Найкращі надбання поколінь, європейські стандарти, найсучасніші технології, а головне – високий професіоналізм людей, котрі віддають роботі не лише знання та досвід, а й частину своєї душі. Саме так коротко можна окреслити роботу державного підприємства «Володимирецьке лісове господарство», яке має під опікою понад 89 тисяч гектарів лісів.
Це рекордна територія для лісгоспів Рівненщини і одна з найбільших у лісівничій галузі України. При цьому кожен клаптик зеленого багатства, фактично кожне дерево, не залишається поза пильним професійним поглядом, а, відповідно, й без тепла турботливих рук володимирецьких лісоводів.
Попри величезний запас ресурсів (це переважно хвойні і змішані ліси), що ввірені ДП «Володимирецьке лісове господарство», ставляться тут до нього дуже ощадливо. Адже основна суть роботи, каже директор підприємства, лісівник із понад 30-річним стажем, Олександр Мисько, якомога раціональніше використання лісосировинних ресурсів, збереження їх та примноження для наступних поколінь. Це свого роду заповідь для усіх 16 лісництв ДП «Володимирецьке лісове господарство» та 340 чоловік колективу, про який Олександр Степанович говорить із особливою гордістю. Віднедавна ж цей принцип роботи володимирецьких лісівників підтверджений ще й сертифікатом FSC – незалежної міжнародної лісової наглядової ради.
– Долучилися ми до цієї системи одними з перших з-поміж галузевих підприємств краю, – розповідає директор. – Основна мета FSC – підтримка екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління світовими лісами, збереження їх та відтворення з якомога меншою шкодою для довкілля. Власне, ці принципи й були визначальними в роботі нашого лісгоспу.
– Лише торік лісові культури посаджено у нас на площі 304 гектари, а загалом роботами з лісовідновлення охоплено понад 607 гектарів, – приєднується до розмови головний лісничий ДП «Володимирецьке лісове господарство» Олег Ворожбит. – Попри непрості економічні реалії в державі, не зменшимо, а, навіть навпаки, збільшимо зазначені обсяги й цьогоріч – запланували посадити лісові культури на площі 310 гектарів.
Усі підготовчі роботи до весняної лісокультурної кампанії, в тому числі агротехнічні, на підприємстві вже проведені і, щойно дозволять погодні умови, тут візьмуться за цю важливу і відповідальну місію. Аби створити насадження не для звітності, а такі, що дійсно тішитимуть наступні покоління, торік виростили 29 тисяч штук стандартних саджанців різних порід дерев і кущів, а загальна їх кількість у «шкілках» нині сягає 53,3 тисячі. Крім цього підростають і набираються сили у посівних відділеннях розсадників 4,7 мільйона штук сіянців. І кожному з них, поки перетвориться з крихітної, майже невагомої, насінинки у зворушливе зелено диво, доведеться віддати крихточку людського тепла – без цього, попри новітні технічні досягнення, аж ніяк не обійтися, і нічим його не замінити. До слова, насіння деревно-чагарникових порід володимирецькі лісівники торік надбали аж 3 тисячі 186 кілограмів, в тому числі сосни звичайної – 296 кілограмів. Значна частина цього лісівничого золота заготовлена на постійній лісонасіннєвій базі лісгоспу. Важливо також, що для лісокультурних робіт тут давно сформовані і належно підготовлені бригади справжніх спеціалістів – зокрема, особливо успішною роботою вирізняється бригада Красносільського лісництва, якою керує Лариса Жданюк.
Втім, зрозуміло, що посадка лісу – це лише перший крок. Поки деревця сягнуть неба, минуть роки кропіткої роботи щодо формування, оздоровлення, підвищення продуктивності лісових насаджень. У 2014 році відповідні роботи проведені на площі понад 2,5 тисячі гектарів. До речі, дуже промовисто підкреслює принцип ощадливого використання лісових ресурсів у Володимирецькому лісгоспі той факт, що майже половина деревини, що заготовлена тут торік, припадає саме на зазначені рубки догляду – тобто 49,2 тисячі кубометрів із загальних 100 тисяч.
– Остання цифра теж є дуже показовою, – наголошує Олександр Мисько.- Таку кількість деревини заготовляють почасти у лісгоспах, що за площею довірених лісів удвічі менші, ніж Володимирецький. При цьому, не збільшуючи обсяги рубок, нарощуємо обсяги реалізації продукції – у 2014 році проти попереднього цей показник зріс на 117,4 відсотка і сягнув 54 мільйонів гривень. Вдалося це завдяки тому ж таки раціональному використанню лісосировинних ресурсів, зокрема постійному контролю за виконанням сортиментного плану та виходом цінних сортиментів. Відтак у 2014 році вартість знеособленого кубометра деревини зросла в середньому на підприємстві проти попереднього року на 120,36 гривні і склала 509,45 гривні.
Важливу роль у позитивній динаміці економічних показників роботи лісгоспу відіграє і співпраця із закордонними споживачами. До слова, вже згаданий сертифікат FSC щодо цього теж дуже важливий, бо, як пояснив Олександр Степанович, провідні європейські переробники купують лише деревину, сертифіковану за міжнародними стандартами. І купують її там за відчутно вищими цінами, ніж вітчизняні споживачі.
– Торік ми експортували деревини на суму 32 мільйони гривень. Це 59,3 відсотка від загального обсягу реалізації продукції, але лише 41,5 – від обсягу заготовленої деревини, – аргументує думку промовистими цифрами директор держлісгоспу. – Відтак завдяки раціональному використанню ресурсів мали кошти на лісовідновлення, догляд за лісовими насадженнями, забезпечення їх охорони (до речі на території лісгоспу є ще й чотири природних заказники), протипожежні заходи. На цьому фоні неабияке занепокоєння викликає проект закону про заборону експорту круглої деревини, який нині вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Ця новація є передчасною і дуже боляче позначиться на роботі галузевих підприємств. Перш ніж її вводити, потрібно підготувати майданчик для 100-відсоткової переробки тих ресурсів, які ми нині можемо надати. Тут доречно згадати початок 2000-х років, коли склади були завалені лісопродукцією, яка не мала ринку збуту. Налагодити цю співпрацю було нелегко, тож дуже прикро буде все це руйнувати. При цьому державне фінансування галузі відсутнє повністю.
Боляче вдарить згадана новація, каже Олександр Мисько, і по сільських громадах, адже рентна плата від використання лісових ресурсів надходить саме у місцеві бюджети і часто складає левову їх частку. Одне слово, лісівники сподіваються, що нерозважливого рішення вдасться уникнути і вони й надалі зможуть виконувати належно покладені на них завдання. У них же ж, крім безпосередніх лісівничих функцій, ще й величезний обсяг соціальних зобов’язань. І мова не лише про вчасне і вагоме поповнення бюджету держави, турботу про колектив підприємства та ветеранів галузі. Уже багато років поспіль повз увагу лісівників не проходить фактично жодна з проблем соціально незахищених краян та місцевих громад. Активно долучився колектив ДП «Володимирецьке лісове господарство» і до допомоги армії в зоні АТО – відправляли на передову харчі, дрова, а також 2 одиниці техніки. Нині ж водії лісопромислового комплексу лісгоспу завершують підготовку до роботи у воєнній обстановці ще п’яти вантажних автомобілів.
– У нас злагоджений і професійний колектив, якому під силу впоратися із багатьма завданнями і проблемами, – підсумовує Олександр Мисько. – Лісничий Собіщицького лісництва Надія Палій, помічник лісничого Володимирецького лісництва Василь Мороченець, майстри лісу Микола Петрук, Тарас Рижий, Федір Рибачик, Сергій Натина, Микола Мельник, Євген Приходько, водії Василь Антипець, Олександр Гошта, Валерій Єзгор, кранівник Рафалівського нижнього складу Юрій Бартошик, стропольник Антонівського нижнього складу Руслан Кривко. Ці люди стали переможцями трудового суперництва за підсумками 2014 року. Багато теплих вдячних слів можна сказати й про інших працівників. Сподіваюся, що разом нам і надалі вдаватиметься успішно справлятися із відповідальною і важливою місією – збереженням і примноженням неповторних лісів нашої рідної Володимиреччини.