Науковці б’ють на сполох: північний пояс Земної кулі охоплений всиханням соснових лісів та ялинників. Причини, що призводять до цього явища мають еколого-кліматичний характер. У масштабах України за останні 5 років площа осередків хвороб у лісах обласних дерлісгоспів збільшилась на 58%, або майже на 10 тисяч гектарів. У найбільш лісистій з-поміж усіх областей – Житомирській – це явище також набуло поширення.
Яскравим прикладом є соснові ліси у Малинському районі. Як зберегти деревні запаси та чи можливо чинити опір природі, такими питаннями переймаються лісогосподарники разом з науковцями.
Місяць тому цю, трохи меншу за пів гектара, ділянку Іршанського лісу було відведено під суцільну санітарну рубку. Степан Дідівський, лісничий Іршанського лісництва Малинського лісомисливського господарства:-"На цій ділянці відсоток всихання приблизно процентів сімдесят".
За останні чотири роки, – розповідає лісничий, – площа санітарних рубок збільшилася приблизно у десять разів.
Процес всихання починається з верхівки. Науковець Поліського філіалу «Українського науково-дослідного інституту лісового господарства» Олександр Тарасевич розповідає, що прямою причиною всихання є, так званий судинний мікоз. На розпилі стовбура видно як паразит псує деревину, забарвлюючи її у темно-синій колір. Хвороба розноситься комахами. Ось ці отвори – місця проникнення комах… Це – вершинний лобоїд, визначений, як переносник офіостомових грибів.
Така деревина знецінена і вже не може використовуватись у виробництві, скажімо, меблів. Інший бік загрози – це її швидкоплинність та масштаби.
Дерево начебто живе, але крона вже має ознаки ослаблення. Нажаль ми прогнозуємо, що наступного літа це дерево загине, і стане джерелом поширення шкідників та хвороби. Проте паразити заселяють, як правило, ослаблені дерева. Посуха, надмірні опади, різке зниження ґрунтових вод, лісові пожежі та інші еколого-кліматичні катаклізми і є причинами знесилення лісів. Своєчасне виявлення осередків судинного мікозу та проведення санітарних вирубок поки залишаються єдиними дієвими заходами, що запобігають поширенню зараження.
Василь Маєвський, головний лісничий ДП «Малинське лісомисливське господарство»:-"Цього року ми набагато більше зрізали, ніж запланували. Бо ми не могли їх передбачити".
А фітопатологи лише роблять спроби спрогнозувати швидкість та масштаби всихання хвойних. Дві тисячі чотирнадцятий лісівники називають рекордним по всиханню. Щоб отримати дозвіл на суцільну санітарну рубку потрібно отримати не лише висновок лісопатолога, а й інших фахівців, дозвіл екологічної інспекції, спеціально створеної комісії, а також погодження з місцевою громадою. Супротив та нерозуміння місцевих мешканців лісівники долають лише одним методом – доведенням.
Василь Маєвський, головний лісничий ДП «Малинське лісомисливське господарство»:-"Брали сільського голову, виїжджали на об’єкт, дискутували…".
Ділянки, на яких було проведено суцільну санітарну рубку, навесні засаджують. У минулому році у Малинському лісогосподарстві створено 260 гектарів лісокультур, у цьому – триста. Такий є закон у лісників: якщо зрізав, то потрібно посадити.
У сусідньому кварталі – ділянка вже дворічної сосни. Фахівці відмічають її добрий стан. І це вселяє надію на збереження хвойних лісів на Поліссі.
