Сред фауни на території НПП “Синевир” помітно зросло число вовків. Як не дивно, вони поділилися на два види: традиційні, які полюють на травоїдних; вони не лише “санітари лісу”, але й заподіюють значної шкоди людям. Щороку вівчарі не дораховуються в полонинських отарах і до десятка овець. Ще жодне лоша, що паслося влітку з кобилою на полонинах, до осені в село не повернулося. Не врятує й табун коней, які організовуються для захисту молодняка.
Іншу групу вовків у Синевирській Поляні називають “корейцями”, бо вони живляться сородичами – собаками. Як взимку, так і влітку. Вже так розлінувалися, що не хочуть ловити бездоглядних – легше вкрасти прив’язаних. Крадуть як на околицях так і в центрі села. Ходять поміж садиб сміливо, не бояться. Правда два роки тому в селі Загорб Іван Р. вилами загнав одного вовка під лавички, де і добив.
Науковці НПП “Синевир”! Чим пояснити такі повадки окремої групи хижаків?
А втім, чого дивуватися?
Навіть серед тих, кого називають "взірцем творіння", часто з’являються неадекватні “лідери”, які виникаючі непорозуміння, навіть з одноплемінниками, інакше як через війну вирішувати не здатні, хоч і самі стають жертвами.
