08/12/2022
0Сесія Житомирської обласної ради, яка відбулася 7 грудня 2022 року, мала однозначно стати цього дня подією №1 для всієї Житомирщини. Якщо врахувати, що минула (крайня) сесія Житомирської облради пройшла 14 липня (майже 5 місяців тому), то депутати повинні були б скористатися черговою нагодою хоча б зустрітися і погомоніти. Тим паче, 7 грудня в Україні традиційно відзначають День місцевого самоврядування., а тому сесія обласної ради вже суто за календарною «ознакою» мала б стати особливою.
Та не так сталося, як гадалося. 7 грудня 2022-го року, на десяту ранку у залі Житомирської обласної ради було лише чотири десятки депутатів. Тобто, третина депутатського складу Житомирської ради по суті проігнорували сесійне зібрання. Так, у трьох чи п’яти депутатів може бути цілком поважна причина, аби не з’явитися на сесію, але ж, де ще двадцять депутатів?
І, тим не менше, сесія розпочала свою роботу. Як це зазвичай у нас буває, розпочинаються сесійні дійства, церемоніями із нагородження. Із нагоди Дня місцевого самоврядування, із нагоди вже минулих свят, коли жителів Житомирщини нагороджували уряд, Верховна Рада, президент України. Тепер, коли сесію вирішили нарешті зібрати аж на п’ятий місяць від часу її минулого зібрання, нагороджувати довелося десятків зо два осіб.
Поки вручалися значки і ордени, поки лунали слова подяки, поки співав «Льонок», минула добра година часу. І вже тоді депутати взялися за роботу.
Власне кажучи, як такої роботи на сесії, то й не було. Адже ні тобі доповіді, ні інформаційної довідки з приводу голосування за те чи інше запитання, у сесійному залі не пролунало. Депутати мали розглянути майже чотири десятки питань порядку денного, на що зазвичай потрібно до двох годин часу. Але, чи то депутати були орієнтовані на святкування Дня місцевого самоврядування більше за столом, ніж у сесійному залі, чи то справді усі питання «порядку денного» були заздалегідь детально та всебічно опрацьовані, але у залі відчувався справжній сесійний «штурм», коли на розгляд одного питання, включно із голосуванням, потрібно було всього-навсього півтори хвилини(!). Своєрідний рекорд!
Єдине, що до певного часу вносило, чи то – тримало інтригу у сесійному залі – це питання про заборону діяльності релігійних організацій Української православної церкви (так званого Московського патріархату). Воно значилося під №38, тобто мало бути розглянуте вже «під завісу» сесії. Але депутати запропонували пришвидшити розгляд «церковного» питання і перемістили його на ПЕРШЕ місце. Так воно й сталося, а депутатам, які розпочинали свою роботу у сесійному залі, знадобилася одна хвилина, аби проголосувати більшістю голосів за рекомендацію органам «центральної» влади припинити діяльність в Україні церкви Московського патріархату.
Далі розгляд питань порядку денного лише набирав швидкості і темпу і фактично на жодному із питань, жоден із депутатів слова для виступу не просив. І так було зі всіма питаннями, які виносилися для обговорення на сесію. Все промайнуло просто із блискавичною швидкістю і за годину після вище згаданої церемонії нагородження депутати завершили свою роботу. Щоправда, якби хтось із житомирян із числа громадських активістів спробував би з’ясувати та зрозуміти суть ухвалених рішень, то зробити це було б вкрай важко.
Депутати разів із десять вносили зміни до рішень попередньої сесії від 14 липня 2022-го року. Досить швидко (на одному диханні) депутати ухвалили рішення про виділення десятків тисяч гектарів лісових угідь для потреб так званих «мисливсько – рибальських» клубів на території Ємільчинської громади (мисливсько – рибальський клуб «Березники», а також на території Баранівської, Довбишської та Дубрівської громад. Що цікаво і, мабуть таки, показово, що ні із Ємільчино, ні з Баранівки, ні з Довбиша у сесійному залі Житомирської обласної ради не було жодного представника, який чи то розповів би, чи запитав би сам про те, звідкіля беруться отакі «мисливсько – рибальські клуби» і яку користь матимуть жителі Ємільчинщини та Баранівщини від сусідства із маловідомими і поки що таємничими мисливцями та рибалками.
На жаль, депутати облради таки прийняли ганебне рішення про припинення права користування мисливськими угіддями ДП «Баранівське лісомисливське господарство» та надання у користування мисливських угідь товариству з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-22».
Між тим, інтрига стосовно певного сплеску емоцій та пристрастей на сесії, зберігалася до самого фінішу її роботи. Депутат Наталія Рибак спробувала було «підняти» питання про роботу Житомирської обласної ради в умовах війни (фактично обласна рада поринула у підпілля), але її ініціативи ніхто не підтримав. Схоже на те, що депутати знають певну «військову таємницю» і вже погодилися на те, що робота нинішньої обласної ради підходить до завершення.
Те, що депутати не з’явилися на сесію без видимих на те причин – перша ознака втрати радою нинішнього скликання будь-якої значимості у житті Житомирщини. Володимир Ширма, який , після мобілізації до лав ЗСУ голови ради Володимира Федоренка та першого «зама» Олега Дзюбенка, керує роботою Житомирської облради, теж було почав жалітися, що «депутати працюють дуже неактивно і рада в цілому знаходиться у стадії цілковитої кризи».
Але дуже швидко в.о. голови обласної ради змінив «пластинку» і сесія надалі завершувалася у мінорному настрої. До її завершення у залі так нічого не відбулося і далі депутати поїхали у своїх справах. Що буде із комунальними установами, організаціями та підприємствами, підпорядкованими Житомирській обласній раді, вже у наступному році, ніхто не сказав ні слова. А мова йтиме щонайменше про тридцять (а то й більше) комунальних підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Житомирської облради і які сьогодні не мають ( не бачать) чітко окресленої перспективи. Втім, сьогодні усі жителі Житомирщини ( звісно ж – і депутати) більше орієнтовані на здобуття перемоги у війні із рашистськими загарбниками. Але вже потім «розборки» будуть. У Житомирській обласній раді – щонайперше!
