25/09/2014
0Ещё раз убеждаюсь в том, что ученые,которым есть что сказать лесоводам, с удовольствием делятся своими знаниями. Те которым сказать нечего "надувают щёки" и молчат…Валентина Львовна, Спасибо, что не забываете, делитесь своими знаниями со всеми и показываете пример коллегам. М.П.
У Паланзі (Литва) 15–18 вересня 2014 року відбулася міжнародна конференція у межах проекту Європейської Кооперації з науки і технологій (COST Action FP1103 FRAXBACK) «Всихання Fraxinus у Європі: розробка порадників і стратегії невиснажливого ведення лісового господарства». У роботі конференції взяли участь понад 90 науковців із 25 країн.
Основною метою діяльності проекту є координація зусиль науковців різних країн і обмін знанням стосовно явища всихання ясена та заходів щодо пом’якшення його наслідків. Проект розрахований на чотири роки (2012–2015) і виконується фахівцями із захисту лісу, лісової патології, лісової екології, лісової генетики й селекції, лісознавства та лісівництва.
Робота проекту розподілена на чотири Робочі Групи, які вивчають патоген, дерево-господаря, аспекти лісівництва та поширення знань.
Засідання конференції у Паланзів відкрив керівник проекту Р. Васайтис.
Вивченню збудника всихання ясена Hymenoscyphus fraxineus (синоніми: Hymenoscyphus pseudoalbidus, Chalara fraxinea) було присвячено доповідь австрійських дослідників (Т. Кірісітс). Цей гриб формує плодові тіла переважно на черешках листків ясена у лісовій підстилці. У напівприродних і польових умовах було доведено, що плодові тіла можуть формуватися упродовж 5 років після опадання листя, найбільш інтенсивно наступного року після опадання листя. Можна припустити, що плодові тіла гриба можуть повторно розвиватися на тих самих черешках протягом декількох років. Це означає, що старі черешки є важливим джерелом збудника хвороби у підстилці, а їх наявність збільшує ризик перенесення збудника на нові території.
Іншим джерелом інфекції можуть бути дерев’янисті частини дерев ясена. Польові досліди свідчать про наявність споруляції гриба на мертвих пагонах, стовбурах і кореневій шийці молодих дерев. Коли пагони ясена з наявністю некрозів вміщували на поверхню ґрунту, плодові тіла формувалися у невеликій кількості наступного року. Така властивість свідчить про можливість перенесення патогена на великі відстані та потрапляння на нові території з латентно інфікованими сіянцями не тільки у вегетаційний період.
У Лондонському університеті королеви Марії (Л. Келлі) визначено геноми 37 дерев ясена звичайного із різних частин Європи, а також 35 різних видів ясена. Ці дослідники намагалися виявити роль геному у сприйнятливості чи резистентності дерева до окремих видів шкідливих організмів.
Дослідження у Великій Британії проведено у DEFRA (Department for Environment Food & Rural Affairs – відділу справ середовища, харчових продуктів та населених пунктів) у межах FERA (Food &Environment Research Agency – Агентства досліджень харчових продуктів і середовища). Було визначено, що оптимальною для росту колоній H. fraxineus є температура 20С. Апотеції розвиваються при 10–30С упродовж 6–15 днів. Аскоспори вивільняються при 5–30С з липня до вересня з піком у серпні (Г. Торп).
Серед заходів зменшення інтенсивності захворювання ясена пропонується здійсню¬вати компостування опалого листя та застосування фунгіцидів. У випробуванні in vitro доведено високу ефективність 17 препаратів, у тому числі Systhane 20EW, Alto 100 SL, Proline, Indar 5 EW, Consul, Arnistar, Imtrex, Aviator 235 XPro, Signum, Dithane 945, Scala, Dithianon WG, екстракту часнику та оксихлорилу міді. У польових умовах у підстилку вносили сечовину та міклобутаніл, а листя молодих дерев обприскували фунгіцидами кожні 2 тижні з липня до жовтня. Плануються випробування ін’єкції фунгіцидів у стовбури. Водночас автори зауважують, що застосування фунгіцидів у лісі може мати негативні наслідки для багатьох корисних і індиферентних видів грибів.
У Чехії (В. Чермакова) вивчали можливість використання міковірусів як агентів біометоду захисту ясена від збудника всихання. Досліджено 106 штамів H. fraxineus із 106 дерев Fraxinus excelsior і Fraxinus angustifolia з восьми країн (Австрії, Бельгії, Чехії, Норвегії, Латвії, Литви, Польщі та Росії). Статистично не підтверджено зв’язок між наявністю міковірусів і темпом росту й кольором міцелію гриба.
Вивченню ясена як господаря було присвячено декілька виступів. У Норвегії (М. Толлефсруд) вивчали генетичну структуру ясена з використанням хлоропластних та ядерних мікросателітних маркерів на прикладі двох норвезьких і двох литовських популяцій із відомою генетичною структурою, причому у перших всихання ясена не відмічалося, а в останніх триває з 1990 року. Було виявлено, що на відміну від норвезької популяції у литовській популяції ясена знизилася гетерозиготність. У Норвегії популяції дерев ясена дрібні, фрагментовані, генетично диференційовані, більше схильні до інбридингу після хвороби, ніж в інших регіонах.
У Німеччині (Р. Ендерл) оцінювали генетичну стійкість ясена звичайного щодо всихання на насінних плантаціях за двома основними показниками – дефоліацією крон (міра життєвості) та часткою водяних пагонів (міра сприйнятливості). Дослідження проведено на чотирьох клонових насінних плантаціях на південному заході Німеччини. Загалом оцінено стан 1726 дерев 246 клонів із різних популяцій. Виявлені достовірні різниці у пошкодженні хворобою плантацій і клонів. Середня дефоліація крон становила 17–35 %, частка водяних пагонів 20–48 % – на різних плантаціях. Для кожного клону виявлено хоча б один пагін із симптомами. У два послідовних роки поширення хвороби зросло.
В Австрії поширені 4 види ясена, причому домінує ясен звичайний (Fraxinus excelsior) (Т. Кірісітс). Вузьколистий (Fraxinus angustifolia subsp. danubialis) і білоцвітий (Fraxinus ornus) ясени ростуть в Австрії лише локально, на межі ареалу. Серед немісцевих видів ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica) найбільш важливий у лісорозведенні, а інші види ростуть в арборетумах і ботанічних садах.
За результатами Австрійської Національної інвентаризації лісів 2007–2009 рр. частка ясена становила 3,1 % за кількістю дерев і 2,1 % за запасом деревини у лісах, де ведеться господарство. За цими показниками ясен посідає друге та третє місця відповідно серед широколистяних порід. Ясен не є основною породою для одержання деревини, але має значне соціально-економічне та екологічне значення. У заплавних лісах уздовж Дунаю та інших великих річок він має комерційну цінність. F. angustifolia та гібриди його із ясеном звичайним трапляються на сході країни (провінції Нижня Австрія та Бургенланд), найчастіше у заплавних лісах уздовж річки Морава, де є джерелом деревини. Ареал F. ornus досягає південної Австрії, вид природно росте у південній і східній Каринтії. Його економічне значення незначне, але він відіграє роль у екосистемах і як рідкий вид цікавий з погляду охорони природи. На прибережних територіях східної Австрії F. pennsylvanica пробували використовувати як джерело деревини, але він не виправдав очікування. Він натуралізувався у деяких заплавних лісах уздовж Дунаю та Морави і вважається чужорідним інвазійним видом, що має негативний вплив на природні лісові екосистеми.
Ясен звичайний часто уражений збудником усихання, і власники лісів, де він поширений, мають економічні втрати. У лісах уздовж Морави вузьколистий ясен також уражується H. fraxineus, особливо у штучних посадках, а у стиглих лісах ця порода уражена порівняно слабко. Хоча F. ornus сприйнятливий до патогена у дослідах з інокуляції у стовбур і листя, але у природі симптоми хвороби не виявляли. На деревах F. pennsylvanica хвороба виявлена спорадично, цей вид стійкіший, ніж F. excelsior та F. angustifolia.
Автори рекомендують здійснювати відбір стійких дерев за станом крони, відсутністю некрозів на кореневій шийці, щільністю крон наприкінці вегетаційного сезону та залишати 1–2 стійких дерева на зрубі.
У доповіді А. Коттеріла пояснено політику уряду Великої Британії щодо виділення пріоритетів під час визначення стратегію ведення лісового господарства в умовах поширення всихання ясена з урахуванням витрат і корисностей, соціального, середовищного, економічного впливів.
На півночі Богемії (Чехія) у ландшафтному заповіднику Лужицькі гори вивчали відпад ясена в різних екологічних умовах (Л. Хаврдова). Дослідження здійснювали за методикою моніторингу ICP Forests на 80 круглих площадках (r = 50 м) у насадженнях п’яти категорій (поодинокі дерева, групи та алеї, прибережні насадження, мішані ліси ясена та вільхи, лісові насадження на схилах). Одночасно визначали показники мікроклімату, характеристики середовища та насадження, зокрема тип рослинності, частку ясена, обсяги крон, експозицію, висоту над рівнем моря, наявність води (ставок, струмок), відстань від інших хворих дерев тощо. Доведено, що хворобою найбільшою мірою уражені прибережні насадження (ураження крон 15,2 %) та мішані насадження ясена з вільхою (14,1 %).
Зважаючи на різке зменшення частки ясена у лісах Великої Британії, проведено експертизу для прийняття рішень під час ведення лісового господарства (Р. Мітчел, А. Брум). Основне питання, що відбудеться, якщо ясен узагалі випаде зі складу насаджень? Якою породою його можна замінити, щоб зберегти видове різноманіття та екологічні функції лісу? Було з’ясовано, що з ясеном пов’язані 955 видів: 12 птахів, 28 ссавців, 58 бріофітів, 68 грибів, 241 безхребетних, 548 лишайників.
Серед цих видів виділяли такі групи: облігатні (трапляються лише на ясені) – 45 видів; сильно пов’язані з ясенем (зрідка використовують інші породи) – 62 види; частково пов’язані (використовують ясен частіше за інші породи); космополіти (використовують ясен згідно з його поширенням або меншою мірою, ніж інші породи); зрідка трапляються. Оцінювали можливості 48 видів дерев для підтримки видів, які пов’язані з ясенем, чи можуть вони замінити ясен за цією функцією.
Під час вивчення функцій порід в екосистемі оцінювали участь порід у циклах поживних речовин. Породи становили такі ряди:
– за якістю підстилки: Fraxinus excelsior > Tilia cordata = Acer pseudoplatanoides > Fagus sylvatica;
– за рН верхнього шару ґрунту: Fraxinus excelsior = Tilia cordata > Fagus sylvatica > Picea abies;
– за темпами розкладання підстилки: Fraxinus excelsior > Tilia cordata = Acer pseudoplatanoides > Fagus sylvatica
– за накопиченням підстилки: Fraxinus excelsior = Prunus avium > Tilia cordata = Alnus glutinosa = Quercus robur/petraea.
Доведено, що жодна порода не може замінити ясен для підтримання всіх видів. Ті види дерев, які підтримують більшу кількість видів, пов’язаних із ясенем, не можуть його замінити за функціями в екосистемі. Тому для кожної ділянки необхідно визначити, що важливіше – підтримка видів чи функцій екосистеми. Для кожної ділянки рекомендується оцінити наявне біорізноманіття, скласти перелік видів для збереження; визначити перелік дерев і кущів, які можуть замінити ясен для збереження видів.
Наприкінці конференції виступив представник іншого проекту COST Action FP1102 DIAROD (Визначення інвазійності та ризику поширення дотістроми) С. Вудворд, який розповів про структуру, завдання та результати досліджень цієї хвороби, яка уражує сосну.
Гості конференції взяли участь у двох екскурсіях. У перший день вони ознайомилися з насадженнями ясена на Куршській косі, які знаходяться у доброму стані й серед яких виділені плюсові дерева.
Плюсове дерево ясена звичайного.
Здорове дерево ясена звичайного на Курській косі.
Другого дня у підприємстві Кретінга науковці побачили іншу картину – пні й поодинокі сильно ослаблені дерева ясена у колись здоровому насадженні, причому природне поновлення цієї породи майже відсутнє, незважаючи на те, що під час рубки було залишено декілька умовно стійких дерев.
На зборах комітету управління проекту FRAXBACK керівник проекту Р. Васайтис повідомив стосовно використання та планування бюджету, проаналізував звіти робочих груп. Було обговорено плани подальшої роботи, у тому числі проведення наступної річної конференції у квітні 2015 року у Белграді.
Висновок. Основні дослідження всихання ясена в Європі спрямовані на: уточнення генетичної структури популяцій збудника хвороби та популяцій ясена; вивчення біологічних особливостей збудника хвороби та розвитку епіфітотій; оцінювання резистентності й толерантності окремих видів, форм і клонів ясена; дослідження впливу кліматичних чинників на стан дерев ясена, сприйнятливість до хвороби, розвиток збудника та інфекційного процесу; оцінювання наслідків для лісових екосистем (біорізноманіття, виконання екологічних функцій) і лісового господарства (продуктивність насаджень), розвиток програм селекції та стратегії захисту лісу.
Дуже ослаблене дерево ясена звичайного.
Екскурсія у лісове підприємство Кретінга.
В останній рік проекту планується: розробка порадника з невиснажливого ведення господарства у ясенових лісах Європи; формування бази даних стійких до хвороби генотипів, родин, популяцій; закладання випробних культур; публікація брошур, карт поширення хвороби тощо.
