Мораторій на експорт деревини схвалено, законопроект допрацьовують. Що очікувати далі?
Заборонити експорт деревини. Зупинити неконтрольоване вирубування лісів та вдихнути життя в українських виробників меблів і будівельних матеріалів покликаний законопроект №1362. Він був схвалений у першому читанні, а нині проходить доопрацювання. Що в ньому вдосконалять і чи не стане мораторій на експорт деревини фундаментом нової корупційної піраміди?
Про це розповідає народний депутат фракції об’єднання «Самопоміч», один із співавторів законопроекту, Остап Єднак.
— Минулого тижня Верховна Рада прийняла дуже важливий законопроект 1362 «Про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів». Для галузі це надзвичайно важливо і це знаково для парламенти, що в загальному парламент не згідний з політикою, яка проводиться останніми роками держлісагентством по знищенню українського виробника і по безконтрольному експорту деревини за кордон. Але на трибуні Верховної ради було чітко зазначено, що між першим та другим читанням він буде доопрацьований. Оскільки депутати розуміють що прийняття цього мораторію уже в цьому році, заборона всього експорту круглого лісу спричиніть негативний ефект для держлісгоспів. Тому наша фракція, ми особисто, наші співавтори закону ми готуємо зараз поправки, які для тих товарних позицій на які зараз не має достатнього попиту на українському ринку зробить відтермінування, орієнтовно на три роки для половника сосни, ялини, на три роки відтермінування при експорті. Також ми швидше за все скасуємо норму, яка змусить українського виробника сушити дані пиломатеріали, оскільки ми також розуміємо, що не має достатніх потужностей для сушильних комплексів в Україні. І не має зараз в українського виробника коштів швидко розбудувати інфраструктуру для сушіння. Швидше за все ми цю норму скасуємо. Також ми розуміємо, що визнання дубу цінною породою деревини також зупинить десятки і сотні підприємств, які виготовляють пиломатеріали з даної породи. Тому швидше за все ми будемо пропонувати комітету з промислової політики не включати не включати дану породу дерева, але заборонити експорт круглого лісу породи дуб, щоб все-таки підсилити українського виробника, бо на цю породу є в Україні дефіцит. Тому ми абсолютно нормально розуміємо ситуацію, яка склалася навколо даного законопроекту. Його прийняття в першому читанні було політичним. Зараз іде його доопрацювання, буле економічне обґрунтування, щоб він не зашкодив держлісгоспам , а навпаки сприяв розвитку деревопереробної галузі в Україні.
— Чи можливо охарактеризувати в короткостроковій перспективі два-три роки, і в довгостроковій перспективі 5-10 років, що цей мораторій дасть українському лісовому господарству і бюджету країни в цілому?
— Ми очікуємо, що прийняття даного законопроекту з серйозними цими поправками, які я назвав в найближчі п’ять років принесе інвестиції близько пів мільярда євро і створить близько 10 тис робочих місць додатково ще в переробній галузі. І однозначно також стимулює створення робочих місць, підвищить заробітну платні в держлісгоспах в системі держлісагентств.
— Чи може Україна стати, наприклад, виробником №1 меблів і тому подібне?
— Мораторій вноситься на 10 років. Це доволі нормальний період. Уже ми отримуємо листи від деревообробних асоціацій, які вітають даний крок. Вони готові інвестувати. До минулого тижня, поки не було заборони експорту, жоден український виробник не був готовий розвивати свої деревообробні потужності. Брати ризики на те, щоб отримувати кредити. До речі з тим також проблеми. Зараз, коли в нього є гарантії на 10 років наперед. Він може оновлювати технологічно своє виробництво. У нього є гарантії поставки сировини. І справді, впродовж наступних 10 років, якщо ми будемо такими темпами рухатись, то ми зможемо досягнути розвитку нашої галузі. Можливо стати лідером на континенті з виробництва доступних, якісних, конкурентно спроможних меблів, готової продукції з деревини і конкурувати на світових ринках. На жаль, до цього моменту ми були далеко позаду від всіх виробників.
— Це добре, що 10 років фору у наших переробників є. В молочній галузі зараз є така проблема і такі чутки, що переробники молока зробили картельну змову. Їх, в принципі в Україні не багато. І вони зараз знижують ціну на закупку сировини. А чи можливо подібне у лісовому господарстві, якщо буде три, чотири, п’ять потужних переробника деревини. І вони можуть змовитись і обвалювати ціну на ліс?
— Це дуже хороше питання. Донедавна ходять слухи, що були такі спроби. І наразі, ми вже переходимо до механізму реалізації деревини на українському ринку. Тому що, насправді, кожного кварталу в Україні проводяться десятки аукціонів, в кожній області. І насправді, такі зговори вони у будь-якому випадку відбуваються. До моменту проведення аукціону виробники збираються обговорюють хто які лоти бере, хто по якій ціні бере. Потім виходять і купують деревину. Наша також позиція, хоча це стосується більше політики держлісагентства, щоб в Україні діяла електронна система торгів з анонімним покупцем. Таким чином не може бути монопольного зговору, тому що виробників є досить багато, велика кількість не має якогось перекосу на виробників які мають велику долю ринку. Це ми говоримо про лісоматеріали, пиловники, про техсировину, там трошки інша ситуація. Но ми розраховуємо що зараз буде багато виробників палет і наприклад плитним виробництвам це буде певна конкуренція і вони теж не будуть тиснути на ціни. Тому удосконалення механізму реалізації деревини в Україні, ведення електронних торгів з анонімним покупцем воно знівелює цю небезпеку, що може бути якась певна монополізація. На разі ми бачимо, що навпаки є держлісагентства, які є монополістами, яке повністю диктує свою політику. А оця політика спрямована на збагачення чиновників. І це гра в одні ворота.
