13/05/2015
0Іноді у громадськості через брак інформації складається викривлене враження про правомірність вирубки лісу.
Отож директор Ніжинського держлісгоспу Юрій Болоховець звернувся до представників районних рад, на територіях яких розташоване підприємство, з роз’ясненням. Він наголосив, що лісогосподарські заходи, які проводяться в місцевих лісах — це не примхи директора лісгоспу, головного лісничого чи лісничих. Кожен захід у зелених масивах запроектований спеціалістами Українського державного проектного лісовпорядного об’єднання «Укрдержліспроект», яке планує рубки на десять років наперед і контролює їх виконання.
Весь круговий цикл у лісовому господарстві починається зі збору насіння. У 2014 році ніжинські лісівники заготовили й переробили 7 575 кг насіння ( витрати складають 70 тис. грн.), що було висіяне в лісові розсадники та теплиці. За сіянцями потрібно доглядати протягом року: прополка, обробка фунгіцидами тощо. З такого насіння щорічно вирощується близько 2 млн. саджанців для створення лісових культур на суцільних лісових зрубах. Таких лісокультур у минулому році було створено на площі 198 га, на що витрачено майже 0,5 млн. грн.
Звісно, за цими культурами потрібен догляд, щоб виростити високопродуктивне, товарне стигле насадження. Щонайменше річні витрати лісгоспу на такі заходи становлять 490 тис. грн. Та це не всі роботи, які щороку проводить лісогосподарське підприємство по вирощуванню лісових насаджень. Це — і огороджування лісокультур від потрав дикими тваринами, і обробка гербіцидами від небажаної рослинності та інші заходи.
Кожної весни і осені в результаті необдуманого спалювання населенням сухої трави працівники лісової охорони чергують цілодобово, щоб не допустити пошкоджень лісових насаджень. Трапляються масштабні пали, які нереально зупинити: вони «заходять» у ліси і завдають значної шкоди насадженням, яке втрачає свою біологічну цінність і потребує суцільних санітарних рубок. А потім люди непокояться, чому « лісники рубають ліс біля їхнього села»?
Та це ще не весь перелік проблемних питань, з якими щодня зустрічаються працівники лісгоспу.
Юрій Болоховець звернув увагу на основні аспекти правомірності проведення рубок у лісах. Він відмітив, що всі види рубок запроектовані «Укрдержліспроектом». Рубки лімітовані, погоджені і затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України.
Юрій Віталійович навів такий приклад. Загальний середній річний приріст деревини у лісгоспі — 4,1м3/га, а вкрита площа — 40 198 га. Якщо перемножити ці дві цифри, то отримаємо річний приріст деревини на підприємстві — 164 800 м3. Розрахункова лісосіка, яку не можна перевищувати, складає 54 680 м3, а це всього 33% від загального річного приросту деревини.
На всі незаплановані рубки, котрі потребують негайного проведення протягом року (санітарні вибіркові, суцільні) та виникли в результаті впливу кліматичних умов, стихійних явищ і пожеж, складаються акти обстежень спеціальною комісією. До її складу входять спеціалісти лісозахисного підприємства «Київлісозахист», представники екології та обласних управлінь.
Ділянки обстежуються —— і лише тоді надається дозвіл на проведення рубки.
До того ж, на кожен вид рубки видається «дозвіл» — лісорубний квиток, який реєструється в обласному дозвільному центрі та попередньо перевіряється спеціалістами обласного управління лісового та мисливського господарства й іншими контролюючими органами.
Без цих складових неможливе проведення жодної рубки.
Ще одним незаперечним фактом є важлива фінансова роль лісгоспу при формуванні місцевого бюджету. Адже кожного року за спеціальне користування лісовими ресурсами (рубки головного користування, суцільні, проміжного користування, вибіркові) підприємство відраховує податок. До речі, це такий податок, який не платить жодна галузь держави. За рік він складає 2,5 млн. грн. Окрім того, лісгосп сплачує податок на доходи фізичних осіб — 1,5 млн. грн., плату за землю — 50 тис. грн., єдиний соціальний внесок — 4 млн. грн., що разом складає 10,5 млн. грн.
Юрій Болоховець фахово проінформував громадськість про діяльність лісогосподарських підприємств, сподіваючись, що ця розповідь стане корисною для багатьох місцевих жителів і змусить їх замислитись над долею придеснянських лісів. Адже зберегти і примножити зелені масиви нашого краю можна тільки всією громадою.
Юлія Стрілець,
ДП «Ніжинське лісове господарство»
