30/01/2015
11Неприємний факт: Україна – лише 38-ма в Європі за обсягами лісів.
Ліси займають майже 16% території України. Це – низький рівень, який треба підвищувати. При цьому половина лісів України – штучно створені, а відповідно – потребують посиленого догляду.
Окрім екологічних функцій, ліси виконують соціальну місію. Один гектар лісів в Україні створює близько 10 робочих місць, забезпечує додатково 3-4 центнери зернових з 1 га посівів. Лісове господарство забезпечує робочими місцями та сировиною біля 1 млн жителів країни.
Ці цифри приховують складні проблеми, що загострюються з року в рік.
Я чимало спілкуюся з екологами, лісівниками, спеціалістами з деревообробки. Усі застерігають щодо поглиблення занепаду галузі. Причини – корупція, незаконні рубки, технологічна відсталість.
В Україні, яка прагне жити по-європейськи, лісове господарство залишається на пострадянських засадах.
Насамперед, галузі дошкуляють корупція та беззаконня. В кращому випадку держава контролює діяльність лише третини лісгоспів.
Ці підприємства були і залишаються корупційними вотчинами губернаторів, депутатів, керівників місцевих правоохоронних структур.
Відтак їхніми керівниками призначали не лісівників, а "лісорубів". З відповідними завданнями.
У галузі фактично збережено радянську систему управління. Єдиний реальний засіб впливу Держлісагентства на керівника – укладання з ним контракту. А вже після призначення він стає елементом корупційного механізму, спрямованого на збагачення окремих осіб, завдання шкоди довкіллю, а державі – збитків.
Галузь отримає перспективний імпульс за умови оптимізації лісогосподарських підприємств.
Коаліційна угода парламентських фракцій передбачає об’єднання їх у єдину державну лісогосподарську структуру.
Дієвість такого рішення підтверджує досвід Польщі, Латвії, інших країн ЄС.
Мова йде про створення лісової адміністрації і незалежної від неї у господарській діяльності державної лісової корпорації. Ключові акценти такої інституційної реформи галузі – відокремлення функцій законотворення й державного контролю від ведення лісового господарства й торгівлі деревиною.
Вважаю за доцільне з огляду на європейський досвід підпорядкувати лісгоспи чотирьом кластерам, створеним за природно-географічною ознакою. Серед них – Полісся, Карпати, Лісостеп та Степ. Економічна інтеграція дозволить впровадити централізовані закупівлі палива, запчастин, техніки, а також – продаж деревини.
Створення єдиної господарської структури дасть можливість залучати у галузь кредити та інвестиції. Галузі необхідно мінімум 300 млн грн щороку на закупівлю техніки, оновлення технічної бази і загалом на підвищення продуктивності праці
Не менш важливим напрямком реформування лісового сектору є діяльність в рамках реалізації Угоди про асоціацію з ЄС.
Саме тому варто підтримати законодавчу заборону на приватизацію державних лісів та запровадження європейської моделі розпорядження лісами.
Чинна модель лісового господарства не дозволяє ефективно використовувати ресурсний потенціал лісів і лісових земель. У багатьох аспектах вона не відповідає законодавчій базі й практиці ведення лісового господарства в країнах ЄС.
Ключове завдання реформи – комплексний перегляд законів та підзаконних актів, що регулюють лісові відносини, приведення їх у відповідність до законодавчої бази ЄС.
Така адаптація матиме і економічний ефект.
Нині імпортери свідомо знижують ціну української деревини через формальну невідповідність стандартам Євросоюзу.
Відповідно, гармонізація національних галузевих стандартів із європейськими підвищить експортні ціни на українську деревину до 15%.
11 коментарів
Branch
Зусилля небайдужих лісівників приносять свої перші плоди. Вже проглядаються наміри не приватизувати ліси. Це добре.
Проте у наших реформаторів ще досить поверхневе розуміння лісової системи. Пропоную над цим попрацювати.
Міністр каже що контролюється лише 1/3 лісгоспів. Це неправда. Чогось міністр забув про інших користувачів: комунальні, військові лісгоспи, ліси сільгосппідприємств, інші ліси? З їх врахуванням за логікою О. Павленка виходить, що держава контролює не більше 1/6 лісів. Особливо фактично приватні ліси колишніх сільгосппідприємств. Де вони прописані в новій концепції лісового господарства? Чи працюємо по системі "колгосп все спише"? Чи взяти в аренду на 50 років: допоки живий – "хазяйнуємо", а далі "хоч трава не рости"? А якщо чітко не прописані в системі таксація-відведення-заготівля-відтворення-контроль, то і надалі буде спокуса хапнути лісу, поки не впіймають, по системі алкоголіків: "менше, ніж хотіли та більше, ніж могли". Поки що відповіді на це в реформі, в структурі лісового господарства я не бачу. Як змусити інших користувачів, не змінюючи форми власності, дотримуватись лісового законодавства та вкладати гроші в лісовідновлення та догляд? Є відповідальні люди і поза системою агентства. Проте правила потрібно розробляти єдині для всіх. Інакше це не реформа лісового господарства, а "реформа" окремих лісгоспів.
Поки що державні лісгоспи перебувають у ролі "цапа-відбувайла" у реформі лісового господарства.
Також мене дуже засмучує, що на такому високому рівні (не тільки О. Павленко) не досить чітко розуміють що таке лісове господарство, а що лісова промисловість. В лісову промисловість (заготівля, переробка) гроші підуть а в лісове господарство? Марчук в своїй статті правильно пише про заморожування коштів на 80-120 років: крім держави цього ніхто не робитиме. Кожен лісгосп вкладає щороку мільйони за рахунок промисловості. Хто фінансуватиме коли розділять? А хто вкладатиме в науку, проводити лісовпорядкування, лісозахист, фінансуватиме заповідники …?
Про поділ на Полісся, Карпати, Лісостеп, Степ теж виникають запитання. Так, крупним підприємствам легше виживати. Проте вже зараз можна передбачити конфлікти з такими формуваннями на рівні областей, місцевих громад. Поки не провели адміністративної реформи, може краще створити лісопромислові об'єднання на рівні областей?
Aleks.win
Шановні лісогосподарі пропоную вам свій витвір мистецтва програму «лісовпорядник».https://www.youtube.com/watch?v=za5ES9676Lo
Sorbus7
Є дуже гарне правило : « перед тим , щоб щось розвалити потрібно чітко усвідомити, що на цьому місці ви зібрались будувати і чи буде воно краще зруйнованого!».
НЕ вірю ( і всім не раджу вірити) жодним гарним словам про реформам, поки не отримаю вичерпні відповіді, хоча б на 4 питання:
– мета реформ
– шляхи втілення
– ризики
– результат
Чи так вже потрібні „реформи” саме в лісовому господарстві в нинішніх умовах і до чого вони можуть привести я вже писав тут:
http://www.lesovod.org.ua/node/23517#comment-8606
zoro
Сьогодні проголосовано в першому читанні. hvttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=1362&skl=9
Цитата з УНІАН: За внесение данных изменений в закон "Об особенностях государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов" (№1362) проголосовали 277 народных депутатов из 319 зарегистрированных в сессионном зале.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕРада приняла за основу проект закона о запрете любых ограждений на пляжах рек и морей
Законопроектом предлагается добавить дуб в перечень ценных и редких пород деревьев. Таким образом, в этом списке должны быть акация, береза, вишня, груша, орех, каштан, тис ягодный, черешня, ясень, можжевельник, дуб.
Также предлагается дополнить закон ст. 2-1 "Мораторий на экспорт лесоматериалов и пиломатериалов", согласно которой вывоз за пределы таможенной территории Украины (экспорт и реэкспорт) лесоматериалов и пиломатериалов в необработанном виде запрещается сроком на 10 лет.
В течение срока, указанного в ч. 1 ст. 2-1 данного закона, запрещается вывозить за пределы таможенной территории Украины лесоматериалы в виде необработанной древесины, а именно лес круглый в виде бревен, столбов, с транспортной влажностью более 22%; пиломатериалы толщиной более 70 миллиметров с транспортной влажностью более 22%.
Кроме того, определяется, что реализация субъектами предпринимательской деятельности лесоматериалов и изготовленных из них пиломатериалов, кроме предусмотренных ст. 2 и 2-1 этого закона, допускается при наличии сертификата о происхождении лесоматериалов.
Согласно проекту, право экспорта определенной партии лесоматериалов и изготовленных из них пиломатериалов, кроме предусмотренных ст. 2 и 2-1 этого закона, имеет субъект предпринимательской деятельности, получивший сертификат о происхождении на партию лесоматериалов и прохождении тепловой стерилизации, указанных в соответствующих сертификатах. Таможенные органы Украины осуществляют таможенное оформление экспорта лесо- и пиломатериалов, кроме предусмотренных ст. 2 и 2-1 этого закона, при условии представления экспортером вместе с другими необходимыми документами сертификата об их происхождении.
Sorbus7
акація, береза – читати : акація, БЕРЕКА
zoro
Ясен читати як явір
zoro
Закон в першу чергу вдарить по деревообробниках, що переробляють дуб, адже тільки одиниці сушать пиломатеріали, в свою чергу це вплине на попит на дубові пиловники. Експорт хвої, дров твердолистяних він. не зачепить.
Ostap
Закон відкоригується між читаннями. Норма про вологість безглузда. Буде встановлено відтермінування на позиції для яких потрібен час для створення деревопереробних потужностей. Паралельно будемо говорити з ЄБРР і ЄІБ аби з мільярдів євро які вони зараз виділятимуть для кредитування економіки вони створили спеціальну програму для розвитку малих та середніх деревообробних підприємств.
Запрошуємо до роботи експертів. ВСЬО ПРОПАЛО не підходить друзі, давайте конструктив. Для нас домашнє завдання на наступні 10 років – плюс 20тис. робочих місць в галузь та мінімум 500млн. євро інвестицій!
Branch
Послухав вчора частину виступів у ВР. Гра в одні ворота… Сумно, дуже сумно…
По законопроекту.
1. Недовго деревообробники будуть радіти: поки в них не запросять сертифікат на теплову обробку пиломатеріалів (всїх порід), а також що стерилізовано в "кошерно" в "кошерній" камері. Ціна питання однієї камери кубів на 50 (менше брати не має сенсу) – тисяч 30-40 вічнозелених, плюс потужна котельня і обслуговуючий персонал. Додається морока з черговим сетрифікатом – чергове "покращення".
Що маємо на вихлопі: камери собі можуть дозволити лише крупні та частково середні підприємства. Дрібні автоматично попадають в повну залежність від перших (читай "рабство"). У останньому аукціоні тільки по моїй області брало участь 77 місцевих деревообробників. Чи вистачить у ЄБРР і ЄІБ грошей на всіх?
2. Заборонні методи – це чистий "совок". Вони як бумеранг, в даному випадку будуть бити державний бюджет. Введення в дію цих правил моментально завалять ціни на сировину. Тобто зменшення прибутковості. І якщо у крупних лісгоспів лише значно впаде прибутковість (сподіваюсь не більше), то середні та дрібні лісгоспи зовсім ляжуть. Тобто будуть просити більше грошей з бюджету хоча б для лісової охорони. Не буде грошей – не буде охорони (дивіться ситуацію у Миколаївській області).
Постраждає в першу чергу лісовідновлення та лісорозведення, на які лісгоспи виділяють мільони гривень з промислової діяльності (поки що мають змогу виділяти).
При цьому вони не вирішують питання куди дівати низькосортну деревину. Мене дивують депутати, які виступали на ВР розповідаючи, як вигідно палити деревину. На моє глибоке переконання краще купити ще трохи газу і зробити ДСП, МДФ або целюлозу. Вигоди державі буде набагато більше.
Перед тим, як далі удосконалювати цей законопроект, дуже рекомендую ознайомитись з історією. У світі вже проходили етап, на якому ми зараз. Нариклад є чудова стаття "История развития государственной собственности на леса в Швеции" на цьому сайті
Вік
Саме страшне те, що під загрозою зриву лісопосадкова кампанія "багатих" лісгоспів, де немає бюджетного фінансування
zoro
П. Ostap, бийте по своїх, щоб чужі боялись. Про все добре:
1. Долар по 23,5.
2. Облікова ставка вже 19,5.
3 Повна невизначеність – від війни з "братами" до напрямку реформ, кадрів і тж.
Хтось при такому коливанні курсу, вартості кредиту, невизначеності , захоче інвестувати дуже великі гроші в переробку?
Хоча, як Ви радите, бачу позитив . Спаде ажіотаж попит на дубові сортименти, що в свою чергу зупинить лісгоспи в пошуку ресурсів дуба.
Comments are closed.