17/01/2023
0Автор методики і публікації Володимир НИЖНИК, “Лісовий і мисливський журнал
Маршрутний нічний метод обліку диких тварин з використанням тепловізійних приладів.
Нічні обліки дичини з використанням приладів нічного бачення або світових джерел були відомі та застосовувались і раніше, хоча і не мали широкого застосування, з об’єктивних причин та недоліків. Саме технічний прогрес і поява тепловізійних приладів різних модифікацій і технічних можливостей, дозволяють масштабніше застосовувати маршрутний нічний метод обліку диких тварин, насамперед: ратичних, зайця- русака, деяких хутрових звірів, куріпки сірої, і в майбутньому витіснити застосування в мисливському господарстві більшість традиційних методів обліку. Детальніше про це у нашій публікації.
Маршрутний нічний метод обліку диких тварин із використанням тепловізійних приладів (надалі по тексту – МНМзТ) відноситься до прямих методів обліку, тобто – безпосередньо обліковуються наявні на маршруті тварини, і по суті є найпростішим у виконанні, хоча і вимагає дорогих технічних засобів і відповідної підготовки обліковців. Метод базований на тому, що у темний період доби, дикі тварини виходять із своїх денних схованок на більш відкриті простори, активно переміщуються мисливськими угіддями, з’являються біля лісових доріг, на полях та луках, що дає можливість через тепловізійні прилади, практично не турбуючи дичину, побачити і обрахувати її чисельність. Практичне застосування МНМзТ полягає у наступних кроках:
1. Заздалегідь вибирається маршрут обліку з урахуванням усіх вимог до маршрутів.
2. Маршрут перевіряється у денний час на наявність можливих перешкод та інших чинників.
3. За прогнозами погоди підбирається сприятлива для обліків ніч.
4. У визначену ніч екіпаж у складі 2–4 особи (в тому числі – водій) виїжджають автомобілем на таксацію і, використовуючи тепловізійні прилади, обліковують усіх побачених на маршруті диких тварин, про що роблять відповідні відмітки у картці обліку.
5. Коли сумарна площа маршрутів, на яких проведено облік, стає достатньою для отримання достовірних результатів (не менш як 30% від загальної площі стації тварин, які підлягають обліку у даному господарстві), результати таксації зводяться у Зведену таблицю обліку та екстраполюються на загальну площу стації господарства.
Вимоги до маршруту. Вибрані у господарстві маршрути повинні включати всі властиві угіддя для певних видів тварин, які підлягають обліку. Середній бонітет облікованих площ на маршрутах повинен відповідати середньому бонітету угідь стації цих тварин згідно з Проєктом мисливського впорядкування.
При цьому, слід брати до уваги, що у темний період доби такі тварини, як: олені, козулі та кабани часто харчуються на сільськогосподарських полях, де їх обліковувати значно легше. У зв’язку з тим, що під час проведення МНМзТ дикі тварини майже не піддаються турбуванню, якщо і переміщуються від машини, то не швидко і не далеко, прокладати маршрути обліку допустимо не по прямій лінії, а з будь-якими поворотами і навіть паралельно. Лінії маршрутів (маршруту) допустимо прокладати на відстані одна від одної 800–1000 м (на відкритих угіддях), і 500 м (у лісових масивах, по сусідніх квартальних дорогах), при цьому повторний облік тієї ж самої тварини майже виключений.
Площею обліку на маршруті слід вважати: середню ширину обліку (зону достатньої видимості в обидва боки, по 70–100 м в обидва боки (для лісових угідь), до 300 м в обидва боки (для польових угідь), помножену на довжину маршруту, яку зручно визначати за спідометром автомобіля. У разі, коли маршрут місцями пролягає через ділянки обмеженої видимості, площу цих ділянок слід виключати.
ПМ = СШМ х ДМ – СПДБВПМ – площа маршруту, га;СШМ – середня ширина маршруту, м;ДМ – довжина маршруту, м;СПДБМ – сумарна площа ділянок без видимості, га.
Погодні умови значною мірою впливають на якість проведення МНМзТ, а інколи і унеможливлюють їх проведення. Не слід проводити цей метод обліку у ті ночі, коли: проходять опади (сніг, дощ), сильний туман, дні низької активності диких тварин, при повному місяці, при наявності відкритої криги на дорогах (шум від ламання льоду лякає тварин і вони заздалегідь віддаляються з маршруту).
За своєю суттю Маршрутний нічний метод обліку диких тварин з використанням тепловізійних приладів схожий з іншими традиційними методами обліку диких тварин на пробних площах з наступною екстраполяцією на всю площу стації. Відмінністю є час обліку – темний період доби та застосовані технічні засоби – для виявлення тварин використовують тепловізійні прилади, для прискореного та менш шумного пересування – автомобіль.
Під час проведення обліку МНМзТ для уточнення вікової групи, статі або наявності рогів (лосі, олені) доцільно додатково використовувати прилади нічного бачення або світові джерела (потужні ліхтарі).
Слід відзначити, що для обліку деяких видів тварин: норка американська та європейська, видра, куниця лісова та кам’яна, єнотоподібний собака, фазан та інші, там, де використання транспортних засобів неможливо, допускається застосовування МНМзТ і пішим способом.
Переваги маршрутного нічного методу обліку диких тварин з використанням тепловізійних приладів це:
• відносно просте виконання та достатньо висока точність обліків – похибка становить до 10%, чого неможливо добитися при обліках іншими методами, наприклад, такого виду, як заєць-русак;
• значна економія часу, людських, автотранспортних, паливно-мастильних ресурсів. Один екіпаж за 6 годин при швидкості автомобіля 7–10 км/год. здатен облікувати: на лісових угіддях – 0,6–1,2 тис. га; а на польових угіддях – 1,5–3,5 тис. гектарів.
У цього методу обліку є, звичайно, й недоліки. Серед них: відносно дороге та дефіцитне тепловізійне обладнання. Але метод заслуговує на увагу, апробований і продемонстрував високу достовірність результатів.
Тож закликаємо користувачів угідь знайти необхідне обладнання і переконатись в ефективності запропонованого методу обліку дичини.
