“Тож хочеться запитати: чому б не боротися з корупцією, а не з експортом?”

Обращение лидеров лесной отрасли Житомирщины к … Ко всем? .М.П.

Шановні колеги!

Лісова галузь, лісова охорона – одна і з найстаріших галузей української землі, з притаманними їй правилами, аксіомами та традиціями.

Прикро чути спалах критики з боку можновладців та простого люду про те, що ми вирубуємо ліси, нераціонально використовуючи лісові ресурси та ще й на цьому будується нова лісова політика держави.

 

Всі піклуються про лісовий врожай, нівелюючи при цьому всі здобутки і кропітку працю попередніх поколінь та теперішніх працівників лісового господарства.

Жоден критик не піднімає питання хто і за які кошти:

Ø створює лісові культури?
Ø Проводить догляди за молодими лісами?
Ø З весни по осінь несе чергування та гасить лісові пожежі (а вартість одного виїзду пожежної ланки на гасіння коштує підприємству 1,8-2 тисячі гривень)?
Ø Чи фінансується державою ведення лісового господарства і в якому розмірі?
Ø Хто перший приходить на допомогу органам місцевого самоврядування при надзвичайних ситуаціях в сільській місцевості?
Ø Хто будує та ремонтує дороги в лісі?
Ø Хто вступає в боротьбу ( в більшості випадків ризикуючи життям) з браконьєрами та крадіями лісу?
І це невелике коло питань , яке лишається у тіні і вважається повсякденною роботою, хоча повсякденна робота без нарікань і скарг і створила те лісове господарство, яке вже є тепер.

Сьогодні нас, лісівників, не може не хвилювати проголосований нашими законотворцями закон про заборону експорту деревини.

Дивують нас і їхні аргументи: в експорті лісу присутня корупційна складова. Тож хочеться запитати: чому б не боротися з корупцією, а не з експортом?

Та чи прораховував хто-небудь із них, які ризики несе в собі цей закон?

Бо ж зрозуміло, що значна частина деревини залишиться незатребуваною. Розраховувати на те, що в країну рікою потечуть інвестиції, і, як гриби після дощу, «повиростають» деревопереробні підприємства – особливо не варто. І лякає потенційних інвесторів зовсім не нестача деревини в нашій державі, а нестабільність курсу валют та та ж таки корупційна складова у процесі організації бізнесу.

Залишиться нереалізованою деревина – лісогосподарські підприємства не просто постраждають: слабші можуть і впасти.

Враховуючи той факт, що лісгоспи майже не фінансуються державою і на ведення лісового господарства спрямовують кошти, отримані від реалізації, за які кошти садитимуть ліс, доглядатимуть за ним і охоронятимуть?

А скільки недоотримають бюджети, особливо місцеві?

Складається враження, що все це болить лише лісівникам…

Так, недоліки є, є і люди, дії яких не витримують жодної критики. Однак, з-за хворобливих частин організму, не потрібно вбивати весь організм.

Андрій Курінський, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, колектив управління, керівники та трудові колективи лісогосподарських підприємств

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.