РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

На прохання читачів розміщуємо цей матеріал як окрему публікацію.

УДК 630*83:658.21
Рекомендації розроблені на основі результатів науково-дослідної
роботи „Розробити систему економічних інструментів маркетингового
менеджменту підприємств лісової галузі України" (№ держреєстрації
0110U003496) і схвалені проблемною вченою радою НДІ лісівництва та
декоративного садівництва, протокол № 10 від 7 листопада 2012 року.
У рекомендаціях подано теоретичне обґрунтування економічних
інструментів маркетингового менеджменту та їхнє практичне втілення в
системі управління підприємств лісового господарства в умовах переходу на
ринкові засади господарювання. Адаптація економічних інструментів
маркетинг-менеджменту і практична реалізація опрацьованих елементів
комплексу маркетингу дозволить більш ефективно проводити господарську
діяльність державним лісогосподарським підприємствам.
Автори розробки:
Доцент кафедри лісового менеджменту,
канд. с.-г. наук, доцент Кравець П.В.
Доцент кафедри лісового менеджменту,
канд. с.-г. наук, доцент Домашовець Г.С.
Доцент кафедри лісового менеджменту,
канд. с.-г. наук, доцент Лащенко А.Г.
Доцент кафедри лісового менеджменту,
канд. екон. наук, доцент Розвод С.В.
Старший викладач кафедри лісового менеджменту,
канд. екон. наук Павліщук О.П.
Рецензенти:
Провідний науковий співробітник
відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку
ДУ "Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку" НАН України, д.е.н., с.н.с. І.М. Лицур
Доцент кафедри менеджменту
ім. професора Й.С. Завадського
Національного університету біоресурсів
і природокористування України, к.е.н. М.М. Аксентюк
Для отримання "Рекомендацій" та за додатковою інформацією звертатись на
кафедру лісового менеджменту НУБіП України, тел. (044) 527-81-53.
© Кравець П.В., Домашовець Г.С., Лащенко А.Г. та ін., 2012
ЗМІСТ

Вступ
4
1. Загальні положення
5
2. Терміни та визначення
8
3. Організаційно-економічні аспекти маркетингового менеджменту державних лісогосподарських підприємств
10
3.1. Місія та цілі маркетингового менеджменту
10
3.2. Економічний інструментарій забезпечення управлінських рішень
13
4. Маркетингова діяльність державних лісогосподарських підприємств
19
5. Механізм реалізації необробленої деревини
20
5.1. Загальні положення щодо організації механізму реалізації необробленої деревини
20
5.2. Реалізація необробленої деревини для деревообробних підприємств
23
5.3. Реалізація необробленої деревини для усіх суб’єктів господарської діяльності
25
5.4. Реалізація деревини для постійних лісокористувачів
26
5.5. Реалізація деревини для територіальних громад і населення
26

ВСТУП
Рекомендації складено на основі виконання держбюджетної науково-дослідної теми "Розробити систему економічних інструментів маркетингового менеджменту підприємств лісової галузі України", яка виконувалася кафедрою лісового менеджменту протягом 2010-2012 років.
Дослідження проводилися на основі аналізу наукових публікацій, відомчої статистичної звітності, а також низці опитувань працівників лісогосподарських підприємств у Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській та Київській областях, так і споживачів продукції – представників деревопереробної галузі. Опитування останніх здійснювалося за сприяння ДП "Укрлісконсалтинг" та Асоціації "Меблідеревпром".
Рекомендації складено задля сприяння формуванню організаційно-економічного механізму маркетингового механізму на підприємствах лісового господарства і удосконалення системи управлінських рішень на національному, регіональному і місцевому рівнях з питань маркетингової діяльності.
Загальна частина рекомендацій містить загальний аналіз сучасного стану маркетингового менеджменту на підприємствах лісової галузі та ідентифікує основні проблемні питання.
Розділ "Організаційно-економічні аспекти маркетингового менеджменту" формулює місію, цілі й передумови маркетингового менеджменту на підприємствах лісового господарства, а також визначає інструменти і засоби їх досягнення.
Розділ "Маркетингова діяльність державних лісогосподарських підприємств" присвячений удосконаленню діяльності з розроблення комплексу маркетингу, який включає ціну, товар, комунікацію і просування.
Розділ "Механізм реалізації необробленої деревини" присвячений формуванню прозорих, справедливих й чітких правил торгівлі на ринку деревини та забезпечення інтересів усіх його учасників.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Лісову галузь України формують понад 730 спеціалізованих підприємств, що забезпечують ведення лісового господарства на площі 10,4 млн.га і виробляють продукції (товарів, робіт, послуг) на суму більш ніж 4,1 млрд.грн. Лісогосподарські підприємства підпорядковуються низці міністерств, органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Дві третини усіх лісів країни знаходиться в користуванні державних лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України.
Основною продукцією підприємств лісового господарства є деревина в круглому виді, дрова паливні, садивний матеріал лісових і декоративних порід. Щорічно усіма рубками заготовляється більше 16 млн. м3 деревини.
Частина продукції отримується також при здійсненні заготівлі другорядних лісових матеріалів та побічних користувань. Найбільш вагому частку займають заготівля соку, ягід і грибів, лікарських рослин.
Корисні властивості, які зумовлюють виробництво цілої низки суспільних товарів, окрім довгострокового тимчасового користування лісами, надаються усім користувачам безкоштовно.
Споживачами продукції підприємств лісового господарства є деревообробна, целюлозо-паперова, вугільна та інші галузі, місцеві громади, громадяни.
Маркетинговий менеджмент розглядається ключовим чинником забезпечення ефективного управління підприємством в умовах динамічного розвитку соціально-економічного простору, стрімкого процесу глобалізації, переходу на ринкові засади господарювання з обов’язковим аналізом ринкових можливостей, підбором цільових ринків, розробкою комплексу маркетингу та безпосереднім втіленням у життя запроектованих маркетингових заходів.
Створення ефективної системи управління маркетингом на лісогосподарських підприємствах вимагає адаптації методологічних та методичних засад маркетинг-менеджменту з урахуванням особливостей лісової галузі, а також побудови цілісного комплексу маркетингу при вдалому поєднанні з іншими інструментами маркетингу, що в підсумку визначатимуть концепцію ринкового управління в лісовому господарстві.
Формування маркетингового менеджменту підприємств лісового господарства характеризується певними особливостями лісового господарства:
– виробництво великої різноманітності продуктів і послуг лісу;
– надзвичайно велика тривалість виробничого процесу;
– залежність виробництва круглих лісоматеріалів від попиту на кінцеву продукцію споживання (меблі, столярні вироби, папір тощо);
– довгострокова і планова система організації лісогосподарського виробництва;
– відносно рівномірний обсяг планування лісозаготівель, який не

 кореспондується з ринковою кон’юнктурою попиту на деревину;
– низька еластичність пропозиції деревини через повільний темп відновлення сировинних ресурсів та екологічні обмеження;
– відсутність внутрішнього ринку споживання низькотоварної деревини;
– високі показники екологічності продукції лісового господарства внаслідок відновлюваності лісових ресурсів, можливості повторного використання виробів з деревини і деревної маси та їхньої безпечної утилізації;
– ринок продавця з ознаками монополії підприємств Державного агентства лісових ресурсів України.
Протягом виконання досліджень і аналізу отриманих результатів були визначені основні проблеми формування і функціонування маркетингового менеджменту лісової галузі. Їх можна умовно поділити на такі дві групи: організаційно-економічні та маркетингові.
Організаційно-економічні проблеми пов’язані з відсутністю організаційно-економічного механізму та інституційних передумов розвитку маркетингового менеджменту за засадах ринково орієнтованої системи управління. Зокрема йдеться про:
– планово-адміністративні засади господарювання, які пронизують усі сфери функціонування лісової галузі, стають на перешкоді ринкових трансформаційних процесів;
– сучасна організаційна та управлінська структура лісової галузі не дозволяє здійснювати ефективну координацію маркетингової діяльності підприємств, формувати стратегію розвитку лісової галузі на основі визначеної місії, цілей, задач, інструментів і засобів їх досягнення;
– спрямованість лісогосподарського виробництва на реалізацію передусім деревини у круглому вигляді, а не її переробку та виробництво продукції із високою часткою доданої вартості, що свідчить про негативні тенденції розвитку національного деревообробного сектора та в цілому потенціалу національної економіки;
– доволі низькі обсяги як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у лісову галузь, що не сприяє підвищенню інвестиційної привабливості лісогосподарських підприємств на національному та міжнародному рівнях, унеможливлює виробничу та науково-технічну кооперацію, ускладнює поліпшення технічного та технологічного рівнів лісогосподарського виробництва;
– практично відсутність у процесі лісогосподарювання оцінки потенційних впливів діяльності на довкілля, відсутність використання превентивних заходів для зменшення негативних впливів антропогенної діяльності на навколишнє середовище, що стримує інтеграцію лісової галузі на світові екологічно чутливі ринки лісопродукції;
– недостатньо ефективне інфраструктурне забезпечення підприємств лісового господарства, доволі низький технічний рівень устаткування і притаманні йому технології не дозволяють випускати високоякісну
7
конкурентоспроможну продукцію;
– доволі низькі темпи оновлення основних засобів, відсутність впровадження енергозберігаючих технологій, що зменшує потенційну конкурентоспроможність галузі на світовому ринку деревини.
Маркетингові проблеми пов’язані з відсутністю або ж недосконалістю елементів маркетингового менеджменту. Зокрема йдеться про:
– відсутність на лісогосподарських підприємствах довгострокової маркетингової стратегії, налаштованої на забезпечення стійкого розвитку підприємств лісового господарства, переважно кон’юнктурний характер маркетингових рішень;
– існуюча державна статистична звітність, доступна для широкого загалу, не дає змоги об’єктивно оцінити окремі ключові елементи маркетингового менеджменту, зокрема, кон’юнктуру ринку, що не дозволяє ефективно застосовувати інструментарій маркетингового менеджменту на підприємствах лісового господарства;
– практична відсутність маркетингових досліджень створює так-званий інформаційний вакуум підприємств лісового господарства, що не сприяє прийняттю ефективних маркетингових рішень на макрорівні;
– недоліки існуючого механізму реалізації деревини на аукціонах, а саме:
 обмеження його дії лише підприємствами Держлісагентства;
 відсутність реалізації значної частки деревини, у т.ч. внаслідок неможливості зниження встановленої на аукціоні ціни;
 відсутність гнучкого і прозорого механізму врахування інтересів деревообробної галузі;
 недопущення нерезидентів до участі в торгах.
За результатами проведеного дослідження визначені основні недоліки та переваги лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України, які вивчалися, за елементами маркетингового комплексу. Серед переваг за елементом "товар" виділено замкнутий виробничий цикл, широкий асортимент та значна номенклатура продукції, позитивна репутація. Серед недоліків: недостатній контроль за якістю виконання замовлень, наявність морально та фізично застарілого обладнання, відсутність комплексного сервісного обслуговування замовників, недоліки у виробничому стратегічному плануванні.
Основні недоліки за елементом "ціна" – відсутність спеціальних умов для регіональних потужних деревообробних підприємств, відсутність вільного доступу до лісопродукції (прямі поставки) на внутрішньому ринку та перевищення середньогалузевого рівня цін.
Основним недоліком за елементом "розподілення" – недосконалість елементів післяпродажного сервісу, відсутність адекватних логістичних моделей.
Важливі переваги лісогосподарських підприємств Держлісагенства

України за елементом маркетингового комплексу "просування" включають: високу кваліфікаційну компетенцію працівників, розвиток паблік рилейшнз; основні недоліки – слабка зовнішня комунікація та рекламна активність, відсутність служб маркетингу.
2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Аукціон – спосіб проведення торгів, у режимі реального часу, покупцем на яких визнається учасник аукціону, що запропонував найвищу ціну.
Аукціонна сесія – час, протягом яких проводиться аукціон.
Відкритий аукціон – аукціон, участь в якому є вільним для усіх учасників аукціону. Економічна кон’юнктура – стан макроекономічного процесу відтворення (визначається рівнем, темпами і пропорціями його розвитку), що проявляється в умовах реалізації продукції. За об'єктами вивчення виділяють загальногосподарську кон'юнктуру і товарну кон'юнктуру (кон'юнктуру товарних ринків).
Електронні торги – форма проведення торгів на сайті, розміщеному в мережі Інтернет.
Закритий конкурс – конкурс, до участі в якому допускаються обмежено коло учасників конкурсу.
Заявка – запит на купівлю необробленої деревини, складений відповідно до встановленої форми і містить пропозиції необхідні для оцінки умов її придбання.
Комплекс маркетингу – набір методів аналізу, прогнозування, вибір комплексу факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своєї мети, щодо визначення кон’юнктури ринку, стратегії її поліпшення для досягнення позитивних результатів.
Конкурс – спосіб проведення торгів, згідно з яким переможцем (покупцем) визнається учасник конкурсу, який запропонував кращі умови. Кон'юнктура ринку – економічна ситуація, що складається на ринку, характеризується рівнями попиту і пропозиції, ринковою активністю, цінами, об'ємами продажів
Крок аукціону – величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення аукціону.
Лот – партія необробленої деревини в розрізі сортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціоні.
Мережа Інтернет – телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для обміну інформацією між комп’ютерами та іншими пристроями в електронній формі.
Місія маркетингового менеджменту – визначаються ринки, на яких працюватиме фірма, а також методи її виходу і функціонування на ринку
9
тощо.
Місія підприємства – це основна загальна мета організації, яка визначає чітко окреслену причину й необхідність її існування.
Необроблена деревина – деревні матеріали, які отримують шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки.
Оператор конкурсу (аукціону) – підприємство (організація, установа) яке уповноважено здійснювати організаційне, технічне та програмне забезпечення проведення конкурсу (аукціону) в формі електронних торгів.
Покупець – суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент чи нерезидент України, який бажає придбати необроблену деревину від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.
Попит – представлена на ринку потреба в товарах або послугах, що забезпечена грошовим еквівалентом.
Постійний лісокористувач – спеціалізоване лісогосподарське підприємство, якому у постійне лісокористування надані ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
Продавець – постійний лісокористувач, який здійснює заготівлю деревини на території України в порядку, установленому законодавством.
Реклама – довільна платна форма не персональної презентації та просування товарів чи послуг через засоби масової інформації.
Сайт – частина інформаційного простору в мережі Інтернет, яка має унікальне ім’я (адресу в мережі Інтернет) та фізично розташовується на одному з серверів, і яку можна проглядати з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет за допомогою спеціальної програми.
Сервер – підключений до мережі Інтернет комп’ютер, який надає доступ клієнтів до загальних інформаційних ресурсів системи проведення електронних торгів і здійснює управління цими ресурсами.
Стимулювання збуту – короткотермінові заходи, спрямовані на збудження швидкої реакції ринку у відповідь на пропоновану фірмою продукцію.
Територіальні громади – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Товар – усі можливі позиції запропоновані постійним лісокористувачем для продажу та користування.
Угода – правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб’єктів угоди – вони можуть бути одно-, дво- або багатосторонніми угодами є дійсною, якщо вона оформлена і підписана (затверджена) відповідно до чинного законодавства.
Учасники аукціону (конкурсу) – продавці і покупці.
Ціна – грошовий вираз вартості товару лісоголісогосподарських підприємств.

 Ціноутворення – процес утворення цін на товари і послуги на підставі існуючих методів і способів, єдиних для всіх товарів і послуг.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЕРЖАВНИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
3.1. Місія та цілі маркетингового менеджменту
Місію та цілі лісогосподарських підприємств у контексті маркетингового менеджменту необхідно розглядати у взаємозв’язку із національними підходами щодо охорони, збереження, відтворення та використання лісових ресурсів. Необхідно при цьому врахувати, що функціонування організаційно-економічного механізму маркетингового менеджменту в лісовому господарстві має бути зорієнтовано на узгодження суспільних та індивідуальних інтересів у сфері лісового господарства, на задоволення потреб населення у лісових ресурсах. Таким чином, враховуючи, що місією лісогосподарської діяльності є задоволення суспільних потреб у продуктах і корисностях лісу за умови узгодження інтересів споживачів та обмежень лісоресурсної бази, врахування екологічного імперативу у процесі господарської діяльності, можна виділити такі цілі лісогосподарських підприємств у контексті маркетингового менеджменту:
1) комплексне використання лісових ресурсів, а саме, деревних, не деревних, у тому числі і корисних властивостей лісів, що дозволить диверсифікувати джерела отримання доходу лісогосподарських підприємств, зменшити їх виробничі та комерційні ризики;
2) підвищення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств за рахунок розвитку таких ринків лісопродукції, як продукції лісовирощування (стиглих насаджень, лісового насіння, сіянців, саджанців), лісогосподарського виробництва (послуг з відтворення лісів, охорони тощо), а також продукції лісозаготівель (круглих лісоматеріалів, продукції побічного користування, мисливського господарства тощо);
3) вихід лісогосподарських підприємств на світові екологічно чутливі ринки лісопродукції в результаті розбудови інституційного забезпечення процесу сертифікації у лісовому секторі, що підтверджуватиме підвищені екологічні вимоги до лісопродукції та системи ведення лісового господарства, свідчитиме про легальність походження деревини, реалізацію заходів для зменшення негативних впливів антропогенної діяльності на довкілля;
4) виробництво та реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції глибокої переробки деревини із високою часткою доданої вартості, що важливо в контексті підтримки та розвитку національного деревообробного сектора;
5) поліпшення інформаційного забезпечення процесу прийняття
11
маркетингових рішень на підприємствах лісового господарства (використання результатів фундаментальних та прикладних досліджень, сучасних економіко-математичних методів, комп’ютерних технологій тощо), зокрема, з метою покращення орієнтації підприємств у динамічному ринковому просторі, врахування впливу факторів зовнішнього середовища на їхню діяльність, забезпечення довгострокових конкурентних позицій;
6) підвищення ролі маркетингових досліджень у процесі прийняття рішень щодо забезпечення ефективної діяльності підприємств лісового господарства, зокрема, щодо задоволення потреб споживачів у лісових ресурсах на внутрішньому та зовнішньому ринках, щодо ціноутворення на лісопродукцію, її просування, вибору каналів розподілу тощо;
7) поглиблення інтеграції лісогосподарських підприємств у світовий науково-технічний простір у результаті підвищення ролі інноваційної складової в їх розвитку як рушійної сили забезпечення їх економічного зростання в умовах конкурентного середовища;
8) визначення пріоритетів інноваційного розвитку лісогосподарських підприємств в умовах ринкової системи господарювання як складової інноваційної політики держави, обґрунтування та реалізація інноваційних проектів із урахуванням необхідності забезпечення балансу інтересів населення, суб’єктів господарської діяльності та держави за умови дотримання екологічних та інших обмежень у процесі їх впровадження;
9) удосконалення цінової політики лісогосподарських підприємств в напрямку забезпечення прозорої конкуренції на ринку лісопродукції, відповідності попиту та пропозиції лісопродукції (тобто визначення потенційних покупців з подальшим виконанням їхніх замовлень щодо лісопродукції, а не навпаки), сприяння розвитку лісового господарства на засадах самоокупності;
10) модернізація інфраструктурного забезпечення лісогосподарських підприємств, зокрема, оновлення технічних засобів, впровадження енергозберігаючих технологій, що сприятиме випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції, дозволить підвищити продуктивність праці та в цілому ефективність виробничої діяльності лісогосподарських підприємств;
11) підвищення інвестиційної привабливості лісогосподарських підприємств на національному та міжнародному рівнях, збільшення обсягів інвестицій у лісогосподарське виробництво, як важливого фактору забезпечення виробничої та науково-технічної ефективності підприємств, поліпшення технічного та технологічного рівнів лісогосподарського виробництва;
12) поліпшення іміджу лісогосподарських підприємств на національному та міжнародному ринках, поліпшення комунікаційної політики лісогосподарських підприємств із урахуванням інтересів суб’єктів лісових відносин з метою збільшення довіри споживачів лісопродукції та встановлення із ними довгострокових привілейованих відносин.
Реалізація вказаної місії та цілей маркетингового менеджменту

потребує інституційних змін у структурі управління лісами та лісовим господарством, забезпечення відкритості та прозорості процесу прийняття рішень на усіх рівнях управління.
Враховуючи національні пріоритети у сфері охорони, відтворення, збереження та використання лісів, передумовами реалізації цілей маркетингового менеджменту лісогосподарських підприємств є:
 реорганізація системи управління лісами та лісовим господарством, за якої можливим буде уникнення дублювання функцій управління в системі державних органів управління лісами та лісовим господарством, поєднання функції управління лісами з функціями управління лісовим господарством на рівні центрального органу виконавчої влади у сфері лісових відносин;
 розширення можливостей лісогосподарських підприємств, як суб’єктів господарської діяльності, щодо:
 визначення стратегічних і тактичних орієнтирів у ринковому просторі;
 самостійного формування планів та програм діяльності;
 вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;
 залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів;
 встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до законодавства;
 самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
 проведення маркетингових досліджень (досліджень мікро-, макро- та внутрішнього середовищ підприємства, включаючи визначення потреб споживачів у лісопродукції, проведення сегментації ринку, визначення контрагентів, які сприятимуть або протидіятимуть маркетинговій діяльності підприємства);
 формування і реалізації інноваційного складника у товарній політиці підприємства, формування і організації збутових мереж;
 наявність державної підтримки лісового підприємництва у напрямку сприяння організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування лісогосподарських підприємств; стимулювання модернізації технологій, інноваційної діяльності, освоєння нових видів продукції та послуг тощо;
 імплементація екологічного імперативу у сферу традиційної ринкової економіки, що передбачає врахування в процесі прийняття рішень щодо господарської діяльності екологічних вимог з метою превентивного захисту довкілля, підвищення ефективності суспільного виробництва та забезпечення добробуту в довготерміновій перспективі;
 дієвість механізмів забезпечення доступу громадськості до інформації щодо лісів та лісового господарства, зокрема, шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації її розпорядниками в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах

в мережі Інтернет, інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, який дозволяє донести інформацію громадянам (місцеві газети, радіо, телебачення, виступи на різноманітних зібраннях тощо); надання інформації за запитом; надання можливостей для звернень громадян, тобто викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг;
 забезпечення прозорого процесу прийняття рішень щодо лісоуправління, зокрема, через ефективну реалізацію механізму залучення зацікавлених сторін (споживачів продукції лісового господарства, представників освіти і науки, громадських природоохоронних організацій та місцевих органів влади) до підготовки і прийняття управлінських рішень щодо лісів та ведення лісового господарства;
 налагодження системного діалогу з громадськістю, зокрема, шляхом проведення консультацій у формах публічного громадського обговорення та вивчення громадської думки, а також використання законодавчо обумовлених засобів участі громадськості у прийнятті управлінських рішень, а саме, громадських рад, громадських експертиз, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив тощо.
3.2 Економічний інструментарій забезпечення управлінських рішень
Маркетинговий менеджмент має охоплювати весь виробничий цикл – від задуму щодо створення продукту до реалізації продукції. Тому, виходячи з визначеної місії підприємства, основним завданням маркетингового менеджменту є процеси виробництва і постачанням необхідного для ринку товару та регулювання попиту на нього. З цих позицій підприємство має підходити до формування належної системи маркетингового менеджменту і розглядати ринок як динамічний об’єкт, кон’юнктура якого весь час змінюється – як зі сторони попиту, так і зі сторони пропозиції. Ці зміни відбуваються внаслідок дії об’єктивних економічних законів ринку та регулюючих заходів з боку суб'єктів ринку вищих рівнів – профільних міністерств і відомств чи держави та наддержавних організацій.
Зважаючи на вищезазначене, організаційно-економічні інструменти маркетингового менеджменту у лісовому секторі економіки слід розглядати в наступних аспектах – з точки зору їхнього впливу як на попит, так і пропозицію; з точки зору прийняття рішень на різних рівнях; з точки зору тактичних і стратегічних рішень; з точки зору ступеню впливу на кон’юнктуру ринку.
Враховуючи результати проведених досліджень щодо стану маркетингового менеджменту на лісогосподарських підприємствах України та зважаючи на раніше сформовані цілі для його подальшого розвитку можна визначити сукупність організаційно-економічних інструментів, які необхідно застосувати для його вдосконалення (табл.).

(хочете табличку – до авторів, соррі)

 Серед інструментів, що застосовуються для регулювання співвідношення між попитом і пропозицією щодо ринку лісопродукції можна виділити ряд інструментів, застосування яких з боку підприємств та інстанцій вищого рівня у оптимальній комбінації дає змогу вирішити ряд як стратегічних, так і тактичних завдань маркетингового менеджменту. Ці інструменти мають різний ступінь впливу на кон’юнктуру ринку, тобто на попит та пропозицію, по-різному впливаючи на фактори, що їх зумовлюють. Поступове і довготермінове досягнення поставленої мети здійснюється через застосування інструментів м'якого впливу, а більш швидке – відповідно інструментами середнього та прямого впливу. Щодо останніх, то жорстке (пряме) втручання в економічні процеси є небажаним, і повинно застосовуватись лише у випадку неможливості впливу іншими методами.
Одним із найважливіших напрямів маркетингового менеджменту було визначено комплексне використання лісових ресурсів – як деревних, так і недеревних, як матеріальних, так і нематеріальних. Для досягнення поставленої мети, в першу чергу необхідно щоб стратегічні плани лісогосподарських підприємств були зорієнтовані на диверсифікацію виробництва, тобто продукування і реалізацію якомога більшої кількості продукції, в тому числі послуг. З огляду на розвиток ринків різних товарів, що походять з лісу, необхідно передбачати вдосконалення технологій виробництва та розробку нових товарів. Підприємства повинні акумулювати фінансові ресурси і стимулювати залучення інвестиційних ресурсів, зокрема шляхом залучення приватного бізнесу. Для оптимального використання ресурсів підприємствами повинні отримувати на галузевому рівні актуальну інформацію про тенденції, що спостерігаються в економіці. В свою чергу держава, через галузеве управління має спрямовувати стратегічний розвиток лісогосподарських підприємств у напрямі державної економічної і соціальної політики, застосовуючи при цьому переважно економічні інструменти стимулювання – пільгові кредити, субсидії, податкові пільги тощо.
Паралельно із наведеними заходами, спрямованими на формування пропозиції товарів на ринку, мають бути адекватні заходи й щодо формування попиту на продукти лісу. Керівництвом підприємств повинні передбачатись додаткові витрати на інформування потенційних споживачів про нові та існуючі товари, а також рекламу. Позитивний вплив на попит у значній мірі визначається іміджем підприємства і галузі в цілому. Тому має бути розроблений комплекс стратегічних заходів щодо формування і підтримку іміджу на усіх рівнях. Але одним із головних факторів, що ускладнює виконання місії маркетингового менеджменту щодо комплексного використання лісових ресурсів є недосконалий механізм за їхнім контролем. Зокрема, побічне користування лісовими ресурсами з одного боку потребує плати та наявності лісового квитка, а з іншого, на підставі ст.66 Лісового кодексу України, надає право на безкоштовне користування для власних потреб у межах затверджених норм без оформлення відповідних документів. Одним із заходів, що стимулюватимуть широкого залучення побічного користування до господарської діяльності лісгоспів може стати система контролю за

походженням цих ресурсів, якщо вони стають предметом товарно-ринкових відносин. Зважаючи на соціальну значущість деяких видів лісопродукції доцільним є встановлення диференціального підходу до оподаткування різних напрямів діяльності лісогосподарських підприємств, зокрема щодо надання рекреаційних послуг.
Подібний інструментарій маркетингового менеджменту має застосовуватись і щодо збільшення асортименту та номенклатури лісопродукції, призначеної для реалізації. Окрім зазначених заходів лісогосподарські підприємства мають застосовувати усі методи маркетингу щодо вивчення попиту споживачів на продукцію, як поточного, так і перспективного. На державному рівні має бути вирішене завдання щодо стандартизації нових видів продуктів, що пропонуються для реалізації.
Для забезпечення ефективного функціонування зазначеної системи потрібне забезпечення можливості прийняття самостійних рішень керівництвом підприємства та має бути відповідно підготовлений персонал. Це забезпечить основну вимогу ефективного функціонування маркетингового менеджменту на підприємстві – бачення чіткого взаємозв'язку між прийняттям рішення і отриманим ефектом, відчуття відповідальності за свої рішення.
Одним із найбільш недосконалих напрямів маркетингового менеджменту є існуюча система інформаційного забезпечення. Основною проблемою є відсутність системи маркетингу на підприємстві, яка постійно надає інформацію необхідну для прийняття управлінських рішень. Зважаючи на досвід сучасних підприємств лісгоспи потребують широкого впровадження концепцій процесного управління (BPM)1 та управління взаємовідносин зі споживачами (CRM)2. Застосування цих концепцій дозволяє комплексно підійти до формування системи маркетингового менеджменту на лісогосподарському підприємстві, забезпечуючи прослідковування всіх етапів управління з можливістю застосування необхідного інструментарію: при розробці стратегії розвитку – планування ключових показників ефективності; при поточному плануванні – застосування інструментів оперативного бюджетування; при моніторингу господарської діяльності – вести чіткий управлінський облік та "план-факт" аналіз; при застосуванні регуляторних дій – застосовувати інструменти прогнозування і моделювання. При цьому на підприємстві буде вибудовуватись модель, зорієнтована на дії щодо підтримки ефективного маркетингу, продажів та обслуговування клієнтів і включати в себе збір, зберігання і аналіз інформації про споживачів, постачальників, партнерів та внутрішні процеси лісогосподарського підприємства.
Застосування сучасних систем управління маркетингом на підприємствах потребує відповідної підтримки на галузевому і державному рівнях, зокрема щодо надання актуальної і достовірної статистичної інформації.
Інноваційна складова маркетингового менеджменту спрямована на довгострокове досягнення визначених цілей щодо покращання комплексного
1 Від англ. Business Process Management – управління бізнес-процесами
2 Від англ. Customer Relationship Management – управління відносин з клієнтами

 використання лісових ресурсів та збільшення асортименту лісопродукції.
Одним із перспективних напрямів розвитку лісогосподарських підприємств, який має комплексний вплив на усі розглянуті напрями вдосконалення маркетингового менеджменту є орієнтація діяльності відповідно до вимог сформованих на екологічно чутливих ринках. Адже впровадження передової практики дає не тільки значний ефект щодо покращення іміджу, але й стає запорукою стійкого попиту на продукцію лісгоспів з боку підприємств-споживачів, що реалізують продукцію на цих ринках. Звичайно ефективність цього напряму маркетингового менеджменту визначається не тільки бажанням лісогосподарського підприємства, але й визначеною політикою розвитку галузі та держави, оскільки потребує впровадження ряду, спрямованих на вдосконалення механізму стандартизації та реалізації екопродукції.
4. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
В результаті статистично підтверджених аналітичних оцінок на основі опитування респондентів встановлено, що видами лісопродукції, які найчастіше і у більшій мірі потребують споживачі внутрішнього ринку є пиловник хвойних та твердолистяних порід, а також різні категорії дров’яної деревини. Серед цінних промислових сортиментів нестачу фансировини відчуває переважна більшість споживачів, які також спостерігають значне посилення конкуренції на ринку необхідних їм видів лісопродукції, що повинно спонукати підприємства до раціональної заготівлі відповідних сортиментів.
Для 75% споживачів ціни на лісопродукцію підприємств Державного агентства лісових ресурсів України є невиправдано високими, що свідчить про потребу перегляду цінової політики у межах підприємств відомства.
З врахуванням потреб населення, лісопродукція має доставлятись в потрібне місце, у заданий час і в необхідній кількості, що не завжди є характерним для дослідних підприємств.
Оплачувальна форма короткочасного інформаційного впливу на споживачів лісопродукції та партнерів для спонукання перших до купівлі товару та останніх до співпраці (стимулювання збуту) лісовим господарствам необхідно розробляти через такі фактори: стратегічні (збільшити кількість споживачів; збільшити обсяг товару, що купує кожний споживач; спонукати інтерес до товару з боку клієнтури; збільшити товарообіг порівняно з показниками, наміченими у виробничому або плані маркетингу; виконати показники плану продаж); специфічні (прискорити продаж найвигіднішого товару; підвищити оборотність певного товару; позбутися зайвих запасів; забезпечити регулярність збуту сезонного товару (новорічні ялинки); протидіяти конкурентам, що з’явилися та разові (скористатися якоюсь окремою сприятливою можливістю (річниця підприємства тощо); підтримати рекламну кампанію). Усі перераховані фактори потрібно використовувати у поєднанні, оскільки державне лісогосподарське підприємство не в змозі конкурентно застосовувати такі заходи, як цінові знижки (сезонні, знижки певним категоріям
20

споживачів), а також розіграші, конкурси і лотереї.
Якщо говорити про різні інформаційні матеріали, які стосуються лісового сектору України, то найбільше респондентів цікавить аналіз структури заготівлі та споживання деревини на певному регіональному рівні і вони хотіли б отримувати той чи інший інформаційний матеріал у особистому спілкуванні з працівниками підприємств (персональний продаж).
Все частіше у наукових працях з’являються тези про стратегічне значення такого внутрішнього ресурсу підприємства, спрямованого на споживача та задоволення його потреб, як персонал. Саме людський ресурс здійснює вплив та перетворює оточуюче середовище. Його слід вважати таким самим інструментом, за допомогою якого підприємство впливає на споживача, та досягає поставленої мети. Ефективність елементу "працівники" може визначати успіх лісогосподарського підприємства в цілому та становити його конкурентну перевагу. При цьому на першому місці комунікативні якості. Важливі також якості, що характеризують працівників – професійний рівень службовців і зовнішній вигляд відповідно. Вплив на результат персональних продажів мають такі фактори, як зовнішній вигляд контори лісгоспу, меблі, офісна техніка. Інтер’єр – картини, квіти, освітлення та ін. – також впливають на клієнта, хоча й в меншій мірі.
Велике значення для залучення нових і утримання наявних клієнтів має формування в їхній свідомості ідентичності таких понять: "Лісогосподарські підприємства Державного агентства лісових ресурсів України" – надійність, стабільність, сертифікована деревина, якісне обслуговування". Упевненість у цьому формується під впливом різних засобів "паблік рилейшнз". Найефективнішими в цьому напрямі визнано різного роду публікації.
Другим за значущістю інструментом "паблік рилейшнз" визначено спеціальні заходи. Для просування лісопродукції велике значення має організація інформаційних семінарів і наукових конференцій, а також презентації та прийоми. Ефективність такого заходу, як проведення днів відкритих дверей, оцінено набагато в меншій мірі.
За спеціальними заходами йдуть відносини зі ЗМІ. Тут становить інтерес проведення прес-конференцій (інтерв’ю), підготовка прес-релізів, публікація різних статей та інших друкованих матеріалів.
Важливим є елементи спонсорства та меценатства (шкільні та дошкільні заклади освіти, наприклад), на які обов'язково необхідно звертати увагу керівникам державних лісогосподарських підприємств.
5. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ
5.1. Загальні положення щодо організації механізму реалізації необробленої деревини
З метою ефективного функціонування механізму реалізації необробленої деревини створюється Міжвідомча комісія з питань регулювання ринку необробленої деревини в Україні, далі Міжвідомча комісія. Міжвідомчу комісію очолює віце-прем’єр-міністр України, а до її складу входять

 представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державної служби регуляторної політики та розвитку підприємництва, Антимонопольного комітету України. На Міжвідомчу комісію покладаються такі завдання:
 підготовка нормативних документів з питань регулювання ринку необробленої деревини в Україні;
 затвердження Регламенту роботи Міжвідомчої комісії;
 визначення співвідношень розподілу обсягів необробленої деревини між основними групами споживачів для її реалізації;
 встановлення обсягу лісозаготівель, нижче якого постійний лісокористувач має право не реалізовувати необроблену деревину за конкурсом та на аукціоні;
 встановлення мінімального обсягу заявки у тому числі за окремими сортиментами;
 визначення оператора (ів) конкурсів і аукціонів;
 погодження мінімальних цін на сортименти;
 вирішення інших питань, пов’язаних із регулюванням механізму реалізації необробленої деревини.
Удосконалений механізм реалізації необробленої деревини поширюється на усіх постійних лісокористувачів, яким надані ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування.
Удосконалений механізм реалізації необробленої деревини передбачає використання цілого ряду методів, способів і форм реалізації деревини (рис. 1).
Переважним методом реалізації необробленої деревини є проведення торгів у вигляді конкурсу і аукціону.
Конкурс у формі закритих електронних торгів передбачає ранжування покупців, з метою визначення повноти задоволення їхньої заявки, на підставі оцінки запропонованих ними умов придбання деревини.
Аукціон у формі відкритих електронних торгів передбачає визначення покупця, який запропонує найвищу ціну.
Договір купівлі-продажу деревини застосовується у разі реалізації ділової деревини за мінімальними цінами і дров паливних за фіксованими цінами для індивідуального ремонту й будівництва та для забезпечення потреб соціальної сфери територіальних громад.
Відпуск деревини здійснюється в разі задоволення власних потреб постійних лісокористувачів у деревині та забезпеченні їхніх переробних потужностей за мінімальними цінами, а також для працівників постійних лісокористувачів і окремих категорій населення за фіксованими цінами чи безоплатно відповідно до умов колективних договорів, рішень органів місцевої влади та чинного законодавства.

Плановий обсяг заготівлі деревини, за виключенням дров паливних, резервується для використання споживачами в такому орієнтовному співвідношенні: деревообробні підприємства (резиденти України) – 60%; постійні лісокористувачі – 10%; усі суб’єкти господарської діяльності (резиденти і нерезиденти України) – 28%; територіальні громади і населення – 2% (рис. 2).
Плановий обсяг заготівлі деревини включає в себе необроблену деревину, отриману в порядку рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення, виконання яких заплановано на річний період.
Обсяг заготівлі деревини від рубок формування та оздоровлення, і виконання яких заплановано на період менший, ніж рік, а також додатковий обсяг деревини, отриманий від будь-яких незапланованих рубок, призначається для використання між постійними лісокористувачами, усіма іншими споживачами та територіальними громадами і населенням у співвідношенні, яке склалося між ними на основі розподілу планового обсягу лісозаготівель.
Увесь обсяг заготівлі дров паливних резервується задля забезпечення потреб постійних лісокористувачів, територіальних громад і населення.
Постійні лісокористувачі, загальний щорічний обсяг заготівлі яких не перевищує визначений Міжвідомчою комісією, мають право реалізовувати деревину лише для власних потреб і забезпечення власних потужностей, та для територіальних громад і населення.
Спосіб
Форма
Зміст
Шляхом проведення торгів
Конкурс
Аукціон
Закритий електронний
Визначення кращих умов
Визначення кращої ціни
Без проведення торгів
Договір
Відпуск
Метод
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЕВИНИ
Визначення цінових обмежень
Відкритий електронний –

за красивими сземками – до авторів, соррі

5.2. Реалізація необробленої деревини для деревообробних підприємств
Реалізація необробленої деревини для забезпечення потреб деревообробної промисловості здійснюється за конкурсом у формі закритих електронних торгів.
Для продажу на закритих електронних торгах призначається деревина, за виключенням дров паливних, в обсягах до 60% від планового обсягу заготівель.
Механізм закритих електронних торгів має на меті оптимізацію розподілу деревини між деревообробними підприємствами (покупцями) за критерієм максимізації виручки від продажу необробленої деревини. Задля цього, на сайті оператора конкурсу розміщується інформація про обсяги запланованої для продажу необробленої деревини, її породи, якісні характеристики, мінімальні ціни, умови поставки, строки поставки, умови і термін реєстрації заявок.
Зареєструватися в системі електронних торгів можуть лише потенційні покупці, які є резидентами України і здійснюють переробку або використання деревини на власних потужностях. Річний обсяг переробки або використання деревини протягом року має складати не менше, а ніж визначений Міжвідомчою комісією.
Реєстрація відбувається протягом листопада року, який передує реалізації

необробленої деревини.
Мінімальні ціни сортиментів визначаються як розподілені за ціновими
коефіцієнтами суми повних витрат підприємств та мінімального розміру
прибутку, без ПДВ на умовах франко-нижній склад продавця. За поданням
Державного агентства лісових ресурсів України мінімальні ціни погоджуються
Міжвідомчою комісією.
Критеріями оцінювання заявок є: цінові пропозиції; обсяги закупівель;
умови оплати.
Деревообробне підприємство – учасник закритих електронних торгів
заповнює заявку, в якій зазначає обсяг необробленої деревини, який планується
придбати наступного року з метою переробки на власних потужностях. Заявка
має містити цінову пропозицію та умови оплати за кожною з товарних позицій.
Цінова пропозиція не може бути нижчою, аніж мінімальна ціна.
Умови оплати передбачають три основні варіанти розрахунку:
передоплата; оплата по факту; оплата після поставки продукції.
Мінімальний обсяг заявки має складати не менше ніж визначений
Міжвідомчою комісією.
Зміст заявки покупця залишається недоступним для інших учасників до
оприлюднення результатів закритих електронних торгів.
Алгоритм програмного комплексу системи закритих електронних торгів
забезпечує пошук оптимального рішення з продажу необробленої деревини і
встановлює черговість задоволення заявок покупців за кожною з товарних
позицій. Найвищий пріоритет отримує заявка, яка забезпечує генерування
максимальної питомої виручки від продажу деревини. Усі інші заявки
задовольняються в порядку зменшення питомої виручки від продажу деревини.
У загальному вигляді функція оптимізації має вигляд:

 

m
j
n
i
ij x
1 1
max , (1)
де xij – очікувана виручка з продажу деревини від задоволення однієї
заявки, грн.;
i – номер пропозиції;
j – номер заявки;
n – кількість усіх пропозицій;
m – кількість усіх заявок.
Очікувана виручка від продажу деревини визначається за
формулою:
х  Ц V Оn , (2)
де Ц – ціна сортименту вказана у заявці, грн./куб. м.;
V – об’єм сортименту зазначений у заявці, куб.м.;
Оп– коефіцієнт, який враховує вплив способу оплати заявки.
Коефіцієнт способу оплати заявки розраховується як добуток
ставки кредиту чи депозиту на частку вартості заявки за кожною з товарних

позицій і на термін відхилення оплати від поставки (формула 3):
  
  
  

1 , оплата після поставки
1 , передоплата
Ст Т Ч
Ст Т Ч
О
к
д
n , (3)
де Стд – депозитна ставка у частках одиниці;
Стк – кредитна ставка у частках одиниці;
Т – термін часу від поставки до оплати у роках;
Ч – частка вартості заявки за кожною з товарних позицій, до якої
застосовується переоплата або ж оплата після поставки, у частках одиниці.
У разі виявлення заявок із однаковими значеннями питомої виручки від
продажу деревини, пріоритет надається заявці, яка надійшла раніше від інших.
Присвоєне значення рейтингу покупця визначає величину частки
задоволення його заявки.
Результати закритих електронних торгів мають бути викладені на сайті у
перший робочий день грудня року, який передує реалізації необробленої
деревини.
За підсумками результатів електронних торгів, до 15 грудня року, який
передує реалізації деревини укладаються відповідні договори купівлі-продажу
необробленої деревини.
Покупці, які повністю не задовольнили свої заявки, можуть придбати
додаткові обсяги деревини на відкритих електронних аукціонах.
5.3. Реалізація необробленої деревини для усіх суб’єктів господарської
діяльності
До участі у відкритих електронних аукціонах допускаються всі, без
обмежень, суб’єкти господарської діяльності, у тому числі нерезиденти
України, які зареєструвалися на сайті оператора електронних аукціонів.
Технічна і програмна підтримка електронних аукціонів здійснюється
оператором (ами), визначеним Міжвідомчою комісією.
Для продажу на електронних аукціонах призначається необроблена
деревина, за виключенням дров паливних, у обсягах до 28% від планового, і до
70% від понадпланового обсягу заготівель, а також необроблена деревина, яка
не була продана за результатами закритих електронних торгів.
Електронні аукціони проводяться один раз на тиждень.
Аукціонна сесія триває протягом одного робочого дня і відкривається у
разі наявності пропозиції до продажу не менше одного лота та двох
зареєстрованих покупців.
Продавець не менше ніж за тиждень до початку аукціонної сесії на сайті
оператора розміщує відомості про обсяги запропонованої для продажу
необробленої деревини, її породи, якісні характеристики, кількість та розміри
лотів, початковий рівень ціни лота, крок аукціону, умови поставки, строки
поставки, кінцевий термін реєстрації заявок на участь в аукціоні.
Переможцем електронного аукціону визнається покупець, який першим
на момент завершення аукціонної сесії запропонував найвищу ціну. У випадку,

коли в кількох пропозиціях вказана однаково висока ціна лота, переможцем електронного аукціону вважається покупець, цінова пропозиція якого надійшло раніше від інших.
У разі, якщо протягом аукціонної сесії лот залишився непридбаним, він може бути виставлений на наступний аукціон за зниженою ціною.
За результатами електронного аукціону підписується договір купівлі-продажу, в якому обумовлюються усі права й обов’язки покупця та продавця.
5.4. Реалізація деревини для постійних лісокористувачів
Частина деревини, в обсязі орієнтовно 10% від планового та 25% понадпланового обсягу заготівлі деревини резервується постійними лісокористувачами з метою її використання для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) та забезпечення власних переробних потужностей. Деревина відпускається за мінімальними цінами, що встановлені для реалізації на закритих електронних торгах.
З метою задоволення власних потреб і потреб працівників, постійні лісокористувачі здійснюють відпуск дров паливних за фіксованими цінами чи безоплатно залежно від умов колективного договору.
5.5. Реалізація деревини для територіальних громад і населення
З метою задоволення потреб територіальних громад і населення резервується ділова деревина в обсягах до 2% планового обсягу заготівель і до 5% від понадпланового обсягу заготівель.
Ділова деревина для соціальних потреб територіальних громад, індивідуального ремонту і будівництва на основі поданих заяв продається за мінімальними цінами, що встановлені для реалізації на закритих електронних торгах.
Дров’яна деревина для задоволення соціальних потреб територіальних громад і населення реалізується за фіксованими цінами. Для визначеної органами місцевої влади категорії населення, відпуск дров паливних відбувається безоплатно.
Фіксовані ціни за погодженням із місцевими органами влади встановлюються постійними лісокористувачами нижче від рівня мінімальних цін для лісопродукції подібної за розмірно-якісними характеристиками дров паливних.
Деревина, за виключенням дров паливних, що призначалася для розвитку матеріально-технічної бази й забезпечення власних переробних потужностей постійних лісокористувачів, соціальних потреб територіальних громад, індивідуального ремонту і будівництва і не була використана, включається до обсягу деревини, що підлягає реалізації на електронних аукціонах.

за формулами – до авторів немає можливості це виставити адекватно наразі