КЛОПОТАННЯ Про необхідність створення Нижньодніпровського національного природного парку

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та Закону України “Про екологічну мережу України” в області реалізується завдання по створенню національної екологічної мережі країни.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

 

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА  В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

73026, м. Херсон, пров. Козацький, 10,

тел./факс: (0552) 26-31-95,

e-mail: eko_kherson@hs.ukrtel.net

 

 

Від 21.06.2007 р. № 05-7/969

 

Голові Херсонської

обласної ради

Демьохіну В. А.

 

 

КЛОПОТАННЯ

 

Про необхідність створення

Нижньодніпровського національного

природного парку

 

 

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та Закону України “Про екологічну мережу України” в області реалізується завдання по створенню національної екологічної мережі країни.

 

Формуванню цілісної екологічної мережі Херсонської області, як складової національної екологічної мережі України, передує організація об’єктів і територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Херсонської області налічує 75 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею
222180,0 га, близько 7,8 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %. За ініціативи природоохоронних організацій, науковців та громадськості створюється Нижньодніпровський національний природний парк в Білозерському, Голопристанському, Цюрупинському районах Херсонської та Новокаховської міськради, загальною площею
50000 га, без вилучення земельної ділянки, яка передається під охорону землекористувачу центральними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов’язання.

 

Метою створення та функціонування цього об’єкта є недопущення знищення ділянки Дніпра з прилеглими територіями – одного з найцінніших природних заплавно-літоральких комплексів в Європі. Лише в нижній течії -від Каховської ТЕС до Днїпровсько-Бузького лиману річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан. Про необхідність створення тут національного природного парку мова йдеться вже давно (Висоцький та інші., 1926; Лавренко, 1927; Дубина, 1986, 1992; Червона книга України, 1994, 1996; Зелена книга України, 1987 та інші; Перспективна мережа заповідних об’єктів України, 1987; Бойко, Бойко, 2001,2004 та багато інших).

 

В дельті Дніпра і на прилеглих територіях збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід, в т. ч. 12 рідкісних типів рослинності, які включені до Зеленої книги України. В ценозах відмічено 71 вид тварин, 32 види росли, що включені до Світового Червоного списку МСОП, до Європейського Червоного списку, до Червоної книги України, до Червоного списку Херсонської області (Бойко, 2002). Тут розташовані уже існуючі об’єкти природно-заповідного фонду України та ділянки водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарські угіддя).

 

Значна щільність заселення регіону нижнього Дніпра, наявність міст (Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань, Цюрупинськ) обумовлюють нерівномірний територіальний розподіл інтенсивності антропогенної дії. У зв’язку з цим доцільно створити заповідний об’єкт напіввідкритого поліфункціонального типу, а саме: національний природний парк, в якому поруч з зонами абсолютної заповідності будуть виділені зони помірної охорони (заповідно-туристичні золи), зони рекреації, зони господарської діяльності та захисні (буферні) зони.

 

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області вважає, що існують всі підстави для створення національного природного парку “Нижньодніпровський” в Білозерському, Голопристанському, Цюрупинському районах Херсонської та Новокаховської міськради, без вилучення земельних ділянок у землекористувачів, та просить надати дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження.

 

Додаток:

 

1. Наукове обґрунтуваннящодо подальшого створення Нижньодніпровського національного природного парку 5 арк. в 1 прим.

 

2. Картосхема Нижньодніпровського національного природного парку на 1 арк. в 1 прим.

 

3. Копія листа від 12.06.2007 р. №28-8-8/756 Державної служби заповідної справи Мінприроди України.

 

 

 

Перший заступник

начальника Держуправління                                                    М. В. Мартинюк

 

 

 

Додаток № 1

до листа Держуправління охорони

навколишнього природного

середовища в Херсонській області

від 21.06.2007 р. № 05-7/969

 

 

Наукове обґрунтування необхідності оголошення Нижньодніпровського національного природного парку

 Велика ділянка нижньої течії Дніпра з прилеглими територіями від Каховської ГЕС до Дніпровського лиману є одним з найцінніших заплавно-літоральних об’єктів Європи. Довжина її становить близько
120 км, розташована вона в Каховському, Цюрупинському, Голопристанському, Бериславському та Білозерському районах та біля м. Херсона. Про необхідність створення тут заповідного об’єкту йдеться в працях, починаючи з 20-х років (Лавренко, 1927; Висоцький та ін. 1928; Червона книга України, 1980, 1994; Дубина, 1986; Зелена книга Української РСР, 1987 та ін.; Перспективная сеть заповедных объектов Украйни, 1987).

 

Тут збереглися типові та рідкісні угрупування заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра, відслонень гірських порід, в т. ч. 12 синтаксонів, які включені до зеленої книги України. В ценозах відмічено 71 вид тварин, що включені до Червоної книги України (1984 р.), з них 2 види включені до Міжнародної Червоної Книги фактів МСОП, 9 видів – до Європейського Червоного списку (1991), 32 види з рослин і грибів, що включені до Червоної книги України (1994) (див. Додатки до довідки). Території (акваторії), що пропонуються до включення в основному відносяться до Каховського, Херсонського та Старозбур’ївського лісхоспзагів, колгоспів, рибгоспів, комунгоспів та ін.

 

Характеристика території Нижньодніпровського національного природного парку (райони та зонування)

 

 У заплавному парку можна виділити три райони (сектори) (Дубина, 1986): Верхній, Центральний та Нижній, а на їх території відповідні зони.

 

І. Верхній природно-рекреаційний район, площею
43200 га охоплює заплавні та частину надзаплавних ділянок від греблі Каховської ГЕС до с. Антонівки з великими площами лісопаркових ландшафтів, водойм, водотоків, ділянок степових схилів з відслоненнями вапняків з численними рідкісними, реліктовими і ендемічними видами. Господарювання – помірно-інтенсивне – випас худоби, сінокосіння, посіви с/г культур, дачні ділянки. Населені пункти – Дніпряни, Козачі Лагері, Кринки та деякі інші. Рекреаційне навантаження помірно інтенсивне. Тут розміщений ботанічний заказник “Інгулецький лиман”, зоологічні заказники “Кринківське поселення бобрів” та “Микильське поселення змій”.

 

На території Верхнього району виділено 5 зон:

1. Зона абсолютної заповідності.

2. Заповідно-туритстична (природоосвітня).

3. Рекреаційна.

4. Господарська.

5. Буферна.

 

До абсолютно-заповідної зони відносяться водойми Довге, Кругле, Горіхове, Домаха, Глибоке. Комар, Собецький лиман, Свириди, Дупелі, Криве, водотоки Гниловод, Мізюриха, Річище та прилеглі ділянки, Кам’янський, Бургунський, Понятівський, Тягінський та Інгулецький лимани з прибережними ділянками та схилами балок, степовими схилами Дніпра, а також територіальне віддалена ділянка яка тягнеться від межиріччя Дніпра, Чайки та Цюрупинської Конки до с. Антонівки. Особливої охорони потребують лимани степових річок, у яких ще збереглися рідкісні та реліктові ценози водяного горіха, водяної лілії, глечиків жовтих, плавуна щітолистого та багато інших видів флори і фауни (див. Додатки).

 

Заповідно-туристична зона прилягає до абсолютно-заповідної, межа йде по островах і водотоках Кринкінської, Цюрупинської Конок та русла Дніпра. До неї віднесено ділянку від с. Кринки до м. Цюрупинська. Тут різноманітний рельєф, рослинність, мальовничі ландшафти.

 

Рекреаційна зона розташована з розривами на берегах Дніпра та водотоків Козак і Каховський, це остепнені луки, піски, рідше заплавні ліси.

 

Господарська зона розташована на піднятих прируслових частинах обривів і заплави. Використовується як пасовище та сінокоси.

 

Буферна зона. На правобережжі межа її проходить по автомагістралі Каховка-Херсон, на лівобережжі Каховка-Дніпряни-Козачі Лагері-Цюрупинськ. До неї входять населені пункти.

 

II. Центральний рекреаційно-господарський район, площею
14400 га, займає ділянки від с. Антонівка до м. Гола Пристань між Містами Херсон, Гола Пристань, Цюрупинськ. Господарювання тут інтенсивне, багато дачних ділянок, велике рекреаційне навантаження. Частина території заплави Дніпра входить до приміської зони Херсона (о-в Карантинний) Цюрупинська та Голої Пристані. Тут розташовані залізниця, мости, автошляхи через Дніпро. Рослинний і тваринний світи дуже багаті і різноманітні, розміщене Білозерське мисливське господарство.

На території Центрального району виділено також 5 зон.

 

Абсолютно-заповідна зона включає озера Біле зі схилами балок, озера Безмен, Чичкувате, Виноградне, Чичужне та заплаву правого берега р. Кошової. Тут зберігається багатий рослинний покрив.

 

Заповідно-туристична зона включає лимани Стебліївський, Кардашинський, озера Боброве, Солонецьк, Круглик, Полянкове, Вчорашнє та прилеглі водотоки, а також острови, що примикають до лиманів. Тут є типова водна та болотна рослинність.

 

Рекреаційну зону, де будують спеціалізовані парки і комплекси відпочинку планується розмістити на островах Карантинному, Стебліївському, Великому і Малому Потьомкинських, Білогрудому і ділянках, що прилягають до міст Цюрупинська і Голої Пристані.

 

Господарська зона включає притерасні ділянки заплави, де трава скошується і випасається, або ділянки розорані. В районі міст Херсона, Цюрупинська, Голої Пристані споруджуються ставки.

 

Буферна зона охоплює надзаплавні ділянки Олешківської і Збуріївської піщаних арен та степової ділянки правобережжя.

 

III. Нижній природно-заповідний район займає ділянки заплави й надзаплавні прибережні (від Голої Пристані до Дніпровсько-Бузького лиману – на лівобережжі до с. Геройське). Загальна площа району
56000 га. тут розміщені Бакайський державний та Дніпровський рибний заказники, зоологічний заказник “Бакайський жолоб”, ботанічний заказник “Шаби”, а також Дніпровське, Краснюковське, Проріжанське та Лиманське мисливське господарства, південна частина входить до буферної зони Чорноморського біосферного заповідника. В районі мало порушені масиви лісів, боліт, водної та піщаної рослинності. Господарювання помірно інтенсивне – випасання худоби, сінокосіння, рибальство, рекреація (будинки відпочинку, пансіонати, дачі). Біля сіл Кизомис і Стара Збур’ївка є ставкові господарства. На надзаплавних ділянках розташовані села Стара і Нова Збур’ївка, Кардашинка, Кізомис, Велетенське та ін.

 

На території нижнього району виділено також 4 зони, відсутня рекреаційна.

 

Абсолютно-заповідна зона включає плавні по руслу р. Рвач, водотоки Серединки та Збур’ївської канави, прибережні ділянки Дніпро-Бузького лиману вздовж с. Рибальче, а також ділянки переднього краю авандельти р. Дніпро. До неї входять острови Вільхові, Бублиця, Великий, Бакайський, Гапка, Ковтунський, Гадючий, Тендер, Великий і Малий Соколині, Янушев, Вербка. Тут зростають ендемічні види, багато рідкісних угруповань, яких найбільше в регіоні.

 

Заповідно-туристична зона охоплює території правобережжя між гирлом русла Рвача і протоками Касперівська та Корабельна з типовою флорою і фауною для дельтових ділянок р. Дніпра.

 

Господарська зона займає ділянки островів Молодняк, Толока, притерасні ділянки заплави і надзаплавні тераси. Тут поширене сінокосіння і випас худоби.

 

Буферна зона займає надзаплавні ділянки завширшки до 5-
7 км і простягається вздовж берега Дніпра до с. Софіївки – на правобережжі, до с. Геройського – на Лівобережжі.

 

Статус заповідного об’єкту

 

Значна щільність заселення регіону нижнього Дніпра, наявність міст (Херсон, Гола Пристань, Цюрупинськ, Нова Каховка) обумовили дуже нерівномірний територіальний розподіл інтенсивності антропогенної дії. В зв’язку з цим доцільно створити тут заповідний об’єкт напіввідкритого поліфункціонального типу, а саме – природний національний парк, в якому поруч з зонами абсолютної заповідності будуть виділені зони помірної охорони (заповідно-туристична зона), зони рекреації, господарської діяльності та захисні (буферні) зони.

 

Проект детального зонування запроектованого Нижньодніпровського національного природного парку розроблений на основі геоботанічних досліджень і пропозиціями “Діпроміста” (Дубина, 1986). Цей проект з невеликими змінами можна взяти за основу при виконанні практичних робіт по організації національного природного парку.

 

Тип, категорія, назва заповідного об’єкту

 

Плавневі ландшафти р. Дніпра відіграють велику роль у господарській діяльності в зв’язку з особливостями географічного положення на межі річкових та морських шляхів, а також із-за значних природних багатств району. У зв’язку з значними антропогенними змінами ландшафтів виникла потреба в створені природоохоронних об’єктів, а саме природного національного парку, оскільки тільки така категорія у районах інтенсивного господарювання матиме велике значення, як економічне, так і соціальне. Це забезпечить належну охорону об’єктів, а саме природного національного парку, оскільки тільки така категорія у районах інтенсивного господарювання матиме велике значення, як економічне, так і соціальне. Це забезпечить належну охорону об’єктів і одночасно створить умови для масового відпочинку і розумного господарювання.

 

Ландшафти гирл великих рік України вже взяті під охорону: створено заповідник “Дунайські плавні” в гирлі української частини Дунаю, природний національний парк “Дністровські плавні” – в гирлі Дністра. Тому закономірним, і нажаль дещо запізнілим на черзі є створення Нижньодніпровського природного національного парку в нижній течії Дніпра.

 

Управління (дирекція) парку могло б знаходитись у м. Херсоні, оскільки Херсон розташований в центральній частині парку і звідси краще всього керувати таким складним природоохоронним комплексом.

 

Щодо назви цього природоохоронного об’єкту, то цілком закономірною є назва: Нижньодніпровський національний природний парк.

 

Рекомендований режим охорони

 

Види господарської діяльності, що дозволяються на території природного національного парку:

 

– всі види сільськогосподарського, промислового, рекреаційного та іншого використання території і акваторії в масштабах, що не перевищують їх величину на момент створення об’єкту, крім заборонених.

 

Види господарської діяльності, що забороняються на території природного національного парку:

 

– розорювання території, корчування лісу, засипання акваторій;

 

– промислове, житлове та інше будівництво, крім об’єктів природоохоронного значення (рибозаводів по відновленню рідкісних та зникаючих видів риб та ін.), туристських об’єктів в зоні рекреації;

– прокладання доріг;

 

– збільшення рекреаційного навантаження, підсилення випасу худоби, сінокосіння і заготівля всіх видів сировини, освоєння нових інтенсивних технологій вилову (добування) промислових тварин, збільшення об’ємів стічних вод, ріст об’ємів рубок лісу, збільшення водозаборів для промислових і побутових потреб;

 

– всі види використання територій І акваторій в комерційних цілях: промислове лісництво, відновлювання тварин для колекцій, на продаж, заготівка лікарської сировини, кормів для тварин, збір грибів, ягід, горіхів, насіння та плодів дикоростучих рослин, заготівля очерету, гілок, кори дерев та інше для комерційних потреб (такого роду діяльність в дозволених розмірах допускається тільки після заключення договору з дирекцією парку);

 

– всі види робіт, що впливають на зміну гідрологічного режиму, в т. ч. спорудження дамб, відвід води за межі парку, тощо;

 

– складування і перевантаження небезпечних об’єктів і речовин побутових і промислових відходів.

 

Межі Нижньодніпровського національного природного парку

 

Від греблі Каховської ГЕС межа парку проходить по м. Нова Каховка, а саме по протилежному від Дніпра краю міського парку і від південно-західної окраїни міста проходить по авгодорозі Нова Каховка-Дніпряни-Кринки-Козачі Лагері-Цюрупинськ, обминаючи Цюрупинськ з півночі, йде по березі р. Конки, далі західною окраїною виходить на автошлях Цюрупинськ-Кохани-Гола Пристань; потім обминаючи Голу Пристань зі сходу і півночі, окраїною Голої Пристані йде до причалу елеватора і західною окраїною на автошлях Гола Пристань-Нова Збур’ївка – північною окраїною Нової Збур’ївки та південною Старої Збур’ївки по північному краю земель Лісгоспзагу до Рибальчого і ЧБЗ, по межі до Іванівського кордону ЧБЗ, далі на захід до берега Ягорлицької затоки і до межі Миколаївської області, обминаючи Солоноозерну ділянку ЧБЗ, повертає на північ, акваторією Дніпровського лиману шириною
2 км, включаючи всі острови, йде на схід до умовної лінії с. Софіївка (на правобережжі – с. Рибальче (на лівобережжі) і по лінії йде через с. Софіївку до автошляху с. Станіслав-Херсон, яким проходить до смт Білозерки, по шляху йде до Приозерного через Комишани до західної окраїни м. Херсона, берегом р. Кошової, а потім берегом Дніпра йде до с. Антонівки, біля мосту через р. Дніпро автошляхом виходить на автотрасу Херсон-Нова Каховка і по ній через Дар’ївку, Тягинку йде до греблі Каховської ГЕС.

Висновки

 

Таким чином заплавно-літоральний комплекс в нижній течії Дніпра та Дніпробузького лиману в значній мірі зберігся в природному стані, оскільки тут виявлені різноманітні болотні, водні, лучні та степові угруповання, багаті та різноманітні за флористичним складом. Він є найціннішим із заплавно-літоральних об’єктів Європи. Тут відмічено 32 види рослин та грибів, що включені до Червоної книги України, 71 вид тварин. З них 2 види включені до Міжнародної Червоної Книги фактів МСОП, 9 видів до Європейського Червоного Списку. 12 таксонів рослинності включених до Зеленої книги України.

 

Оскільки комплекс є важливим в науковому, туристичному рекреаційному, господарському відношеннях, то тут доцільно створити в найкоротший строк Нижньодніпровський природний національний парк.

 

 

 

Доктор біологічних наук,

професор, голова екологічної

організації “Херсон-Екоцентр”,

завкафедрою Херсонського

педагогічного інституту                                                       Бойко М. Ф.

 

Доктор біологічних наук,

провідний науковий співробітник

інституту ботаніки ім.

М. Г. Холодного НАН України                                              Дубина Д. В.

 

Аспірант Херсонського

педінституту                                                                       Мойсієнко І. І.

 

Аспірант інституту зоології

ім. І. І. Шмальгаузена НАН України                                      Роман Є.

 

Аспірант Херсонського педінституту                                    Ходосовцев О.Є.

 

Старший науковий співробітник

Херсонського краєзнавчого музею                                      Подгайний М. П.

 

 

 

 

 

Додаток № 1.1

до листа Держуправління охорони

навколишнього природного

середовища в Херсонській області

від 21.06.2007 р. № 05-7/969

 

 

Перелік видів тварин НПП, що підлягають обов’язковій охороні (включені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Міжнародної Червоної Книги фактів МСОП):

Меризія азовська (2)

Аксоналайм замковий (3)

Хромадорина двоока (2)

П’явка медична (2) – Євзопейський Червоний список (1991 р.)

Археобдела каспійська (2)

Бранхінета східна (1)

Мізіда аномальна (1)

Гмеліна кунецова (3)

Мезіда варпаховського (1)

Гмеліна маленька (3)

Ніфаг середній (3)

Іфігенела шаблінська (3)

Іфігенела колючеоного (2)

Іфігінела андрусова (3)

Дозорець імператор (3)

Кордулегастер кільчастий (3)

Красотіл пахучий (2) – Європейський Червоний список (1991 р.)

Стафілін волохатий (3)

Жук олень (2)

Левкомігус білосніжний (3)

Бітак італійський (2)

Махаон (2)

Подалірій (2)

Поліксена (2) – Європейський Червоний список (1991 р.)

Сатир залізний (3)

Бражник мертва голова (3)

Бражник олеандровий (2)

Сатурнія мала (3)

Сатурнія середня (3)

Совка сокиркова (1)

Ведмедиця-хозяйка (2)

Пістрянка весела (1)

Мегалодонт гаплофілумовий (3)

Сколія-гігант (2)

Сколія степова (2)

Сфекс рудуватий (2)

Ксилокопа звичайна (2)

Ксилокопа фіолетова (2

Джміль моховий (2)

Джміль лезус (2)

Турикапсія лінкта (3)

Мінога українська (3) – Європейський Червоний список (1991 р.)

Шип (1) – Європейський Червоний список (1991 р.)

Стерлядь (2)

Білуга чорноморська (1)

Лосось чорноморський (1) – Європейський Червоний список (1991 р.)

Вирезуб (1)

Шемая (1)