07/01/2015
0"Очоливши ВОУЛМГ, Василь Мазурик одразу ж сформулював новітній лісівничий концепт: «Український лісівник має бути професіоналом, порядною людиною і патріотом»"….Как результат всего за 9 месяцев его работы в области "з’явились лісгоспи-мільйонери і нова добротна техніка – сучасні пелетні лінії, сортиментовози з маніпуляторами, трактори, плуги."… Тепрь понятно почему в "проходной" день рождения подчиненные так хвалят начальство… Я представляю, что благодарные волынские лесники, в миг ставшие профессиональными и порядочными, устроят любимому ШЕФУ на юбилей. До него осталось всего два года. Надо начинать готовиться…М.П.
Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася перша у новім році колегія. У ній взяв участь і виступив голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Йшлося про політичну ситуацію в державі, війну на сході України, участь у ній волинян, також про стратегію сучасного лісогосподарювання, його ефективність та конкурентоспроможність на внутрідержавному та зовнішньому ринках. Володимир Петрович не обминув увагою світових тенденцій, впливу внутрішньополітичних і економічних факторів на господарку області. А ще доніс до лісівників своє бачення стабілізуючої ролі «зеленої економіки» у загальнообласних процесах. Дуже фахово і скрупульозно, оперуючи конкретним фактажем і цифрами, говорив про необхідність поліпшення макроекономічних показників, консолідації усіх можливих засобів і резервів, щоб втримати європейський вектор розвитку. Голова облдержадміністрації привітав усіх лісівників з Різдвом Христовим, побажав їм миру і здоров’я, успішної роботи на благо держави і народу. На колегії також виступив начальник лісоуправління Василь Мазурик. Він запевнив, що лісівники усвідомлюють свою відповідальну місію і зроблять все можливе і неможливе, щоб держава зміцнювалася, а люди жили у мирі і достатку. Також наголосив, що з січня заробітна платня працівників лісогалузі зросте на 10 відсотків. Чим не різдвяний подарунок працелюбам!
Відтак начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик від імені лісоуправління, облорганізацій профспілки працівників лісового господарства та Товариства лісівників України, директорів лісомисливських господарств та у їх присутності привітав із днем народження директора ДП «Ратнівське ЛГ» Миколу Мельника, побажав йому миру, родинного благополуччя, добра, успішного господарювання, також передав через директорів різдвяні вітання їх колективам. Директор ДП СЛАП «Любешівагроліс» Віктор Симонович у свою чергу від імені директорів державних лісогосподарств поздоровив із днем народження Василя Мазурика та побажав йому міцного здоров’я і довголіття.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Василь Мазурик вітає з днем народження Миколу Мельника; квіти від директорського корпусу імениннику Василю Мазурику вручає Симонович.
Січень 6, 2015
http://lis.volyn.ua/?p=3981
Патріот держави й українського лісівництва
Січень 6, 2015
Пригадалось, як напередодні Дня лісівника Василь Мазурик в Інформаційно-екологічному центрі ВОУЛМГ відкривав виставку живопису «Волинський ліс очима художника». Був у припіднятому настрої, розглядав картини і дивувався майстерності митців.
– На багатьох полотнах – ліс мов живий! – говорив до директорів і головних лісничих, що також прийшли на цю зустріч із прекрасним. – Вабить око, зачаровує. У нім не лише запорука нашого добробуту, а й натхнення.
Був, як і всі, у парадній лісівничій формі, що дуже личила до цього дійства. Здивувало його тонке розуміння мистецьких полотен, та й самої душі художника. Просив колег про їх підтримку, сприяння творчості: «Вони бережуть душу нашого українства!» Вже потім дізнався, що його дід був відомим народним майстром, виготовляв скрипки, за якими полювали столичні виконавці, і навіть сам віртуозно на них грав. Одна із скрипок і досі нагадує Василю Мазурику про його знаменитого дідуся.
– Той міг днями блукати лісами у пошуках співучого дерева, – мовив якось. – Умів годинами слухати, ніби розумів їх мову. Особливо під час бурі, коли грім і блискавки лякають дерева, а вони, найодважніші, не бояться перечити громам і у вічі блискавицям дивляться сміло. Вибирав найговіркіші й найодважніші для скрипок, довго і завзято сушив їх, майстерно розколював на дошки, бо тільки колоте дерево має правдивий голос, і творив інструмент.
Звісно ж, дід не тільки вмів вислухати дерево і вибрати найхоробріше для скрипки, щоб не боялася говорити до світу. Він навчився бути хоробрим: у бурю блискавну не кожен одважиться підтримати дерево, яке б могутнє воно не було. Чув, що так могли діяти тільки мольфари. Можливо, його дід саме таким поліським мольфаром і був. Але здалося, що цю його хоробрість, вміння вислухати ліс, а ще пошанувати правдивого промовця чи співрозмовника перейняв і його онук – Василь Мазурик. Він таки уміє слухати різних людей, але пошановує тільки правдивців. Неводнораз бачив, як задля вкраїнської справи віднаходить болючу струну із різними співрозмовниками – лісівниками, деревообробниками, підприємцями, політиками, науковцями, громадськими діячами, митцями, журналістами, але на платформі відкритого і чесного порозуміння. Він державник, професіонал і патріот. Очоливши ВОУЛМГ, Василь Мазурик одразу ж сформулював новітній лісівничий концепт: «Український лісівник має бути професіоналом, порядною людиною і патріотом». При цьому пояснив, що побороти корупцію професіоналізму і порядності може не вистачити, тому й потрібен патріотизм. А коли розпочалася неоголошена війна, фактично й галузь перевів до роботи в нових реаліях: лісівники стали допомагати солдатам і добровольцям коштами, амуніцією, технікою, лісоматеріалами, обмундируванням, медикаментами, частина з лісівників пішла у військо і добровольчі батальйони. Опікуються держлісопідприємства і сім’ями та родинами учасників АТО. А ще з головою поринув у цифри, складні економічні розрахунки, життєвий реалізм лісівничих буднів. Став натхненно і завзято просити колег, аби позбувалися полуди брехні, неправдомовності, затаєності, вчилися «глянути правді в очі», аби знати, як розбудовувати українську лісівничу справу. І в цьому знайшов підтримку і розуміння. Як очільник галузі дозволив підлеглим самим визначати пріоритети, заробляти кошти й витрачати їх на потреби лісопідприємств. Так на Волині з’явились лісгоспи-мільйонери і нова добротна техніка – сучасні пелетні лінії, сортиментовози з маніпуляторами, трактори, плуги. Від лісокультурниць, майстрів лісу й до лісничих, директорів – усіх пошановує і заохочує за працелюбність. Але дещо нове з’явилося і в самому бачені лісоведення – пріоритетом лісівників стало вирощування, догляд і охорона лісу. «Збирання і переробка «лісового врожаю» – це лиш засіб заробляти кошти на лісоведення у скрутний для України час. Ще одним його пріоритетом стала Людина праці, її достойна зарплатня та гідне пошанування.
– Український лісівник має відчувати не тільки відповідальність перед майбутніми поколіннями за вирощений ліс, а й захищеність із боку держави його справи і гідності. І, звісно, лісівник майбутнього має бути духовною всебічно розвинутою і освіченою людиною – розуміти людей інших сфер діяльності, розбиратися у мистецтві, музиці, літературі, майструваннях.
Здивувався, коли один із недільних днів Василь Мазурик разом з управлінцями та директорами лісгоспів присвятив знайомству з творчістю геніальної Лесі Українки. Її дух, одвага і українність відтепер мають стати взірцем і для лісівників. Тож усі побували у музеї-садибі родини Косачів у с. Колодяжне, пройшлися залами музею, родинним садом Косачів, ліском, що вже пізніше творили українські письменники. А потім помандрували до озера Нечимне, де Леся Українка написала свою невмирущу фейєрію «Лісова пісня». Символічно, що після екскурсії музеєм «Лісової пісні», яким також опікуються волинські лісівники, всі попрямували до дубів, які свого часу посадили українські письменники, навідалися до озера.
– Ліс – це не просто деревостани, – каже Василь Мазурик, – а країна, де живуть птахи і звірі, мурашки і комахи. І з цим «населенням» лісівники також мають рахуватися. Цей зелений дім – і цілюща аптека, і вічна майстерня Природи, де можна отримати заряд бадьорості і натхнення. Це й дарувальниця творчих помислів і мріянь.
Звісно, сучасне лісівництво потребує більше діловитості, конкретики, рішучості, аніж сентиментальних порухів душі… Здавалося б, емоції тут недоцільні. Хоча, це як з якого боку подивитися. Художники лишають після себе картини, письменники – книги, архітектори – збудовані міста, політики – війни або мир. Лісівники для майбутніх поколінь творять ліси й через років сто-двісті також діждуться на оцінку своєї творчої або ж руйнівної діяльності. І про це вже сьогодні думає Василь Мазурик – вдумливий, патріотичний і креативний керівник-свободівець, творець нового українського лісівництва.
Сергій Цюриць.
На фото автора: Василь Мазурик.
Довідка: Василь Мазурик народився 6 січня 1967 року у с. Поліське Старовижівського району, з дитинства полюбив ліс, після восьмирічки вступив у Шацький лісовий технікум, закінчив лісогосподарський факультет Української сільгоспакадемії. Має досвід роботи на різних ділянках: працював у Київській лісовпорядній експедиції, інженером, головним лісничим Цуманського держлісгоспу, директором ДП “Турійське ЛГ”, головою Турійської райдержадміністрації. Член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», двічі обирався депутатом Турійської районної ради, де працював у постійній комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку, регуляторної діяльності та управління комунальним майном. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 24 квітня 2014 р. Василя Мазурика призначено начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
http://lis.volyn.ua/?p=3962
