27/05/2015
0С благодарностью размещаю тезисы выступления на круглом столе, высланные Владимиром Францевичем Романовским. Надеюсь его примеру последуют другие выступающие. Вчера я фотографировал, но из-за отсутствия вспышки и очень плохого света, мало что получилось качественно… Однако, в архивах у меня кое-что ещё есть….
М.П.
Попередні пропозиції групи 8.3. були проаналізовані фахівцями Держлісагентства. Після обговорення проекту тексту та можливих доцільних загальних напрямків реформування було узгоджене загальне рішення щодо необхідності системного підходу до процесу реформування. Таким чином була розроблена концепція (або бачення) реформування лісового та мисливського господарства України як загальний результат напрацювань всіх трьох груп, які працювали під егідою Держлісагентства. Концепція основних напрямків реформування включає:
– розробку і подання для схвалення до Кабінету Міністрів України Стратегії збалансованого розвитку лісового та мисливського господарства України (Стратегія) на основі системного аналізу чинного законодавства та практики його виконання. На даний час проект Стратегії, як законодавче підґрунтя процесу реформування, що містить системний підхід до реформування системи ведення лісового та мисливського господарства включно з питаннями інституційної структури, доопрацьовується;
– обґрунтування необхідності збереження центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, діяльність якого має спрямовуватися і координуватися в установленому порядку;
– перелік законодавчих та нормативно-правових актів, зміни до яких буде необхідно внести при проведенні реформування галузі;
– план першочергових дій на 2015-2016 роки.
На даний час за ініціативи Держлісагентства та за підтримки Продовольчої та Сільськогосподарської Організації ООН відбувається фінансово-економічний аналіз системи підприємств Держлісагентства з метою визначення найбільш ефективних шляхів удосконалення інституційної структури лісового господарства України. Результати очікуємо наприкінці червня-початку липня цього року.
Основні зауваження щодо документу Мінагрополітики
Потрібно зауважити, що документ, підготовлений в рамках групи 8.3., має певні позитивні напрацювання, особливо з огляду на запропоновану заборону приватизації державних лісів та перегляд відносин права власності. Це положення однозначно потрібно підтримати. Разом з цим необхідне зауважити, що в цілому пропозиції не мають системного характеру. Крім того необхідно зазначити такі недоліки:
• реформування інституційної структури.
Запропонована децентралізація управління (створення департаменту при ОДА та компанії на рівні області):
– з огляду на запропоновану руйнацію єдиної системи управління має присмак «сепаратизму та федералізму в окремій галузі виробництва». Такий варіант реформ подібний до російського варіанту і буде мати для України ще гірші наслідки ніж російська реформа лісового господарства мала для Росії, оскільки навіть у Росії було збережено незалежний федеральний орган управління лісовим господарством. Децентралізація державного управління в лісовому господарстві існує у світі ЛИШЕ за умови федерального устрою та ЗА УМОВИ збереження федерального органу управління;
– суперечить міжнародним тенденціям та домовленостям, оскільки тільки на останній 11 сесії Форуму ООН з лісів, на якій було затверджено міжнародні домовленості стосовно лісів на період 2015-2030 рік, наголошено на необхідності додержання належного державного управління та створення умов для реалізації єдиної державної політики в лісовому господарстві;
– суперечить коаліційній угоді, яка передбачає створення єдиної лісової компанії для всіх лісів держави.
Загалом потрібно зазначити, що де юро нормативні та контрольні функції на даний час відокремлені від функції ведення лісового господарства. Нормативну функцію (або функцію розробки законодавчих актів) має Мінагрополітики, контрольну за всіма лісами країни має Мінприроди. До речі передача контрольної функції в Мінприроди призвело до втрати професійного контролю за всіма лісами країни. Контроль, що здійснюється підприємствами Держлісагентства є відомчим контролем, який залишиться у випадку реформування інституційної структури.
Крім того доцільно зауважити, що усталена думка, що завдяки розподілу функцій в ряді європейських країн держава не втручається у питання ведення лісового господарства є хибною. У будь якому разі держава визначає політику ведення лісового господарства через наглядову раду компаній, призначення керівників, контроль роботи тощо.
• основна мета реформування.
Не може метою реформування бути «політика користування», навіть і невиснажливого. Збалансоване лісоуправління передбачає баланс екологічних, економічних та соціальних функцій лісу. Якщо зробити наголос на максимальному економічному ефекті, зберегти баланс не вдасться. На даний час в лісовому господарстві України відмічається порушення балансу і Держлісагентством України запропоновані в проекті Стратегії конкретні кроки для покращення ситуації.
• застосовані поняття.
«Лісове господарство» не включає деревообробну галузь, тому посилання на деревообробну галузь потрібно виключити з документу (стан, причини, напрямки).
• заходи, на які потрібна допомога ЄС.
Ідея створення модельних лісів у різних природних зонах є цікавою і можливо в перспективі і доцільною. Але, як свідчить практика створення таких лісів у Канаді та Росії, конкретні результати від модельних лісів можна отримати років через 20-30. Тому це не вирішить проблем лісового господарства на сьогоднішній день (1) та не дозволить вирішити завдань реформування (2).
Лісовому господарству України конче потрібна комплексна реформа, яка не можлива як без реформування системи оподаткування та зборів лісового господарства так і надання системної підтримки удосконалення ведення лісового господарства, зокрема застосування екологобезпечних технологій.
• напрямки реформування.
Більшість запропонованих напрямків реформування є голослівними, важко або взагалі неможливі для виконання (наприклад – «заборона незаконного втручання в господарську діяльність» (що мається на увазі, яким чином це зробити), «підвищення моральних якостей працівників державного лісового господарства (?), «впровадження об’єктивних методів виявлення корупції» (це як?), «забезпечення рівних умов ведення лісового господарства в лісах усіх форм власності» (закон є єдиним, то що мається на увазі?) тощо.
Необхідний системний підхід до розробки напрямків та прийняття КМУ Стратегії реформування із конкретних планом заходів та визначеним переліком відповідальних за їх виконання. Крім того
Економічна ефективність використання харвесторів та форвардерів в Україні є проблематичною з огляду на вкрай низьку оплату праці. Але разом з цим необхідно зазначити, що їх використання призначене для удосконалення та оптимізації лісозаготівельних робіт, а не для «вирощування цільових та еталонних насаджень» як зазначено у документі.
Рубки догляду наразі проводяться у відповідності до наукових рекомендацій. Тобто для цього потрібно не реформування, а затвердження Інструкції з проведення рубок формування і оздоровлення лісів і зокрема рубок догляду.
Запровадження системи моніторингу лісів не має відношення і не є передумовою до підтвердження законності походження деревини в процесі її обігу.
Удосконалення законодавства є інструментом реформування, а не предметом реформування.
• Щодо причин не виконання заходів
Однією з основних причин чому лісове господарство опинилось у такому стані є недофінансування ведення лісового господарства, соціальної підтримки його працівників
