10 (десять) нардепов, представляющих разные политические силы (в основном Блок Порошенко), регионы (в основном Львовская область) и комитеты решили запретить экспорт значительной части круглого леса и пиломатериалов…М.П.
Проект вносять народні депутати України
Д.Є. Добродомов
(посвідчення № 313)
М.В. Томенко
(посвідчення № 297)
Б.М. Матківський
(посвідчення № 319)
О.С. Мусій
(посвідчення № 322)
В.М. Купрій
(посвідчення № 244)
В.М. Чепинога
(посвідчення № 120)
О.В. Єднак
(посвідчення № 144)
А.Ф. Антонищак
(посвідчення № 103)
О.І. Дубінін
(посвідчення № 245)
А.Б. Дирів
(посвідчення № 290)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (Відомості Верховної Ради, 2006, № 2-3, ст.34) такі зміни:
1. Частину четверту статті 1 Закону після слова «ялівець» доповнити словом «дуб».
2. Закон доповнити статтею 2-1 такого змісту:
«Стаття 2-1. Мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів
Вивезення за межі митної території України (експорт та реекспорт) лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді забороняється строком на 10 років.
Протягом строку, вказаного у частині першій статті 2-1 цього Закону, забороняється вивозити за межі митної території України:
лісоматеріали у вигляді необробленої деревини, а саме ліс круглий у вигляді колод, стовпів, з транспортною вологістю більш як 22 %;
пиломатеріали товщиною понад 70 міліметрів з транспортною вологістю більш як 22 %.».
2. У статті 3 Закону:
Частину першу викласти у такій редакції:
«Реалізація суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів».
Частину четверту викласти у такій редакції:
«Право експорту певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, має суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на партію лісоматеріалів та проходження теплової стерилізації, зазначених у відповідних сертифікатах».
Частину п’яту викласти у такій редакції:
«Митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів, крім передбачених статтею 2 та 2-1 цього Закону, за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 березня 2015 року.
2. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Голова Верховної Ради
України В.Б. Гройсман
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону
«Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
На сьогодні лісові масиви України використовують неефективно, не в інтересах економічного розвитку відповідних регіонів та держави в цілому. А ліси, за офіційними даними, займають майже 16% усієї території України. Їх загальна площа становить 10,78 млн. га.
Для лісового господарства України неконтрольована вирубка лісів та експорт української деревини вже стали серйозною проблемою. Серед основних причин, які спонукають населення вирубувати ліси і продавати деревину зацікавленим особам, – соціально-економічні проблеми (безробіття, низькі зарплати).
У структурі вітчизняного експорту деревини і виробів з неї переважає круглий ліс, що, як правило, продається за заниженими цінами. Незважаючи на обмежену кількість власних лісосировинних ресурсів, наявна тенденція збільшення експортних поставок.
Технологічний рівень експортованої сировини надзвичайно низький. Без вітчизняної сировини майже призупинила свою роботу велика кількість деревообробних та меблевих комбінатів, яких в Україні нараховується понад 6,5 тисячі. В основному це підприємства Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, Державного агентства лісових ресурсів України, частка продукції яких в загальному обсязі становить майже 70%. Отже, зникають робочі місця, знижуються надходження до бюджету, іноземні товаровиробники завойовують вітчизняні ринки меблів. Як свідчить статистика, із загальної вартості експортованої у 1999 році продукції групи 44 розділу IX Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності необроблені лісоматеріали та пиломатеріали становили 96,3%, а частка необроблених лісоматеріалів у загальному обсязі експорту перевищила 78%.
Чим глибша переробка деревини – тим вища ціна вітчизняних виробів з неї та більше людей забезпечені роботою. Пріоритетним напрямом експорту мають бути товари, наприклад, меблі, а не сировина, як кругляк – унікальний ліс, грошова експортна вартість якого не є високою. Наслідком масового та безконтрольного вивезення деревини у круглому вигляді є також дефіцит і дороговизна дерев’яних кріплень для шахт України, внаслідок чого смертність шахтарів від завалів на шахтах надзвичайно висока.
Одночасно світовий експорт деревини та виробів з неї (будівельні матеріали, меблі, папір тощо) сьогодні становить близько $100 млрд. на рік, у тому числі круглого лісу-сирцю – майже $10 млрд., або 120 – 130 млн. м³ на рік. Тобто середня вартість 1 м³ деревини коштує всього $80 – 90, тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини значно вище – близько $950 за умовний кубометр. Проте собівартість кубометра лісу як частини екосистеми становить приблизно $1,5 – 1,6 тисячі. Адже ліс, окрім деревини, – це частина екосистеми: місце проживання звірів та птахів, джерело лікарської і технічної сировини, ягід, грибів, горіхів. Не варто забувати і про витрати на ведення лісового господарства тощо. Ефективність використання лісових багатств полягає в максимальному досягненні останньої цифри під час формування цін при реалізації деревини та виробів з неї, а не в безсистемному суцільному вирубуванні та експорті необробленого кругляка за заниженою ціною.
За підрахунками Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, для створення одного робочого місця на середньому деревообробному підприємстві з середньою глибиною переробки достатньо 200 кубічних метрів деревини на рік. Торік обласний лісгосп вивіз за кордон 200 тис. кубометрів кругляку. Це означає, що 1000 прикарпатців просто позбавили роботи. Середнє навантаження на заробітну плату (податки, соціальні внески) в галузі – 650–700 грн.. Множимо на цю тисячу втрачених робочих місць і на 12 місяців – отримуємо майже 8 мільйонів гривень, які не одержав бюджет. За розрахунками Асоціації, на кожному експортованому кубі кругляку Україна втрачає майже 120 грн.. На аукціонах місцеві виробники купують ліс приблизно за 450 грн. за куб, забираючи власними силами деревину з верхніх складів. Експортна ціна – 55 євро, тобто 578 грн. (примітка: станом на лютий 2013 року). Але необхідно вирахувати витрати лісгоспу: транспортування деревини з верхнього складу на нижній (до 70 грн. в розрахунку за куб), завантаження у вагони (40 грн.), замитнення вагонів (30 грн. за куб), доставка до кордону (133 грн. за куб). Отже, якщо відняти ці витрати, то отримаємо 330 грн. за куб експортованого лісу.
Раніше лісове господарство України деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини.
Адже ліс, який вирубують на території Львівської, Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Київської, Волинської та інших областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки, 70 % повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину. Тож внаслідок таких дій маємо ліквідацію сотні переробних підприємств, тисячі робочих місць, Україна не отримує значних сум прибутку та перетворюється на сировинний придаток для інших держав.
На підтвердження вищезазначеного, сусідні з Україною держави, наприклад, Білорусь, Російська Федерація, Румунія, Молдова, вже усвідомили цю небезпеку, а саме: 24 серпня 2000 року Постановою № 1336 “Про деякі заходи щодо обмеження вивезення деревини твердолистяних порід” Рада Міністрів Республіки Білорусь заборонила з 1 січня 2001 року експорт лісоматеріалів з деревини дуба, граба, ясена, клена, бука (позиції 4401, 4403, 4404, 4407, 4409 ТН ЗЕД СНД). У цьому ж році постановою парламенту Молдови було припинено експорт необробленого лісу-кругляку та вжито заходів щодо стимулювання його переробки в межах країни, збільшення виробництва виробів із натурального дерева.
Тим часом у багатьох державах деревообробна галузь динамічно розвивається. Недаремно ж значна частина експортованої Україною деревини згодом повертається до нас – але вже у вигляді красивих, високотехнологічних і, звісно, дорогих виробів.
Про необхідність прийняття цього законопроекту свідчить і широка громадська зацікавленість. Зокрема, у засобах масової інформації постійно з’являються повідомлення від представників деревообробної галузі тих чи інших регіонів України, спеціалістів у галузі лісового господарства, звичайних громадян, яких турбує сьогоднішній стан речей з цього питання. Усі вони наголошують на необхідності заборони вивозити необроблену деревину за межі України.
Наприклад, президент Асоціації меблевих і деревообробних підприємств України Сергій Сагаль зауважує: «Порівняно з одиницею деревини, проданої в круглому вигляді, ми отримуємо понад двадцять разів більше доданої вартості, якщо б ми її продали в меблях. Це просто колосально, це непорівнянні речі – соціальні, зайнятість, робочі місця, видатки в різні бюджети, видатки в соціальні фонди і т.д.. Це просто не може собі дозволити навіть така держава, як Росія, яка має вивізне мито і забороняє вивіз в необробленому вигляді деревини. У нас 33 відсотки деревини експортується».
Отже, вивезення лісу у вигляді сировини у круглому, необробленому вигляді, завдає шкоди економічному та екологічному стану території України. Адже експорт кругляку (часто незаконної вирубки) не вигідний державі ні в економічному, ні в соціальному, ні в природоохоронному аспекті.
А тому видається за доцільне встановити мораторій на експорт лісо- і пиломатеріалів у необробленому вигляді на 10-річний строк для відновлення лісопереробної галузі та оздоровлення вітчизняної економіки.
Не менш важливим є питання збереження у середині країни і цінних та рідкісних порід дерев, що власне і є одним із ключових положень Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”. Останнім часом кількість дубових лісів скорочується і є необхідність обмежити експорт дубових лісо- і пиломатеріалів.
2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (щодо заборони експорту лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді)» розроблено з метою відновлення деревообробної та меблевої промисловості, створення робочих місць, переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробки, шляхом встановлення мораторію на вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів у необробленому вигляді строком на 10 рок