03/02/2015
0Те, що не увійшло у інт. в УК
УК — Але ж ми не можемо чекати, поки зарплата зросте. Бо лісу ж не залишиться зовсім.
— Не можемо. Тому, зокрема, треба забезпечувати повну легалізацію деревини. Тобто, кожен куб має проходити через «білий» ринок, мати те чи інше підтвердження свого походження. Зразу обмовлюся, що це є різні способи це зробити і це не означає наявність так званого чіпа, а насправді – пластикової бірки, яку так активно дехто пропагує, на кожній колоді незалежно від якості та розміру. Або є така дивна ініціатива чіпляти ці бірки на кожну новорічну ялинку. Раніше їх маркували клеймами, і – нічого, працювало не гірше.
Ліси наразі у користуванні різних власників та відомств. Єдиної системи обліку немає, єдиної системи контролю немає. Єдиного державного підходу до цієї проблеми немає, а є лише відомчий. Це створює лазівки.
Тому завдання на сьогодні – створити єдиний електронний державний реєстр. Є ця деревина у реєстрі – зелене світло їй. Немає – пояснюй, звідки узяв.
Програма така вже є, але працює лише в системі державних лісів. Якщо ж говорити взагалі про ідею так званого електронного обліку деревини, то тут як і з будь-якою хорошою ідеєю – можна зробити добру справу, а можна – особистий бізнес.
Повертаючись до лісу та лісопереробки як бізнесу, зазначу, що запрацює він нормально тоді, коли цього захочуть не лише лісівники, трейдери та переробники. А тоді, коли цивілізовано будуть працювати податкова система, контроль усіх видів, коли будуть податки розумних розмірів. Коли бізнес чавлять і заганяють під лавку при кожній зміні влади, то він безумовно змушений ховатися у тінь.
