прямують до румунського кордону на станцію Вадул-Сірет, звідки ліс експортують до Європи.
Щоб, власне, перевірити інформацію редакція, користуючись правом наданим ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про інформацію» та статтями 3, 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернулася з відповідними запитами до начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Голубчака О.І. та до начальника ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Лучка Я.С.
Олексію Івановичу Голубчаку задали кілька запитань:
– повідомити про об’єм та цілепризначення деревени, про яку йде мова;
– надати дані щодо обсягів та використання зрубаного лісосічного фонду області.
Запит редакція відправила 27 травня.
2 червня надійшла відповідь. Ми довідалися, що Івано-Франківська область відноситься до найбільш лісистих регіонів України. Лісистість нашої області виявляється становить аж 42%, тоді як в середньому по Україні цей показник всього 15,9%, що не може не радувати. Ми довідалися про площу земель лісового фонду, про те, що 17 підприємсв Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства є основними лісокористувачами (75%), а решта надано в користування різноманітним національним паркам, агролісгоспам, одному військовому лісгоспу та іншим.
Олексій Іванович також надав дані щодо обсягів та використання зрубаного лісосічного фонду області. За 5 місяців 2015 року підприємство реалізувало на внутрішньому ринку 271,11 тис.куб.м деревини в круглому виді, а на експорт було поставлено 79,8 тис.куб.м. Ну і там різні дрібнички. За травень 8-9 вагонів щодня зі станцій Вигода, Рожнятів, Делятин, Надвірна, Ворохта та 32 вагонилісу в травні для будівницва фортифікаційних споруд на Сході країни.
Що ж до цілепризначення деревени, про яку йде мова (близько 50 вагонів щодня), то пан Голубчак відкараскався від таких значних об’ємів і зробив припущення, що «вагони на залізничній станції Івано-Франківськ можуть бути сформовані із інших областей» та порадив нам звернутися за більш детальною інформацією до Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень.
Олексій Іванович не міг знати, що ми не лише вже зробили це того ж 27 травня, але й навіть отримали оперативну відповідь 28 травня. Ось така швидкість в української залізниці.
Щоправда начальник ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця»Ярослав Степанович Лучко, на відміну від Олексія Івановича Голубчака, був скупий не лише на слова, але й на інформацію.
Панові Лучку «Версії» задали два прості, на наш погляд, питання:
– об’єм вивезеної через залізницю міста Івано-Франківська деревини за період 2014 – травень 2015і транзитний шлях ешелонів;
– об’єм вивезеної деревини з Івано-Франківської області через залізницю за той же період із зазначенням кінцевого місця доставки.
Втім, на прості питання ми отримали непросту відповідь.
Цитата: «Згідно п.4 ст.13 вказаного Закону («Продоступ до публічної інформаці» – Версії) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними та виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Запитувана вами інформація не стосується умов постачання залізничним транспортом товарів, послуг та цін на них, а тому не відносяться до публічної». Кінець цитати.
Вочевидь ліс, що перевозиться не є товаром, а залізниця не надає послуг з його перевезення, бо аж ніяк не займає домінуючого становища на ринку вантажних перевезень.
А далі пан Лучко переводить стрілки (залізничник же) на інших, зазначаючи, що оскільки залізниця є лише перевізником згаданої деревини, то за все відповідають вантажовласники, з якими у залізниці договір на перевезення вантажу і не більше. Тобто інформацією, котру можна назвати публічною, володіють виключно вантажовласники. А залізниця просто махає на переїзді прапорцем.
Тобто, шукайте журналісти вантажовласників. З них і питайте. А я вам інформацію про вантажовласниківне надам, бо «ваш запит не відноситься до запиту на отримання публічної інформації в порядку визначеному вищевказаним законом, а тому не підлягає обов’язковому виконанню».
Іншими словами, пан Лучко послав нас… гуляти по шпалам.
І ми б, можливо, так і зробили, але заважають ешелони гружені деревиною у круглому виді, які й далі щодня відправляються з залізничної станції Івано-Франківськ у невідомому напрямку. Може на станцію Вадул-Сірет, а може ще кудись.