24/02/2015
0У Долині створили Західноукраїнську асоціацію деревообробників та лісозаготівельників. До її складу ввійшли місцеві асоціації п’яти областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Головою ради Західноукраїнського об’єднання обрано долинського підприємця, котрий водночас очолював місцеву асоціацію деревообробних підприємств Прикарпаття, Ігоря Соболевського.
Потребу такого утворення викликало, як-то кажуть, саме життя. Річ у тім, що ця галузь економіки й донині переживає далеко не найкращі часи. Доволі потужний удар був завданий по ній в часи Януковича, коли було запроваджено так звані аукціони на закупівлю підприємствами сировини. Це поставило їх в залежність від щоквартальної «лотереї», яка позбавляла підприємства можливості укладати річні і більш тривалі контракти, інвестувати в розвиток підприємств та вдосконалення технологій. Додамо, що придбання сировини на аукціоні ще не означало, що її можна отримати насправді. Як пише газета "Галичина", в результаті існування такого роду корупційних схем за останні три роки в Україні були змушені припинити діяльність понад дві тисячі деревообробних підприємств, каже ігор Соболевський. Причому доходи йшли не в бюджет, а на рахунки різних фірм-посередників, які належали членам «сім’ї». ігор Миколайович наводить такий приклад: івано-франківських переробників змушували платити приватній фірмі за реалізацію деревини, що є власністю громади, по два мільйони гривень щорічно.
На жаль, після Революції гідності ситуація в цій галузі не змінилася, констатували учасники зібрання. Більше того, ухвалений у першому читанні законопроект №13-62 «Про особливості державного регулювання суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», на думку учасників зборів, може взагалі підрубати цю галузь під корінь. Це призведе до банкрутства фактично всіх лісгоспів, які будуть викуплені за безцінь певними особами з правом розпоряджатися лісами. По суті, відбудеться приватизація наших лісів.
Хоча на перший погляд законопроект передбачає те, чого давно домагалися деревообробники — заборону експорту лісу-«кругляка». Тому що відповідні структури були більше зацікавлені завантажити вагони деревиною, ніж дбати про забезпечення сировиною свого місцевого переробника. То проти чого ж вони протестують? Річ у тім, що далі в документі йдеться про те, що дозволено експорт пиломатеріалів товщиною не більше 70 мм, транспортною вологістю 22 відсотки за наявності сертифіката походження і сертифіката про теплову стерилізацію пиломатеріалів.
«Враховуючи, що в Україні тільки шість відсотків підприємств освоїли процес сушіння деревини, мізерні можливості переробки тонкоміру, відсутність державного фінансування лісгоспів, введення в дію названого законопроекту з 1 березня 2015 року потягне за собою вже згадане банкрутство лісгоспів, тоді як на нижніх складах гнитимуть тисячі кубічних метрів деревини малого діаметра, для переробки якої нема технологій. Європейським ринком пиломатеріалів заволодіє головний конкурент українських деревообробників — ліспром Росії. Масово будуть закривати деревообробні підприємства, орієнтовані на експорт обрізної лісопродукції, а таких — 86 відсотків. Відповідно це потягне згортання лісозаготівлі з подальшим зростанням безробіття», — мовиться у зверненні членів асоціації деревообробників Прикарпаття.
Обговорення законопроекту відбувалося доволі бурхливо, бо, по-перше, у підприємців накопичилося чимало проблем, по-друге, вони, по суті, боролися за своє право на виживання. Особливу увагу приділяли тому, щоби виробити такі поправки, які б унеможливили чергові лазівки для експорту лісу. Скажімо, є таке поняття в деревообробній промисловості, як «призма». Коли знімають з одного боку частину деревини, а з другого — ні, і це начебто вже не «кругляк», а оброблена деревина. В реальності ж суто навпаки. Тому в запропонованих поправках йдеться про заборону експорту і такої частково обробленої деревини. Всі присутні також стовідсотково погодилися з необхідністю вилучити із законопроекту згадку про вологість пиломатеріалів тощо.
Зауважу, що розмова на зборах вийшла далеко за межі законопроекту. Прозвучала навіть пропозиція щодо вироблення концепції нового Лісового кодексу. Учасники зустрічі порушували питання лісів, які висохли, і перестиглих, до яких заготівельники не можуть дістатися через відсутність доріг. Також йшлося про необхідність позбутися монополії на лісозаготівельні роботи та повернути таке поняття, як тимчасовий лісокористувач. Що стосується лісгоспів, то лунали пропозиції, щоб вони взагалі перестали займатись деревообробкою, а скерували свій потенціал на лісову охорону, лісовідновлення та лісозбереження за рахунок бюджетного фінансування. Та це згодом. Наразі ж говорилося про те, щоби вони не займалися експортом. Це, зокрема, не дуже сподобалося представникові Вигодського лісгоспу в особі головного інженера. Більше представників лісових господарств на нараді не було. А справді, чи не буде в разі прийняття цих поправок ущемлення інтересів тих господарств?
— Ні, — заперечив ігор Соболевський. — Вигодські заготівельники не працюють у збиток, бо переробники дають високу ціну за сировину. У нас з цим лісгоспом налагоджені добрі ділові відносини і переробники не почувалися ущемленими. Радикальні слова звучали від тих підприємців, де таких відносин не було і вони мали проблеми з отриманням сировини. Наголошу: деревообробник, забезпечений відповідними матеріалами, котрий має ринки збуту, отримує прибутки, дасть добру ціну лісгоспу і таким чином збережеться баланс уже за рахунок внутрішнього ринку. Тим більше, щоб уникнути неліквідної продукції та зберегти економічну стабільність державних лісових господарств у процесі бюджетоутворення пропонуємо дозволити їм експорт лісу-«кругляка» «віком» до 18 років протягом одного року з часу прийняття цього закону.
Крім того, учасники зборів висловилися за ліквідацію такої структури, як «Укрлісконсалтинг», як корупційної складової в лісовій та деревообробній галузі. Свої пропозиції представники Західноукраїнської асоціації деревообробників та лісозаготівельників надіслали у відповідні комітети Верховної Ради. Чи прислухаються наші законотворці до голосу тих людей, котрі безпосередньо наповнюють бюджет і піднімають економіку, побачимо.
