Відбувся науково-практичний семінар

Санітарні рубки допоможуть врятувати ліс від усихання та шкідників. /Должен заметить, что " врятувати ліс від усихання та шкідників" может любая сплошная рубка М.П./

        У ДП «Новосанжарський лісгосп» відбувся виїзний науково-практичний семінар щодо санітарного стану соснових насаджень. Проведення такого заходу спрямовано на роз’яснення широкому колу населення необхідності проведення санітарних рубок задля збереження лісу від масового всихання. Адже громадськість неоднозначно ставиться до лісогосподарських заходів, досить часто, не розуміючи доцільності їх проведення.

 До участі в семінарі запросили завідувача лабораторії підвищення стійкості лісів, доцента, кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника УкрНДІЛГА Івана Усцького, сільських голів Зачепилівської, Руденківської сільских рад та Новосанжарської селищної ради, представників депутатського корпусу та громадських активістів, на території яких будуть проведені лісогосподарські заходи, аби розповісти про необхідність здійснення санітарних заходів у лісах, які пошкоджені кореневою губкою, що призводить до масового всихання дерев.

Для початку оглянули ушкоджені ділянки у сосновому лісі, що є рукотворним насадженням чистої соснової культури. Після рубки при відновленні тут будуть саджати сосну із домішкою дуба. Масове всихання сосни у районі викликало велику занепокоєність, а тому сільські голови та активісти зібралися оглянути об’єкти, які підлягають суцільній санітарній рубці, аби донести до громадськості необіхідність проведення такого заходу, оскільки суспільство досить негативно ставиться до будь-яких видів рубок. Зламати стереотип, показавши дійну проблему, яку потрібно вирішити. Досить часто населення не розуміє, що такі заходи залишають чималі кошти на місцях, за рахунок сплати податків у сільські ради, і допомагають їм розвиватися. Слід розуміти, наголошують лісівники, що господарська діяльність включає в себе декілька видів. Окрім рубок головного користування, які проводяться за умов, коли стан деревостанів досяг віку зрілості, і запас, що вирубується, не перевищує річний приріст насаджень, застосовуються ще й рубки догляду за лісом та санітарні.

Санітарні рубки проводяться з метою оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. А тому при масовому пошкодженні насаджень, необхідно вжити термінових лісогосподарських заходів з локалізації заражень та ліквідації їх наслідків. Для вирішення цих завдань і залучили спеціалістів науки, які понад два місяці досліджували пошкодження кореневою губкою, і нині зробили висновки, за якими слід провести суцільні санітані рубки, щоб недопустити поширення всихання дерев.

Іван Усцький ознайомив учасників семінару із науковими дослідженнями: «Проведена нами робота засвідчила масове всихання сосни монокультурних насаджень сосни, створених на землях, які раніше не були під лісом, в основному це староорні землі, вигони, пустирі. Слід наголосити, що це проблема не лише даного району, а загалом загальнодержавна та світова». Фахівець пояснив, що сосна в монокультурі досягає свого зрілого віку швидше. Зміна еколого-кліматичних та гідрологічних факторів, коли в посушливі роки змінюється рівень ґрунтових вод, а середня плюсова температура сягає рекордних рівнів негативно впливає на соснові насадження. За таких умов в деревині відбуваються фізіологічні зміни, процес адаптації довготривалий і захисні властивості не справляються з наступом таких хвороб, як коренева губка. Вся монокультура починає розпадатися, особливо соснові насадження, і вона всихає. Шкідники відчувають послаблення і одразу активізуються на дереві, що починає виділяти живицю, яка стерелізує грунт, і залишаються лише стійкі до смоленосної системи організми, а саме ті, які сосну й їдять. І на перший погляд не фахівець, навіть не зрозуміє, що дерево пошкоджене. Але вже через рік, якщо його зрубати, то воно не матиме товарної цінності, і може піти лише на дрова.

«Єдиним шляхом вирішення проблеми є проведення суцільних санітарних рубок, оскільки сосна вже висока, має товариний вигляд, але якщо вчасно ці заходи не провести, то втратимо багато цінної деревини. Рекомендуємо зменшувати вік деревини, і збільшувати частоту рубок. Крім того, сосна дуже горюча, а тому наявність великої кількості сухостою та захаращеності збільшує ризик лісової пожежі», – наголосив науковець.

Перший заступник начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства пояснив громаді, що останніми роками, проводили вибіркові санітарні рубки, прибираючи сухостій, але разом з тим зріджували насадження. Адже освітлення сприяє появі злакових на грунті, які не пропускають вологи, і ліс ще інтенсивніше починає всихати. Враховуючи такі фактори та рекомендації наукових висновків, нині потрібно проводити суцільну рубку, адже не має сенсу через кожні три-п’ять років прибирати знову сухостій. А тому краще одразу очистити, на його місці створити новий ліс, який уже за кілька десятків років буде захищати грунти від ерозії.

 Із рекомендаційними висновками наукових установ, та враховуючи побачене під час семінару, учасники заходу погодилися, щодо необхідності проведення санітарних рубок у лісі. Сергій Головко, голова Руденківської сільської ради зазначив: «Це питання неодноразово розглядалося, ми не раз виїжджали у ліс, і дійсно бачимо, що через усихання пропадає якісна деревина, пропадає добро, і разом з ним надходження до місцевого бюджету. Я вважаю, що лісівники самі знають, що їм робити. Їхні дії правильні і раціональні. Дійсно щось потрібно робити, щоб наше лісове державне надбання не пропало дарма».

Прес-служба Полтавського ОУЛМГ

1 коментар

  • ser.veremchuk

    Необхідність проведення санітарних рубок не ставить під сумнів ніхто з лісівників, вони проводились і будуть проводитись. Ось тільки пояснювати їх доцільність широкому колу населення появилась останнім часом тому, що ССР невдовзі створять конкуренцію рубкам головного користування (я можливо перебільшую, але тенденція проглядується чітко). Відповідь потрібно шукати не в дискусії про необхідність ССР, а в тому чому така необхідність виникає. Дещо стає зрозумілим і з цієї статті – " останніми роками, проводили вибіркові санітарні рубки, прибираючи сухостій, але разом з тим зріджували насадження." Як прибирається "сухостій" лісівникам пояснювати не потрібно, а якщо добавити проведення рубок догляду (маю на увазі прохідні рубки – середньовікові насадження для експлуатації наразі ще малоцікаві) то маємо не ліс, а парк. Знову ж таки парк по густоті насадження, а не по очистці від порубочних решток і інших якісних лісівничих показниках. Не буду сперечатись з Іваном Усцьким, він грунтовно займається питаннями лісопаталогії, але дослідження проведені в монокультурах сосни звичайної створених на нелісових землях, а висновки досить категоричні і узагальнені. Крім того: 1. Для насаджень заражених кореневою губкою характерне куртинне відмирання дерев; 2. Найбільше пошкоджуються середньовікові (25-40р.) і пересттійні насадження сосни зв. 3. В цих насадженнях майже завжди багато вітровальних дерев (про них не згадується – тільки сухостійні). Щось з цією кореневою губкою (нищить сосну не тільки в даному випадку, але і по всій Україні і не тільки сосну) неясно. Напевно науковцям потрібно терміново і грунторно вивчити цю проблему для всіх регіонів,  дати рекомендації боротьби лісівничими методами, а то категоричне твердження: "Єдиним шляхом вирішення проблеми є проведення суцільних санітарних рубок, оскільки сосна вже висока, має товариний вигляд" – дуже змахує на виконання замовлення.  Можливо для окремих ділянок де проходив семінар все правильно, але формувати громадську думку на вирваних із загального тексту фрагментів – прийом загальновідомий. Проведення рубок пов"язаних з веденням л/г в насадженнях, що не підлягають суцільнолісосічним рубкам, ось де корінь зла. В багатьох випадках це планомірне доведнння цих насаджень до ССР, де на кожному етапі головне зиск, а не лісівничі принципи (як це робиться зрозуміло всім). Колись до санітарних рубок відносились дуже обережно, навіть номерувались всі дерева відведені в рубку. Зараз значно простіше, появилось сухе дерево – ВСР (це назва така для проведення заготівлі деревини, тому що з санітарними заходами спільного мало), друге – другий прийом ВСР (не обов"язково, звичайно буває досить першого), а далі – біда, коренева губка, і "єдиний шлях…" – ССР. А на закінчення хочу заперечити адміну – люба суцільнолісосічна не підходить, в багатьох випадках альтернативи немає (в пристигаючих насадженнях, в захисних лісах і т.п.) – довго чекати, а гроші потрібні вже.         

     

     

     

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.