Проект Закону про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо- та пиломатеріалів

Профессионалы начали работать. " На вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів встановлюється мараторій строком на 50 років." /Ляшко и К^0...Кто больше?  Пояснительную записку размещу чуть позже: портал ВР перегружен.  М.П.

Проект вноситься
                                                                       народними депутатами України
                                                                       Ляшком О. В.(посв. № 187)
               Ленським О.О. (посв. № 197)
Скуратовським С.І. (посв. № 203)
Кошелєвою А.В. (посв. № 199)
Купрієнком О.В. (посв. № 201)
Вовком В.І. (посв. № 207)

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо – та пиломатеріалів»

Цей Закон встановлює норми, які спрямовані на недопущення знищення лісів України та державної підтримки вітчизняних лісопереробних підприємств.
Завданням Закону є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, раціонального використання лісових ресурсів, підвищення економічного становища вітчизняних підприємств, захисту споживчого ринку України, інтересів вітчизняного товаровиробника та поліпшення структури експорту.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

лісоматеріали – деревні матеріали, які отримані шляхом поперечного розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання або переробки (розділ ІХ, група 44, коди 4401, 4403 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);
пиломатеріали – пилопродукція певних розмірів та якості, яка має щонайменше дві плоскопаралельні пласті (розділ ІХ, група 44, код 4407 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

вибіркові рубки – це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев – фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст (при цьому способі рубок ділянка постійно залишається вкритою лісовою рослинністю);

поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові смугово-поступові рубки) рубки – це заходи, спрямовані на збереження та використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів;
комбіновані рубки – це заходи, під час здійснення яких поєднуються елементи поступової і вибіркової систем рубок.

суцільні рубки – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних та рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Стаття 2. Введення мораторію на проведення суцільних рубок головного користування

З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ в Україні вводиться мораторій на проведення суцільних рубок головного користування строком на 50 років.
В захисних, рекреаційно-оздоровчих; природоохоронних, наукових, лісах історико-культурного призначення заборонено проводити суцільні рубки головного користування.

Стаття 3. Дозволені види рубок, що не підпадають під дію мараторію на проведення суцільних рубок головного користування

Вибіркові, поступові та комбіновані рубки проводяться лише для постачання споживачам в Україні.

Для рубок по догляду за лісом, санітарних рубок, лісовідновних рубок в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості; рубок, пов'язаних з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів; прокладанням квартальних просік і створенням протипожежних розривів, доглядом за підростом, доглядом за підліском, доглядом за узліссям призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом і насадження, які вийшли з підсочування.

З метою недопущення руйнування природного шару ґрунту, що, в свою чергу, знищує природне поновлення лісу, трелювання деревини та прийом поступових рубок в період з 1 травня по 30 вересня забороняється.

Стаття 4. Мораторій на вивезення за кордон лісоматеріалів та пиломатеріалів

На вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів встановлюється мараторій строком на 50 років.
Дозволяється вивезення виключно готової продукції у вигляді меблів та виробів готових до споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Контроль за дотриманням мораторію на проведення рубок головного користування

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового господарства, обласниі, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища забезпечують постійний контроль за виконанням вимог екологічно безпечного та збалансованого ведення лісового господарства, дотриманням мораторію на проведення рубок головного користування відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 6. Нагляд за дотриманням Закону
Нагляд за дотриманням даного Закону здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного після дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
розробити і подати на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи реагування на соціально-економічні наслідки запровадження мораторію, встановлять послідовність його введення на території України із врахуванням природнокліматичних умов регіонів, визначать інші заходи щодо забезпечення ведення невиснажливого лісокористування.

Голова Верховної Ради
України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України
«Про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо – та пиломатеріалів»

1.Обгрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Лісові масиви України за останні роки піддались хижацькому знищенню. Раніше лісове господарство України ділову деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини, які займались випуском товарів народного вжитку.

Станом на теперішній час відбувається самовільна, безперестанна, незаконна вирубка лісів, яка завдає значних економічних збитків нашій державі, одночасно підривається екологічна безпека, що призводить до непередбачуваних наслідків, а реальні розміри нанесених збитків не піддаються підрахункам.
Адже ліс, який вирубається на території Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Львівської та інших областей не поставляється на підприємства для його подальшої обробки, а повністю перенаправляється на експорт, як необроблена деревина.

Таким чином, внаслідок таких дій знищуються та зупиняються сотні переробних підприємств, ліквідовуються тисячі робочих місць, Україна недоотримує значні суми прибутку та перетворюється на сировинну базу для інших держав.

На підтвердження вищезазначеного, сусідні з Україною держави – Польща, Словаччина та Румунія – вже усвідомили цю небезпеку й припинили промислове вирубання лісу в Татрах і Карпатах. Окрім того, Угорщина, Румунія, Австрія та Словаччина здійснюють державну підтримку у придбанні української деревини шляхом надання дотацій фірмам, які поставляють необроблену деревину в їхні країни. Зокрема, така дотація надається в розмірах від 25 € за 1 куб. метр (Угорщина, Румунія, Словаччина) до 30 € за 1 куб. метр (Австрія).

Таким чином, внаслідок непродуманої державної політики у сфері лісової охорони та раціонального використання лісових ресурсів відбувається знищення природного потенціалу нашої держави.

Яскравим прикладом, до чого можуть призвести неконтрольовані вирубки лісів та погоня за наживою, є екологічна катастрофа в Закарпатській області 1998, 2001 роках, у результаті якої державі та громадянам завдані величезні матеріальні збитки на суму більше 500 млн. грн. Питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалась в Карпатському регіоні, розглядалось 15 березня 2001 року на сесії Верховної Ради України. На жаль, належних висновків з цього приводу відповідними державними структурами не зроблено. Сьогодні повторення повеней – це реальність, якщо якнайшвидше не заборонити бездумну вирубку лісів, які стають сировиною для приватних пилорам.

У Швейцарських Альпах паводок, подібний до Закарпатського, стався майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді відмовилось від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має збережені лісові ландшафти, без облисілих ерозійних гірських схилів, та й зменшився вплив природних катаклізмів. Адже, вдумайтесь, гірська Швейцарія за площею 41,3 тис.кв. км щороку заготовляє 7 млн. кубометрів деревини, а Українські Карпати за площею 37 тис. кв. км. заготовляють усього 2,2 млн. кубометрів. Річ у тому, що в Швейцарії рубки ведуться в межах природного приросту, тільки вибіркові або котлованні і малі за площею, із застосуванням повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовлюється лише взимку.

Мінімізація та ліквідація негативних явищ гідрологічного характеру в лісовому фонді в сучасних умовах проводиться лісівничими та лісокультурними методами (санітарні та лісовідновні рубки, лісовідновлення та реконструкція). Але ліс є не тільки об’єктом негативного впливу підтоплення, але й вагомим фактором регулювання водного режиму. Позитивна дія лісу проявляється у здатності переродити поверхневий стік у підземний, очищати поверхневі води, уповільнювати їх швидкість, скріплювати ґрунт корінням, зменшувати процеси абразії берегів.

У лісовому фонді вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів у встановленому порядку, згідно з чинними нормативами, виділені захисні смуги лісів і берегозахисні ділянки, де заборонені рубки головного користування та обмежена господарська діяльність. Площа лісів, що виконують водоохоронні функції, складає 392 тис. гектарів, а в цілому лісів 1-ї групи, які мають переважно природоохоронне значення, 6022 тис. гектарів, або 56 відсотків загальної площі.
У попередні роки підприємствами Держлісгоспу в Україні створено понад 100 тис. гектарів захисних насаджень уздовж берегів малих річок. Практично завершена ця робота на землях державних лісогосподарських підприємств. Уздовж берегів водосховищ створено більше 90 тис. га захисних насаджень. Проте питання охорони і регулювання водності річок з використанням лісових меліорацій до кінця не вирішені. Значний обсяг робіт необхідно виконати із заліснення берегів річок на сільськогосподарських землях. Але темпи і обсяги цих робіт зменшуються. Це пов’язано як із значним скороченням обсягів фінансування робіт, так і фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 тис. гектарів на рік при загальній потребі сотень тисяч гектарів.

Змив родючого шару ґрунту і яругоутворення під впливом поверхневих і, особливо, зливових потоків води поширені практично по всій території України, вони ведуть до виснаження і стрімкого зниження родючості ґрунтів, втрати ними самовідновлювальної здатності.

Недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень призвело до різкого зменшення обсягів лісомеліоративних заходів на землях сільгосптоваровиробників та припинення робіт з будівництва і ремонту протиерозійних гідроспоруд. Якщо в 1950 році протиерозійні насадження та лісосмуги закладали на площі відповідно 60 та 52 тис. га, то в останні роки таких робіт було здійснено в значно менших обсягах – 10,6 і 0,2 тис.га. в середньому на рік. Це створило несприятливу екологічну обстановку, особливо в районах з активними процесами водної ерозії, де багаторічна праця лісівників може бути втрачена.
Якщо найближчим часом не припинити злочинну вирубку лісів, то вже недалекому майбутньому Україна опиниться на межі екологічної катастрофи, тим паче, що процеси в природі вже сьогодні мають незворотний характер.

2.Цілі та завдання прийняття проекту Закону

Цей Закон встановлює заборону на проведення в Україні суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів

Завданням Закону є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та створенню нових робочих місць на підприємствах деревообробної галузі.

3.Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ в Україні вводиться заборона на проведення рубок головного користування і вивезення деревини за кордон строком на 50 років:

В усіх лісах першої групи захисності ( водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження та субальпійські деревні та чагарникові угрупування) заборонено проводити рубки.

Вибіркові, поступові та суцільні рубки проводяться лише для постачання споживачам в Україні.

До рубки для внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки.

З метою недопущення руйнування природного шару ґрунту, що, в свою чергу, знищує природне поновлення лісу, трелювання деревини та рубки в горах проводити вибірково і лише в зимовий період.

4.Стан нормативно – правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Лісовий Кодекс України, Водний Кодекс України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Прийняття даного проекту Закону не тягне за собою необхідності внесення змін до інших законів України.

5.Фінансово – економічне обґрунтування

Даний законопроект не потребує додаткових бюджетних затрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону

Сьогодні переважна більшість лісоасортименту практично втрачена. Причиною цього стало те, що продаж лісу за кордон став пріоритетним напрямком діяльності суб’єктів господарювання.

Найбільш рентабельна сфера діяльності – лісозаготівля продається підприємницьким структурам, які закуповують лісосіку на корені і своїми силами розробляють її. Вони беруть лише високоякісну деревину, вивозять її за кордон, а решта продукції залишається і розкрадається. За даними митних органів, високосортної деревини вивозиться в рік більше, ніж розрахункова лісосіка, що дає право на вирубку. Це робиться переважно за рахунок cамовільних рубок, інших масових зловживань та грубих порушень лісового законодавства.

Заборона вивозу за кордон деревини, пиломатеріалів дасть змогу направити сировину в народне господарство України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення бюджету держави.

 

Народні депутати України Ляшко О. В.(посв. № 187)
Ленський О.О. (посв. № 197)
Скуратовський С.І. (посв. № 203)
Кошелєва А.В. (посв. № 199)
Купрієнко О.В. (посв. № 201)
Вовк В.І. (посв. № 207)