05/03/2015
0Що важливіше – зберегти ліс чи отримати прибуток? – з цього запитання телеведучої Олени Чернухи розпочався прямий ефір “Волинь. Перезавантаження” із начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василем Мазуриком на Волинському телебаченні у середу 4 березня.
– Ви, Олено, самі вже й відповіли на це запитання. Адже, якщо не зберегти лісу, то й прибутку не отримаємо. Збереження лісу – це наше первинне завдання.
– То зникають ліси, як це дехто твердить, чи їх площі збільшуються? – уточнила Олена Чернуха.
– У 1946 р. на Волині було тільки 16 % лісів, тепер їх площа сягає 34, – мовив Василь Васильович. – Тож збільшення лісових угідь таки відбувається, щоправда, в останні роки меншими темпами, оскільки нема вільних земель.
А відтак начальник лісоуправління розповів, що зараз в області діє 18 державних лісогосподарських підприємств, чотири лісомисливські та два мисливські господарства. Всього працює 2700 працівників, з яких 1100 – працівники державної лісової охорони, у тому числі 661 майстрів лісу. Василь Мазурик наголосив, що один майстер лісу в середньому доглядає 970 га лісу, що не так просто зробити.
– Чи маєте ви вплив на військове лісництво? Скільки у Камінь-Каширському р-ні пилорам? Як ви боретесь з діяльністю незаконних пилорам? – такі питання задавали телеглядачі і телеведуча.
– Ліси військового лісництва лісоуправлінню не підпорядковуються. У Камінь-Каширському районі діє 832 пилорами, з яких у податковій інспекції зареєстровано тільки 246. Їх власники намагаються будь-якою ціною добувати ліс, часто ідуть на ризик, аби мати прибуток. Лісівники борються з їх незаконною діяльністю, та це буває дуже непросто. Без допомоги правоохоронних органів, а ще без самоусвідомлення, що крадіжка – це завжди погано, викорінити цю практику буде важко.
Ведуча навела слова голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, мовлені на одній із нарад, де він заявив, що волиняни ходять по твердому паливі. Мовляв, у лісах Волині є півтора мільйона кубів такого палива. Ним можна 10 років опалювати Луцьк, та ще й за їх рахунок наповнювати місцеві бюджети. А відтак дав завдання лісоуправлінцям розробити програму по його використанню. То чи виконують лісівники доручення голови облдержадміністрації?
– Справді, у лісах області є порубкові рештки, – погодився Василь Мазурик. – Ця сировина у Європі вже використовується, буде використовуватися і в нас. Вся тирса вже використовується. Це роблять і Кроноспан, і приватники. Начальник лісоуправління повідомив, що робоча група вже зустрічалася, щоб написати ефективну програму. Зараз вивчається питання скільки і якої сировини потрібно, хто її забере, у якому вигляді – дровами, щепою, гранулами.
– Цей процес має бути контрольованим, – наголосив Василь Мазурик, – за зрубаною деревиною буде облік і контроль. Лякає лиш те, що заготовляти деревну продукцію в ліс зайдуть неспеціалісти і при цьому можуть бути травми.
А ще у прямому ефірі порозмірковував про ціну заготівлі і вивозки. Акцентував, що, за розрахунками науковців, 4 куб. м деревини замінюють 1000 куб м газу. Відтак висловив думку, що залежно від того, як зростатимуть ціни на газ, так і буде будуватися політика використання деревних відходів. Врешті, мовив, на всі ці питання і має дати відповіді програма, над якою зараз іде робота. Принаймні, зауважив, вже тепер населення намагається палити дровами, адже для сільських жителів це виходить дешевше. Цей процес вже помітний. На наступний сезон процент тих, хто перейде на дрова, буде ще більший. Це покаже вже цьогорічне літо, адже добрий господар дбає про дрова літом.
Житель м. Луцька: “Наскільки подорожчає деревина?”
– Дорожчає все. Потрібно передбачати, що буде дорожчати й лісопродукція. Аукціон, що відбувся кілька днів тому, показав здорожчання. Поки дрова у нас порівняно з сусідніми областями найдешевші. До наступного опалювального сезону, якщо не буде росту цін на дизпаливо, вона залишиться на тому ж рівні.
Андрій. Турійськ: “Зараз влада взяла велику ціну на газ. Передбачаю, що й активізується вирубка лісів. Що ви робитимете, щоб стримати незаконні рубки?”
– Є напрямки, де можна буде брати лісоресурс легально. – зауважив лісоуправлінець і перевів розмову у русло про ефективність реформ, які можуть суттєво вплинути на цей процес. – Хотілось би, щоб вони були швидкі і ефективні. Громади мають бути зацікавлені, щоб на їх територіях всі прибутки ішли в казну. Якщо цього не буде, важко буде встерегти ліс, щоб ніхто ніякої палки не потягнув. Та вірю, що разом з громадою подолаємо ці проблеми.
Житель Ковельщини: “У нашому районі є ліси-самосіви. Чи буде порушенням, якщо їх різати?”
– Вони є у кожному районі. Скажімо, біля меліоративних канав. Люди, які заготовляють там паливо, ніби нічого й не порушують. Лісівники протоколів на них не писатимуть, але при перевезенні вас спинять у селі і у вас будуть проблеми. Це питання з часом врегулюється. Землі, де має родити пшениця, будуть приведені до належного стану.
Поцікавилася ведуча мисливським аспектом господарювання. Зокрема думкою Василя Васильовича про нещодавнє сафарі у Горохівському районі. Чи будуть порушники відповідати перед законом і, взагалі, чи є методи боротьби з браконьєрами?
– Найкращий метод, коли бореться громада. Як і в цьому випадку. Адже власники позашляховиків були озброєні, та громада їх затримала. Порушники тепер будуть покарані, бо громада взялася. Громада була активна і вірю, що вона доб’ється справедливості. Вже вилучено машини і зброю, порахують збитки і, думаю, винуватці понесуть покарання.
– Чи побільшало випадків браконьєрства?
– Як правило їх більшає у сезон полювання. Зараз сезон закінчився. Їх буде меншати. Що зовсім їх не буде, у цьому ніхто не впевнений. Вилучено більше 30 рушниць. Написано 120 протоколів. Боротьба з браконьєрством ніколи не припиняється.
– Чи приїздять на Волинь полювальники з інших областей?
– Мисливці – суб’єкт колективний. Наші мисливці їдуть у сусідні області, і до себе запрошують. Це добре, але полювання має бути законним.
– Чи вдається зупинити зменшення чисельності зубра?
– Не вдається. Одне зубреня народилося, але й одна самка загинула. Маленька популяція. Потрібно міняти кров, самців і самок. Зараз на Волині зубрів трохи більше 10 особин. Сподіваюся, будуть кращі часи і будуть кошти на їх підтримку.
Олена Чернуха поцікавилася будівництвом лісових доріг.
– Ми забрали будівельну техніку з оренди і це здешевило будівництво доріг, – мовив на це Василь Мазурик. – Адже будівництво доріг сьогодні суто на нашому фінансуванні. Вони будуються за наші кошти, добре, що бригади навчилися їх будувати якісно і швидко, вони відіграють не тільки важливу господарську, а й соціальну роль. Торік при плані 100 км ми проклали 124, цього року намагатимось ці темпи зберегти.
Запитала ведуча і про плани лісівників. На що Василь Мазурик відповів: “Великі надії покладаємо на співпрацю з науковцями Німеччини. Будемо обмінюватися студентами. Продовжуватимемо програму “Дерева майбутнього”. Будемо нарощувати технічне переоснащення галузі. Торік у техніку, нові лінії, модернізацію деревообробних цехів ми вклали 34 млн грн. Очікуємо, що при забороні експорту лісосировини, це дозволить нам бути успішними. А насамкінець нагадав про урядову програму приватизації, сказав рішуче: ” Я категорично проти приватизації лісів!..”
