_0.JPG)
09/02/2015
0Мова про нововведення у лісодобувній та лісопереробній галузі. Адже сотні чернігівців, які працюють у державних лісгоспах вже найближчим часом можуть втратити роботу.
Про експорт деревини: як це відбувається зараз
На даний час діє Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Він заборонено вивезення за межі України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев. Це акація, берека, вишня, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня, явір та ялівець. Іншу деревину можна експортувати. У тому числі, ліс-кругляк.
Мораторій на вивезення встановлено у 2005 році. Тож цього року закон необхідно переглядати.
Загалом заборона експорту окремих видів деревини має на меті захист від вирубування цінних та рідкісних дерев. А ще стимулює вітчизняного виробника, який натомість може налагоджувати промисловий обробіток.
Що пропонує група народних депутатів?
Група депутатів Верховної Ради України пропонує доповнити цей перелік таким видом дерева як дуб. Але найцікавішою є наступна пропозиція: вивезення за межі митної території України (експорт і реекспорт) лісоматеріалів та пиломатеріалів забороняється строком на 10 років.
Протягом строку, вказаного у частині першій статті 2-1 цього Закону, забороняється вивозити за межі митної території України:
лісоматеріали у вигляді необробленої деревини, зокрема ліс круглий у вигляді колод, стовпів, з транспортною вологістю більш як 22 %;
пиломатеріали товщиною понад 70 міліметрів з транспортною вологістю більш як 22 %.».
Тобто вивозити можна тільки деревину, вологість якої менше 22%.
Нагадаємо, природна вологість деревини становить 25-40%. І для досягнення 22%, як того вимагає новий законопроект, потрібно деревину сушити. Іншими словами — для експортних лісоматеріалів необхідно проводити теплову стерилізацію з температурою середовища t = 55˚C і тривалістю 90 хвилин.
Розробники кажуть, що таким чином хочуть не допустити гниття та інших біопошкоджень. Адже сирі ж лісо- та пиломатеріали мають високу схильність до псування, яке може статися під час транспортування внаслідок вогкості чи враженням комахами. А це у свою чергу, викликає претензії з боку покупців на відшкодування завданих ним збитків.
Розробники також посилаються на необхідність стимулювати таким чином українську деревообробну промисловість.
Президент Асоціації меблевих і деревообробних підприємств України Сергій Сагаль зауважує: «Порівняно з одиницею деревини, проданої в круглому вигляді, ми отримуємо понад двадцять разів більше доданої вартості, якщо б ми її продали в меблях. Це просто колосально, це непорівнянні речі – соціальні, зайнятість, робочі місця, видатки в різні бюджети, видатки в соціальні фонди і т.д.. Це просто не може собі дозволити навіть така держава, як Росія, яка має вивізне мито і забороняє вивіз в необробленому вигляді деревини. У нас 33 відсотки деревини експортується».
Турбота про екологію і державу?
Це — одна сторона справи. А тепер інша.
В Україні основна маса деревообробників відправляють на експорт пиломатеріали природньої вологості (від 25 до 45%) і переорієнтуватись на поставки даної продукції на внутрішній ринок не зможуть через відсутність споживачів.
Результат ухвалення закону — деревообробники будуть змушені закривати свій бізнес та звільняти людей. Для встановлення сушок треба час, гроші (десь 150 тисяч євро за сушку) і природній газ. За оптимістичними оцінками після ухвалення закону попит на вітчизняний ліс скоротиться як мінімум на 500 тисяч кубометрів на рік, а лісгоспи зменшать свої доходи на 700 млн грн.
Однак справжньою катастрофою для лісгоспів стане заборона на експорт лісу-кругляку. А для Чернігівщини — втрата сотень і сотень робочих місць.
ЗМІ припускають, що справжня мета авторів закону — зменшити конкуренцію на ринку деревини. Адже право на експорт будуть тепер мати тільки власники сушильних камер, які скуповуватимуть за безцінь вітчизняну сировину з метою отримання надприбутків. Також є ризики збільшення корупції — карантинна служба буде видавати довідки про ступінь вологості пиломатеріалів.
Після заборони експорту очікувано обваляться ціни на внутрішньому ринку – адже існуючі переробні потужності в Україні навіть при повному завантажені можуть переробити не більше ніж 70% від обсягу вирубки.
Кому завдячуватимемо новим правилам експорту деревини?
Автори законопроекту — народні депутати, члени профільного комітету з питань екологічної політики Добродомов, Томенком, Матківський, Мусій, Купрій, Чепинога, Антонищак та Дубінін (Блок Петра Порошенка), Дирів («Народний фронт») і Єднак («Самопоміч»).
Саме останній, за повідомленням сайт РБК.Украина є ініціатором законопроекту. Адже у біографії нардепа вказано: у 2005 – 2009 директор ТОВ «ДЛХ Нордіск Дерево», 2008-2009 директор представництва «Ді-Ел-Ейч Нордиск А/С в Україні», а з 2011 до 2014 директор ТОВ «Інтервудкоммерц».
Підприємство ТОВ «Інтервудкоммерц», як повідомляє портал АнтіКор займається якраз переробкою деревини.
«Купівля пиломатеріалів, експорт» — пишуть про діяльність компанії на профільному сайті WOODEX.
«Сушіння деревини» — такі послуги надає компанія, пише сайт Derevo.info.
А ще таке:
Компания «Интервудкоммерц» работает 10 лет на рынке Украины и является одним из крупнейших производителей пиломатериалов из бука, дуба, ясеня и ольхи. Имеет большой опыт экспорта данной продукции в Европу, Китай, Индию, Вьетнам и страны Ближнего Востока. Производимый перечень пиломатериалов представлен в виде обрезной и необрезной доски, бруса, мебельной и паркетной заготовки.
Цікаво, що до процесу проходження проекту закону у ВР долучилась і Радикальна партія Ляшка і члени Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
Саме вони є авторами Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо мораторію на експорт лісо-та пиломатеріалів у необробленому вигляді.
Отже, половину справи зроблено? Чи не занадто дорога ціна бізнес-інтересів нардепа із "Самопомочі" – сотні робочих місць чернігівців?
