11/02/2015
0Ниже размещены материалы , высланные Всеукраинской ассоциацией деревообрабатывающих предприятий. М.П.
Мораторій на експорт лісу: за чи проти?
05 лютого 2015 року у першому читанні прийнято проект Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді). За змістом вказаного законопроекту пропонується встановити мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів за межі митної території України строком на 10 років. В свою чергу, авторами законопроекту пропонується закріпити чітко визначені критерії, в рамках яких забороняється вивозити лісо- та пиломатеріали. Зокрема, йдеться про заборону вивозу лісоматеріалів у вигляді необробленої деревини, транспортною вологістю більш як 22 % та пиломатеріали і заготовки товщиною понад 70 міліметрів з транспортною вологістю більш як 22 %. Також, в рамках законопроекту пропонується доповнити перелік цінних і рідкісних порід дерев таким видом дерева як дуб.
Авторами законопроекту зазначається, що останній розроблено з метою відновлення деревообробної та меблевої промисловості, створення робочих місць, переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробки, шляхом встановлення вказаного вище мораторію.
Наведена законодавча ініціатива обумовлена, насамперед тим, що на сьогоднішній день лісові масиви України використовують неефективно, всупереч інтересам економічного розвитку відповідних регіонів та держави в цілому. Як вказують автори проекту Закону у пояснювальній записці, для лісового господарства України неконтрольована вирубка лісів та експорт української деревини вже стали серйозною проблемою. Серед основних причин, які спонукають населення вирубувати ліси і продавати деревину зацікавленим особам, – соціально-економічні проблеми (безробіття, низькі зарплати). У структурі вітчизняного експорту деревини і виробів з неї переважає круглий ліс, що, як правило, продається за заниженими цінами. Незважаючи на обмежену кількість власних лісосировинних ресурсів, наявна тенденція збільшення експортних поставок. Технологічний рівень експортованої сировини надзвичайно низький. Без вітчизняної сировини призупинила свою роботу велика кількість деревообробних та меблевих комбінатів. Доцільно наголошується на тому, що пріоритетним напрямом експорту мають бути товари (будівельні матеріали, меблі), а не сировина.
Правовий аналіз наведеного законопроекту дозволяє стверджувати про позитивні перспективи його прийняття. Підстав для такого твердження на сьогоднішній день вбачається достатньо.
Загальновідомо, що деревообробна галузь в рамках діючого законодавства не спроможна конкурувати не тільки на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому. Вітчизняні виробники не в змозі задовольнити свої потреби. Превалюючим негативним фактором, що має вплив на ринку деревообробки та лісозаготівлі є численні порушення в рамках аукціонів з продажу необробленої деревини, які на погляд зацікавлених осіб є найпрозорішим способом реалізації усієї необробленої деревини, заготовку якої здійснюють підприємства. В той же час, прозорість проведення таких аукціонів останнім
часом викликала все більше сумнівів. Фактично, надзвичайно невигідні умови для вітчизняного виробника обумовили привілейоване становище експортних деревообробних підприємств.
Представники деревообробної галузі неодноразово у своїх відкритих зверненнях звертали увагу на численні порушення, які супроводжували наведені вище аукціони. Зокрема, Всеукраїнською асоціацією деревообробних підприємств неодноразово наголошувалося на тому, що відсутність радикальних змін у сфері деревообробки матиме наслідком зростання цін на деревину та пропорційне зниження прибутку вітчизняних деревообробних підприємств. Такі процеси, в свою чергу, супроводжуються зменшенням виробництва, скороченням робочих місць та іншими негативними факторами.
На широку громадську зацікавленість від представників деревообробної галузі вказують і автори проекту Закону. Так, ними зазначається, що у засобах масової інформації постійно з’являються повідомлення від представників деревообробної галузі тих чи інших регіонів України, спеціалістів у галузі лісового господарства. Усі вони наголошують на необхідності заборони вивозити необроблену деревину за межі України.
Звичайно, поряд із загальними перевагами проекту Закону вбачається і ряд недоліків, які можливо усунути на поточному етапі проходження законопроекту. Так, запропоновані зміни до чинного законодавства не містять перехідного періоду, який у даному випадку є надзвичайно важливим. У зв’язку із важким становищем підприємств галузі необхідно встановити визначені строки для підготовки їх матеріально-технічної бази. Останнє обумовлено запропонованими проектом Закону критеріями щодо транспортної вологості деревини. Досягнення відповідного рівня вологості лісо- та пиломатеріалів здійснюється в умовах спеціальної теплової стерилізації, яка потребує додаткового устаткування. Крім того, необхідність створення такої бази постає і у зв’язку з збільшенням обсягів деревини, яка тепер матиме місце на внутрішньому ринку. Поряд із збільшенням сировини постає питання збільшення матеріальних активів та кількості робочих місць національними виробниками. Очевидно, що такі зміни потребують певного проміжку часу.
Крім того, ринок деревини відрізняється різноманіттям сировини. У зв’язку із зазначеним постає питання щодо необхідності встановлення класифікованого підходу до вимог законодавця, які ставляться до деревини (наприклад, розрізнення критеріїв для листяних та хвойних лісо- та пиломатеріалів), тощо.
Пропозиція законодавця щодо віднесення такого виду дерева як дуб до переліку цінних і рідкісних порід дерев також викликає сумніви. Подібні зміни до чинного законодавства здатні дестабілізувати національну деревообробну галузь повною мірою, оскільки така порода дерева як дуб належить до одного із основних видів сировини на внутрішньому ринку лісо- та пиломатеріалів. Встановлення нормативно-правових обмежень щодо вказаної породи дерев суперечитиме цілям та завданням проекту Закону щодо відновлення деревообробної та меблевої промисловості.
Резюмуючи варто зазначити, що наведена законодавча ініціатива є кардинальним та актуальним поштовхом для деревообробної галузі. Запропоновані зміни здатні покращити становище національного виробника, відновити внутрішній ринок деревообробки та лісозаготівлі, збільшити кількість робочих місць та пропорційно підвищити внутрішні доходи. В подальшому ж можливе поступове відновлення експорту на підставі уже сформованої потужної галузі, яка у кожній країні становить вагому частку економіки. В той же час, необхідно враховувати, що наведені позитивні зрушення можливі лише з урахуванням перехідних етапів, що уможливлять відновлення галузі з мінімальними втратами.
З повагою,
Президент Всеукраїнської асоціації
деревообробних підприємств Д.В. Артемчук
Зауваження та пропозиції
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді)»
1. До статті 1 Закону (щодо віднесення дубу як виду дерева до переліку цінних та рідкісних порід).
Положення статті 1 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (далі – Закон) у частині визначення поняття цінних та рідкісних порід дерев відповідає вимогам чинного законодавства.
Наведений перелік є вичерпним та не потребує розширення. Зокрема, статтею 2 Закону встановлено, що вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев забороняється. У зв’язку із наведеним, віднесення дубу як виду дерева до переліку цінних та рідкісних порід є передчасним. Запровадження подібних змін здатне дестабілізувати національну деревообробну галузь повною мірою, оскільки така порода дерева як дуб належить до одного із основних видів сировини на внутрішньому ринку лісо- та пиломатеріалів. Встановлення нормативно-правових обмежень щодо вказаної породи дерев суперечитиме цілям та завданням проекту Закону щодо відновлення деревообробної та меблевої промисловості. Аналіз обґрунтувань авторів законодавчої ініціативи, викладених у пояснювальній записці до Законопроекту, також не дозволяє визначити підстави віднесення дубу до переліку цінних та рідкісних порід. Достатньою мірою для відновлення обсягів лісоматеріалів та пиломатеріалів такої породи дерева як дуб (як однієї із проблем, притаманних деревообробній галузі) вбачається застосування мораторію на експорт зазначених матеріалів, період якого чітко визначений законопроектом.
2. До статті 2-1 Закону (щодо встановлення критеріїв вологості та товщини лісо- та пиломатеріалів, на які розповсюджується заборона вивозу за межі митної території України).
Положеннями статті 2-1 Законопроекту встановлено мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів строком на 10 років. В свою чергу, конкретизовано, що протягом строку, вказаного у частині першій статті 2-1 цього Закону, забороняється вивозити за межі митної території України: … пиломатеріали та заготовки товщиною понад 70 міліметрів з транспортною вологістю більш як 22 %».
Пропонуємо встановити вимоги до пиломатеріалів та заготовок за критерієм товщини, зважаючи на тип породи дерева (листові та хвойні). Оптимальна товщина пиломатеріалів та заготовок для листяних порід дерев становить 70 міліметрів, в той час як для хвойних порід дерев оптимальний поріг товщини становить 100 міліметрів. Вказане обґрунтовується якісним видовим різноманіттям деревини, що притаманне наведеним вище типам, а зазначене, в свою чергу, впливає на тип пиломатеріалів та заготовок.
Узагальнена вимога щодо товщини пиломатеріалів та заготовок як для листяних, так і для хвойних порід дерев недопустима. Ігнорування видового різноманіття деревини при встановленні окремих критеріїв, яких повинні дотримуватися суб’єкти господарювання у деревообробній галузі під час лісозаготівлі, гарантує збитковість та погіршення економічного становища окремих з представників галузі при реалізації та експорті лісоматеріалів різних порід дерев. Зазначене, в свою чергу, суперечить цілям та завданням Законопроекту.
Крім того, пропонуємо протягом дії мораторію для суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів, встановити різні строки запровадження мораторію на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів.
Зокрема, мораторій на експорт лісоматеріалів встановити з моменту набрання чинності Законом.
В свою чергу, мораторій на експорт пиломатеріалів листяних та хвойних порід дерев пропонуємо запровадити з урахуванням перехідного періоду, дія якого поширюється виключно на вимоги щодо порогу транспортної вологості у розмірі 22 %. Пропонуємо нормативно встановити можливість впродовж дії такого перехідного періоду корегувати наведений вище поріг на підставі виробничих потужностей підприємств.
Мета такого перехідного періоду пояснюється необхідністю створення матеріально-технічної бази для приведення пиломатеріалів у відповідність з вимогами, встановленими частиною третьою статті 2-1 Законопроекту щодо встановленого критерію транспортної вологості, для їх подальшої реалізації. Як доцільно зазначалося у пояснювальній записці до законопроекту, транспортна вологість – це четвертий ступінь сушіння за стандартом і означає можливість безпечного перевезення без втрат від гниття та інших біопошкоджень. У зв’язку із наведеним, для всіх експортних лісоматеріалів необхідно проводити теплову стерилізацію з температурою середовища t = 55° C і тривалістю 90 хвилин. Дотримання наведених стандартів із урахуванням супровідної обробки пиломатеріалів потребує додаткового устаткування, забезпечити наявність якого можливо лише протягом певного проміжку часу, що свідчить про необхідність запровадження перехідного періоду, про який зазначалося вище.
Оптимальним строком, необхідним для реалізації мети перехідного періоду, встановити три роки. При цьому, порядок дії перехідного періоду обумовити визначеним Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У такому Порядку доцільно передбачити окремі строки та механізми введення мораторію за рядом критеріїв (типом, породами, об’ємами лісо- та пиломатеріалів) впродовж загального визначеного строку, що охоплює три роки.
3. До статті 3 Законопроекту (технічні зміни).
У зв’язку із технічним характером змін до статті 3 Закону зауваження та пропозиції відсутні.
4. Враховуючи наведене вище, просимо при подальшому опрацюванні законопроекту № 1362 врахувати надані зауваження та доповнення, виключити з його змісту проблемні положення. Пропонуємо також включити до законопроекту ряд положень, окреслених вище, що уможливить досягнути цілей та завдань, сформованих авторами проекту Закону.
З повагою,
Президент Всеукраїнської асоціації
деревообробних підприємств Д.В. Артемчук
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді»
| Діюча редакція Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” | Редакція Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”, що пропонується |
|
Стаття 1. Визначення термінів цінні та рідкісні породи дерев – акація, берека, вишня, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня, явір, ялівець. |
залишити без змін |
|
Стаття 2-1. Мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів Протягом строку, вказаного у частині першій статті 2-1 цього Закону, забороняється вивозити за межі митної території України: лісоматеріали у вигляді необробленої деревини, зокрема ліс круглий у вигляді колод, стовпів, з транспортною вологістю більш як 22 %; Стаття 2-2. Строки запровадження мораторію на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів. Мораторій на експорт пиломатеріалів листяних та хвойних порід запроваджується з урахуванням перехідного періоду. Перехідний період, встановлений частиною другою статті 2-2 цього Закону має на меті створення матеріально-технічної бази для приведення у відповідність з вимогами щодо встановленого критерію транспортної вологості, передбаченого частиною четвертою статті 2-1 цього Закону, пиломатеріалів для їх подальшої реалізації. Перехідний період, встановлений частиною другою статті 2-2 цього Закону, запроваджується строком на три роки. Порядок діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів, впродовж дії перехідного періоду, передбаченого частиною п’ятою статті 2-1 цього Закону, встановлюється відповідним порядком Кабінету Міністрів України. |
|
|
Стаття 3. Підтвердження походження лісо- та пиломатеріалів Реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів. Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України. Сертифікат про походження лісоматеріалів видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, і підтверджує законність придбання лісоматеріалів. Право експорту певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, має суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті. Митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 цього Закону, за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження. Після митного оформлення товарів копія сертифіката про походження лісоматеріалів вилучається і зберігається митницею разом з іншими документами, що стосуються цієї експортної операції. Сертифікат про походження лісоматеріалів не може передаватися іншим суб'єктам підприємницької діяльності при подальшій реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. |
Стаття 3. Підтвердження походження лісо- та пиломатеріалів Реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів. Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України. Сертифікати про походження лісоматеріалу видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, і підтверджує законність придбання лісоматеріалів. Право експорту певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, має суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, зазначену у відповідному сертифікаті. Митні органи України здійснюють митне оформлення експорту пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження. Після митного оформлення товарів копія сертифіката про походження лісоматеріалів вилучається і зберігається митницею разом з іншими документами, що стосуються цієї експортної операції. Сертифікат про походження лісоматеріалів не може передаватися іншим суб'єктам підприємницької діяльності при подальшій реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. |
Список підприємств деревообробної галузі що входять до складу асоціації та підтримують бачення асоціації згідно проекту закону № 1362 від 10.12. 2014 року
ТОВ "Вівад 09"
ТОВ "Вудтрейд"
ТОВ "Спорт 23"
ТОВ "Цпул"
ТОВ "Компанія Укрвуд"
ПрАТ "Єврошпон-Смига"
ТОВ "ВВ Володар УА"
ТзОВ "Волинська універсальна компанія"
ФОП Цивінський Володимир Вацлавович
ТОВ "Літліс
ТОВ "ВУД ПАУЕР"
ПрА т"Дніпровуд"
ТОВ "А`Нанда"
ТОВ "Цунамі"
ТОВ "Інтервудкоммерц
МП "Будсервіс"
ПП "Будімідж"
СТ "Заготпромторг";
ТОВ "УКрімпекс";
ПП Центра Інтернешнл
ТОВ Малінад
ТОВ Чаброс Інтернешнл Груп Юкрейн
ФОП Біліченко Євгеній Олександрович;
ФОП Заворітний Олександр Васильович;
ФОП Безсонов Володимир Миколайович;
ФОП Герасимюк Олександр Сергійович;
ФОП Коваленко Олександр Григорович;
ФОП Конотоп Іван Іванович;
ФОП Костинчук Людмила Олександрівна;
ФОП Киценко Юрій Васильович;
ФОП Катеринич Тетяна Василівна;
ФОП Пустенький Юрій Миколайович;
ФОП Кісь Володимир Миколайович;
ФОП Пус Сергій Григорович;
ФОП Гриник Ольга Володимирівна;
ФОП Сусловець Олександр Миколайович;
ФОП Гудований Анатолій Степанович;
ФОП Ларійчук Олена Володимирівна;
ФОП Макогонюк Дмитрій Володимирович;
ФОП Семенюк Андрій Васильович;
ФОП Орловський Максим Вікторович;
ФОП Кукуруза Юрій Вікторович;
ФОП Зелінський Леонід Павлович;
ФОП Пасічняк Іван Михайлович;
ФОП Оліфіренко Віктор Леонідович;
ФОП Старовєров Андрій Вікторович;
ФОП Черетков Віталій Олександрович;
ФОП Сус Вячеслав Іванович;
ФОП Ковтун Максим Геннадійович;
ФОП Денисюк Наталія Петрівна;
ФОП Криницький Артем Вячеславович;
ФОП Бондарчук Олена Григорівна;
ФОП Вітковський Микола Вадимович;
ФОП Чернов Сергій Миколайович;
ФОП Терещук Йосип Казимирович;
ФОП Човган Олександр Олександрович;
ФОП Шелепало Микола Анатолійович;
ФОП Атаманенко І.А.
ФОП Бабченко А.С.
ФОП Безпалько В.М.
ФОП Берестецький Г.С.
ФОП Харитонов Ю. Г.
ФОП Бутенко О.Ю.
ФОП Верстюк Р.А.
ФОП Гега Л.А.
ФОП Глушанець Світлана Іванівна
ФОП Грицишин М.П
ФОП Грицишин О.М.
ФОП Грицишин С.М.
ФОП Забур'янов В.Б.
ФОП Корінний Ігор Васильович
ФОП Кульчицький В.В.
ФОП Лукінов І.О.
ФОП Ляшенко Ігор Миколайович
ФОП Максимчук Андрій Пантелеймонович
ФОП Павліашвілі Д.В.
ФОП Пасека В.В.
ФОП Печенюк А.М.
ФОП Пілецька Людмила Вячеславівна
ФОП Пілецький Сергій Олександрович
ФОП Собковський Борис Борисович
ФОП Созанський Ігор Михайлович
ФОП Спесивцев Вадим Валерійович
З повагою,
Президент Всеукраїнської асоціації
деревообробних підприємств Д.В. Артемчук
