11/04/2015
0Эта статья опубликована в 4 (22) номере журнала Лесной вестник Житомирщины и прислана мне Валентиной Львовной Мешковой. Извиняюсь за задержку с размещенем этой полезной работы и в качестве компенсации добавляю к ней три выпуска передачи Российского центра защиты леса "Алена ♥ лес" из серии Лесные преступники, которые развивают тему и ликвидируют пробелы в лесном образовании по дисциплинам Энтомология, Фитопатология и Защита леса. Посмотрте – не пожалеете. М.П.
Зазвичай лісівники звертають увагу на зміни якості деревини внаслідок розвитку гнилей стовбурів чи коріння, тоді як хворобам хвої та пагонів не приділяють уваги. Водночас у міру збільшення площ штучних соснових насаджень у різних регіонах світу та інтенсивного вирощування садивного матеріалу вже не можна не помітити ураження хворобами хвої та пагонів. Поширення зазначених хвороб пов’язане також із інтенсивним перевезенням лісової продукції та садивного матеріалу між регіонами та континентами, а також зі змінами клімату, що дає змогу так званим адвентивним (чужоземним) видам збудників адаптуватися у нових екологічних умовах.
Хвоя є основним органом фотосинтезу дерев сосни, причому найбіль¬шою інтен¬сивністю фотосинтезу характеризується однорічна хвоя. У зв’язку з цим, хвороби хвої завдають найбільшу шкоду молодим рослинам, у яких ще відсутня хвоя старшого віку. Уражені хворобами дерева відмирають лише після повного відмирання хвої, якщо вона не може відновитися.
Оскільки хвоя поточного року дозріває лише після закінчення сезонного росту пагонів, її втрати не впливають на приріст дерев у висоту, але можуть вплинути на радіальний приріст у другу половину сезону. Зазвичай дворічна та трирічна хвоя достатньо підтримують існування дерев. Водночас повторне пошкодження хвої та витрати запасених поживних речовин під час хронічної хвороби можуть ослабити дерево більшою мірою, ніж одноразова сильна втрата хвої від хвороби. Фінські вчені підрахували, що одноразова заміна центрального пагона призводить до втрат 40 % приросту, а повторна заміна – до втрат понад 60 % приросту у висоту.
Хвороби хвої виробничники зазвичай помічають лише у теплицях і розсадниках. Поряд із усім відомим шуте, останнім часом поширюється хвороба, спричинена грибом цикланезма (симптом – побуріння й опадання хвої), а також – дотістромоз, або червона плямистість хвої (рис. 1).
Рис. 1 – Дотістромоз
Ознаками дотістромозу є поява на хвої минулих років червоних поперечних рисочок та її опадання. На уражених деревах приріст минулих років відсутній, пагони мають вигляд щіток ("левових хвостів"). Європейська спільнота дуже стурбована швидким поширенням дотістромозу. З метою визначення ризику поширення цієї хвороби та прийняття рішень стосовно стратегії лісового господарства країн на основі координації та обміну знаннями триває проект Європейської кооперації у галузі науково-технічних досліджень (COST) під назвою DIAROD, в якому беруть участь і фахівці з України. Збудника дотістромозу на території України було виявлено ще на початку минулого сторіччя, але поширення хвороба не набула. Проблема захисту від неї виникла у південній півкулі (Південна Африка, Південна Америка, Нова Зеландія) у 60-ті роки минулого сторіччя після масового створення комерційних плантацій сосни променис¬тої. Наприкінці 90-х рр. хвороба поширилася у північній півкулі, де на великих площах зрубів, згарищ, нелісових земель було створено монокультури хвойних порід.
В Україні дотістромоз останнім часом виявлено у Криму, Херсонській, Миколаївській та інших областях півдня та сходу України на сосні кримській. Серед заходів захисту від дотістромозу у Великій Британії пропонують здійснювати заміну порід, зрідження культур, заходи з підвищення стійкості насаджень, а також застосування фунгіцидів.
Серед хвороб пагонів сосни найбільш відомі склеродерріоз, сосновий вертун, склерофомоз і діплодіоз. Зовнішні симптоми цих хвороб дуже подібні і точна діагностика можлива фахівцями у лабораторії, іноді лише молекулярними методами. В усіх випадках після ураження центрального пагона його заміщує один або декілька бічних, що призводить до деформації стовбура. Збудник діплодіозу проникає у хвою та пагони поточного року через продихи, а у гілки та стовбури – через рани, утворені після граду, пошкодження комахами, іншими хворобами (зокрема сосновим вертуном), оббивання гілками сусідніх дерев, а також під час проведення лісівничих заходів. За сприятливих умов у перші дня після проникнення гриба заражена хвоя змінює забарвлення, а потім відмирає (рис. 2).
Рис. 2 – Діплодіоз
Одним із важливих симптомів ураження сосни діплодіозом є виділення крапель живиці на пагонах, причому поряд видно декілька укорочених і пожовтілих хвоїнок. Інфекція поступово поширюється на всі хвоїнки поточного року. Пагони відмирають починаючи з верхівки, утворюються виразки на стовбурі та гілках, відбувається в’янення бруньок, всихання верхівки, бічних пагонів та всього дерева. Пікніди (плодові тіла) гриба виявляються також на шишках, але це не відбивається на якості насіння. Водночас у випадку ураження шишок першого року насіння в них не утворюється.
Захист від діплодіозу полягає у дотриманні стандартного комплексу агротехнічних заходів, бракуванні сіянців із ознаками хвороби. У деяких країнах обробляють сіянці проти діплодіозу фунгіцидами у період формування хвої на пагонах, причому перше обприскування здійснюють на початку росту пагонів, а друге через три тижні. Вилучення заражених сіянців доцільно здійснювати у суху погоду, оскільки за таких умов зменшується ризик інфікування здорових рослин.
Сосновий вертун уражує пагони сосни та інших хвойних порід. Хвороба одержала таку назву, оскільки після утворення некрозів на одному боці пагін викривлюється (рис. 3).Гриб має двох господарів – сосну та осику, причому спори зимують на мертвому листі осики на землі, а весною відбувається зараження пагонів сосни поточного року. Тому одним із заходів попередження поширення хвороби є уникання створення розсадників чи культур поряд і осичниками.
Рис. 3 – Сосновий вертун
Склеродеріоз (пагоновий рак, склеродерієвий рак, "зонтична хвороба") виявляється посірінням, побурінням та опаданням хвоїнок сіянців (рис. 4). Хворобу можна виявити на ранній стадії – хвоя від верхівкової бруньки повисає зонтикоподібно, жорстка, виглядає прим’ятою, хвоїнки легко вириваються під час дотику. Рано весною, коли створюють лісові культури, інфіковані у розсаднику сіянці виглядають здоровими, а хвороба виявляється вже через декілька тижнів. Збудник склеродеріозу проникає у дерево біля основи коротких пагонів, через термінальні бруньки чи продихи, а через декілька тижнів утворює ракові виразки, іноді навколо всього стовбура. Наслідком розвитку хвороби є відпад рослин, деформація стовбурців, злам верхівок, кущіння. У країнах Європи у розсадниках захист від збудника хвороб забезпечує застосування фунгіцидів (з інтервалом 20 днів із середини травня до середини вересня), на плантаціях – обрізування нижніх гілок.
Рис. 4 – Склеродеріоз (зонтична хвороба)
Рослини, в яких пагони розвиваються швидше, уникають зараження цим грибом, тому заходи, які сприяють швидшому росту пагонів весною, запобігають розвитку склеродеріозу. Склерофомоз сосни розвивається на хвої та пагонах верхніх ярусів крон сосни поточного року (рис. 5). За проявом розрізняють три типи ураження: за першим пагони набувають S-подібної форми, як і у випадку ураження сосновим вертуном, але забарвлення не змінюється. Іноді на таких пагонах видно жовто-бурі некрози, але хвоя не виявляє ознак ураження. За другим типом ураження пагони деформуються, стають рудими та склоподібними, хвоя уражується частково або суцільно, на хвоїнках утворюються широкі бурі перетинки, вище яких кінчики відмирають. Наприкінці розвитку хвороби пагони або їхні верхівки засихають і чорнішають. За третім типом уражені пагони набувають золотистого забарвлення, але не вигинаються.
Рис. 5 – Склерофомоз
Таким чином, хвороби хвої та пагонів можуть спричинити не тільки відпад сіянців чи саджанців, але й деформацію стовбурів і зниження технічної цінності деревини, яку ми одержимо через десятки років. Саме тому вивченню цих хвороб і розробці заходів захисту від них слід приділяти значно більшу увагу.
Валентина Мєшкова, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії захисту лісу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
Алена ♥ лес • выпуск #6 / рубрика "Лесные преступники" / КОРОЕД-ТИПОГРАФ
Алена ♥ лес • выпуск #8 / рубрика "Лесные преступники" // МОНАШЕНКА
Алена ♥ лес • выпуск #16 / рубрика "Лесные преступники" // ПИЛИЛЬЩИК
