11/09/2014
0Размещаю текст выступления. Подробности о ходе заседания должны появится на сайте Гослесагентства.М.П.
11.09.2014 р.
Доповідь
на засідання Громадської Ради при Держлісагентстві
Шановні колеги!
Україна переживає переломний період, пов'язаний з очищенням влади від корупційної спадщини попередників і переосмисленням політики держави в усіх сферах діяльності. Цей процес протікає важко, що пов'язано як із зовнішньою агресією і її політичними та економічними наслідками, так і з внутрішнім опором представників влади, сформованих старою системою, і небажанням змін. За таких умов усе суспільство повинно сконцентрувати свої зусилля на розвязанні найважливіших проблем, що постали перед державою. Сфера уваги нашої Громадської Ради – проблеми на поприщі лісових відносин, які зачіпають усі верстви суспільства, що мають інтереси, пов'язані з лісом і лісовими ресурсами: лісників, деревообробників, екологів, мисливців, представників сільських громад, а також широких верств населення, для яких ліс – традиційне і улюблене місце відпочинку та оздоровлення.
Ми отримали низку пропозицій щодо формування плану … Сподіваюся, що сьогодні ми їх обговоримо і доповнимо. Заочно, в обговоренні плану взяли участь не тільки члени Громадської Ради, а й представники лісової громадськості, які мали змогу висловити свою точку зору на сайті «Український Лісовод». В одному з коментарів користувач під назвою «Здоровий глузд» звертається до мене і радить мені як Голові Громадської Ради «Не чекати джерела натхнення у коментарях багаточисельної інтернет-спільноти, а самому "показати системний ПІДХІД у роботі, навести ПЕРЕЛІК існуючих проблем, систематизувати їх, виявити пріоритети та показати можливі шляхи їх розвязання».
Вважаю, що одне іншому не заважає. Однак прислухаючись до поради, хотів би, перш ніж розпочати нашу загальну дискусію, коротко викласти своє бачення проблем, у розв'язанні яких може і повинна взяти участь Громадська Рада. Питань багато, але всі їх можна віднести до двох груп:
1. Проблеми перехідного періоду, пов'язані з очищенням та реформуванням влади, а також реакцією на агресію і економічну кризу;
2. Проблеми, пов'язані з реалізацією державної концепції і програми розвитку лісового господарства.
До першої групи відносяться такі проблеми:
• очищення лісової галузі від корупції, в тому числі кадрові;
• децентралізації та реформування влади;
• вироблення стратегії економічного розвитку в умовах кризи, у тому числі пов'язані з реагуванням на зміни Податкового Кодексу;
• надання допомоги армії і відновлення господарства на території, що постраждала в ході військових дій.
Після ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на порядку денному з'явиться комплекс нових завдань, пов'язаних з виконанням вимог цього документу. Починати готуватися до цього треба вже зараз.
Боротьба з корупцією – основне завдання керівників, яких привела до влади «революція гідності». Недавня колегія Держлісагентства була присвячена цьому питанню. Звіт керівництва звівся до констатації факту, що в галузі дотримуються антикорупційного законодавства. Однак цього недостатньо. Відповідно до звітів і в попоередньої влади з дотриманням законодавства все було гаразд. Проте суспільство відносить лісову галузь до однієї з найбільш корумпованих. Фахівці знають, що осередком корупції в системі Держлісагентства було ручне управління експортом та закупівлями підприємств, яке здійснювалося через створену для цього структуру «Укрлісконсалтинг». Функціонуванню цієї державної установи сприяли керівники обласного рівня і директори. Першим своїм рішенням Валерій Вікторович призначив нового керівника «Укрлісконсалтинг». Всі очікували, що відразу відбудеться аналіз діяльності цієї структури, яка за 4 роки існування при фінансуванні, що в 2–3 рази перевищує фінансування лісової науки, ще жодного разу не звітувала на колегії. Однак цього так і не відбулося. Крім того, у Громадську Раду надходить інформація про те, що в роботі Укрлісконсалтингу майже нічого не змінилося. Це викликає недовіру у громадськості.
Найважливішою складовою боротьби з корупцією є кадрова політика. Нині очевидно, що радикальні плани нової лісової влади у цій сфері залишилися не реалізованими. Причини цього зрозумілі. Не можна пропонувати керівникові просто звільнитися: це незаконно. Спочатку потрібно довести його невідповідність займаній посаді, а саме цього і не відбувається. Усі згодні, що до влади на всіх рівнях лісової ієрархії повинні прийти патріоти галузі, професійні та порядні люди. Думаю, що кадрова стратегія Держлісагентства повинна стати предметом публічного обговорення. Ліс – надбання народу України і народу не все одно, у чиїх руках перебуває управління цим важливим природним ресурсом.
Останнім часом були прийняті урядові рішення, спрямовані на реформування системи Держлісагентства. Основні з них:
1. Ліквідація самостійного органа центральної виконавчої влади у сфері лісових відносин та передача його функцій Держагентству природних ресурсів (Постанова «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»;
2. Зміна системи фінансування лісового господарства, що зводиться до позбавлення Держлісагентства функцій розподілу бюджетних коштів і передача їх обласним адміністраціям (Податковий Кодекс).
Створюється враження, що обидва рішення були несподіванкою не лише для громадськості, а й для керівництва Держлісагентства. Цілісного бачення реформ у лісовій галузі уряд не оприлюднив. З огляду на це, незрозумілою лишається спрямованість його рішень: або це перший крок якоїсь реформи, або звичайна для України «псевдореформа», метою якої є перерозподіл влади. Створюється враження, що на наших очах галузь втрачає цілісність і самостійність, наслідки чого можуть бути катастрофічними як для лісу, так і для працівників лісової галузі. Громадська Рада не може стояти осторонь того, що відбувається. Але не може і захищати галузь наодинці. Для цього під керівництвом Держлісагентства потрібно мобілізувати всі сили: галузеву і вузівські науки, провідних фахівців галузі, ветеранів, міжнародні проекти тощо. Мета цієї роботи не в тому, щоб «залишити все, як є», а в тому, щоб протидіяти руйнівним реформам і запропонувати свій, всебічно обґрунтований варіант реформ, що надасть змогу забезпечити прогрес у розвитку лісового господарства. Якщо галузь не запропонує свого плану реформ, то її реформують інші. Наслідки можуть бути непередбачуваними.
У поточному році кардинально змінилися економічні умови ведення лісового господарства: на початку року подвоєно розмір платежів за спеціальне користування лісовими ресурсами, в серпні достроково ліквідовані пільги, що звільняють від сплати податку на додану вартість. Ці рішення спричинили збільшення собівартості заготівлі і подорожчання деревини, що зачепило як лісові підприємства, так і деревообробників, а також загострили відносини між ними. Бойкот аукціону в Чернівцях, нещодавня програма телеканалу ZIK, звернення Михайла Бродського до Прем'єр-міністра України з проханням «зупинити свавілля, що відбувається у сфері лісового господарства та експорту деревини» – все це ланки одного ланцюга, що може закінчитися повномасштабною публічною війною між лісівниками і деревообробниками. Фахівці розуміють, що лісівники-продавці і деревообробники-покупці деревини – мають різні інтереси, і це природно. Але вони є невід'ємною частиною лісового сектора і не можуть вижити один без одного. Війна між ними – збитки для всіх. Очевидно, що «ринок продавця», створений минулою владою, не має нічого спільного з вільним ринком європейських країн. Його зміна – вимога часу. У цьому залі ми ще разом. Громадська Рада може і повинна, як мінімум, слугувати платформою для діалогу та підготовки узгоджених рішень.
Наступним аспектом даної проблеми є необхідність економії, а можливо, і перерозподілу коштів, що надходять від реалізації. Галузева статистика переконливо свідчить, що в умовах кризи збільшується диференціація підприємств Держлісагентства з фінансово-економічними показниками: багаті, – ті хто експортує значні обсяги деревини і отримує додаткові доходи внаслідок різниці валютного курсу, стають ще багатшими, а бідні – ті хто живе переважно за рахунок бюджетної підтримки, – ще біднішими. Імовірним наслідком цього є розвал лісового господарства степового регіону наших степових лісгоспів. Допустити цього не можна. Тому необхідно підготувати диференційований план економії коштів у регіонах, що спрямовуються на ведення лісового господарства та мобілізувати світлі голови галузі на пошук шляхів вирівнювання фінансово-економічних умов ведення лісового господарства в різних природних зонах. На сьогодні середня заробітна плата підприємств Держлісагентства варіює у межах від 1500 до 7700 гривень. Хіба це нормально?
Наша галузь надає значну підтримку армії. Це факт і привід для гордості. Однак не варто забувати, що найближчим часом держава зажадає від лісників і іншої допомоги. Насамперед, це забезпечення населення і бюджетних установ дровами, а також цільове забезпечення деревини для відновлення народного господарства. Ця робота ляже додатковим тягарем на плечі підприємств, але її потрібно виконати, до того ж з користю для лісу. У галузі є ресурси паливної деревини: вже багато років повністю не використовується розрахункова лісосіка за листяними породами, оскільки відповідно до чинних правил галузь звела до мінімуму проведення проріджування і прохідних рубок. Нині є всі можливості залучити ці ресурси в експлуатацію. Перешкодою цьому є чинні закони і нормативи, які потрібно змінювати, хоча б стосовно заготівлі паливної деревини. Йдеться про цілий комплекс можливих заходів:
• звільнення від плати за спеціальне користування для низки порід і розмірних категорій;
• відмова від відводів і перехід до обліку лісопродукції за фактом реалізації; дозвіл фахівцям підприємств самостійно призначати проріджування і прохідні рубки, а також збільшити їх інтенсивність в насадженнях світлолюбних порід;
• забезпечення доступу населення та організацій до самозаготівлі і самовивозу дров'яної деревини.
Необхідно замислитися і про організацію поставок ділової деревини в Луганську і Донецьку області. У рішенні цього питання навряд чи можна орієнтуватися на аукціонну торгівлю. Можливо, слід подумати про створення торгових складів і схеми наповнення їх лісопродукцією, затребуваною для відбудови господарства. Для їх пошуку і обґрунтування слід задіяти «колективну думку», у тому числі і можливості нашої організації. Думаю, що необхідно підготувати окрему Постанову Кабміну з цього питання (або розпорядження. (Дати коментар)
Шановні колеги! Не за горами ратифікація угоди про асоціацію з Євросоюзом. Які зміни це спричинить для галузі? Можливо, це знає керівництво галузі та лісові вчені? Але чому тоді вони мовчать? Необхідно вже зараз бути готовими до поточних змін. «Керувати – значить передбачати». Це вираз, що тисячі разів підтверджувався на практиці, і нам його потрібно пам'ятати.
Усі ці проблеми – найбільш злободенні. Однак завдання галузі, а отже і Громадської Ради, ними не вичерпуються. Існує низка стратегічних завдань, які галузь повинна вирішувати, але впродовж багатьох років цього не робить. Виявити їх легко, якщо проаналізувати реалізацію положень Концепції реформування та розвитку лісового господарства (2006) і Державної програми «Ліси України» (2009). А зробити це необхідно ще й тому, що термін дії програми «Ліси України» добігає кінця, і в недалекому майбутньому потребуватиме її оновлення.
У тезисній формі хочу викласти низку найважливіших проблем, розв'язання яких передбачено названими документами.
Розробка критеріїв (показників) ефективного управління землями лісогосподарського призначення
Жодних змін у цьому питанні, починаючи з 90-х років не відбулося. В основі оцінювання ефективності лежать фінансово-економічні критерії. Всі інші напрями лісогосподарської діяльності не враховуються або враховуються формально. Це посилює застосування ресурсного підходу до лісового господарства і порушує принципи сталого збалансованого лісокористування.
Збільшення лісистості території до науково обґрунтованого рівня
Реалізацію даного завдання провалено. Незважаючи на щорічні рапорти про виконання плану створення «нових лісів» на 102–103 відсотка, обсяги робіт із лісорозведення неухильно зменшуються, хоча згідно з програмою «Ліси України», повинні щорічно і відчутно збільшуватись. За стабільного бюджетного фінансування в останні 3–4 роки площа лісорозведення зменшилась з 25 до 10 тис. гектарів. За прогнозами цього року вона становитиме 6–7 тис. гектарів, що істотно відрізняється від державних планів, задекларованих програмою «Ліси України» – 90 тис. гектарів.
Створення нових лісових насаджень пов’язано з чисельними прорахунками та помилками. Серед них:
• порушення законодавства під час вибору ділянок під лісорозведення, що призводить до нецільового використання десятків мільйонів гривень бюджетного фінансування;
• науково обґрунтоване створення лісових насаджень у Степу, що спричиняє зникнення автохтонних видів флори і фауни;
• відсутність належного обліку, аналізу і оцінювання робіт з лісорозведення.
Ці проблеми багаторазово підіймались, у тому числі і представниками нашої Громадської Ради (Василюк), але так і не втілилися в життя.
Нарощування ресурсного і екологічного потенціалу лісів
Цифри міжнародної статистики, які наводить Держлісагенство, загалом свідчать про позитивну динаміку запасів деревини. Лісовпорядкування це підтверджує. Однак аналіз проводиться з великими методичними порушеннями: зокрема, відзначаючи позитивну динаміку щодо деяких порід, лісовпорядкування приховує те, що її досягнуто внаслідок передачі в управління Держлісагенства сотні тисяч гектарів лісів від інших користувачів. Зміна динаміки породного складу лісових насаджень, які з самого початку були підпорядковані Держлісагенству, свідчить про цілковиту протилежність:
• У Поліссі швидко зменшується площа високостовбурного дуба;
• Зберігається нерівномірна вікова структура деревостанів майже всіх основних лісотвірних порід.
• Відбувається швидке старіння деревостанів і пов’язане з ним зменшення приросту, а також погіршення якості і стійкості лісових насаджень;
• У лісовому фонді Держлісагенства, особливо на територіях, виведених з розрахунку головного користування, відбувається накопичення малоцінних, «дров’яних» насаджень на великих площах, які могли б використовуватись значно ефективніше.
• І так далі….
Необхідно сказати про:
• хронічне недовикористання розрахункової лісосіки листяних порід;
• невмотивоване скорочення обсягів рубок догляду;
• при цьому надмірне збільшення санітарних рубок;
• про законодавчо закріплений шаблон, що унеможливлює господарський і творчий підхід лісничих і перешкоджає впровадженню прогресивних методів лісовирощування.
На жаль, ці суто лісогосподарські проблеми вже багато років у Держлісагенстві не помічають. Вважаю, що Громадська Рада повинна привернути до них увагу галузевого керівництва та суспільства, зробити все можливе для поновлення пріоритетності лісового господарства, «загубленої» у багатоплановій діяльності Держлісагенства. (Прокоментувати: Чому назва Держлісагентство лісових ресурсів, а не лісового господарства)
Підвищення стійкості і збереження біорізноманіття лісових екосистем
Загальновідомо, що заходи з «оздоровлення і формування лісів» не спричиняють очікуваного ефекту. Стійкість лісових екосистем зменшується, про що свідчать такі явища, як всихання дубняків і ялинників, пожежі в соснових насадженнях Півдня і Сходу України, почастішання сніговалів і вітроломів. Діяльність лісової влади щодо питань підвищення стійкості лісових насаджень здебільшого зводиться до відстежування ситуації і реагування на зміни, що відбулися. Зрозуміло, що у такий спосіб підвищити стійкість українських лісів неможливо.
Досягнення мети, пов’язаної зі збереженням біологічного різноманіття лісів, є надзвичайно актуальним завданням. На жаль, сьогодні можна лише констатувати, що передбачені концепцією завдання інвентаризації і оптимізації об’єктів природно–заповідного фонду і введення кадастру рослинного і тваринного світу на лісових територіях не виконані. Кількість конфліктів, пов’язаних з лісогосподарською діяльністю і охороною природи, збільшується з року в рік. Більшість із них зумовлено:
• вирубкою лісу та іншою діяльністю на території природно–заповідного фонду;
• створенням лісових насаджень на степових землях;
• чинними правилами і технологіями лісогосподарських робіт, що призводять до зникнення екологічних ніш, необхідних для існування багатьох рідкісних видів флори і фауни;
Про ставлення лісової влади до збереження біорізноманіття, яке є невід’ємною частиною збалансованого лісокористування, свідчить той факт, що даний напрям діяльності упродовж 3-х десятиліть ні разу не виносився на розгляд колегії.
Змінювати ситуацію необхідно. Для цього потрібен діалог і програма конкретних дій, створена спільно спеціалістами лісівниками й екологами. Це моя позиція. Чи підтримає її керівництво Держлісагенства і Громадської Ради покаже час.
Ефективне використання лісових ресурсів
Упродовж останніх чотирьох років Держлісагенство як критерій ефективності розглядає ріст обсягу реалізації деревини. За час роботи Кабінету Міністрів України на чолі з «ПОПЕРЄДНІКІВ» Азаровим і Сівцем реалізація в СИСТЕМІ Держлісагентсва різко зросла. Наведу чинники, які це визначили:
• ріст обсягу заготівлі деревини (майже на 900 тис. кубічних метрів);
• збільшення ціни реалізації знеособленого кубометра на 93 грн, що становить 36,3 відсотка;
• звільнення підприємств від сплати податку на додану вартість при реалізації кругляку на внутрішньому і зовнішньому ринках;
• збільшення обсягу експорту деревини на умовах поставки CPT (Carriage Paid To) – «Перевезення сплачене до»), тобто до кордону чи порту) і включення вартості доставки в обсяг реалізації.
У лютому цього року, підводячи підсумки, керівник галузі заявив «На сьогоднішній день робота галузі вийшла на найкращі показники за історію Незалежності України».
Оцінка зміниться, якщо врахувати, що реалізація кожного знеособленого кубометра, за його середньої вартості 375 грн, принесла близько 7 грн прибутку, тобто всього 1,9 відсотка. Це середній показник у галузі: в деяких областях і підприємствах він значно гірший…
Під акомпанемент заяв про захист інтересів вітчизняного виробника було експортовано близько семидесяти відсотків пиловника хвойних порід, значні обсяги індустріальної хвойної деревини і дров. Вся ця продукція затребувана всередині країни. Наслідком її експорту є прогресуюче падіння внутрішнього виробництва основних видів продукції лісопереробного комплексу і вихід у тінь лісопиляння. Показники внутрішнього споживання продукції лісопиляння (виробництво + імпорт – експорт) за даними Держкомстату досягли рекордної відмітки – (мінус) 812 тис. кубометрів. Виходить, що в Україні взагалі пиломатеріали не використовуються, а експортують їх майже на 1 млн. кубометрів більше, ніж виготовляють. Як це пояснити з урахуванням того, що ще декілька років тому внутрішнє споживання продукції лісопиляння було позитивним?
Зрештою, можна вказати і той факт, що за показниками обсягу реалізації на одного працівника, підприємства Держлісагентства на рівень відстають від державних лісових компаній європейських країн.
З огляду на це, навряд чи правомірно говорити про ефективне використання лісових ресурсів і спочивати на лаврах. Навпаки, потрібно терміново починати пошук шляхів зміни ситуації. Зволікання ставить під загрозу всю галузь.
Законопроекти про мораторій чи введення заборонних мит на експорт кругляку можуть бути прийняті Парламентом у будь-який час. Які наслідки це матиме для галузі? – думаю, у цих стінах пояснювати не треба …
Звичайно, перелік проблем можна продовжити, але в цьому немає сенсу: головні – названі. Можливості Громадської Ради обмежені, тому ми повинні вибрати з перелічених – невідкладні і зосередитися на їх розв'язанні. Головним вважаю – нам важливо забезпечити взаєморозуміння і взаємодію з керівництвом Держлісагентства, оскільки без цього робота Ради буде неефективна.
На цьому я ставлю три крапки і закінчую свій виступ. Пропоную на деякий час утриматися від питань і заслухати перелік пропозицій, що надійшли до плану роботи від членів Громадської Ради, фахівців і представників громадськості. У середу ці пропозиції були розміщені на сайті «Український лісовод» і більшість з ними встигла ознайомитися. Це дає підстави оголосити суть пропозицій, опускаючи їх обґрунтування.
З Вашого дозволу я зачитаю список….
Предложения опубликованы по ссылке
http://www.lesovod.org.ua/node/22143
