ЧИ ПОТРІБЕН ХОЛОДНОЯР’Ю СЬОГОДНІ ПАРК?

Жителі сіл Кам’янського та Чигиринського районів неабияк стривожені настійними намаганнями певних структур створити на території Холодного Яру національний природний парк.

Ці спроби розпочалися ще у 2011-му році, і тоді громади цих районів висловилися категорично проти цієї ідеї, вважаючи, що у створенні такої паркової зони в холодноярських лісах зацікавлені передусім ті, хто під виглядом тих чи інших дозволених законом споруд прагне облаштувати тут свої маєтки, перетворивши лісові угіддя в території власного користування. А там, дивись, і шлагбауми у лісах з’являться. І тоді мова вже не йтиме ні про сіножаті на лісових галявинах, ні про випас худоби на узліссях, збирання грибів-ягід, вільний доступ громадян у лісові масиви тощо.

Селяни, відхиляючи на сходках своїх громад пропозиції щодо створення національного природного парку, згадували все, в тому числі й занедбані Білозірський та Нижньосульський національні природні парки, створені за наполяганням колишньої влади, де зараз господарює елітне мисливство і куди доступу селянам уже давно немає. А ще — незаконні забудови на берегах Дніпра тощо.

Три роки тому чигиринцям і кам’янчанам свою позицію вдалося відстояти. Сільські громади згоди на створення НПП у Холодному Яру не дали, і активність творців цієї ідеї на певний час завмерла. Та, як виявилося, — ненадовго. Минулого року все почалося спочатку. Тепер уже інші ініціатори виявили бажання створити в холодноярських лісах національний природний парк. Територію під нього планується виділити в основному з лісового фонду Кам’янського лісгоспу. Це — понад 8,5 тисячі гектарів лісових угідь, що становить більше 30-ти відсотків лісових площ цього підприємства.

І знову майже всі жителі сіл Мельники, Головківка, Грушківка, Лубенці, Жаботин, Куликівка зібралися на сільські сходки. А щоб не було якихось домислів, що це купка невдоволених приймає рішення за все село, у тих же Мельниках навіть відеофільм з проведення цих зборів зняли.

І цього разу люди також проголосували проти створення національного природного парку «Холодний Яр». І не тільки через те, що вважають цілком ймовірним обмеження своїх прав на користування лісом як всенародним надбанням, і мають підозри щодо втрати своїх земельних паїв на узліссях, які можуть опинитися в парковій смузі. Не менше хвилюють селян і проблеми державного рівня.

— Особливо обурює, — говорили ті ж мельничани на зборах (на знімку), — що питання створення національного природного парку на терені Холоднояр’я порушується тоді, коли Україна перебуває в скруті, воює. Витрачати мільйони на створення й утримання нової бюджетної структури — тієї ж дирекції парків з усіма її підрозділами, коли держава позичає гроші за кордоном, а армія не має найнеобхіднішого, — це просто не по-людськи. Потрібно піднімати економіку, зміцнювати обороноздатність країни, вирішувати безліч соціальних питань, а не займатися перерозподілом лісових багатств, що, на нашу думку, й планується під виглядом НПП.

— Де в такому разі, — запитували виступаючі на сходках сільських громад, — урядові постанови про економію бюджетних коштів, чи вони поширюються тільки на вчителів та лікарів, яким настійно пропонують «затягнути паски»? Невже ми повинні погодитися на те, що й заповідне урочище «Холодний Яр» перетвориться на чергове «Межигір’я», де розкошуватимуть можновладці? І чи хтось подумав про те, що, забираючи у того ж Кам’янського лісгоспу під парк понад третину лісових площ, тим самим обмежується його виробнича діяльність, з якої надходять чималі податки до бюджетів усіх рівнів. А ще — це реальне скорочення робочих місць, які дають нам, селянам, можливість мати заробіток і утримувати сім’ї.

Усі свої тривоги мельничани висловили у своєму листі на адресу Черкаської облдержадміністрації, який підписали 183 жителів села.

В цілому, всі громади висловилися проти створення національного природного парку в Холоднояр’ї, яке в політичному, економічному, соціальному плані, на їхню думку, сьогодні недочасне.

Це було влітку минулого року. І тоді здавалося, що багатолюдні сходки поставили «крапку» в цьому питанні.

Виявилося, що це далеко не так. Цьогоріч ця ідея знову почала оживати. На різних рівнях, у робочих групах обласної та районної влади, певних депутатських та наукових колах, громадських організаціях продовжуються дискусії з цього приводу. І схоже на те, що не києм, то палицею, а ідея створення національного парку в Холоднояр’ї може втілитися в життя.

Аргументація одна: НПП «Холодний Яр» допоможе зберегти унікальні історико-культурні об’єкти в цих лісах, стане поштовхом для подальшого розвитку туризму в цьому краї, сприятиме оздоровленню населення.

Але чи не так воно й зараз, коли всіма цими питаннями займається безпосередньо те ж ДП «Кам’янське лісове господарство»? На це та інші питання ми попросили відповісти директора цього державного підприємства, депутата Кам’янської райради Віталія Вереса.

— Віталію Терентійовичу, про розвиток туризму на Черкащині ми говоримо вже давно. Маємо для цього потужний історико-культурний, природно-ресурсний потенціал, значиме місце в якому посідають Холодноярські ліси. Чи робиться щось для приваблення туристів у Холоднояр’я, де все дихає пам’яттю віків, а краса лісових масивів просто незрівнянна?

— Слід сказати, що цю красу створювали й оберігали кам’янські лісівники протягом багатьох поколінь. Гасло нашого підприємства — «Примножуємо ліси нашої історії!» Відповідно до цього ми й діємо. Щороку лісгосп, лісовий фонд якого становить понад 26 тисяч гектарів, розташованих у Кам’янському, Смілянському, Шполянському і Чигиринському районах, створює близько 170 гектарів лісових культур, у тому числі 35 гектарів нових лісів. Щороку ми заготовляємо 7 тонн лісового насіння, переважно дуба звичайного та інших цінних порід, вирощуємо понад 700 тисяч сіянців, що повністю забезпечує потреби лісових масивів у посадковому матеріалі. Наші ліси міцні і здорові, території, на яких вони розташовані, доглянуті та упорядковані. На території Креселецького лісництва з 1968 року існує пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», площа якої за ініціативи лісгоспу розширена з 533 га до 1039 га. Відомим є унікальне урочище «Атаманський парк». Загалом усього 12 природно-заповідних об’єктів загальною площею більш як 1,5 тисячі гектарів на професійному рівні доглядають наші працівники. При чому утримання цих об’єктів здійснюється виключно за рахунок власних коштів підприємства. І якщо йдеться про природний парк, то він, по суті, вже є.

У Холоднояр’я люди приїжджають з усіх усюд, щоб подихати цілющим повітрям, попити джерельної води, оздоровчі властивості якої відомі в усій Україні, побувати в історичних місцях, яких у нас чимало і про упорядкування яких ми дбаємо з особливою турботою. А щоб людям добре відпочивалося, було зручно, ми споруджуємо рекреаційні пункти — з навісами, альтанками, стоянками для автомобілів, безпечними місцями для вогнища та відповідними — для сміття. Таких пунктів для відпочинку маємо вже 16 і продовжуємо будівництво нових. Вісім із цих рекреацій, до речі, діє на території Холодного Яру, де відвідувачів найбільше, особливо біля «Монастирського ставу», джерел «Живун», «Тарапун», «Тарасової криниці», яку наші лісівники спорудили самі на місці, де полюбляв відпочивати Тарас Шевченко.

— Холодноярські ліси взагалі наповнені історією.

— За кількістю унікальних, археологічних, історичних, наукових об’єктів Холодний Яр займає одне з провідних місць в Україні. Тут ростуть рідкісні рослини, окремі з яких занесені в Червону книгу України. Ми не тільки все це охороняємо, упорядковуємо території об’єктів природно-заповідного фонду, а й співпрацюємо з науковцями для вивчення тієї природної й історичної спадщини, яка зберігається в наших лісах.

Не обминають нас і туристи. Щоправда, минулого літа їх було не так уже й багато, зважаючи на економічну ситуацію в країні, війну на Сході. Людям сьогодні не до туристичних подорожей, і це зрозуміло. Та все ж відвідувачі були і залишились у захопленні від лісових краєвидів та історичних місць, які вони відвідали.

Це передусім заповідні урочища «Холодний Яр» та «Отаманський парк», легендарний дуб Максима Залізняка, якому вже понад 1100 років, місця, які пов’язані з Коліївщиною, Холодноярською Республікою, часами Другої світової війни, іменами Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка. Нам є що показати гостям Холоднояр’я, і є про що їм розповісти, бо наші лісівники знайомі з минувшиною краю не гірше, ніж деякі екскурсоводи.

За великим рахунком, холодноярські ліси, історичні й пам’ятні місця в них збережено і розвинено завдяки працівникам лісової галузі. Люди це знають і тому небезпідставно запитують: навіщо нам паралельна лісгоспу структура, яка до того ж іще й фахово непідготовлена для роботи в лісі, який вимагає щоденної, нелегкої праці. А без неї не обминути захаращення паркової території, хвороби дерев, як, до речі, і можливих пожеж, для локалізації і ліквідації яких у лісгоспі є сучасна техніка, спеціалісти. Посягання браконьєрів — це теж питання, яке потребує цілодобової уваги.

— Кам’янський лісгосп за підсумками господарсько-фінансової діяльності є одним із провідних підприємств у системі обласного управління лісового та мисливського господарства. Наскільки успішним був для вас минулий рік?

— Він був непростим, передусім у плані погодних умов, які через спеку та посуху аж ніяк не сприяли лісовідновленню та лісорозведенню. Та попри все, всі ці види робіт було проведено відповідно до плану, і лісові масиви поповнилися новими лісонасадженнями.

Ми безвідмовно допомагаємо дровами сільським школам, дитсадкам, медичним закладам, соціально незахищеним громадянам, що сьогодні особливо важливо. Чи зможемо ми надавати таку соціальну підтримку й надалі, коли через створення національного природного парку у нас вилучать понад третину лісових площ, ось питання, яке тривожить усіх — і нас, виробничників, і населення. До того ж це призведе до зменшення кількості робочих місць, наших відрахувань до бюджету. Так, минулоріч до Держбюджету Кам’янський лісгосп перерахував майже 2,5 мільйона гривень, до місцевого бюджету — близько 3,4 мільйона, до Пенсійного фонду — понад 4,1 мільйона гривень. А це означає і виконання соціальних програм, і зарплату працівникам бюджетної сфери, життєву стабільність для пенсіонерів. Тож, думається, при прийнятті рішення про створення національного природного парку і вилучення для нього лісових площ лісгоспу в першу чергу потрібно враховувати ці соціально-економічні складові.

Люди правильно кажуть: сьогодні, під час війни, ця структура — не на часі. Тому давайте реально ставитися до подібних ідей, а відтак і приймати відповідні рішення.

Наталя Віргуш

P.S.: Днями відбулося засідання громадської ради при Кам’янській райдерж­адміністрації, де після активного обговорення питання про створення національного природного парку «Холодний Яр» було прийнято рішення вважати цей проект недоцільним і передчасним (Протокол №12 від 15 січня 2015 р.).

За матеріалами: www.kray.ck.ua