Мисливці хочуть грошей

У людей, які купують за десятки тисяч рушниці й ганяють на джипах немає грошей облаштувати свої забави? (на фото – хоч і не золоті, але й не іржаві унітази мисливського будиночка у Заліссі)
Мої пропозиції до базових документів по Стратегії с/г територій-2020 (група ліс/мисливство) (текст обговорюваного документу — нижче ).
1. Вимагає доопрацювання наступний абзац: "Ліси України виконують в першу чергу екологічні та захисні функції та мають значні обмеження в їх використанні (51% лісів). 16,6% лісів України входять до складу об’єктів та територій ПЗФ, що складає 43% природно- заповідних територій держави".
Що означає "значні обмеження"? Не можна проводити суцільні рубки?– Так давайте так і напишемо.
!6% лісів входять до складу ПЗФ? А до якої категорії? Мисливські заказники? Господарські зони нацпарку, де діяльність фактично необмежена? Теж давайте уточнимо, бо це не привід панікувати і лякатися.
ПРОПОЗИЦІЯ: або деталізувати, або прибрати, тому що у даному вигляді абзац наштовхує на невірні висновки.
2. З фразою "З точки зору соціальних та екологічних вимог потенціал лісового сектору використовується на досить належному рівні" категорично не згоден. Як і пропонував на кр столі, пропоную її прибрати.
3. фразу "мисливське господарство залишається збитковою галуззю;" пропоную виключити. Обгрунтування недостатні, розрахунки непереконливі. Не врахована вартість послуг з надання членства у закритих мисливських клубах, не надано оцінки і розрахунків цих "клубних" послуг тощо.
4. фразу "дуже висока чисельність хижих і шкідливих тварин для мисливського господарства (бродячих собак, котів, вовків, лисиць, єнотовидних собак, шакалів, сірих ворон)" пропоную виключити. Обгрунтування немає, розрахунків немає, обговорень з екологами не було.
5. фразу "Пропагування мисливства та охорони біорізноманіття як елементу культури народу, підвищення ролі громадських мисливських організацій та місцевих громад у веденні мисливського господарства" виключити. Мисливство – кривава забава, елемент відсталості, дикість. Не можна пропаганду цього вписувати у документ такого рівня. Залиши фразу – означає підставити усю роботу під нищівну критику зоозахиснків та екологістів.
6. пункт "Вартість витрат на розвиток мисливського господарства ( матеріально-технічне забезпечення служби охорони, заходи щодо збільшення чисельності мисливських тварин, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, пропагування мисливства ) – 7,2 млн. євро. " — виключити. Необгрунтовано. Що? мисливці такі бідні? ЖАХ!!!!!!!!! Нас просто засміють.
Те саме щодо "Вартість впорядкування мисливських угідь – 6,3 млн. євро. " Що за впорядкування? ПРо що ми говоримо? У людей, які купують за десятки тисяч рушниці й ганяють на джипах немає грошей облаштувати свої забави? ВИКЛЮЧИТИ.
а ось і сам текст: Базові матеріали
Робоча група № 8.3.
ЛІСОВЕ ТА МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Робоча група № 8.3. ЛІСОВЕ ТА МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Конкретна ціль: "забезпечення збалансованого ведення лісового господарства, під яким розуміють догляд за
лісами і лісовими землями та їх використання таким чином і з такою інтенсивністю, щоб підтримувати їх
біорізноманіття, продуктивність, відновлювальну здатність, життєвість та їх потенціал до виконання
тепер і у майбутньому всіх притаманних їх екологічних, економічних і соціальних функцій на місцевому,
національному і глобальному рівнях без пошкодження інших екосистем"
1. Інвентаризація і синтез усіх корисних документів і довідкової інформації
1.1. Загальна оцінка, стан справ, ключові дані
Предметом аналізу робочої групи є аспекти розвитку, пов’язані з лісовим та мисливським господарством. Ці
аспекти відображені в національних документах програмного і стратегічного плану розвитку галузей економіки
та природоохоронного сектору й належать до компетенції таких центральних органів виконавчої влади, як
Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України,
Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження
України, НААН України, Національної комісії з питань енергетичного та комунального регулювання України,
Міністерство інфраструктури, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України. Питання лісового господарства представлені також в Угоді про Асоціацію Україна – ЄС.
Лісове та мисливське господарство мають суттєве значення для сталого розвитку агропромислового комплексу,
а також для продовольчої та енергетичної безпеки країни.
1.1.1. Лісове господарство: стан
Загальна площа лісових ділянок становить 10,4 млн. га, з яких лісовою рослинністю вкриті 9,6 млн. га. Ліси по
території розташовані дуже нерівномірно і сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах.
Внаслідок різноманітності природних умов в Україні спостерігається відносно низький середній рівень
лісистості території країни (15,9%), яка дуже різниться за природними зонами (Українські Карпати – 42%;
Полісся – 26,8%; Лісостеп – 13%; Гірський Крим – 10,4%; Степ – 5,3%). Ліси різних природних зонах вимагають
різних методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу.
Вкриті лісовою рослинністю землі та запас деревини постійно збільшуються. За останні 50 років лісистість
зросла майже в 1,5 рази, а запас деревини – в 2,5 рази. За даними останнього обліку лісів загальний запас
деревини у лісах України дорівнює 2,1 млрд. м³. Середня щорічна зміна запасу на 1 га становить 4,0 м3 гектар і
коливається від 5,0 м3 в Карпатах до 2,5 м3 у Степовій зоні.
Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза,
вільха, ясен, граб, ялиця. Хвойні насадження займають 42% загальної площі, з них сосна – 33%, твердолистяні
насадження – 43%, з них дуб і бук – 32%.
Вікова структура лісів історично склалась під впливом залісення великих площ зрубів у післявоєнний період,
створення нових лісів на значних площах у 50-70 роках минулого століття. В результаті найбільшу питому вагу у
насадженнях мають середньовікові деревостани – 47,5 %. Середній вік лісів становить понад 60 років, іде
поступове старіння лісів, що сприяє погіршенню їх санітарного стану. Половина лісів України створена штучно і
тому потребує посиленого догляду.
Ліси України виконують в першу чергу екологічні та захисні функції та мають значні обмеження в їх використанні
(51% лісів). 16,6% лісів України входять до складу об’єктів та територій ПЗФ, що складає 43% природно-
заповідних територій держави.
В Україні історично сформована ситуація з закріпленням державних лісів за численними постійними
лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам,
установам і організаціям кількох десятків міністерств і відомств). Така ситуація ускладнює можливості
впровадження єдиної державної лісової політики в країні.
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
Близько третини лісів зростають у зоні радіоактивного забруднення, частину з яких повністю виключено з
лісогосподарського виробництва.
1.1.2. Мисливське господарство: стан
Мисливське господарство в Україні ведеться на площі 46,1 млн. га, з них 29,5 млн. га (64,3%) надано в
користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), на 4,8 млн. га (10,5%)
господарюють підприємства Держлісагентства України, на 365 тис. га (0,8%) Товариство військових мисливців і
рибалок , на 11,2 млн. га (24,4%) 562 інші користувачі (переважно приватні підприємства та громадські
мисливські організації). Загалом мисливським господарством займається 1150 юридичних осіб. В Україні
зареєстровано понад 619 тисяч мисливців, з них щорічно в сезоні полювання бере участь біля 300 тис.
мисливців.
У мисливському господарстві працює біля 7 тисяч працівників, у тому числі 577 мисливствознавців та 5,4 тис.
штатних єгерів. Один єгер в середньому обслуговує 8,4 тис. га мисливських угідь.
Загальні витрати на ведення мисливського господарства в Україні становлять 224,9 млн. грн., а надходження від
ведення мисливського господарства – 118 млн. грн. Окупність мисливського господарства залишається на рівні
52%. Ведення мисливського господарства у більшості користувачів збиткове.
Всього в мисливських угіддях України обліковано 6,2 тис. лосів, 13,5 тис. оленів європейських, 3,6 тис. оленів
плямистих, 1,1 тис. ланей, 150,8 тис. козуль, 64,2 тис. кабанів, 616 муфлон, 230 зубрів, 1,9млн. хутрових тварин
та 10,4 млн. птахів.
За минулий сезон мисливцями добуто 106 лосів, 307 оленя європейського, 135 оленів плямистих, 73 лані, 5946
козуль, 21 муфлонів, 6602 кабанів, 257,3 тис. хутрових тварин та 1,9 млн. птахів.
За останні 5 років чисельність копитних мисливських тварин зросла в цілому по Україні на 9,4 тис. голів (з 231,2
тис до 240,6 тис. голів, або на 4%). Добування копитних тварин збільшилось з 12,1 тис. до 13,1 тис. голів (на 1
тис. голів або на 8,2%). За цей період загальні витрати власних коштів користувачів мисливських угідь на
ведення мисливського господарства зросли у 1,6 рази (з 139,4 млн. грн до 224,9 млн. грн).
Надходження (послуги) від ведення мисливського господарства збільшились з 76,7 млн. грн до 118 млн. грн (у
1,5 рази). Виявлення порушень правил полювання зменшилось з 10,3 тис. до 5,1 тисяч випадків (на 50%), а
стягнення штрафів збільшилось з 634,8 тис. до 770,1 тис. гривень (у 1,2 рази). Незважаючи на прийняті
заходи,чисельність окремих видів мисливських тварин залишається без суттєвих змін, об’єми наданих послуг
мисливськими господарствами недостатні для задоволення потреб мисливців.
З точки зору соціальних та екологічних вимог потенціал лісового сектору використовується на досить
належному рівні. В економічному плані показники сектору невисокі. Незважаючи на значний потенціал
лісового сектору, його управління та використання не є ефективним, не відповідає сучасним вимогам і потребує
удосконалення.
1.2. Основні виклики / сильні сторони
1.2.1. Лісове господарство
Аналіз стану та ефективності лісового господарства вказує на те, що ця галузь потребує системних реформ з
метою забезпечення її збалансованого розвитку. Свідченням поглиблення негативних процесів у цій сфері є:
Диференціація лісових підприємств за рівнем фінансового забезпечення та рівнем технічного,
технологічного і кадрового забезпечення;
Зростання соціального невдоволення станом справ у лісовому секторі;
Погіршення якості і стану лісів країни з різних причин, у тому числі внаслідок зміни клімату;
Серед проблем, які гальмують розвиток цієї сфери, виділяються наступні.
необхідність забезпечення балансу між екологічними, економічними та соціальними функціями
збалансованого ведення лісового господарства, що ускладнене складною політичною та економічну
ситуацію в країні, високим рівнем корупції, низькою поінформованістю суспільства та його
упередженим ставленням до лісової галузі, слабкою міжгалузевою кооперацію;
недосконалий розподіл функцій управління, що призводить в окремих випадках до дублювання
функцій або втрати їх виконання. Зокрема це стосується втрати функції забезпечення повноцінного
контролю за додержанням лісового законодавства;
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
ускладнення реалізації прав власності (користування) на ліси викликане зокрема недостатнім
фінансовим забезпеченням процесу оформлення лісокористувачами державної форми власності
речових прав на земельні ділянки, зайняті лісом;
відсутність механізмів управління лісами комунальної власності;
потреба спрощеного нормативного регулювання зміни цільового призначення сільськогосподарських
земель, на яких відбулося природне залісення;
необхідність удосконалення системи ведення лісового господарства, зокрема щодо розвитку захисного
лісорозведення та агролісомеліорації; удосконалення системи протидії лісовим пожежам;
комплексного використання лісосічних відходів; підвищення якості та доступності інформації про ліси
та лісове господарство тощо;
відсутність економічних механізмів реалізації стимулювання запровадження природозберігаючих
технологій або їх елементів, охорони, захисту, розширеного відтворення лісів в тому числі на землях
приватної власності;
відсутність прозорого механізму продажу деревини;
недостатня наукова підтримка розвитку лісового господарства, зокрема відсутність стратегії адаптації
лісів до змін клімату внаслідок постійного (довготривалого) браку коштів на відповідні дослідження;
незаконні рубки та обіг незаконно добутої деревини;
необхідність подолання наслідків воєнних дій на Сході України..
До позитивних моментів (сильних сторін) галузі варто віднести
стійка тенденція стосовно збільшення площі та запасів лісів;
тенденція щодо зменшення обсягів суцільних видів рубок та збільшення обсягів поступових видів рубок
головного користування, запровадження наближеного до природи та багатофукціонального ведення
лісового господарства.
наявність значного потенціалу лісових угідь (які відіграють важливу екологічну, соціальну та
кліматорегулюючу роль), стан яких складний, але не безнадійний,
декларування урядом України необхідності реформування галузі для сталого розвитку лісового
господарства,
1.2.2. Мисливське господарство
Аналіз стану мисливського господарства, яке перебуває під впливом нових економічних відносин у державі,
появою комплексу екологічних, економічних і соціальних проблем, вказує на те, що ця галузь потребує
системного впорядкування з тим, щоб забезпечити ведення мисливського господарства на засадах
збалансованого розвитку, підвищити ефективність управління мисливським господарством, а також збільшити
чисельність основних видів мисливської фауни, особливо копитних.
Свідченням негативних процесів, що відбуваються у мисливському господарстві є:
мисливське господарство залишається збитковою галуззю;
низька чисельність основних видів мисливських тварин, особливо копитних;
дуже висока чисельність хижих і шкідливих тварин для мисливського господарства (бродячих собак,
котів, вовків, лисиць, єнотовидних собак, шакалів, сірих ворон).
Серед основних проблем, що гальмують розвиток цієї сфери, можна виділити
відсутність державної служби охорони мисливського фонду разом з високим рівнем браконьєрства;
великі площі мисливських угідь, що надаються одному користувачеві, особливо в УТМР, в середньому
84 тис. га;
низька ефективність роботи мисливствознавців та єгерської служби (більше 10 тис. га на єгеря), які
мають дуже низьку зарплатню та недостатню фахову підготовку та освіту;
низькі обсяги дичерозведення та недостатнє проведення біотехнічних заходів в угіддях;
недостатня охорона мисливських угідь користувачами мисливських угідь;
відсутність наукового забезпечення галузі мисливського господарства.
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
1.3. Варіанти політики реформування, переваги і вади, очікувані результати, конкретні заходи, які необхідно
здійснити
1.3.1. Лісове господарство
З огляду на вимоги чинного законодавства, за якими органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), а також враховуючи надзвичайно
важливу екологічну, економічну та соціальну роль лісів, необхідність системного визначення основних
напрямків подальшого реформування ведення лісового та мисливського господарства в Україні на основі
всебічного аналізу сучасної ситуації, для забезпечення повнішого задоволення потреб суспільства у деревині та
інших лісових ресурсах на засадах гармонійного поєднання принципів державного регулювання та
довгострокових інтересів держави з механізмами ринкових відносин, з огляду на цілі децентралізації влади,
необхідність розвитку приватного підприємництва, збільшення кількості робочих місць, мінімізації при цьому
корупційних ризиків та вчинення правопорушень, утвердження відкритих, прозорих механізмів прийняття
управлінських рішень та розподілу лісових ресурсів між їх споживачами – виробниками продукції
деревообробки, визнано за доцільне запропонувати наступні першочергові кроки:
I. Розробити на основі системного аналізу чинного законодавства та практики його виконання і
подати для схвалення до Кабінету Міністрів України Стратегію збалансованого розвитку
лісового та мисливського господарства України (Стратегія).
На підставі ухваленої Стратегії мають бути внесені зміни та доповнення до чинних актів законодавства,
що визначають засади державної політики та механізми правового регулювання у сфері лісового та
мисливського господарства, а також з охорони навколишнього природного середовища та використання
природних ресурсів, планування території України, розвитку агропромислового комплексу та розвитку інших
галузей.
Стратегія повинна передбачати:
– подальший розвиток лісового господарства України на принципах сталого розвитку в інтересах
збалансованого задоволення екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
– заборону на приватизацію державних лісів та перегляд відносин власності на ліси й лісові землі;
– уточнення розмежування повноважень владних органів, зокрема органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, контролюючих органів, прав та обов’язків господарюючих суб’єктів,
запровадження більш дієвих механізмів координації, узгодження їх діяльності в інтересах комплексного
використання природних ресурсів, зокрема на засадах публічно-приватного партнерства;
– запровадження додаткових механізмів щодо запобігання корупції при ухваленні управлінських рішень,
видачі дозвільних документів, забезпечення доступу споживачів до деревини та іншої продукції лісу,
забезпечення реалізації цієї продукції у повному обсязі виключно на конкурсних засадах;
– шляхи ліквідації відомчої розпорошеності лісів в Україні, посилення відповідальності лісокористувачів
незалежно від відомчої належності за виконання вимог лісового та мисливського законодавства,
забезпечення відповідної продуктивності та стану лісів, а також підвищення відповідальності та правового
забезпечення діяльності лісової охорони та дієвості державного контролю у сфері ведення лісового
господарства насамперед Державною екологічною інспекцією та її підрозділами на місцях;
– обмеження сфери лісового господарства, як кінцевою стадією, заготівлею деревини, її реалізацією в
круглому виді, а також іншої продукції лісу;
– удосконалення системи фінансово-економічного забезпечення ведення лісового та мисливського
господарства, розширення практики виконання лісогосподарських заходів та операцій підприємствами
малого та середнього бізнесу за результатами конкурсів на договірних засадах з лісогосподарськими
органами та підприємствами, що сприятиме повнішому розмежуванню функцій управління (регулювання),
контролю та здійснення безпосередньо господарської діяльності у сфері лісового господарства, створенню
нових робочих місць, поліпшенню умов життя місцевих жителів, зростанню їх заінтересованості в
досягненні довгострокових цілей лісового господарства, підвищенню рівня економічної ефективності
господарської діяльності у цій сфері;
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
– визначення основних цілей та механізмів адаптації правового регулювання у сфері лісового господарства в
Україні до законодавства ЄС, забезпечення реалізації рекомендацій міжнародних організацій та проектів,
виконаних за їх сприяння в Україні;
– визначення можливості та ефективних шляхів створення на базі існуючих державних лісогосподарських
підприємств єдиної державної лісогосподарської структури, її доцільної організаційно-правової форми з
урахуванням вимог законодавства та особливостей ведення лісового господарства в Україні;
– визначення засад удосконалення системи митного регулювання, зокрема, у сфері експорту необробленої
деревини за межі України;
– удосконалення механізмів фінансування лісогосподарської діяльності з урахуванням регіональних
особливостей, структури та продуктивності лісів, необхідності вирівнювання фінансових умов
забезпечення потреб ведення лісового господарства у різних регіонах України;
– удосконалення системи оподаткування, спрямування коштів від рентної плати за спеціальне використання
лісових ресурсів, інших податкових платежів від реалізації деревини та іншої продукції лісу, переважно на
фінансування лісовідновлення та лісорозведення, охорони та захисту лісу, виконання інших заходів
природоохоронного характеру, передбачених Лісовим кодексом України;
– удосконалення системи продажу необробленої деревини з урахуванням пріоритетного забезпечення
сировиною вітчизняного виробника; забезпечення переходу на європейські стандарти вимірювання,
сортиментації та оцінки якості деревини;
– визначення засад оптимізації системи наукових, проектних та інших установ та організацій, які
перебувають у сфері управління державного органу лісового господарства, а також щодо поліпшення
підготовки кадрів для потреб галузі.
II. Враховуючи положення Коаліційної угоди щодо реформи у сфері управління та охорони довкілля,
особливе державне значення та цінність лісових ресурсів, що перебувають переважно у державній
власності, належність цих ресурсів до об’єктів права власності Українського народу, визнано за необхідне
зберегти центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства та його територіальні
органи.
III. З метою забезпечення формування економічно ефективної системи лісового господарства в Україні
пропонується внести зміни насамперед до наступних актів законодавства:
Назва акту Що потрібно удосконалити, змінити
Лісовий кодекс України Розподіл повноважень між відповідними державними
органами, а також органами місцевого самоврядування
Податковий кодекс України Уточнення об’єктів та порядок оподаткування суб’єктів та
діяльності у сфері ведення лісового господарства.
Бюджетний кодекс України Визначення механізму бюджетного фінансування лісового
господарства з урахуванням регіональних особливостей умов
ведення лісового господарства
Закон України «Про Основні засади (Стратегію)
державної екологічної політики України на
період до 2020 року»
Уточнення засад державної політики щодо лісових ресурсів та
ведення лісового господарства
Кодекс України про адміністративні
правопорушення та Кримінальний кодекс
України
Уточнення підстав та порядку притягнення до
відповідальності за порушення вимог законодавства щодо
лісових ресурсів
Закон України «Про мисливське господарство
та полювання» та інші пов’язані законодавчі та
нормативно-правові акти
Удосконалення системи організації та ведення мисливського
господарства, покращення фінансового забезпечення
мисливського господарства
Державна цільова програма «Ліси України» на
2010-2015 роки
Термін дії чинної Програми завершується у 2015 році.
Необхідне розроблення та прийняття нової державної
цільової програми на подальші роки.
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
Положення про Міністерство екології та
природних ресурсів
Уточнення повноважень Міністерства
Положення про Державне агентство лісових
ресурсів
Уточнення повноважень Агентства
Положення про Державну екологічну
інспекцію
Уточнення повноважень Інспекції
Положення про порядок реалізації
необробленої деревини
Удосконалення системи продажу необробленої деревини
1.3.2. Мисливське господарство
Основними напрямками упорядкування та розвитку мисливського сектора вбачаються наступні:
Реформування мисливського господарства шляхом створення чіткої вертикалі управління мисливським
господарством від районного, обласного рівня до спеціалізованого підрозділу в центральному органі
виконавчої влади.
Спрощення процедури надання в користування мисливських угідь, оптимізація площі мисливських
угідь, що надаються одному користувачу, розроблення порядку та розміру плати за користування
мисливськими угіддями.
Посилення контролю за виконанням обов’язків користувачів мисливських угідь щодо охорони та
відтворення мисливських тварин, раціонального використання їх ресурсів, посилення відповідальності
за порушення вимог чинного законодавства з питань мисливського господарства та полювання як
громадянами так і користувачами мисливських угідь, розширення прав і обов’язків єгерів і посадових
осіб користувачів мисливських угідь, а також мисливців.
Вдосконалення регулювання чисельності хижих та небажаних для мисливського господарства
тварин,управління популяціями копитних мисливських тварин (формування видової
ідентичності,селекційний відбір, формування оптимальної статево-вікової структури з метою
підвищення відсотку самців з високими трофейними якостями).
Розроблення механізму відшкодування збитків завданих мисливськими тваринами лісовому та
сільському господарствах.
Створення умов для розвитку ринку мисливських послуг і продукції мисливського господарства та
сприяння розвитку мисливського туризму і трофейного полювання.
Формування ефективної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для
мисливського господарства, підвищення рівня спеціальних знань мисливців, виховання в них
відповідальності та бережливого ставлення до природи задля підвищення їх авторитету у місцевого
населення.
Пропагування мисливства та охорони біорізноманіття як елементу культури народу, підвищення ролі
громадських мисливських організацій та місцевих громад у веденні мисливського господарства.
1.4. Причини того, чому ці заходи ще не виконані
1.4.1. Лісове господарство
Недосконалість законодавчого регулювання правовідносин у галузі, що містить значну кількість
реальних і прихованих корупційних ризиків
Відсутність дієвої державної підтримки програм розвитку лісового господарства
1.4.2. Мисливське господарство
Недосконалість законодавчого регулювання правовідносин у галузі
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
Відсутність дієвої державної підтримки програм розвитку сфери мисливського господарства
1.5. Вартість проведення заходів, якщо інформація актуальна і наявна
Удосконалення інституційної структури – 15 тис. євро
Удосконалення лісового законодавства – 15 тис. євро
Забезпечення лісового господарства України природозберігаючими технологіями, виробничими
технологічними комплексами і обладнанням для лісовирощування, ведення лісовпорядкування – 6,1 млн євро
Подолання наслідків воєнних дій на Сході України – 2 млн євро.
Вартість впорядкування мисливських угідь – 6,3 млн. євро.
Вартість витрат на розвиток мисливського господарства ( матеріально-технічне забезпечення служби охорони,
заходи щодо збільшення чисельності мисливських тварин, регулювання чисельності хижих та шкідливих
тварин, пропагування мисливства ) – 7,2 млн. євро.
2. Пов’язані положення в Програмі Уряду та Коаліційній Угоді
Коаліційна Угода-2014 – Розділ 4, Пункт 4.4; Розділ 5, Пункти 5,1 5.2. 5.3.
3. Зв’язок з Угодою про асоціацію з ЄС
Стаття 294.
4. Поточна законодавча та нормативно-правова база
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III
Лісовий кодекс України, від 21 січня 1994 року N 3852-XII
Постанова КМ України «Про затвердження Державної цільової програми "Ліси України" на 2010 – 2015
роки» від 16 вересня 2009 р. N 977
Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року N 1478-III
Закон «України Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року N 2894-III
Закон України «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року N 3055-III
Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного лісового
кадастру та обліку лісів» від 20.06.2007 №848
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між
кадастрами та інформаційними системами» від 03.06.2013 №483
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку поділу лісів на категорії та виділення
особливо захисних лісових ділянок» від 16.05.2007 №733;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання
лісових ресурсів» від 23.05.2007 р. № 761;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил рубок головного користування в
гірських лісах Карпат» від 22.10.2008 р. № 929;
Наказ Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження Правил головного
користування» від 23.12.2009 № 364;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових
матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України» від 23.04.1996 №449;
Наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України «Про затвердження Правил
використання корисних властивостей лісів» від 14.08.2012 №502;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил відтворення лісів» від 01.03.2007
№303;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» від
12.05.2008 р. № 929;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» від
27.07.1995 №555;
Наказ Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження Правил пожежної
безпеки в лісах України» від 27.12.2004 №278;
Наказ Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження Інструкції про порядок
ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів» від 01.10.2010 №298/ Зареєстрований
Ініціатива Міністерства аграрної політики
та продовольства України
в Міністерстві юстиції України 16.12.2010 за №1267/18562
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження форм державної статистичної звітності з
земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку
земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» від 05.11.1998 №377, зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 14.12.1998 за №788/3228
Протокол про стале управління лісами (2011) до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток
Карпат (ратифікований Законом України від 16 жовтня 2012 року №5432-VI «Про ратифікацію
Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» і
набрав чинності 21 жовтня 2013 року).
Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. Наказ
Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 року № 42.
5. Додатки
5.1. Бібліографія
1. Загальна характеристика лісів України:
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article…
2. Атаманчук В. "Стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду, перспективи його розвитку в лісах
Держлісагентства" // http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article…
3. Сторожук В.Ф. Удосконалення нормативної бази обліку лісів і земель: розробка пропозицій щодо
удосконалення системи ведення державного лісового кадастру //
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article…
4. Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ (Программа ЕС «Правоприменение и
управление в лесном секторе стран восточного региона действия европейского инструмента соседства и
партнерства-2») 5. Попков М. Лесная политика и стратегия Украины: оценка, проблемы и пути их решения //
Частина 1 http://www.lesovod.org.ua/node/22461
Частина 2 http://www.lesovod.org.ua/node/22474
6. Коаліційна угода. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ VIII скликання, 2014.
7. Сторожук В. АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ПОДІЛУ ЛІСІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ //
HTTP://WWW.FLEG.ORG.UA/DOCS/393
8. Подкоритов В. Першочергові заходи щодо вдосконалення правил торгівлі деревиною в круглому вигляді.
2014. http://www.fleg.org.ua/docs/231
9. Сагаль С. Аналіз потенціалу лісового сектору України та виявлення факторів, що гальмують його інноваційний
розвиток. Деревообробний сегмент. 2014. http://www.fleg.org.ua/docs/213
10. Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ
5.2. Список релевантних проектів і фінансування
UKEEP
NEFCO
5.3. Законодавчі акти
5.4. Інші релевантні документи
Напрацювання Регіональної програми ЄС-СБ «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн
Східного регіону дії Європейського інструменту сусідства та партнерства» (ENA FLEG)
http://www.fleg.org.ua/
Напрацювання проекту ФАО в Україні «Консолідація лісової політики в Україні»
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article…