ЛІС ТАКОЖ НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ

 C початком холодів на об’їзній дорозі у Кремінній дедалі частіше можна побачити машини, вантажені лісом. Їдуть вони з боку лісомисливського господарства і найчастіше прямують за межі Кремінського району. Везуть не тільки ліс, а й тріски, які сьогодні мають великий попит.

— Ситуація з газом, що склалася в країні й, зокрема, у нашій області, змушує людей запасатися альтернативним паливом, — каже директор господарства Віктор Скляров. — Із твердим паливом теж є проблеми, хоча поряд із Кремінною розташовані шахти «Лисичанськвугілля». А дрова — це доступно, у тому числі й за ціною. З другого боку, ми сьогодні шукаємо нових покупців нашої продукції, бо через воєнні дії в регіоні багато зв’язків втрачено.

Основним споживачем трісок, наприклад, тривалий час був Стахановський феросплавний завод, але сьогодні він стоїть, бойовики перешкоджають його роботі, тому довелося шукати нового партнера. Сьогодні тріски в господарства купує Лисичанський желатиновий завод, а з наближенням опалювального сезону ними зацікавилися й інші підприємства. Окремі з них уже придбали спеціальні котли, які працюють на деревині, й уклали договори на їх поставки.

— Це економічний вид палива, — переконує Віктор Скляров, — але, на жаль, його мало хто оцінив. Широкого вжитку в області тріски поки що не знайшли, хоча вартість однієї тонни становить 500 грн., до того ж з доставкою.

Сьогодні Кремінське лісомисливське господарство працює далеко не на повну потужність. Раніше, наприклад, дільниця пиломатеріалів виготовляла прокладки під металопрокат, мала довгострокове співробітництво з металургійними виробництвами, але відтоді як у районі Алчевська почалися бойові дії, зв’язки порушилися, замовлень не стало. Припинилася співпраця й із шахтами Луганської, а також сусідньої Донецької області, для яких виготовляли стійки, з підприємством «Бетон-Нова» з Дебальцевого, Попаснянським вагоноремонтним заводом.

— Тільки за два місяці ми втратили понад два мільйони гривень прибутку, — уточнює начальник дільниці пиломатеріалів Ігор Рязанцев. — Коли підприємство працювало нормально, реалізація продукції становила приблизно мільйон триста тисяч гривень на місяць. Сподіваємося, невдовзі настане мир на нашій землі. Коли Донбас почне відбудовуватися, у нас буде багато роботи. Є й дошка, і брус — загалом, усі пиломатеріали. Потрібен тільки мир.

Кремінське лісівницьке господарство, що має 42,5 тис. га лісу, — одне з найбільших у Донбасі. Ліс тут особливий, він представлений єдиним масивом, а основні насадження — це сосна, що має промислове значення. Нинішньої весни лісівники висадили 160 га молодняку сосни й дуба. Це не так багато, якщо врахувати, що в результаті бойових дій вигоріло 64,5 га лісових угідь. Пожежі гасили мало не під обстрілами. Стояли й по звуку визначали, куди полетів снаряд — й одразу намагалися прорватися до вогню, щоб його локалізувати. Погода була сухою, та ще й вітряною. Із десяти загорянь найбільше було на території Старокраснянського лісництва, де стоїть український блокпост. На площі у 5 га сталося п’ять пожеж, горіли молодняки. Спільними зусиллями за дві години вогонь вдалося локалізувати.

— Набридла війна. Людям мир потрібен. І лісу також, — каже Віктор Скляров.

Луганськ.

На знімку: іде навантаження трісок.
Фото автора.