Небезпечний симбіоз

Хорошо, что на сайтах ОУЛМГ  помимо "ура-отчетов" появляются статьи профессиональной направленности. Совершенно нормально и то, что они вызывают вопросы и замечания. Бегло читая эту работу я отметил следующее:

• нет лесоводственной характеристики поражаемых древостоев (возраст, бонитет, ТУМ…);
• не совсем понятно. что первично: микоз или стволовые вредители. Всем известно, что стволовые вредитли здоровые сосны не заселяют…До последнего времени я думал, что следом за стволовыми следуют грибы вызывающие "синеву";
• не ясны тип и скорость распространения болезни без чего нельзя определить правомерность назначения ССР;
• невольно вспоминается командные установки выполнять и перевыполнять экспортные контракты по поставке сосны в Китай и Турцию, которые удивительным образом совпали во времени с появлением микоза 

М.П.

 В останні роки причиною всихання соснових насаджень природної зони Полісся (в т. ч. лісів Житомирщини) являється широке розповсюдження осередків стовбурових шкідників, що призвело до поширення судинного мікозу. Про гостроту цієї проблеми вказує те, що тільки санітарними рубаннями суцільними за даними ДСЛП «Вінницялісозахист» пройдено в період з 2012-2014 рр. близько 1000 га лише з цієї причини.

    Спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист» проводились роботи щодо виявлення особливостей, закономірностей, причин всихання. Так, лісопатологами протягом останніх двох років було проведено 174 лабораторних аналізи зразків деревини, в яких виявлено збудників судинного мікозу – офіостомових грибів, в лісах Житомирщини закладено 15 стаціонарних піднаглядних ділянок, на яких ведуться спостереження за динамікою та характером всихання соснових насаджень від шкодочинної дії стовбурових шкідників та судинного мікозу.

Проаналізувавши проведені роботи виявлено певну закономірність виникнення осередків всихання сосни до автомобільних шляхів та лісовозних доріг, а також чітке приурочення ареалу поширення відповідних видів стовбурових шкідників до причин ослаблення соснових деревостанів на окремих територіях за типом ослаблення, а саме: короїд вершинний (Ips acuminatus) та лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor), які характеризуються верхівковим типом заселення переважають в насадженнях сходу та південного-сходу Житомирської області, де крони дерев ослаблені хвоєгризами, сніголамами та потерпають від перегріву зони тонкої кори зріджені деревостани. І навпаки, північні та північно-західні частини області, що потерпають від кореневих гнилей (коренева губка та опеньок осінній), зміни гідрорежиму внаслідок частих посух, видобутку корисних копалин, пожеж мають ослаблену кореневу систему і крону вирізняються одночасним типом заселення та пошкоджуються переважно короїдом шестизубим (стенографом) (Ips sexdentatus), в комплексі з вище вказаними.

Також встановлено тісний зв’язок розповсюдження мікозу сосни з осередками розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників, оскільки гриби, якими інфікують короїди дерева, допомагають їх личинкам перетравлювати деревину і тому перебувають у невід’ємному симбіозі.

Так, при огляді модельних дерев з початковою стадією всихання в зоні пожовтіння глиці виявлено маточні і личинкові ходи вищевказаних стовбурових шкідників, що характеризуються високою щільністю заселення. 

Так, при закладці палєт площею 1дм2 на стовбурах дерев сосни, встановлено досить високу кількість молодих особин, що вилітають з вихідних льотних отворів у корі. 

Наприклад, для лубоїда соснового малого та вершинного короїда ця цифра становить в середньому 24 особини, для короїда шестизубого – 6-8 особин, що є ознакою незворотного патологічного процесу для заселених насаджень. Коефіцієнт енергії розмноження для даних видів шкідників складає в середньому 2.6, що відповідає ІІ фазі спалаху (власне спалах, тобто період, що характеризується максимальними показниками розвитку популяції). Концентрація даного виду шкідника у цій фазі спалаху дозволяє йому заселяти також здорові деревостани, які в інших умовах можуть опиратися спробам заселення (засмолюють вхідні отвори, виділяють токсичні для комах гази).

Протягом 2013 року спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист» проводились польові роботи з метою опрацювання питання по локалізації осередків методом викладки ловчих дерев в насадженнях пошкоджених сніголамом (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомишльське ЛМГ» ДП «Попільнянське ЛГ», ДП «Коростишівське ЛГ»). Очікуваного позитивного ефекту це не мало. Справа в тому, що на момент викладки ловчих дерев популяція стовбурових шкідників знаходилась в активній фазі наростання спалаху – відбувалось активне збільшення якісних та кількісних показників популяції стовбурових шкідників, а насадження, враховуючи площі пошкодження стихійним лихом, не в повній мірі були пройдені санітарно-оздоровчими заходами (санітарними рубаннями суцільними, вибірковими, ліквідація захаращеності). 

Основними ознаками деградації соснових насаджень в результаті поширення стовбурових шкідників з подальшим ураженням судинним мікозом являється інтенсивний характер всихання деревостану (куртинний, суцільний), поширення всихання з півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, стінах лісу та лісосік, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання коливаються в межах від 0,1 до 2,0 га. Під час всихання крони дерев сосни характеризуються поступовою зміною забарвлення глиці. Так, з початку всихання змінює своє забарвлення з темно – зеленого до світло – зеленого (салатового) майже жовтого, потім рудого. Як правило крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.

Вищенаведене дає підстави зробити висновок, що кінцевою причиною всихання дерев сосни звичайної є дія комплексу негативних факторів, а саме розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших.

Підтвердженням вищезгаданого висновку є те, що переважна більшість осередків всихання сосни зосереджена в лісових насадженнях з найбільш сприятливими умовами для розвитку (розширення харчової бази) популяції комах – ксилофагів, а саме: 

– Наявність значних за площею насаджень ослаблених стихійними природними явищами. Одними з таких являються систематичні пожежі (Олевський, Овруцький, Лугинський та Коростенський райони) та сніголам, що мав місце у 2012 році в сильній мірі і призвів до ослаблення значних за площею лісових масивів сходу та південного сходу Житомирської області (Малинський, Радомишльський, Коростишівський та Попільнянський райони).
– Ослаблення насаджень різними техногенними впливами: радіація, шкідливі викиди промислових підприємств, видобуток корисних копалин (Овруцький, Олевський, Лугинський, Коростенський райони).
– Хронічні осередки лісонасаджень уражені хворобами лісу: кореневою губкою, опеньком, які являються резерватами появи та розповсюдження вторинних (стовбурових) шкідників (Овруцький, Новоград-Волинськкий райони). Загальна площа таких осередків становить по Житомирському ОУЛМГ близько 15,5 тис. га.
– Значні за площею осередків первинних шкідників-хвоєгризів: звичайний сосновий пильщик – 11105 га (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомишльське ЛМГ», ДП «Народицьке СЛГ»), сосновий шовкопряд – 960 га (ДП «Народицьке СЛГ»).
– Інтенсивні санітарні рубання вибіркові, що призводять до зрідження деревостанів.
– Недотримання санітарного мінімуму в лісах: несвоєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів, недотримання технології очистки місць рубок, недотримання правил захисту заготовленої деревини, вивезення решток окорованої деревини в ліс, що містить велику кількість особин стовбурових шкідників – таким чином штучно створюються осередки розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників й відповідно всихання лісу.
– Переважання чистих (монокультурних) соснових насаджень, що створює сприятливі умови для виникнення певного виду патології чим і посилює його негативний вплив.
Також, важливу роль у створенні сприятливих умов для розвитку та життєдіяльності популяцій стовбурових шкідників відіграють особливості погодних умов минулих років – високі середньодобові температури та розширення меж активних температур вегетаційного періоду, що пов’язано з кліматичними змінами глобального характеру.
– Додаткову роль в ослабленні насаджень відіграють адвентивні види рослин, які потрапляючи в інші екосистеми негативно впливають на останні і внаслідок міжвидової боротьби, пригнічують місцеві види рослин. Таким небезпечним видом (за даними УкрНДІЛГА) в останні роки став еректитес нечуйвітролистий (Erechtites hieracifolius). Цей, надзвичайно «агресивний» вид, набув широкого розповсюдження в лісах Житомирщини (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомищшльське ЛМГ», ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ», Поліського Природного заповідника). В ряді випадків соснові насадження, пошкоджені судинним мікозом, характеризуються наявністю в складі трав’яного надґрунтового покриву саме цього небезпечного «інтервента».

З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами рекомендуємо дотримуватись ряду заходів, а саме:

1. Систематично проводити лісопатологічні обстеження з періодичністю відповідно до біології шкідника з метою виявлення та документального оформлення всіх осередків всихання сосни звичайної, а також включити їх до планів проведення санітарно-оздоровчих заходів.
2. Зважаючи на значні об’єми всихання насаджень та його масовість, рекомендуємо санітарні рубання суцільні проводити в рахунок рубок головного користування в стислі терміни, з метою оперативної локалізації осередків стовбурових шкідників та хвороб лісу.
3. Рекомендується проведення санітарних та інших видів рубок, що почались в зимовий період, завершити до 1 квітня. Рубки проводити із дотриманням діючих в лісовому господарстві норм та правил.
4. Очищення місць рубок проводити у відповідності до п. 42 «Санітарних правил в лісах України».
5. У відповідності до особливостей біології стовбурових шкідників, та враховуючи те, що зимуючий запас шкідника зосереджений під корою дерев (особливо в комлевій частині та пеньках), заготовлена деревина та пні ОБОВ’ЯЗКОВО мають бути окоровані. Кора, в тому числі з комлевої частини та пеньків, має бути спалена разом з усіма порубковими рештками. Категорично забороняється вивезення в лісові насадження решток окорованої деревини, яка заселена вторинними (стовбуровими) шкідниками.
6. Дотримання вимог санітарних правил в лісах України, щодо захисту заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
7. Опрацювання питання щодо впровадження в лісогосподарське виробництво застосування для контролю чисельності феромонних препаратів проти вершинного та шестизубого короїдів.