24/04/2015
0Ось уже чотири роки 42-річний житель Сарн Сергій Кирилович носить у своєму серці шматок свинцю. Куля браконьєрів розміром 6,2 сантиметра застрягла у міжшлуночковій перегородці. Те, що чоловік залишився живим, інакше як дивом не назвеш. Коли ж важкопораненого пацієнта доставили до лікарні, медики побоялися діставати чужорідне тіло. Вирішивши, що з ним він має більше шансів вижити.
Ті моторошні події трапилися 13 грудня 2011 року між селами Вежиця та Старе Село Рокитнівського району. Сергій Володимирович на той час працював інженером із охорони та захисту лісу в Рівненському природному заповіднику, куди входять лісові масиви Володимирецького, Сарненського, Дубровицького та Рокитнівського районів. Разом із колегами виїхав на перевірку в Старосільське лісництво.
– Я, лісничий та четверо майстрів лісу поїхали бортовим «УАЗом» оглядати лісові угіддя. Почули гавкіт собак. Спершу подумали, що полюють мисливці, пішли у їхній бік. Утім, за кілька сотень метрів звуки стихли. Того дня дощило, погода була прохолодною, тож вирішили повернутися назад і розпалити вогнище, аби зігрітися та пообідати, – пригадує пан Сергій. – Щойно облаштувалися на галявині, як знову почули гавкіт псів. Залишили трьох людей біля машини, а самі пішли на звук. Помітили шістьох чоловіків із рушницями. Підійшли та попросили показати документи, натомість наштовхнулися на грубощі. Чужаки кинулися втікати, ми навздогін. Вони почали стріляти нам під ноги. Раптом чую позаду себе страшний стогін, повертаюся – закривавлений майстер тримається за пах. Коли ж почав кричати, вистрілили мені в груди. Встиг із мобільного подзвонити в міліцію й повідомити про інцидент. Далі знепритомнів. Від загибелі мене врятували документи, що лежали у нагрудній кишені. Тверда палітра службових посвідчень зменшила убивчу силу кулі.
Спершу Сергія Володимировича та його колегу госпіталізували у реанімаційне відділення Рокитнівської районної лікарні. Майстра лісу там же й прооперували. Натомість Кириловича чіпати побоялися, оскільки поранення було надто серйозним. Дробина пройшла через ліву долю нижньої легені й застряла у міжшлуночковій перегородці. Дві доби чоловіка тримали під крапельницею, аби стабілізувати стан, і лише потім відправили до Рівного.
– Лікарі казали дружині, що я дивом залишився живим. Якби куля пройшла на кілька міліметрів вбік, помер би на місці, – розповідає чоловік. – Медики хотіли мене прооперувати, проте зробили обстеження, проконсультувалися зі столичними колегами й вирішили, що з дробиною у серці маю більше шансів на життя.
Після трагічних подій Сергію Володимировичу дали другу групу інвалідності, лікарі заборонили будь-які фізичні навантаження. У заповіднику його перевели на легшу роботу, нині він трудиться інженером-радіологом у конторі. І хоча чоловік навчився жити з чужорідним тілом у серці, проте дискомфорту воно, каже, все ж завдає: з’явилася задишка, коливання тиску, а спека швидко стомлює. Попри це, медики позитивно оцінюють стан його здоров’я.
– Коли після стрілянини минуло трохи часу, начальник зізнався, що незадовго до цього йому був знак. Нібито посеред ночі він прокинувся від того, що на тумбочці впала ікона. Одразу ж збагнув, що це не до добра, – завершує Сергій Кирилович.
Браконьєрів міліціонери спіймала. Стрілками виявилися жителі села Переходичі Рокитнівського району. Правоохоронці вилучили в них п’ять рушниць. Як з’ясували слідчі, Сергія Володимировича стріляли батько з сином. Зловмисників арештували та судили.
