28/11/2014
023 листопада 2014 року виповнюється 70 років від дня народження Заслуженого лісівника України Шапки Віталія Васильовича.
Понад чотири десятиліття присвятив Віталій Васильович лісівничій справі на Нижньодніпровських пісках.
Народився Віталій Васильович в місті Красноармійську Донецької області. Після закінчення навчання у Великоанадольському лісовому технікумі у 1964 році трудову діяльність почав на посаді помічника лісничого Василівського лісництва Збур’ївського лісгоспу Херсонського міжобласного управління лісового господарства.
За час роботи в системі лісового господарства займав різні посади. Але най-більше проявив свої організаторські та ділові якості на посаді лісничого, яку обіймав понад трьох десятиліть, а лісничим Великокопанівського лісництва працю-вав 3 1983 року по 2011 рік.
Віхи трудової діяльності – це і тисячі гектарів створених лісових культур, десятки тонн заготовленого насіння та сотні мільйонів сіянців сосни кримської. А ще хвойно-вітамінна мука, віники, мітли, корзини, пиломатеріали, штахет, заготовки пиляні, ящики тарні та інша продукція дерево переробки. Вирощування сільськогосподарської продукції також один із видів діяльності в лісництві. Посіви зернових, сорго для виготовлення віників, сади яблунь, груш, абрикосів, горіхів, винограду. А ще виконання «Продовольчої програми» – помідори, картопля, соняшник, відгодівля свиней. Кількість заготовлених і реалізованих новорічних сосен досягала до тридцяти тисяч штук. Обсяги такі, що часу для розслаблення не було, доводилося працювати і у вихідні дні і під час відпустки.
Віталій Васильович у Великокопанівському лісництві завершив заліснення лісокультурного фонду, причому лісистість лісових земель склала 87 %.
З початку заліснення Нижньодніпровських пісків щорічні обсяги створення лісових культур були значними. Тому з часом постало питання проведення рубок догляду в насадженнях у великих обсягах, в тому числі і в молодняках. І Віталій Васильович поставив собі завдання до виходу на пенсію провести рубки догляду в усіх насадженнях, які потребували цього. З поставленим завданням справився повністю. А ще протипожежне облаштування хвойних насаджень – розрубка протипожежних розривів, влаштування бар’єрів. В лісництві будували дороги, будували без спецтехніки та мільйонних капіталовкладень, і хай це були примітивні дороги, але і до цих пір ними користуються.
Віталій Васильович робив свою роботу не просто для виконання плану, цифр для звітності, але з творчим підходом, із задумкою чогось нового, навіть де-коли ризикуючи. Так були створені лісові культури тополі в умовах суборів на похованих грунтах. Як результат – лісові високо бонітетні насадження із щорічним приростом до 20 кубічних метрів на гектар. В наступному році вже заплановано провести рубки догляду в цих насадженнях.
Изображение 103 І лісовідновні рубки в насадженнях білої акації були проведені вперше у Великокопанівському лісництві, як результат замість зріджених вибірковими санітарними рубками всихаючи насаджень – високоповнотні молодняки. Уміння працювати з людьми, індивідуальний підхід до працівників, безперечний авторитет і наполегливість забезпечували виконання поставлених завдань, були запорукою успіху.
Праця Віталія Васильовича була високо оцінена. Він був нагороджений Грамотою Кабінету Міністрів, нагрудними знаками «Відмінник лісового господарства» та «Почесний лісівник України», іменним годинником голови Державного комітету лісового господарства України, присвоєно звання «Заслужений лісівник України», відзнаками за бездоганну службу в державній лісовій охороні 10, 20 та 30 років.
Перебуваючи на заслуженому відпочинку Віталій Васильович в курсі всіх справ, подій та проблем лісового господарства регіону, радіє за успіхи, з болем в серці переживає за невдачі. Постійно контактує з тими, хто вчився в нього бути лісівником, підтримую словом, дасть ділову пораду.
З нагоди 70-ти літнього ювілею хочеться побажати Віталію Васильовичу міцного здоров’я, всіляких гараздів і запевнити, що його справа буде продовжена послідовниками.
А щодо ліку років, то це лише пристигаючий вік і до «рубки головного користування» ще далеко.
З повагою працівники лісової галузі Херсонщини!
