03/10/2022
0
Підготував
Олександр КРИВЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”
Чи готове українське суспільство захищати себе власною цивільною зброєю, а влада надати йому таке право?
Повномасштабна фаза російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року, різко змінила ставлення більшості українців до реальної загрози їхнього життя. Окупація ворожими російськими військами багатьох міст і селищ України, катування та розстріли мирного населення – гостро поставили питання активного збройного національного спротиву та законодавчого врегулювання озброєння населення.
Як держава дозволила та закликала цивільне населення нищити ворога?
Враховуючи положення частини першої статті 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності країни є обов’язком громадян, прагнучи захистити життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку людини як найвищої соціальної цінності, у перші дні весни 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2114-IX «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті країни». Відтоді у період дії воєнного стану цивільні громадяни отримали право боронити Батьківщину так само, як військовослужбовці під час виконання ними завдань щодо відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та інших держав проти України.
Українцям задля збройного спротиву дозволили застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну і комбіновану зброю та боєприпаси до неї.
Однак питання про вільне зберігання, носіння і застосування громадянами нашої країни вогнепальної зброї залишається й досі відкритим.
Що показали опитування?
23 травня 2022 року Соціологічна група «Рейтинг» провела одинадцяте загальнонаціональне опитування: особиста свобода, безпека та питання зброї.
Згідно із цим дослідженням, наявність власної зброї або зброї у володінні когось із близьких чи рідних викликає більше відчуття захищеності (48%), ніж наявність поруч інших громадян із легальною вогнепальною зброєю (33%).
В умовах війни більше, ніж удвічі зросла кількість тих, хто підтримує надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами. Сьогодні підтримують таку ініціативу 58%, не підтримують – 39%, таким чином вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї перевищила кількість противників (у 2018–2021 роки таку ініціативу підтримувало не більше чверті населення України).
Нагадаємо також, що в період із 1 по 3 лютого 2021 року агенція Info Sapiens провела Дослідження щодо відчуття безпеки та запиту громадян на право збройного самозахисту. Згідно з його підсумками, обираючи між можливістю легально придбати у власність короткоствольну вогнепальну зброю для самооборони чи довірити захист свого життя та майна поліції, 44% респондентів віддали перевагу самостійному володінню короткоствольною вогнепальною зброєю для самооборони; 49% готові довірити захист свого життя та майна поліції. У відповідях на запитання чи вважаєте себе досить відповідальним, щоби після навчання й іспитів мати у власності короткоствольну вогнепальну зброю для самозахисту, думки респондентів розділилися: 65% респондентів сказали «так»; 33% – «ні». При цьому серед респондентів 61% вважали, що Верховна Рада України зобов’язана ухвалити Закон «Про зброю», 36% висловилися проти такої ініціативи.
Наприкінці травня за дорученням Президента України Міністерство внутрішніх справ (МВС) і Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) поцікавилися думкою громадян про вільне володіння зброєю.
Анонсуючи цю ініціативу очільник МВС Денис Монастирський зазначив, що дискусія про обіг вогнепальної зброї серед громадян триває в Україні з початку російської агресії, тобто вже понад вісім років. «Ми спільно з парламентарями вирішили запитати, який варіант володіння зброєю в Україні ви вважаєте доречним», – сказав він.
Голосування, в якому могли взяти участь тільки повнолітні громадяни, проходило за допомогою застосунку «Дія». Впродовж 7 днів кожен учасник опитування мав змогу вибрати 1 із 3 запропонованих варіантів: «Для спеціальних потреб», «Для особистого захисту», «Я проти».
Коментуючи цю ініціативу у соціальній мережі, Міністр оборони Олексій Резніков нагадав, що він є послідовним прихильником лібералізації обігу зброї.
«Як юрист, я хочу відразу відкинути побоювання, мовляв, обговорювати цю тему і ухвалювати рішення «не на часі», бо війна. … Коли до України вдерлися російські окупанти, десятки тисяч наших громадян, підкреслюю – десятки тисяч – отримали автоматичну зброю для захисту своїх домівок у максимально «ліберальний» спосіб. Тому що іншого способу не було. У багатьох ситуаціях це стало вирішальним чинником. Але так само виникли і проблеми, адже бажання володіти зброєю і вміння поводитись із нею безпечно, поважати зброю – це речі, які не завжди ходять разом», – зазначив Міністр оборони.
На його думку, Україні потрібні не лише лібералізація, але й легалізація обігу зброї, впорядкування, формування культури безпечного і відповідального ставлення до зброї.
«Я вважаю логічним не створювати заборони, а регулювати використання зброї через формування стрілецької культури. Ефективне використання зброї – це не тільки особисті навички, це також певний стан свідомості й наявність відповідної інфраструктури. … В Україні потрібно розвивати мережу стрільбищ, тирів, стрілецьких клубів, відповідних змагань. Щоби кожен громадянин, який відповідає розумним вимогам, мав можливість навчитися користуватися зброєю, підтримувати навички і – головне – сприйняти певну культуру… Зброя вимагає відповідальності … і держави, і суспільства, і кожного озброєного громадянина. Побутує досить поширена фраза, що зброя робить людину вільною. Я переконаний, що зброя повинна робити людину, в першу чергу, відповідальною. Вільні й відповідальні громадяни зроблять Україну нездоланною», – зауважив Олексій Резніков.
Підсумки опитування у системі «Дія» підбив на своєму телеграм-каналі очільник Мінцифри Михайло Федоров.
Він зазначив, що це опитування стало наймасовішим, адже всього за тиждень у ньому взяли участь 1 723 939 українців.
Результати дослідження виявили, що серед опитаних:
59% – вважають, що всі громадяни, які відповідають вимогам закону, можуть мати пістолет і вільно носити його з собою в громадських місцях;
22% – зазначають, що пістолети категорично не повинні бути в обігу серед цивільного населення;
19% – відзначили, що пістолети можуть мати всі громадяни, які відповідають закону, та використовувати їх тільки в тирах чи на стрільбищах. У такому разі носити зброю з собою заборонено.
«Така залученість – показник того, що ми рухаємося у правильному напрямку. Не кожна держава сьогодні може комунікувати зі своїми громадянами за три кліки. Це безпрецедентний кейс прямої електронної демократії», – резюмував керівник Мінцифри.
Лише для спортсменів?
На законотворчому полі спроби забезпечити громадянам України право володіти та користуватися цивільною вогнепальною зброєю має багатолітню історію. Чергове пожвавлення у ній відбулося влітку 2021 року, коли два законопроєкти на цю тему були зареєстровані у Верховній Раді.
Йдеться про проєкт Закону «Про право на цивільну вогнепальну зброю» № 5708 від 25.06.2021 р., авторами якого є нардеп Ігор Фріс і ще 40 народних депутатів, а також про альтернативний йому проєкт Закону «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» № 5708-1 від 13.07.2021 р., авторами якого є Андрій Шараськін і ще 10 його колег.
На думку ініціаторів Законопроєкту № 5708, він посилить дотримання режиму законності у питаннях визначення правового режиму власності на зброю, закріпить основні права й обов’язки громадян і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, розпорядження та використання зброї і боєприпасів, врегулює інші суспільні відносини, що безпосередньо з цим пов’язані. Лібералізуючи, з одного боку, обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні, цей документ одночасно покликаний посилити відповідальність за її незаконне використання.
У пояснювальній записці до проєкту Закону № 5708 наводяться, серед іншого, вже відомі із попередніх наших публікацій тези про те, що «вогнепальна зброя є найефективнішим засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист», оскільки на це вказує досвід США, Швейцарії, Фінляндії як країн усталених демократій. Там на 100 громадян припадає від 88 до 45 стволів відповідно, а в Україні цей показник становить лише 5,5 одиниці зброї. Завдяки реалізації громадянами Литви, Латвії, Естонії, Грузії та Молдови права на збройний самозахист, злочинність суттєво зменшилась на 40–60% уже через рік після ухвалення відповідних законів. Зазначається, що в державах, де офіційно дозволена короткоствольна й інша цивільна зброя, її використання зловмисниками не перевищує 0,001% випадків від загальної кількості злочинів.
Яка альтернатива?
Згаданий уже вище як альтернативний проєкт Закону «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» № 5708-1 деталізує аспекти та підстави самозахисту, регулює всі сфери цивільного обігу та використання зброї і набоїв в Україні, в тому числі, набуття права на цивільну вогнепальну зброю, її придбання, використання, господарської діяльності та міжнародної співпраці у цій сфері.
Одна із основних відмінностей альтернативного законопроєкту від основного, як зауважило у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ), полягає у реальній легалізації набуття та використання короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, тобто револьверів та пістолетів. Відповідно до Законопроєкту № 5708-1 набувачами такої зброї матимуть змогу стати будь-які громадяни з 25-річного віку за умови відповідності певним вимогам, у тому числі, відсутності медичних протипоказань, судимості, проходження курсів та інших вимог. З огляду на можливість прихованого носіння та детально розписаний порядок транспортування і застосування вказаної зброї, встановлені приписи дозволяють використовувати як зброю активного самозахисту.
Крім того, на відміну від основного, в альтернативному законопроєкті держателем Єдиного державного реєстру цивільної зброї (далі – Реєстр зброї) визначено не Міністерство внутрішніх справ України, а Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст), перелічені суб’єкти Реєстру зброї і визначені повноваження Мін’юсту, Національної поліції і нотаріусів у сфері реєстрації зброї.
Що вирішив профільний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України розглянув на своїх окремих засіданнях проєкти Законів №№ 5708 і 5708-1. Попри зауваження з боку ГНЕУ до обох документів, критиці були піддані офіційні висновки лише до альтернативного законопроєкту.
Більшістю голосів профільний комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проєкт Закону України «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (реєстр. № 5708), а альтернативний проєкт Закону № 5708-1 – відхилити за результатами розгляду у першому читанні.
Перше читання: результат?
За день до війни, 23 лютого 2022 року, доповідаючи на сесійному засіданні, Ігор Фріс зауважив, що предметом регулювання проєкту Закону № 5708 не є короткоствольна вогнепальна зброя, що відрізняє його від альтернативного законопроєкту. Цей документ врегульовує обіг цивільної вогнепальної зброї для громадян України, які постійно проживають на території України, визначає питання суб’єктів, типів зброї боєприпасів для неї, а так само – питання єдиного реєстру зброї і його ведення органами МВС. «Нам необхідно зробити перший крок: прийняти цей законопроєкт, до другого читання доопрацювати його, взявши все найкраще, що є в альтернативному. Маємо дати шанс Україні захистити себе, своє майно і своїх близьких», – підсумував нардеп.
Підтримати Законопроєкт № 5708, урахувавши зауваженнями МВС, Інституту законодавства Верховної Ради, Львівського державного університету, Національної академії правових наук, закликав колег і співдоповідач по цьому документу Олександр Дануца.
Натомість народний депутат Андрій Шараськін, представляючи Законопроєкт № 5708-1 (альтернативний) звернув увагу на те, що у його назві є слова «право на самозахист», що суттєво відрізняє цей документ від Законопроєкту № 5708. «Перестаньте ділити громадян на категорії, звужувати конституційне право. Альтернативний закон є більш повніший, будемо доопрацьовувати його до другого читання вже всі разом. Ви всі знаєте, яка у нас ситуація, тому не знехтуйте правом на самозахист», – резюмував доповідач.
«В умовах російської збройної агресії володіння зброєю – це не лише про можливість гарантувати право на самозахист, це спосіб зробити опір справді всенародним», – сказав у своєму виступі Володимир В’ятрович і закликав колег підтримати саме альтернативний проєкт Закону 5708-1.
274-ма голосами «за» Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про право на цивільну вогнепальну зброю» № 5708.
Чи врахують у МВС думку громадян?
«З наступного року українці зможуть вже вільно купувати пістолети», – обіцяє радник Міністра внутрішніх справ Віктор Аронець. Про це він написав у своєму телеграм-каналі 4 липня 2022 року.
«Українці дали однозначну відповідь щодо дозволу на вільне володіння зброєю. 70% з опитаних підтримали право на вільне її носіння. Підкреслю, що мова йде саме про пістолет, а не гранатомет чи автомат. Міністерство погоджується з рішенням українців і вже готуються зміни до другого читання законопроєкту», – зазначив В. Аронець.
Очевидно, йдеться про вже згаданий вище проєкт Закону № 5708, у поточній редакції якого міститься так багато обмежень, що годі говорити про те, що він уможливить застосування зброї задля самозахисту навіть у випадку крайньої необхідності, адже згідно з цим документом: придбати пістолет може тільки спортсмен і лише для спортивних занять, бо зберігання такої зброї передбачено лише у стрілецькому тирі або на стрільбищі; транспортування зброї має відбуватися з розрядженими магазинами. Надання травматичної зброї цим Законопроєктом пропонується обмежити.
Проте, за словами Віктора Аронця, «відповідне законодавство буде прийняте впродовж літа-осені. Після цього впродовж певного організаційного часу запускатимуться відповідні реєстри зброї. Можливо, будуть внесені додаткові рішення, щоби ми могли зберігати контроль за обігом зброї: перевіряти, чия вона, як відбуватиметься процес реєстрації, в які періоди власник зброї має проходити перевірки».
ПРЯМА МОВА
Інструктор «Центру Виживання та спеціальної підготовки SEAL», військовий капеланРуслан Балюк:
«Працюючи інструктором «Центру Виживання та спеціальної підготовки SEAL» хочу сказати, що низький загальний рівень підготовки суспільства до впровадження культури поводження зі зброєю говорить про те, що Україна ще має куди зростати заради особистої безпеки.
За кілька тижнів до початку війни з’явився величезний попит і дефіцит мисливської і короткоствольної зброї. Маючи звичку раз на тиждень поповнювати запаси набоїв для власної мисливської зброї, я став свідком описаного феномену. Переконаний, що якби наші цивільні громадяни були більш озброєні до війни, то це б частково зупинило злочини військовослужбовців РФ проти мирного населення.
Як багатодітний батько, не маючи наміру залишатись осторонь, я відразу вступив до лав тероборони. З впевненістю, що мені видадуть табельну зброю, власну я залишив вдома. До цього у стислі терміни навчав старшого, 16-річного сина, користуватися своєю мисливською рушницею. Налаштував його, що у разі вторгнення до нашого дому злочинців, йому прийдеться відкривати вогонь на ураження.
Дякувати Богові, цього не сталось, і згодом родина евакуювалась.
Як капелан і мисливець, я вмію поводитися зі зброєю, але потрапивши до тероборони, очікуваної військової зброї не отримав. Неодноразово потрапляючи під обстріли із такими самими не озброєними побратимами, ми були просто безпорадними мішенями для противника. Постійно перебувати у такому стані – така собі перспектива. З іншого боку, наявність зброї, але не вміння з нею поводитись, у незлагодженому підрозділі ускладнює його обороноспроможність.
Щоб суспільство мало можливість скористатись правом самозахисту, держава має підтримати ініціативу законного володіння зброєю будь-якого класу, в тому числі й короткоствольної із правом прихованого носіння. Разом з тим необхідно запровадити відповідні курси, тестування і перевірку бажаючих відповідності вимогам законодавства”.
Військовий капелан, учасник АТО, заступник командира Підрозділу Військових Капеланів по роботі з особовим складом, військовослужбовець ТрО ЗСУ Ігор Скрицький:
«Як злочинці, так і окупанти, – всі прекрасно озброєні, тому для захисту як свого майна, здоров’я, життя, стримування росту злочинності, так і для захисту Батьківщини ми МУСИМО бути озброєними. А всі спроби обмежити права відповідальних громадян на володіння зброєю є відголоском радянського минулого. Як казав радянський «вождь»: «Вооружённый мужчина – есть первый враг советской власти». Повномасштабна агресія правонаступника СРСР примушує нас якомога швидше позбуватись застарілих і небезпечних установок”.
