Навіяло учора уночі… Чоловік зустрів випадково смерть і попросив її показати як вона працює. Смерть завела його у місце, де горіло безліч свічок різного розміру.
— А ось твоя — показала на дебелу свічку. Чоловік зрадів. Смерть запитала його:
— А скільки ворогів ти вбив?
— Жодного.
А скільки у тебе друзів?
— Жодного.
— А скількох жінок ти по-справжньому кохав?
— Жодної.
— А скільки дерев ти посадив?
— Жодногою
— А скільком ти поміг у нужді?
— Жодному.
— Так навіщо ж ти живеш? — і загасила свічку.
Так вип’ємо ж за те, що тримає нас на цьому світі: за коханих, за друзів, за Батьківщину!