09/02/2015
04 лютого в Комітеті з екополітики Верховної Ради України відбулися слухання "Аналіз стану природно-заповідного фонду України"
Примітно, що на відміну від попередніх таких слухань
(https://www.dropbox.com/s/eaguim9v6vt03i7/M-lySluhSeh.pdf?dl=0), на
цих Мінприроди поставило практично всі найбільш актуальні "заповідні"
проблеми (https://www.dropbox.com/s/cjfo79n638kpsty/DovidkMinpr21_01_14.docx?dl=0):
– знищення на місцевому рівні системи державного управління
територіями та об’єктами природно-заповідного фонду;
– призупинення державного контролю за дотриманням
природоохоронного законодавства;
– саботаж виконання доручень Президента України та Уряду щодо
передачі земель лісового фонду національним природним паркам та
заповідникам;
– колізії законодавства (згідно Закону "Про природно-заповідний
фонд України" ліміти на використання природних ресурсів на територіях
природно-заповідного фонду, затверджує Мінприроди, згідно Закону "Про
рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних
біоресурсів" – Мінагрополітики, в лімітуванні використання мисливських
тварин ситуація подібна; значною проблемою є неузгодженість і
недосконалість законодавства – земельного, лісового, природоохоронного
та законодавства про місцеве самоврядування);
– вимоги державних підприємств лісової галузі щодо відшкодування
збитків, спричинених вилученням земельних ділянок лісового фонду та
сільськогосподарського призначення до природно-заповідного фонду;
– тотальне скорочення на державному рівні працівників, які
займаються розвитком та управлінням територіями та об’єктами
природно-заповідного фонду;
– критичне зменшення фінансування заповідної справи з Державного бюджету;
– низький рівень заробітної плати працівників установ
природно-заповідного фонду;
– низький рівень кваліфікації керівників в установах
природно-заповідного фонду;
– ліквідація пільги щодо сплати установами природно-заповідного
фонду земельного податку;
– ліквідація Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;
– суттєве зменшення активності та відповідальності місцевих
органів влади за розвиток мережі територій та об’єктів
природно-заповідного фонду;
– припинення створення нових територій та об’єктів
природно-заповідного фонду на землях Держлісагентства.
Більшість з цих проблем вже на початку заходу озвучили голова Комітету
Микола Томенко і директор Департаменту заповідної справи Мінприроди
Ігор Іваненко.
Голова Комітету з екополітики Верховної Ради України Микола
Томенко: http://youtu.be/h2zlRNxsdFk
Директор Департаменту заповідної справи Мінприроди Ігор Іваненко:
http://youtu.be/qjKMtFXwAgs
Далі ці проблеми деталізувалися у виступах керівників заповідних і
наукових установ.
Директор Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е.
Фальц-Фейна Віктор Гавриленко: http://youtu.be/1qMTXS18oLE
Директор Національного дендрологічного парку "Софіївка" Іван
Косенко: http://youtu.be/dYKcVKPpiFg
Директор Природного заповідника "Ґоргани" Василь Кисляк:
http://youtu.be/dG2F0mQRpUI
Директор Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Ігор Акімов:
http://youtu.be/Prog6Ucp5Ig
Представник Генпрокуратури України: http://youtu.be/vQS6UArjRaM
За ігнорування природоохоронних проблем громадськість постійно
критикує органи прокуратури. І, як показав цей виступ – не дарма. У
нас припинилися порушення на територіях природно-заповідного фонду? Де
там! І що прокуратура зробила для їх припинення? Скільки порушила
кримінальних справ? Скільки за ними було притягнуто до
відповідальності? Ніскільки. Бо додержання законодавства на заповідних
територіях прокуратура не контролювала – вона добивалася змін
нормативів щодо виділення земель в прибережно-захисних смугах та схем
передач земель лісового фонду! – що не має відношення ані до контролю
за додержанням законодавства, ані до природно-заповідного фонду!
Заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор:
http://youtu.be/DmQDn_jBLiU
Завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім.
М.Г. Холодного Яків Дідух: http://youtu.be/U_KSzlY31IM
Директор Яворівського національного природного парку Михайло
Біляк: http://youtu.be/MdMVnOVWUGc
Директор Центральної радіофізичної обсерваторії Олександр
Косовець: http://youtu.be/jOUN1Vy7-8w
Директор Ічнянського національного природного парку Олександр
Шульга: https://www.youtube.com/watch?v=f55vpH9DW_8
Директор Поліського природного заповідника Сергій Жила:
http://youtu.be/ff2ad5ZAIEg
Директор Національного природного парку "Гуцульщина" Василь
Пророчук: http://youtu.be/KTvb0CzOcBw
Директор Інституту географії Леонід Руденко: http://youtu.be/-1wKWsgjOwg
З громадських організацій слово надали тільки тим, хто так чи інакше
підтримує "концепцію абсолютної заповідності"
(http://maidanua.org/2014/09/hromadskist-zahyschaje-askaniyu-nova-vid-absolyutnoji-zapovidnosti/)
(згідно якої природа найоптимальніше зберігається при повному
невтручанні людини в її процеси). Інші – незважаючи на заяви, його не
отримали, а намагання представниці львівського Благодійного фонду
"Екологія. Право. Людина" виступити позапланово, головуючий жорстко
присік (див. запис завершення слухань). (Текст виступу – див нижче – О.Л.)
Директор Київського еколого-культурного центру Євген (правильно – Володимир. О.Л. ) Борейко:
http://youtu.be/tqNJIODEPUE
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко:
http://youtu.be/7tRjv-3zBn8
Олег Листопад, Еко-право-Київ: http://youtu.be/8P32_CzmX8A
Завершення слухань. М. Томенко. http://youtu.be/kywZT18aEdc
Отже, слухання пройшли, і проблеми на них підняті були актуальні.
Почин непоганий.
Щоправда, на попередніх слуханнях теж піднімалося багато важливих
проблем (https://www.youtube.com/playlist?list=PLxjLDopggygavNOoXD9veA9hRcTEXs2NG)
– але до їх резолюції
(http://komekolog.rada.gov.ua/komekolog/control/uk/publish/article;jsessionid=A3DF70CE846C553F263B5E4574121CC4?art_id=52940&cat_id=48830)
замість багатьох з них чомусь потрапили питання, які на слуханнях не
піднімалися… Лишається сподіватися, що зараз резолюція буде
готуватися по самим слуханням, а не з якихось інших міркувань.
*
____________________
КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня
прохання посилатися на джерело.
а ось текст виступу, який хотіли зробити шановні учасниці із ЕПЛ – О.Л.
Проблеми функціонування об’єктів ПЗФ в Україні. Шляхи вирішення.
Виконавчий директор МБО «Екологія-Право-Людина» Кравченко Олена Валеріївна
Адвокат МБО «Екологія-Право-Людина» Шутяк Софія Володимирівна
1. Проблеми правового статусу земель природно-заповідного фонду на основі земельного та природоохоронного законодавства на прикладі судових справ із захисту об’єктів ПЗФ
Тема ПЗФ є дуже цікавою та складною водночас. МБО «Екологія-Право-Людина» впродовж 20 років стоїть на варті довкілля, зокрема і об’єктів природно-заповідного фонду.
Рішенням суду Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2011 року К/9991/14764/11, встановлено, що "відповідно до Закону України "Про природно заповідний фонд України" спірна земельна ділянка охороняється як національне надбання щодо якої встановлюється особливий режим охорони» незважаючи на те, що правовстановлюючих документів на землю в розумінні земельного кодексу регіональний ландшафтний парк не мав. Тобто земельне та природоохоронне законодавство дещо по різному визначають належність земель до певної категорії та момент виникнення прав на них, що призводить до значних зловживань у земельній сфері. Це зумовлюється також тим, що часовий проміжок від оголошення про створення об’єкту ПЗФ та отримання цим ПЗФ земель у постійне користування настільки великий, що в цей час з’являється багато нових власників та користувачів земель відведених під ПЗФ. Це можливо через те, розпорядники землі, держземагенції «не бачать» факту відведення земель під об’єкт ПЗФ.
Це обумовлене тим, що інформація у формі 6-зем не показує земель природоохоронного призначення до передачі їх у власність чи користування.Кадастрова карта не відображає земель природоохоронного призначення до присвоєння їм кадастрових номерів. Проект створення об’єкту ПЗФ, зберігається у мін природи та колишньому теруправління, і його не бачать земельники та відповідні органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться для встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;
Документація із землеустрою включає в себе проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Таким чином, проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду слід вважати теж документами землеустрою, про що внести відповідні зміни у законодавство та враховувати при прийнятті рішень щодо розпорядження землями, які вже відведені для ПЗФ,
2. Проблеми підпорядкування.
ЕПЛ завжди притримувалось і притримується думки, що об'єкти ПЗФ як регіональні парки так і НПП є об'єктами загально національного значення, а відповідно заслуговують на свій спеціальний орган (Службу заповідної справи).
Практика показує, що на сьогодні як із сторони органів влади, так і органів місцевого самоврядування та окремих громадяніснує формальний підхід до ПЗФ.
В процесі адміністративної реформи не були внесені зміни у Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Відповідно і не прописані повноваження департаментів, передбачені даним Законом. Така нормативно – правова колізія призвела до того, що низка повноважень департаментів є завідомо неправомірними. До прикладу, незаконними є повноваженнями щодо затвердження лімітів на використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення; погодження лімітів на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення; видачі дозволів на відстріл та відлов тварин не в мисливський період у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; видачі дозволів на селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; погодження рубок на території ПЗФ. тощо. Окрім того, в частині тематики природно-заповідного фонду, повноваження департаментів в основному зосереджені на використання, а не охорону та захист природно-заповідного фонду.
У даній сфері виникла проблема і з архівами природно-заповідного фонду, оскільки обласні управління Мінприроди — єдині органи, які володіли ними через те, що територіальні органи Державної служби заповідної справи ліквідовані. Структурні підрозділи обласних державних адміністрацій не визначаються як правонаступники державних управлінь охорони навколишнього природного середовища, матеріали та документи, які створені в процесі діяльності ліквідованих територіальних органів ОНПС, в повному обсязі не передані до державних архівних установ, що, на даний момент, призводить до неможливості ознайомлення із всіма необхідними матеріалами.
Фактично регіональні ландшафтні парку (надалі РЛП), які підпорядковувались функціонально теруправляннм екології та природних ресурсів залишились тепер без спеціалізованого органу управління. Звичайно, РЛП вигідніше мати погоджений проект землеустрою в ЦОВВ, ніж в обласних адміністраціях. Наступним кроком, може стати вимога щодо належної оплати праці, ресурсного забезпечення ПЗФ. Формування єдиних підходів вирішення різних питань, у тому числі питань щодо отримання благодійної допомоги тощо.
На разі децентралізація призводить до створення регіональних практик використання одних і тих самих норм, що є негативним явищем, особливо для ПЗФ, які охороняються для всього народу України незалежно від місця розташування ПЗФ та місця проживання людини.
3. Окремо заслуговує на увагу питання функціонування мисливських господарств та ПЗФ.
Як показує практика апетити щодо розпорядження землями державного лісового фонду, які мають статус земель ПЗФ, з кожним днем зростають, як щодо питань використання лісів, так і щодо ведення мисливства.
Не зважаючи на чітку вимогу закону мати проекти організації мисливських господарств, ці проекти не узгоджуються із проектами організації об’єктів ПЗФ. Не має спільного бачення збереження та використання природніх ресурсів, в наслідок чого страждають об’єкти ПЗФ.
Виконуючи вимогу законодавства про моніторинг стану довкілля, необхідно вести моніторинг об’єктів ПЗФ.
ПЗФ заслуговують на належне фінансування з держбюджету.
