Захопливі грані Ізраїлю

Ізраїль – країна, яка може похизуватися своєю туристичною затребуваністю протягом усього року. Тут занурюються у древню історію, бо кожен камінчик просякнутий легендами, на цілющих просторах Мертвого моря люди відновлюють сили, лікуються у найкращих клініках, досліджують підводний світ Червоного моря, підкорюють гірські схили та… ласують евкаліптовим медом.

Упродовж останніх трьох тисячоліть слово «ізраїль» позначало як Землю Ізраїльську, так і весь єврейський народ. Джерелом цієї назви є Книга Буття, де патріарх Яків – син Ісаака – після боротьби з ангелом Бога отримує ім’я Ізраїль: «І сказав (ангел): як ім’я твоє? Він сказав: Яків. І сказав [йому]: віднині ім’я тобі буде не Яков, а Ізраїль, бо ти боровся з Богом, і людей долати будеш» (Книга Буття. Глава 32:28).

Думки вчених із цього приводу не збігаються. Одні говорять, що назва походить від дієслова «сара» (управляти, бути сильним, мати владу, котра дана зверху), таким чином утворюючи слово, яке означає «Має владу над силами». Інші можливі значення – «Принц Божий» або «Боротьба/Битва Еля». Згодом єврейський народ, який походить від Іакова, став називатися Діти Ізраїлю, Народ Ізраїлю або просто – ізраїльтяни. Перша в історії згадка слова «ізраїль» була знайдена на стелі Мернептаха на території Стародавнього Єгипту (кінець XIII ст. до н. е.) та стосується народу, а не країни. Сучасна держава отримала ймення Медінат Їсраель – Держава Ізраїлю. У перші тижні незалежності уряд нової країни для позначення своїх громадян обрав слово «ізраїльтяни». Вперше воно було згадане офіційно у виступі першого міністра закордонних справ Моше Шарета.
Зараз Ізраїль – країна із високорозвиненою соціальною та виробничою інфраструктурою, де туристичний бізнес займає друге місце. А кожне місто – маленький райський куточок для відпочинку та праці.

Подружжя Косінських – вихідці з України, але вже 15 років мешкають у місті Хадера. Нещодавно сім’я побувала на батьківщині, а також завітала у гості до «ЛВ». Отож, спілкуючись, дізнаємося, що в Ізраїлі охорона природи – на високому рівні.

– Природоохоронні організації розробили зручну абонементну систему, – зазначає пан Микола. – Купуючи картку, турист отримує можливість безкоштовно відвідати всі пішохідні маршрути країни. Такий абонемент коштує 180 шекелів (ред. – грошова одиниця Ізраїлю, це – близько 40 дол. США). Для туриста така ціна прийнятна. Виручені гроші спрямовуються на облаштування території.
Дуже поширеним і модним серед ізраїльтян є відпочинок на природі. У свій єдиний вихідний – суботу (в Ізраїлі 6-денний робочий тиждень) – люди сім’ями вирушають на лоно природи набиратися життєвих сил та позитиву на весь тиждень. А природа – найрізноманітніша: пустелі і ліс, сніг, море й озеро. Родзинкою Хадери є квітковий килим ромашок, цикламенів та маків, яким застелена пустеля у період рясних весняних дощів.

Флора та фауна Ізраїлю пов’язані з географічним розташуванням країни, що на стику Азії й Африки. Але від української не надто відрізняється. Лісові ділянки трапляються у Галілеї (ред. – історичний край, область на півночі Палестини між Середземним морем та рікою Йордан), Самарії, на Юдиних пагорбах і в горах Кармель, де часто можна натрапити на сосну алепську, а в дібровах на західних схилах Нижньої Галілеї – таворський дуб.
– На півночі країни є багато дубів старожилів. У середньому деревам по 200-300 років, – приєднується до розмови пані Олена. – Але порівняно із українськими велетнями, ізраїльські не такі міцні та кремезні, бо ростуть на кам’янистій місцевості.
До слова: посадка дерев в Ізраїлі – загальнонаціональна справа. Їх прийнято садити і на честь народжених дітей, і на честь загиблих солдатів. У країні існує культ дбайливого, навіть трепетного ставлення до рослинності, що цілком виправдано, якщо врахувати труднощі, які доводиться долати для успішного вкорінення саджанців. 60% території Ізраїлю – пустеля, з інших 40% більше половини – кам’янистий ґрунт. Перш ніж щось посадити, доводиться вивезти близько 4 т каменів із 1 км2, а в деяких місцях промивати солончакові ґрунти і завозити родючі.
У гаях Верхньої Галілеї та на горі Кармель росте європейська маслина. Тут, у непрохідних колючих вічнозелених чагарниках, можна побачити каліпринський дуб, іноді трапляється галловий. У Верхній Галілеї, де випадає багато дощів, росте суничне дерево, осика й сирійський клен. На посушливих схилах гір поширена гарига – вічнозелені низькорослі чагарники, напівчагарники і багаторічні трави. Тут переважає шавлія, часто-густо можна натрапити на чебрець. Найбільш поширені дерева в Ізраїлі – кипарис, єрусалимська сосна, ріжкове дерево, інжир, лавр, різні види пальм, мигдальне дерево і, звичайно ж, гранат. Завдяки великій кількості оливкових та евкаліптових дерев в Ізраїлі активно виготовляють оливкову олію, евкаліптовий мед, які використовують як із косметичною ціллю, так і в кулінарії. 

Особливе місце займає світ пернатих, оскільки саме через Ізраїль пролягає центр міграції птахів в Африку. Перелітні роблять зупинку у долині Хула, де розташований Національний пташиний заповідник з однойменною назвою. На території близько 3,2 га також мешкають буйволи, кабани, видри, дикі коти, ондатри, черепахи, риби. У болотах заповідника росте дикий папірус, зовнішньо схожий на гігантську кульбабу. Саме з нього стародавні єгиптяни виготовляли свої папіруси.
Подружжя ділиться переживаннями щодо ситуації в Україні.
– Ми починаємо і закінчуємо день новинами з України, – говорить Олена Косінська. – В Ізраїлі також непростий період, але порівняно із минулими роками, ситуація покращилася. Ми всі занурені в події, що відбуваються тут. У державі багато вихідців із країн СНД, і всі зараз переживають. 

– Черпаємо інформацію з Інтернету та багатьох українських телеканалів, які у нас транслюються, – підхоплює пан Микола. – Навіть у росіян, котрі мешкають в Ізраїлі, болить душа. Весь світ молиться за мир в Україні.
Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора та з архіву родини Косінських

Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник» (вересень 2014 №9/36)
http://lisvisnyk.at.ua/