28/03/2015
0На Чернігівщині стартувала кампанія заліснення вирубаних лісових площ. Оскільки місцевим лісівникам самим не під силу озеленити сотні гектарів землі на місці зрубаного лісу, до праці залучають місцеве населення.
Бажаючих озеленити рідний край та ще й доволі непогано підзаробити на цьому – вдосталь. Не сидить вдома, а примножує смарагдове море Поліського краю і тезка колишнього президента України Леоніда Кучми – Микола Кучма. За кожен гектар оновленого лісу йому обіцяють заплатити більше двох тисяч гривень.
За гектар ліеу платять де 2680 гри
Початок весни – напружена і відповідальна пора не лише для аграріїв, але і для лісівників. Цей час найбільш сприятливий для висадки саджанців на вирубаних площах. За словами головного лісничого державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» Віталія Сідька, роботи у лісівників більш, аніж вдосталь. На території семи лісництв, що входять до складу підприємства, спеціалісти спостерігають незворотні процеси всихання ялини. Аби зупинити поширення хвороб, лісівники змушені вирубувати заражені площі. На місці вирубки садять молодий ліс. А щоб засадити сотні гектарів, рук одних лише працівників лісгоспу не вистачає.
У Краснохутірському лісництві, що охоплює одразу три райони області (Новгород-Сіверський, Семенівський та Корюківський) кипить робота. Десятки селян, взявши до рук нехитре приладдя, висаджують зелені пагінці у вологу землю. Не сидить без діла і Микола Кучма.
– Сам я з Бобрика Корюківського району, – розповідає чоловік. – Приїхав сюди на велосипеді зі своєю похресницею Юлею. До лісу нам всього кілька кілометрів. Працюємо перший день, але виходить непогано.
Для Миколи Кучми, як і для більшості місцевих селян, озеленення вирубаних лісових масивів – спосіб підзаробити на життя та зробити свій невеличкий внесок у суспільно корисну справу.
– В селі для мене роботи немає. Працюю вдома по господарству, -розповідає чоловік. – Тому щорічна акція лісівників «Майбутнє лісу у твоїх руках» корисна і для лісу, і для селян.
За словами лісівників, вони залучають місцеве населення для висадки лісу на умовах укладання цивільно-правових договорів. Оплата в держлісгоспі – за розрахунковими відомостями. За гектар насаджень лісових культур люди отримують 2200-2600 гривень, залежно від змішування порід дерев.
Технологія висаджування лісу нескладна. Нею користуються ще з часів імперсько-царської Росії. На складних для техніки площах саджанці висаджують за допомогою «меча Колесова» (за прізвищем Олександра Колесова, що винайшов цей інструмент у 1883 році). Хоча офіційна назва у цього зовсім не складного інструменту дещо інша – «ЛПЛ-5,5». «ЛПЛ» – від «лісопосадкова лопата», а 5,5 – це її вага в кілограмах. Варто зауважити, що на початку робочого дня н вага дійсно відповідає номіналові, а вже до обіду вона «важчає» щонайменше вдвічі. Адже садити ліс потрібно не на скопаній дачі й навіть не в полі, а в лісі, де навіть після вирубки дерев залишається коріння та пні. На ручній посадці із застосуванням «меча Колесова» працюють парою. Якщо «мечоносцеві» урочисто вручають «меч Колесова», то саджальнику – звичайне відро з саджанцями.
– Першим ділом слід загнати багнет «меча» в землю на всю його довжину, – пояснює Микола Кучма. – Потім зворотно-поступальними рухами я формую посадкову лунку і витягую «меч» з ґрунту. Тепер справа за саджальником. У щілину ставлять саджанець. А ще «мечем» треба зробити такий рух, щоб не було повітряної порожнини. Тоді землю довкола рослини притоптують ногами.
Чернігівщина втрачає ялину
За словами головного лісничого Віталія Сідька, насаджують ліс за рекомендаціями науково-дослідної станції та виходячи з досвіду самих лісівників. Тому схему посадки сосни з дубом обрали традиційну: п’ять рядів сосни, а за нею – один ряд дуба. За словами фахівців, цей спосіб є ефективним, і вже посаджені таким чином дерева почувають себе добре.
На цих землях помітили всихання ялинових насаджень ще п’ять років тому – у 2010. А вже наступного року, за результатами обстежень науковцями та працівниками лісового захисту, були розпочаті перші суцільні вирубки пошкоджених дерев.
– Із 1350 гектарів ялинових насаджень нині вирубано 335 гектарів. 70% ялини – це сухостій. Вона непридатна для збуту, – пояснює Віталій Сідько.
Головна причина всихання, на думку спеціалістів – у пониженні рівня ґрунтових вод. Іншою причиною є поява шкідників – короїдів. Лісівники помітили, що на початку літа у лісі серед ялинових насаджень стоїть гул, як на пасіці. Так гудуть шкідники. Методів боротьби із цими комахами, на жаль, немає. Єдиний ефективний метод – це суцільна вирубка дерев. Зрубані ділянки лісівники, звісно, заліснюють. Саджають переважно сосну з дубом. Окрім цих традиційних порід дерев, лісівники експериментують з модриною. Ще частину площ відводять під плантації новорічних ялинок: як-не-як, а «жива копійка».
Як себе ялина поведе далі, ніхто сказати достеменно не може. Втім, можна прогнозувати: якщо такі темпи всихання не знизяться і надалі, то Чернігівщина може залишитися без ялини.
