Олександр Дзюбенко: «Наше головне завдання — збільшувати лісистість Черкащини»

Прочитал и понял, в отрасли появился ещё один большой мастер… общих фраз. Как там в оперете, кажется Кальмана,  – "Все хорошо прекрасная маркиза?"… Так ли это на самом деле? Сомневаюсь, но ещё не анализировал…и не буду утверждать…Однако, чувствую что появление закона о запрете экспорта спровоцировано, в том числе политикой проводимой лесными чиновниками Черкащины. Привидите динамику экспорта пиловочника сосны с территории области с 2009 по 2014, а также динамику площади новых лесов, посчитайте деньги с учетом инфляции и падения курса и потом ещё раз расскажите нам о своих  достижениях…М.П.

Черкащина по праву пишається своїми мальовничими й упорядкованими лісами, які дають екологічний захист нашому краю, людям — здоров’я, економіці — розвиток.У створення цих лісових масивів вкладено велику працю багатьох поколінь лісівників. І те, що ми сьогодні маємо понад 330 тисяч гектарів лісового фонду, 70 відсотків якого це лісові насадження, вирощені штучно і переважно на непридатних для культурних рослин грунтах, то це лише завдяки трудівникам лісової галузі, які з року в рік самовіддано і на високому професійному рівні працюють на відтворення, збереження і захист цього лісового багатства.Про роботу лісового господарства області, його здобутки і перспективи — й наша розмова з начальником Черкаського обласного управління лісового і мисливського господарства, кандидатом економічних наук Олександром Дзюбенком.

Олександре Миколайовичу, минулий рік для лісівників області був досить успішним по всіх напрямках виробничої діяльності. Та головне — створювались нові ліси, і це, особливо в наш тривожний час, дає людям відчуття надійності, впевненості в майбутньому.

— Ми для цього й працюємо, щоб ліси Черкащини постійно приростали новими насадженнями, поліпшувався їх видовий склад, збільшувалась лісистість області, а самі лісові масиви, які знаходяться під нашою неухильною охороною і захистом, функціонували як здоровий живий організм, виконуючи свої екологічні, економічні та соціальні функції.

Так, минулого року було посаджено майже півтори тисячі гектарів лісів. Причому, на ста гектарах було проведено лісорозведення, тобто створення лісів відбулося на землях, де протягом багатьох десятиліть взагалі не було лісових насаджень.

Подбали ми і про проведення цьогорічної лісокультурної кампанії, підготувавши для цього належним чином відповідні території. Щороку в 50-ти лісових розсадниках вирощується близько 15-ти мільйонів штук сіянців головних і супутніх лісоутворюючих порід — дуба, сосни, ясена, клена, липи, горіха чорного та інших. Тож і посадкового матеріалу, в тому числі й декоративних рослин, у нас буде достатньо. І як тільки зійдуть сніги, лісівники почнуть саджати ліси. Плануємо, що й площа цих посадок буде не меншою, ніж торік. Сподіваюсь, що до цієї важливої справи — відтворення лісів — долучиться, як і в попередні роки, громадськість, учнівська та студентська молодь, взявши участь у традиційній всеукраїнській акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» та обласній «Посади ліс». І це буде реальним вкладом кожного в збагачення лісової скарбниці Черкащини, дасть учасникам акцій почуття відповідальності за збереження лісів і природи в цілому.

Заготували ми минулого року й понад 56 тонн лісового насіння — це для вирощування сіянців і їх посадки в наступні роки. Ми дбаємо про те, щоб ліси Черкащини продовжувались у майбутнє, були міцними, здоровими і продуктивними.

— І все ж, декому здається, що лісівники рубають аж занадто багато дерев.

— Це помилкове уявлення людей, які далекі від професійного підходу до вирощування лісів. Ми зберігаємо позитивну тенденцію перевищення площі нових насаджень над площею зрубів. Та головне — ті ж санітарні рубки вкрай необхідні для лісу. Видаляються передусім старі й хворі дерева, які вже не тільки непридатні для покращення екологічного стану середовища, а й стають небезпечними для здорових лісових насаджень.
Так, річний приріст ми використовуємо на 60-65%, у той час як у розвинених країнах (Фінляндія, Швеція) використання річного приросту досягає 100%. Тож у нас використання лісосировинних ресурсів є невиснажливим. Скільки ми рубаємо і чому — все це відкрито для громадськості. У разі спірних питань ми готові до прийняття спільних рішень, але в їх основі повинна бути об’єктивність аргументів, фаховий підхід, а не емоції. Якщо під корою дерев розвивається стовбурова гниль, якщо лісова ділянка заражена тією ж омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити розповсюдженню хвороб на здоровий ліс.

Сьогодні при обласному управлінні лісового та мисливського господарства створено громадську раду — консультативно-дорадчий виборний орган, який забезпечуватиме участь громадян в управлінні лісовою галуззю області, здійснюватиме контроль за її діяльністю, представлятиме громадську думку щодо запланованих нами виробничих заходів і завдань. Сподіваюсь, ці рішення ради ґрунтуватимуться на фаховій основі і спільно ми працюватимемо на розвиток лісів Черкащини, запровадження реформ у системі лісового господарства, економіку області й держави в цілому.

— З приводу реформ. Цей рік обіцяє кардинальні зміни в лісовій галузі України.

— Так, до початку 2016-го року планується створення єдиної державної структури — корпорації «Ліси України», яка візьме на себе функції господарювання. Чи буде й далі діяти Держлісагентство, чи увійде до одного з департаментів Міністерства аграрної політики і продовольства, ще невідомо. Але функції управління, господарювання і контролю будуть розділені між різними структурами, що сприятиме подоланню корупції, покращить розвиток виробництва та використання лісових ресурсів. Планується, що торгівля деревиною стане централізованою через систему електронних торгів, за сучасними технологіями та європейськими стандартами.

Втім, наскільки швидко відбуватимуться ці зміни і які з них отримають законодавчу підтримку, а згодом, і механізми їх запровадження, покаже час. Як, приміром, і доцільність деяких нововведень. Того ж мораторію на експорт деревини, який економічно негативно може вплинути на діяльність підприємств та надходження до Держбюджету. Є ринок деревини і ціни, які на ньому склалися. Тому вітчизняні переробники повинні конкурувати на цьому ринку лісопродукції за рахунок сучасного деревообробного обладнання.

На відновлення і розвиток деревообробного напрямку потрібні інвестиції. Але в Україні йде війна, й інвестори остерігаються вкладати в підприємства кошти. Тож очевидно правильним було рішення, що прийняття вищезгаданого мораторію Верховною Радою було поки що відкладено.

Сьогодні йде боротьба приватного бізнесу з державними підприємствами. Наша мета — захистити наших працівників, виконувати всі поставлені перед нами завдання, забезпечувати достойну виплату заробітної плати та своєчасну сплату податків й обов’язкових платежів.

Пріоритетною для нас та поза конкуренцією знаходиться соціальна сфера. В першу чергу, за пільговими цінами ми маємо забезпечити деревиною школи, дитячі садочки, медичні заклади. А приватний бізнес повинен конкурувати на загальних прозорих ринкових умовах, адже ціну диктує ринок.

— Лісова галузь області діє стабільно і ефективно. І навіть за теперішніх, досить непростих умов, продовжує розвивати свій економічний потенціал.

— Так, усі лісгоспи області минулого року спрацювали прибутково. За підсумками трудового суперництва, серед лісгоспів області переможцем стало ДП «Смілянське лісове господарство» (директор Юрій Сегеда). Тут постійно впроваджуються нові технології вирощування лісу, на сучасному рівні вирішуються виробничі завдання. Першим в області це підприємство отримало сертифікат FSC, який свідчить, що його продукція відповідає міжнародним стандартам.

Так само успішно діють ДП «Уманське лісове господарство» (директор Іван Назаревич) — друге місце, ДП «Черкаське лісове господарство» (директор Андрій Пустовіт) — третя позиція. Стабільну та ефективну роботу трудових колективів показали Кам’янський і Чигиринський лісгоспи, які очолюють Віталій Верес і Роман Фендюр, та інші.

До зведеного бюджету ми змогли сплатити 54,8 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. Єдиного соціального внеску сплачено 35,6 мільйона гривень.

— Ви — державна структура. Отже, й фінансування отримуєте з держбюджету?

— Так, отримуємо 3 відсот­ки від потреб галузі на проведення всіх планових лісогосподарських заходів. Це — 6 мільйонів гривень. Якщо порівняти, то минулого року за одну отриману гривню від держави ми сплатили 15 гривень податків. Решта — 240 мільйонів гривень — це власні кошти лісгоспів. Вони направляються на заходи з охорони лісу від пожеж, лісорозведення та лісовідновлення, будівництво рекреаційних пунктів, відновлення та облаштування лісових автомобільних доріг, яких тільки минулоріч було здано в експлуатацію майже 44 кілометри тощо.

Чимало було придбано лісгоспами й сучасної техніки, необхідної для лісогосподарського виробництва. Тільки протягом вересня-грудня підприємства поповнили свій автотранспортний парк на шість тракторів МТЗ-82. Куплено мототрактор Forte, дві гідравлічні краново-маніпуляторні установки, причепи автомобільні, сучасний автогрейдер та подрібнювач деревини. Технічне оновлення лісгоспів буде продовжуватися і надалі, бо ремонтувати старі машини — це працювати собі на збиток, гальмувати виробничі процеси, що неприпустимо.

З відповідальністю поставилися лісівники і до виконання загальногалузевої програми «Підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів». У всіх адмінприміщеннях лісгоспів, лісництв встановлені сучасні котли, які працюють на твердому паливі. Це дало змогу повністю відмовитися від газу.

— Лісгоспи області активно допомагають також українським бійцям на Сході.

— Нашими підприємствами тільки за півроку перераховано 1,5 мільйона гривень на підтримку українській армії в АТО. Туди ж передано 14 одиниць техніки. Днями відбулася передача двох пересувних банних комплексів, виготовлених лісівниками області для 14-го мотопіхотного батальйону, в якому служать черкащани. 17 працівників лісової галузі області також воюють на фронті, і про них — наша особлива турбота й тривога. Дрова, одяг, продукти харчування, кошти, засоби захисту — люди допомагають усім чим тільки можуть. Велику роль у цьому відіграють наші профспілкові організації.

— Лісистість Черкащини становить сьогодні 15,1 відсотка її території. І звичайно, хотілося б, щоб лісів було у нас більше.

— Це пріоритетне завдання і для нас, лісівників. На жаль, вирішується воно досить складно.
Сьогодні в області визначено 15 тисяч гектарів малопродуктивних орних земель державної власності та земель, непридатних до сільськогосподарського використання. На жаль, передавати їх у підпорядкування держлісгоспам ніхто не поспішає. Передусім до цього відповідально повинні поставитися сільські ради. Нехай ці пустирі й бур’яном заростають з року в рік, але розлучатися з ними вони не хочуть. А оскільки немає спрощеного механізму передачі цих площ, то й питання зависає в повітрі. І це при тому, що лісівникам доведеться вкласти в цю землю чимало коштів, щоб на ній виріс ліс.

Будуть зняті ці перепони, і лісгоспи одразу ж почнуть активно збільшувати площі лісового фонду області — додатково до 1000 гектарів щороку.
Збільшувати на Черкащині площу здорових, міцних, продуктивних лісів, наблизити господарювання в них до європейського рівня — такі завдання ставлять перед собою сьогодні лісівники. І виконують їх на високому професійному рівні.