Вовчий конфлікт 

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ, “Лісовий і мисливський журнал”

Заборона полювання на вовків в Іспанії призвела до протистояння фермерів, зоозахисників і уряду.

Іспанія є домівкою для однієї з найбільших популяцій вовків у Європі. В країні все ще поширені традиційні методи ведення сільського господарства і тваринництва, тому ризик стати жертвою хижаків досить високий. Заборона полювання на вовків, прийнята іспанським урядом, розділила думки громадян та посилила протистояння між фермерськими спільнотами та природоохоронними організаціями і урядом. Як громади, фермери та захисники природи Іспанії намагаються вибудувати свої відносини з вовками, відстоюючи кожен свої інтереси?

Ріст популяції

Вовки є прекрасними створіннями, якими захоплюються, їх бояться, змальовують у численних легендах, казках, мисливських історіях та кінофільмах. Вовки живуть поряд із людьми і це співіснування завжди було боротьбою, що, зрештою, призводило до скорочення цього виду хижака практично в усьому світі. З появою природоохоронних організацій та зміною відношення людей і урядів до природи, відбувалися протилежні тенденції – вовків стали оберігати. Сьогодні вони захищені Боннською та Бернською конвенціями.

Внаслідок цього їхні популяції зросли настільки, що вони стали створювати проблеми для традиційних фермерських спільнот і мисливського господарства багатьох країн Європи, окремі з яких уже й так уразливі через несприятливі ринкові умови, соціальну маргіналізацію і продовження карантину від пандемії коронавірусу.

За словами дослідників з Університету Лідса (Великобританія), популяції великих м’ясоїдних тварин, таких, як: вовки, швидко розширюються по всій Європі.

З огляду на це, місцевим громадам і сільгоспвиробникам потрібна підтримка, щоб упоратися з непроханими сусідами. Однак, у деяких країнах, наприклад, в Іспанії, під тиском зоозахисників, введена повна заборона полювання на вовків, що викликало посилення напруженості між місцевим населенням і чотирилапими зайдами.

В Іспанії живе іберійський вовк (Canis lupus signatus), який був близький до зникнення в середині ХХ століття. Але на тлі нових правил полювання, введених у 1970-х роках, його популяція поступово відродилася, чому сприяла і міграція населення з сільських районів до міст, особливо в північно-західних провінціях країни. В останні роки вовки оселилися в таких областях, як: гори Гуадаррама, на північ від Мадрида, і недалеко від міста Авіла, на захід від столиці. За підрахунками, в даний час налічується близько 2500 іберійських вовків: близько 2000 в Іспанії – це найбільша популяція вовків у Західній Європі, решта – в Португалії.

У вересні 2021 року іберійський вовк включений до списку видів диких тварин, до яких застосовується особливий режим захисту (LESPRE). Це означає, що полювання на цей вид тварин по всій Іспанії буде заборонено відповідно до наказу Міністерства з екологічних перетворень і демографічних викликів. Слід зазначити, що раніше полювання на вовків на півдні країни було заборонено, бо там уже діяв LESPRE, а на півночі – дозволено, бо вважалося, що чисельність вовків там сприятлива для полювання.

Головними лобістами повної заборони були низка природоохоронних організацій і Асоціація збереження та вивчення іберійського вовка (ASCEL), яка впродовж кількох років активно вимагала визнання вовка в Іспанії уразливим видом.

Вовки і фермери

В Іспанії значна кількість регіонів усе ще практикує традиційні методи ведення сільського господарства, зокрема, тваринництва. Завдяки підходящому ландшафту, пастухи часто переганяють свою худобу на великі території, створюють відкриті загони, що збільшує для них ризик стати жертвою вовків. Деякі громади навчилися жити з вовками і адаптували немало способів співіснування з цими тваринами. У цих місцях на ніч домашня худоба заганяється у закриті приміщення, а вдень їх охороняють пастухи та сторожові собаки, на худобу встановлюють GPS-трекери. Однак ці методи досить дорогі, і не під силу всім, особливо дрібним фермерам. Крім того, хоча в Іспанії встановлено компенсації для покриття збитків через напади вовків, у багатьох випадках фермерам практично неможливо довести, що до зникнення чи знищення худоби причетні саме вовки.

Між тим, між громадами є суттєві відмінності. Наприклад, сторожові собаки, спеціально навчені відбивати напади вовків, можуть бути ефективними в одній місцевості, але не можуть бути задіяні в іншій, через присутність туристів. На думку фахівців Університету Лідса, це підкреслює важливість роботи в цьому питанні з боку центрального уряду з окремими громадами, для розробки рішень, адаптованих до кожного регіону, а не єдиних правил для всіх.

Загалом, основна проблема в районах, де вовки і люди ділять простір, часто пов’язана не стільки з самими вовками, скільки з економічним і соціальним тиском, який загрожує засобам до існування, культурі та автономії місцевих громад з боку цих тварин. Регіон Кастилія-і-Леон є місцем проживання більшості іберійських вовків. За даними місцевої влади, в 2019 році в цьому регіоні вовками було вбито 3774 вівці й корови.

Місцевий фермер Феліпе Луїс Кодесаль часто потерпає від набігів сіроманців. Його ферма розташована на північ від річки Дуеро, що є природною межею між північно-західною Іспанією та іншою частиною країни. До прийняття наказу Міністерства екології було дозволено полювати на вовків на північ від Дуеро в рамках суворої системи квот, тому що саме там вони найбільш поширені. В листопаді минулого року зграя вовків прорвалася через паркан, що оточував поле, і напала на овець фермера, більшість із яких були вагітними. Коли він приїхав наступного ранку, то виявив вбитими вовками 11 тварин, ще 36 померли в наступні дні від травм, отриманих у результаті нападу і викиднів. Фермер не отримав компенсацію і оцінює фінансові втрати, які він зазнав, приблизно в 12–14 тисяч євро. Тепер сеньйор Кодесаль побоюється, що такі напади стануть ще більш звичним явищем, якщо закон, що захищає вовків, не буде відмінено.

Фермери Уермесеса (Іспанія) страждають від постійного нападу вовків. Фото: Альберто Родріго

Ще один місцевий фермер, Фернандо Родрігес, змушений тримати 21 собаку породи мастиф для захисту 120 корів на своїй фермі в муніципалітеті Самора. Утримання такої кількості собак надто дорога справа, – зізнається фермер, адже їжа, рахунки ветеринарів та страховка обходяться йому від 6 до 7 тисяч євро на рік. Втім, він воліє краще годувати таку кількість собак, аніж вовків своїми коровами.

Конфлікт триває, популяція росте

Заборона на полювання на вовків загострила і без того наявну напруженість між сільським господарством і природоохоронною діяльністю, протиставляючи фермерів, які побоюються за свої засоби до існування і захисників природи, які вітають цей крок. Так, екологічна організація Ecologistas en Accion навіть проголосила день, коли ще в лютому 2021-го уряд оприлюднив плани щодо заборони полювання на вовків, «історичним днем для природного світу Іспанії».

Між тим, фермер Кодесаль, який є членом Асоціації дрібних фермерів UPA, попереджає, що такі дії влади можуть знищити їх бізнес і худобу, дозволяючи популяції вовків вийти з-під контролю. В самій UPA розкритикували відсутність урядового плану заходів по захисту фермерів, а також виділення додаткових субсидій на встановлення парканів та використання сторожових собак у районах інтенсивного тваринництва. Крім того, представники UPA вважають, що рішення про заборону полювання на вовків стало великою соціальною проблемою, яка протиставляє негативне бачення вовка, якого дотримується більшість сільських громад, більш позитивному від міських жителів.

Представники фермерської асоціації COAG, яка об’єднує тваринників кількох іспанських провінцій заявляють, що своїм наказом про захист вовків Міністерство екології оголосило їм тотальну війну. Це може призвести до відмови фермерів займатися тваринництвом через високі ризики мати фінансовий збиток замість прибутків. За даними COAG, в Іспанії вовки вбивають близько 15 тисяч голів худоби на рік, а приблизний збиток сягає понад 5,5 млн євро. У деяких районах фермери отримують компенсації: наприклад, в автономній громаді Кастилія-і-Леон у минулому році було сплачено компенсацій на 809 тисяч євро.

Низка регіонів, зокрема, Андалусія, Галісія, Астурія, Кантабрія, Кастилія і Леон, Мадрид і Мурсія оголосили, що вони подадуть адміністративну апеляцію до національного суду, щоб оскаржити урядове рішення про заборону полювання на вовків в Іспанії. За деякими даними, в цих регіонах перебуває близько 95% усієї популяції вовків в Іспанії. Їх підтримують фермерські та сільськогосподарські асоціації, які заявляють, що заборона «прирікає худобу на вимирання, захищаючи вовків». Ключовим моментом оскарження є те, що заборона включає всі види вовків, що мешкають в Іспанії.

Що ж, очевидно, уряду Іспанії потрібно буде врегульовувати конфлікт із власниками худоби та місцевою владою на північному заході, які незадоволені захистом вовків. Але вовки цього не знатимуть і, продовжуючи розмножуватись, у пошуках здобичі і далі здійснюватимуть набіги на худобу.