25/02/2015
0С опозданием размещаю и эту новость. Нет я не забыл: каждый год вспоминаю о Петре Степановиче 23 февраля и этот год не исключение.., но то, что 2015 – юбилейный не знал. Хорошо, что его вспомнили в УкрНИИЛХА (институт горного лесоводства имени Пастернака своего основателя видимо забыл прочно. Впрочем на их сайт зайти нельзя…Может адрес поменяли?), но… Как-то по концелярски написаны эти мемуары… Напоминают выдержку из некролога… А ведь в наших институтах есть люди, которые Петру Степановичу обязаны всеми своими достижениямим… Могли бы написать "по-человечески"…Ткач, Парпан, Букша, Шпарик…наверно сильно заняты…Впрочем, подавляющее большинство учеников Пастернака разбежалось по стране и не работают в НИИ… В центральном институте остались только Ткач и Букша, но зато на первых ролях…Или я кого-то забыл? Помнится Ткача Петр Степанович так уважал, что в последний период своей жизни, – после выборов нового директора УкрНИИЛХА, стал обращаться к нему только на "Вы"…Есть, что вспомнить….М.П.
Петро Степанович Пастернак відомий науковій громадськості як організатор лісівничої науки в Україні, визначний вчений у галузях лісової екології, лісового ґрунтознавства та захисного лісорозведення. Він опублікував понад 280 наукових праць, під його редагуванням вийшло в світ близько 80 наукових збірників, монографій.
П. С.Пастернак народився 23 лютого 1925 р. у м. Сквира, що на Київщині, у родині селянина. На початку Великої Вітчизняної війни він сімнадцятирічним юнаком, не закінчивши школу, пішов на фронт і брав участь у бойових діях на Північному Кавказі. Після демобілізації у 1946 р. П. С. Пастернак вступає до лісогосподарського факультету Київського лісотехнічного інституту, який закінчує з відзнакою в 1950 р. і поступає до аспірантури Інституту лісу Академії Наук України. Перші роботи Петра Степановича Пастернака були опубліковані в доповідях АН України і безпосередньо пов’язані з планами створення лісових насаджень у Степовій зоні України.
У грудні 1953 р. Пастернак П. С. захистив кандидатську дисертацію на тему «Жовта акація та її вплив на родючість лісових ґрунтів».Після закінчення аспірантури працював молодшим, а потім старшим науковим співробітником Інституту лісівництва (з 1955 р. – Інститут лісу) АН України, до об’єднання цього інституту в 1956 р. з Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА).
У 1956 році Пастернака П. С. призначено директором Закарпатської лісової науково-дослідної станції (ЛНДС) УкрНДІЛГА. Наукові дослідження Петра Степановича зосереджуються на проблемах відтворення лісів Карпат, підвищення їхньої продуктивності та стійкості. У результаті вивчення впливу рубок головного користування на стан лісових ґрунтів, визначення особливостей біологічного кругообігу речовин в системі «ліс – грунт» були запропоновані методи заліснення еродованих схилів Карпат. Завдяки цим розробкам було проведено масові роботи із заліснення кам’янистих розсипів у горах. Вивчення теоретичних питань ґрунтотворення в лісах, встановлення зв’язків між типами ґрунтів і продуктивністю лісів дало можливість розробити класифікацію лісових ґрунтів Українських Карпат, на базі якої проведено ґрунтово-типологічне обстеження лісового фонду Карпат. З цих питань П. С. Пастернак підготував докторську дисертацію на тему «Взаємодія між лісом і ґрунтом в основних типах лісу Карпат», яку захистив у 1969 р.
Працюючи в Карпатському регіоні, Петро Степанович був одним з ініціаторів створення в Івано-Франківську Карпатської філії УкрНДІЛГА. У 1964 році він стає першим її директором. За порівняно короткий час філіалом було вирішено ряд важливих завдань: розроблено ефективні способи та технології експлуатації лісів у горах, вивчено причини катастрофічних вітровалів і буреломів та розроблено заходи з їхнього попередження, складено типи лісових культур на базі механізації трудомістких робіт, узагальнено дослідження з біологічного кругообігу поживних речовин. Нині на базі Карпатської філії УкрНДІЛГА створено Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва, якому присвоєно ім’я П. С. Пастернака.
У серпні 1968 р. П. С. Пастернака призначають директором УкрНДІЛГА. З 1970 р. головну увагу в своїх дослідженнях Петро Степанович зосереджує на вивченні екологічної ролі лісів, їхнього стабілізуючого значення в охороні навколишнього середовища. Зокрема, вивчає вплив забруднення атмосфери промисловими викидами на стан лісів та їхню детоксикуючу роль, організує проведення моніторингу лісів України. Особливе місце займають праці, які аналізують наслідки аварії на Чорнобильській АЕС для лісів, обґрунтовують систему ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами. З 1989 р. Пастернак П. С. – завідувач лабораторії екології лісу УкрНДІЛГА.
Велику увагу видатний вченийприділяв підготовці наукових кадрів, створив власну школу лісівників-екологів, під його керівництвом більше ніж 30 науковців захистили кандидатські дисертації.
За великі заслуги Пастернак П. С. нагороджений орденами та медалями, у 1979 р. йому було присвоєно почесне знання «Заслужений лісівник України», у 1985 р. він нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Помер Петро Степанович Пастернак 10 січня 1994 р. в м. Харкові.
