Навіть якщо відправити на Рівненське (і Волинське) Полісся два батальйони з АТО, їм не вдасться зупинити бурштинокопачів. Про це заявили творці чергового законопроекту про видобування та реалізацію бурштину, який мають розглядати у парламенті
КОМУСЬ ВИГІДНО, ЩОБ ЗАКОН УХВАЛЮВАЛИ ВІЧНО
Подібних проектів у Верховній Раді було чимало. Починаючи ще з 2006 року, вони мало чим відрізняються, але жоден так і не узаконили: якщо проходив голосування у парламенті, то ветували президенти. Шансів, що ситуація зміниться, — обмаль. Втім, і місцева влада, і бурштинокопачі, і народні депутати погоджуються: зупинити бурштинові розборки та неправомірне видобування каменю можна, лише дозволивши старательство — непромислове добування.
Законопроект про видобування бурштину, який розглядатимуть у першому читанні, належить нардепам із Рівненщини Василю Яніцькому, Сергію Євтушку та їхнім житомирським колегам, бо ж бурштинова лихоманка вже охопила й сусідні Волинь та Житомирщину. Як тепер вони жартують, рівненські «спеціалісти» із бурштинокопання «передають передовий досвід» початківцям з інших областей. А заодно побільшало суперечок та бійок. Житомирські бурштинокопачі наприкінці січня побилися з рівненськими, а минулого тижня в Дубровицькому районі вкотре постраждали міліціонери, які поїхали «наводили лад» у ліси: після зустрічі 40 правоохоронців із 200 місцевими старателями семеро повернулися з травмами.
Чому б’ють міліціонерів? Бо, мовляв, одного дня вони беруть звичну таксу — 500 доларів — за те, що не чіпатимуть копачів, а на другий — влаштовують рейди.
А 20 ВІДСОТКІВ ЗАРОБЛЕНОГО — ДЕРЖАВІ
Житомирські та рівненські нардепи пропонують узаконити старательський метод — дозволити бурштинокопачам копати далі, але вже платити не «даху», а в місцевий та державний бюджети. У законопроекті прописано таку схему: створити комунальні підприємства в районах, що на конкурсній основі видавали б підприємцям, підприємствам чи старательським артілям ліцензії на видобування бурштину, а територію для видобутку — від одного до п’яти гектарів уже порушених земель (максимум — старательським артілям) — надавати в оренду. Орендарі платитимуть оренду, найматимуть робітників, офіційно їх працевлаштовуватимуть і перераховуватимуть до державної скарбниці ренту за користування надрами.
Нардепи мають намір створити в Україні, а саме у Рівному, біржу бурштину, таку, яка діє в Польщі і приносить їй мільйони євро. З України за рік на польську бурштинову біржу потрапляє 28 тонн бурштину. Лише три офіційно вивозить «Бурштин Україна». На думку творців законопроекту, українська біржа бурштину дасть змогу продавцям (старателям) та покупцям (зокрема державі) орієнтуватися у правдивих цінах на бурштин. І домовлятися так, щоб державі було вигідно купувати, а копачам продавати. Плюс біржа даватиме додаткові надходження до бюджету.
Камінь спотикання — чи стануть бурштинокопачі додержуватись закону? До другого читання буде час — 14 днів, щоб до законопроекту внести поправки. Саме старателів нардепи просять долучитися до обговорення, бо ж проект закону, як і електронні скриньки нардепів, можна знайти на сайті Верховної Ради. Бурштинокопачі легалізуються, якщо матимуть з того вигоду. Згідно з законопроектом, старателі віддаватимуть у бюджети 20 відсотків заробленого на бурштині. Окрім того, власники ліцензій на видобуток бурштину відповідатимуть за завдану довкіллю шкоду та зобов'язані будуть рекультивувати землі після закінчення робіт.
Чимало ділянок, де нині вимивають бурштин, розпайовані. Нардепи обіцяють, що власники паїв самі вирішуватимуть, що робити зі своїми землями: вступати до старательської артілі і вносити пай як статутний капітал, а чи відмовлятися від видобутку й обробляти городи. Землі, обіцяють, ні в кого не відбиратимуть.
НЕЗАКОННО БУРШТИН ДОБУВАТИМУТЬ ЩЕ З ПІВРОКУ
Навіть якщо припустити, що закон про видобування бурштину старательським методом ухвалять і Петро Порошенко його не заветує, поки він набуде чинності, мине півтора–два місяці. А на те, щоб він запрацював, — піде ще кілька місяців. Бо закон про видобування бурштину потягне за собою ухвалення низки інших законів.
Насамперед має бути закон про створення старательських артілей, бо ж їхню діяльність офіційно не прописано. Окрім того, потрібно внести зміни до земельного законодавства, щоб врегулювати питання про видачу ділянок під видобування бурштину, а також узгодити роботу старателів і правоохоронних та митних органів. Нагадаємо, що нині в Україні законне лише промислове видобування бурштину. «Бурштин Україна» на Рівненщині добуває 3 тонни бурштину на рік, тоді як старателі — мотопомпами та лопатами — 60 тонн.
Основне ж завдання — вивести бурштин із класу дорогоцінного каміння у напівдорогоцінне, бо інакше годі буде узаконити старательство.
