Я приїхав із міжгірським товаришем і патріотом дівчат та хорошого настрою Михайлом Юриком у Тячів. Ми відразу спинились і ошелешено вклонилися в палкій шанобі до приємної столиці умовної Тячівської республіки так низько, що торкнулися лобами самісінької землі.
Тут направду було дуже гарно, бо в місті є справжній господар — Іван Ковач. Ми його не бачили, але мені відразу захотілося попросити в нього політичного притулку після ужгородської неприкаяності. «Іване, забери мене на ці ідеальні вулиці та завулки, най оспівую їх у своїх творах, а вранці бігаю цими дорогами з небувалим завзяттям і щастям!» — палко кричала душа моя.
Але надалі в селищі Дубовому ми дізналися, що, приміром, до Усть-Чорної їздять переважно із задоволенням на своїх шпарких позашляховиках лише поляки. Справа в тому, що Польща, напевно, планує стати космічною державою. Тому й обрали вінок роздовбаних шляхів у районі Усть-Чорної молоді майбутні космонавти Речі Посполитої. Ганяють собі сторчголов, користуючись особливо екстремальними трасами, яких у Європі зі свічкою не знайти.
А ще розкошують тут лісові пірати. Михайло Юрик дізнався в місцевих жителів про те, що кожного дня звідси пруть аж по 100 лісовозів відбірного кругляку. Овва!.. Ще ж під час повені 2001 року волали про критичне становище з хижацькою вирубкою лісів на цих теренах, а зараз вороги України (інакше їх не назвеш) тлумлять наш край так, що аж гай шумить. І певен, що при ближчому розгляді цими зловмисниками виявляться далеко не молдовани, чи фіни, а свої ж земляченьки-земляки. Зупиніться!


Добре тут, в Усть-Чорній, наприклад, Дмитру Білану, якого називають місцеві жителі грибним Гераклом. Бо надзвичайно багато відбірних дарів лісу в кресанях може зібрати чи не щодня серед скель і густолісся. Але його пересування дорогами на автомашинах не особливо цікавить. А як породіллям? Для них, подейкують, місцеві умільці готують крісла на спеціальних пружинних підвісках, щоб при доставці не сталося передчасних пологів. Пані М. поламала якось дві руки. Поки везли на машині, всю дорогу кричала несамовито, що з хащі в сусідні райони повтікали всі звірі. Зараз потрібно завозити інших, ще не таких переляканих, адже кричить не вона одна.
…З розвідки в Усть-Чорній знову повернувся невтомний розвідник задля очищення від зла наших вітчизняних теренів М.Юрик і повідомив:
—Знову з шостої до дванадцятої вивезли п’ятдесят лісовозів кругляка. Кажуть, що працюють і вночі. Над Карпатами нависла загроза від нашого національного безкарного людино-звіра. А найбільше, сказали мені, добивають нещасну дорогу від Дубового причепи лісовозів, коли ті з чергової ходки повертаються порожніми.
Дієвий рейд в Усть-Чорну для наведення порядку назрів. Уперед, нестримні загони патріотів! Слава Україні!
