04/03/2015
0Ліси в усі часи були невід’ємною частиною природних ландшафтів Чигиринщини, які поєднували степові та лісові простори. Оточували наше славне історичне місто і могутні праліси. Шуміли у віковічній задумі соснові ліси вздовж правого берега сивого Дніпра-Славути. Заболочені місця понад Тясмином були порослі вільховими лісами. Та й на місці сучасних Притясминських борів також шуміли ліси.
Усі ми таким чи іншим чином зв’язані з лісом, але не всі задумувалися над тим, що ж таке ліс. Багато дають відповідь просту: «Ліс — це багато дерев». Але це зовсім не так. Ліс — це живий організм, який живе за своїми природними законами. У лісі дерева, трави, тварини, мікроклімат, ґрунт тісно взаємодіють, вони нерозривно зв’язані і в сукупності становлять єдине ціле, що складається з живого (рослини, тварини) і неживого (мікроклімат, ґрунт).
Переважна більшість лісонасаджень нашого підприємства є рукотворними, тобто створені важкою працею лісоводів. Лісове господарство характеризується тривалим періодом лісовирощування. Від моменту посадки сіянців дуба чи сосни до збору урожаю (рубки головного користування) проходить відрізок часу в 100 років, і весь цей час лісівники вкладають кошти у ліс, щоб отримати кінцевий продукт лісогосподарського виробництва – деревину. Але ліс ми вирощуємо не тільки заради деревини. Він має також важливе екологічне значення — це і кисень, це і захист ґрунтів від ерозії, це і позитивний вплив на урожай сільгоспкультур. І такого позитиву можна нарахувати багато. Ось, наприклад, наші Притясминські бори, які тягнуться від Черкас до Чигирина, зупинили рух пісків і не дали їм засипати прилеглі села. Другий яскравий приклад — сильний буревій влітку 2007 року, який пронісся над територією сіл Нечаївка і Вергуни. Ліс прийняв удар стихії на себе, а будинки в селах залишилися неушкодженими.
Але повернімося до теми, яка винесена в заголовок даної статті. Чому ж все-таки ми рубаємо ліс. Та тому, що без проведення рубок ліс не можна виростити. Протягом всього тривалого періоду лісовирощування проводяться рубки, які носять загальну назву: рубки формування і оздоровлення лісів. Під час проведення цих рубок у насадження прибираються відсталі в рості дерева, екземпляри з кривими стовбурами. Крім того, в процесі вирощування лісу видаляються сухі, усихаючі, сильно послаблені дерева, а також дерева, які уражені грибковими захворюваннями та пошкоджені сніголамами, буревіями і т.д. Потрібно при цьому зауважити, що при посадці лісу на 1 гектар ми висаджуємо близько 5-5,5 тисяч саджанців, то до моменту проведення рубки головного користування у віці 100 років на тому ж 1 гектарі повинно залишитися десь в середньому 400 екземплярів дерев головної породи. Постає питання — а де поділася решта дерев? Відповідь – їх протягом 90 років поетапно видаляли з насадження в ході проведення освітлень, прочисток, проріджувань, прохідних та вибіркових санітарних рубок. Частина з них засохла в процесі природного відбору та випала з насадження.
Всім громадянам, які мають справу із вирощуванням сільгоспкультур, відомо, що, посіявши, наприклад, моркву, буряк, кукурудзу, необхідно після появи сходів сформувати оптимальну густоту рослин на площі, щоб отримати бажаний урожай. Так само і у нас: рубками формуємо насадження бажаного складу, необхідної повноти, форми стовбура. При проведенні кожної рубки заготовлена деревина реалізовується споживачам, а вилучені кошти спрямовуються на ведення лісового господарства. При проведенні рубок у насадженнях віком старше 40 років ми сплачуємо державі так звану «попенькову плату» або лісовий дохід, за спеціальними таксами, які майже щороку держава переглядає у бік збільшення.
Але, як ми вже зазначили, ліс є живим організмом. А всі живі організми мають властивість хворіти. Хворіє також і ліс. Тому ділянки лісу, які уражені хворобами лісу і патологічні процеси там набули характеру незворотних змін, обстежуються спеціальною комісією і при необхідності призначаються в рубку. Ці рубки називаються суцільними санітарними рубками. За заготівлю деревини па даних ділянках ми також сплачуємо лісовий дохід. Коли ж ділянка лісу досягла віку стиглості, то вона призначається до проведення рубки головного користування, тобто лісівники збирають урожай, основу якого було закладено століття назад, а всі ці роки щонайменше три-чотири покоління лісівників доглядали і оберігали його.
Щоб ні в кого не склалось враження, що ми коли захотіли і скільки захотіли, те і рубаємо, це зовсім не так. Рубаємо ми рівно стільки, скільки визначено розрахунковою лісосікою. А це — науково-обгрунтована норма користування лісом. Цю норму нам визначає спеціальна організація — «Укдержліспроект», яка один раз на 10 років проводить обстеження всіх лісів підприємства та намічає проведення комплексу всіх лісогосподарських заходів. Зазначена норма користування лісом проходить складний і тривалий процес погодження в Мінекології, Мінекономпромрозвитку, Держлісагентства, і тільки тоді ми маємо право застосувати її на практиці.
Хочеться загострити увагу читача на такому моменті, що рубки, які ми проводимо, це неосновна мета діяльності підприємства. Як уже говорилося вище, рубками ми лише формуємо насадження, яке виконує дуже багато різноманітних функцій. А якщо припустити, що лісівники не будуть втручатися господарськими заходами у ці процеси, то буде формуватися так би мовити «дикий ліс», де не буде господарсько-цінних порід, бо їх «заглушать» другорядні породи, з яких у віці стиглості можна мати лише дрова. А деревообробна галузь потребує і цінних сортиментів (для меблів), ділова деревина використовується у будівництві, комунальному господарстві і т.д. Правильне ведення лісового господарства забезпечує відновлюваність такого ресурсу, як деревина. Жоден з енергоресурсів не має здатності до відновлення — ні газ, ні нафта, лише деревина. А це в умовах енергозалежності нашої держави є досить важливим фактором.
Проводячи комплекс лісогосподарських заходів ДП «Чигиринський лісгосп» за минулий рік забезпечив роботою 154 особи, державі сплачено майже 7 млн. гри. різних платежів, з них майже 2 млн. грн. до місцевого бюджету.
Оскільки ми говорили за рубки, які проводить підприємство на законних підставах, хотілося б сказати, що серед наших громадян є окремі особи, які йдуть до лісу, з метою задоволення потреб власного господарства у деревині чи дровах, та здійснюють самовільні рубки. За ці дії вони притягуються до відповідальності згідно ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до цієї статті розмір штрафу для громадян складає від 85 до 170 грн. Крім того, лісопорушник відшкодовує завдані збитки лісовому господарству. Так, за самовільно зрубане дерево з діаметром пенька до 10 см. шкода складає 82,62 грн., якщо діаметр пенька складає від 10 до 14 см — шкода становить 145,58грн, а вже при діаметрі пенька від 26 до 30 см – шкода складає 2125,66 грн. Цифри вражаючі. Варто задуматись.
Цей матеріал підготовлено з метою поінформування читачів газети і громадськості району про те, чому та для чого підприємство проводить рубки. В умовах демократизації суспільства в засобах масової інформації все більше і більше звучать теми щодо заборони проведення рубок в лісах, бо нібито це шкодить довкіллю. Висловлюють такі думки і деякі громадяни, які проживають в нашому районі. Відповіді на ці питання автор намагався дати у даній статті. А що думаєте ви?
