23/10/2014
0Мне кажется, Тарас с портрета смотрит на очень симпатичного докладчика с укоризную?
Или просто он (докладчик) ему нравится? В любом случае я понимаю классика. А вообще это не обсуждение финансовой стратегии, а скорее фотосессия и подведение итогов. К сожалению много чисто экономических проблем (инфляция, курс, зарплата, кредиторская, расслоение предприятий по уровню реализации на работника, "нахлебники"…) остались "за кадром", хотя уверен, что Лидия все знает и понимает. . Судя по смене антуража ( в зале трудно так быстро переодеться, тем более сменить прическу), "фотоохоту" на Лидию пресс-служба ведет давно. В этом смысле, – " ни пуха, ни пера…". Поверю в финансовое благополучие на Волыни , когда Лидия начнет улыбаться… Посмотрите на фото внимательнее и убедитесь: глаза зеркало души… Хотелось бы серьезного разговора об экономике…Возможно ли это при политически ориентированном руководстве?При всем уважении… М.П.
Лідія Турянська уродженка смт Шацьк, закінчила Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю облік і аудит. Працювала бухгалтером Бережницького лісництва, бухгалтером по бюджету, головним бухгалтером ДП «Городоцьке ЛГ». За час роботи зарекомендувала себе вмілим організатором лісогосподарського і лісопромислового виробництва, багато уваги приділяє питанням поліпшення обліку, економії та раціональному використанню матеріальних і фінансових ресурсів, підвищенню продуктивності праці. Призначена начальником відділу бухобліку, економіки, фінансів та внутрішнього аудиту-головним бухгалтером ВОУЛМГ, віднедавна ще й заступник начальника ВОУЛМГ.
Наша розмова – про фінансовий ресурс і стратегію лісогосподарювання. У цих непростих умовах точка зору фінансиста важлива не тільки для керівників, а й майстрів лісу, лісорубів, лісокультурниць, адже від вміння працювати з фінансовими потоками залежить наскільки швидко ми позбудемось корупційних схем і приєднаємося до цивілізованої сім’ї європейських народів.
– Лідіє Зіновіївно, Ви тримаєте руку на пульсі всіх гривневих і валютних лісогосподарських потоків. Чи вдалося вашим менеджерам, економістам, бухгалтерському корпусу втримати фінансову стабільність – основоположну складову успішної діяльності будь-якої галузі?
– Судіть самі. Ми зобов’язані твердо дотримуватись курсу, передбаченого річним фінансово-господарським планом. Така реальність сьогоднішнього часу. Так ось, за дев’ять місяців поточного року державними лісогосподарськими та лісомисливськими підприємствами було забезпечено виконання всіх завдань. Аналіз фінансових показників дозволяє стверджувати про наявність позитивних тенденцій, пов’язаних зі збільшенням обсягів реалізації продукції. При плановому обсязі 293,7 млн грн всі лісогосподарські підприємства збільшили обсяг реалізованої продукції. Цей показник за звітний період складає 342,2 млн грн (117%) по управлінню. Темп росту до відповідного періоду минулого року зріс до 148 %. Реалізація продукції на 1 га лісового фонду сягнула 535 грн, зрісши у порівнянні з минулим роком на 165 грн.
– Хто ж найбільше заробляє зараз для лісової галузі Волині?
– Лідерами за обсягом зростання реалізації продукції залишаються ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Ратнівське ЛГ» ДП «Маневицьке ЛГ». Ці лісгоспи впродовж усіх дев’яти місяців відзначаються найбільш високим відсотком реалізації продукції: 139% – ДП «Городоцьке ЛГ», 128% – ДП «Камінь-Каширське ЛГ», 144% – ДП «Ковельське ЛГ», 127% – ДП «Ратнівське ЛГ» та 129 % – ДП «Маневицьке лісове господарство». Відповідно й найбільше заробляють.
– Чи є лісопідприємства, які не справляються з плановими показниками, тягнуть галузь на дно безгрошів’я?
– На жаль, є і такі. Невиконання запланованого рівня реалізації зафіксовано у ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Любешівагроліс», ДП «Камінь-Каширськагроліс» та ДП «Локачіагроліс». Це може призвести до відсутності у підприємств засобів для розвитку виробництва, подальшої неплатоспроможності й, зрештою, до втрати лісогосподарськими підприємствами фінансової стабільності. Ми намагаємось цьому зарадити, створюємо біжучі програми для виправлення критичної ситуації, розробляємо дорожні карти і колегіально допомагаємо цим господарствам. Тим паче, що маємо позитивний досвід. Аналіз формування прибутку підприємств за дев’ять місяців роботи показує, що витрати на 1 грн реалізованої продукції на початок 2014 року складав 1 грн. Це свідчить про те, що в 1 грн реалізованої продукції знаходиться 1 грн собівартості, тобто прибуток у підприємств відсутній. Та вже станом на 1 жовтня цього року по управлінню цей показник склав 96 коп. Відповідно, у лісопідприємств з’явився хоч невеликий, та все ж прибуток – 4 коп., які вони зможуть направити на розвиток виробництва. Лісогосподарські підприємства, які першими впорядкували та привели у відповідність свої витрати, мають залишок коштів на рахунках у банку, що дозволяє їм раціонально запланувати та організувати поточну лісогосподарську діяльність.
– Чи не станеться так, що слабші господарства потягнуть на низ і сильніших?
– Скорше навпаки. Добрий приклад надихає на рух у потрібному напрямку. І це вже помітно. Фінансовий стан усіх лісогосподарських підприємств за 9 місяців роботи поліпшився. Це реальність, яка обнадіює. Про це свідчить і зростання балансу валюти. Одним з індикаторів фінансового стану підприємств є також їх платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погасити свої платіжні зобов’язання. До речі, на 1 жовтня 2014 р. на розрахункових рахунках наші підприємства мають 12425,9 тис. грн залишкових коштів. Це радує. Та, незважаючи на зростання величини грошових коштів, ми вважаємо, що їх величина ще не досить висока для покриття боргових зобов’язань. На жаль, є у нас і борги. Кредиторська заборгованість на цей період становить 73 млн грн: за товари, роботи, послуги – 31,2 млн грн, розрахунки із бюджетом – 20,8 млн грн, зі страхування – 3,2 млн грн, з оплати праці – 5,5 млн грн, заборгованість по отриманих авансах – 7,0 млн грн, інші поточні та довгострокові зобов’язання – 5,1 млн грн. Щоправда, Маневицький, Городоцький, Любомльський та Ківерцівський лісгоспи до початку року скоротили її на 6 млн 159 тис. грн, а Цуманський, Колківський, Турійський та Шацький навпаки на 5047 тис. грн заборгованість збільшили. Великою залишається заборгованість по розрахунках за надані послуги на лісозаготівлі, вивезенні та переробці деревини. Вона складає по управлінню ще 12,2 млн грн. Хоча до початку року й скоротилась на 10,2 млн грн. Управлінська команда робить все можливе щодо збільшення у складі своїх активів частки грошових коштів, удосконалюючи структуру виробництва, систему управління, підвищуючи якість виготовленої продукції та наданих послуг. Ми розробили графіки погашення боргових зобов’язань. Не зважаючи на різке падіння курсу гривні до долара і євро, нас більше не штормить. Ми стабілізували галузь. Всі підприємства повною мірою забезпечують державні гарантії оплати праці і вважають своїм пріоритетним завданням її підвищення. У нас нема заборгованості з її виплати і зараз вона складає для штатних працівників у середньому 3052 грн. Тут також є лідери і аутсайтери. У ДП «Маневицьке ЛГ» середньомісячна заробітна плата сягнула 3629 грн, у ДП «Городоцьке ЛГ» –3502 грн, ДП «Поліське ЛГ» – 3832 грн. Та незважаючи на те, що зарплатня на підприємствах ряду лісгоспів продовжує зростати, лісоуправлінці вважають її рівень все ще недостатнім і роблять все необхідне, щоб вона й надалі суттєво зростала.
– Ви тиснете на підопічних, домагаючись виконання поставлених завдань, чи навпаки даєте їм можливість приймати власні ефективні рішення?
– Хотілося б сказати, що всі методи годяться, аби привести підприємства до успіху, відвести з небезпечної зони, від фінансової прірви. Та все ж ми тепер частіше користуємось корегуляційними методиками, шукаючи ефективні управлінські рішення колегіально. Цінуємо інтелект, діловитість, знання, фаховість, досвід кожного фінансиста, та все ж наша галузь потребує командної роботи, де, втім, є місце і для ініціативи. Волюнтаризм відходить у небуття. Кулаки по столу не ходять і крики ділу не підмога. Фаховість, порядність і патріотизм стають основоположними важелями не тільки виробничників, лісоохоронців, садівничих і доглядачів лісу, а й фінансистів. Вони вже розпізнають економічні чинники, які стримують ріст заробітної плати. Дбають за рентабельність, продуктивність праці… Зрештою, найкращим і наефективнішим контролером виступають наші штатні працівники, яких маємо 2124.
– Яку користь приносить лісогосподарювання українській державі?
– Усі підприємства галузі є сумлінними платниками податків. За 9 місяців їх до зведеного бюджету заплачено 38,5 млн грн. З них збір за спеціальне використання лісових ресурсів склав 22,1 млн грн, податок на додану вартість – 1,6 млн грн, податок на прибуток – 4 млн грн, податок з доходів фізичних осіб – 9,2 млн грн та 26,8 млн грн єдиного соціального внеску. За серпень-вересень перераховано військового збору у сумі 179,0 тис. грн.
– Щоб розвиватися, потрібні кошти. Держава їх не дає. Ви майже стовідсотково перейшли на самофінансування. Чи стачить власних сил для модернізації галузі?
– Для нас життєво важливо перебувати у русі, оновленні основних виробничих потужностей. Із застарілою технікою далеко не заїдеш. Тож підприємства управління активно інвестують кошти у розвиток власного виробництва. На придбання, капітальний ремонт основних засобів за січень-вересень цього року ними спрямовано 20454 тис. грн власних коштів, а саме придбано обладнання на суму 13479,4 тис. грн, виконані роботи по будівництву на суму 932,7 тис. грн, проведено модернізацію та капітальні ремонти основних засобів на суму 6041,8 тис. грн. У держлісгоспів з’явлюються власні кошти і вони витрачають їх на те, що у майбутньому швидко окупиться і принесе прибутки.
– Чи значить це, що у вас нема фінансових капканів?
– Є. Аналіз фінансового господарювання за 9 місяців показує негативну динаміку росту дебіторської заборгованості. Вона сягнула 27 млн 515 тис. грн. Зокрема, кредиторська ( ?? МП) заборгованість ДП «Камінь-Каширське ЛГ» станом на 1 жовтня складає 1336 тис. грн, ДП «Ковельське ЛГ» – 1415 тис. грн, ДП «Цуманське ЛГ» – 3053 тис. грн, ДП «Маневицьке ЛГ» – 2095 тис. грн, ДП «Колківське ЛГ» – 1313 тис. грн. Ми провели детальний аналіз дебіторської заборгованості. Вже приймаємо поточні управлінські рішення, спрямовані на її скорочення. Намагаємось своєчасно вживати усіх необхідних заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Так, у цей фінансовий капкам краще не потрапляти, а коли потрапив, слід вириватися.
– Наскільки повно фінансується ведення лісового господарства? Адже це найпершочерговіша функція усіх ваших підрозділів.
– З початку року підприємствами Волинського ОУЛМГ на ведення лісового господарства спрямовано 232 млн. грн. З них на проведення лісової сертифікації витрати склали 264 тис. грн, на оформлення правовстановлюючих документів на землі – 454 тис. грн, на проведення рубок формування та оздоровлення лісів – 18054 тис. грн, на відновлення лісів на землях, наданих у постійне користування, – 8499 тис. грн, на охорону лісу від пожеж – 3068,8 тис. грн, на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування – 59397 тис. грн, на перевезення деревини від усіх видів рубок на нижні склади – 52305 тис. грн, загальновиробничі та адміністративні – 82519, 1 тис. грн. За 9 місяців 2014 року лісогосподарські підприємства отримали 7534 тис. грн чистого прибутку, з якого перераховано до державного бюджету частину чистого прибутку у сумі 1130,1 тис. грн. Решту частини прибутку направлено на розвиток виробництва лісогосподарських підприємств.
– Якої фінансової стратегії ви намагаєтесь дотримуватись?
– Скажу так, раціональне планування, організація та контроль поточної лісогосподарської діяльності сьогодні мають здійснюватися щоденно для прогнозування небажаних економічних явищ та процесів. Але ми маємо дбати й про оптимістичну складову – державний інтерес, добробут і соціальний захист працівників, майбутнє лісопідприємств, а це можливо при колегіальній і колективній командній роботі – від начальника лісоуправління до менеджменту, економістів, бухгалтерів і директорського корпусу, власне, усіх фінансистів галузі. Маючи фінансовий ресурс, потрібно ще й з користю ним розпорядитися. Цей стратегічний шлях приведе до стабільності, а відтак – і до збалансованості та успіху.
