Проведено засідання робочої групи з питань реформування лісової галузі +

9 вересня в Держлісагентстві відбулося засідання робочої групи з питань реформування державного управління лісовим господарством та створення національної лісової політики.

Засідання проходило за участю керівництва лісового відомства, начальників обласних управлінь, представників наукового складу.

Основну увагу під час обговорення було приділено урядовій ініціативі щодо об’єднання Держлісагентства разом з Держрибагентством та Держводагентством в єдиний центральний орган виконавчої влади – Державне агентство природних ресурсів.

Нагадуємо, що відповідне рішення зафіксовано в проекті постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 26.08.14.

Така невмотивована пропозиція викликала гостру дискусію серед працівників лісового господарства, науковців.

Адже всі ліси в Україні є власністю держави. Крім того, лісова галузь – динамічно розвивається, збереглась за часів Незалежності і демонструє стабільні економічні показники. І таких аргументів безліч (див. додаток 1,2).

Начальник Вінницького ОУЛМГ Анатолій Бондар представив на розгляд проект реформування галузі за зразком адаптованої моделі управління лісами Польщі. Мається на увазі створення державної кампанії «Ліси України». Пропозиція слушна, але для цього потрібно мати лісовий бюджет, що наразі непередбачено Бюджетним кодексом. Такий план реформування галузі можливий, за умови внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів.

Прозвучала також ідея переглянути податкове законодавство. У відповідності до якого відмовитись від рентних платежів і запровадити єдиний лісовий податок, за аналогією до сільськогосподарського податку, який розраховувався б від площі лісосіки і який би повністю надходив до місцевих бюджетів.

Пропозиції щодо реорганізації лісового господарства викликали чималий резонанс. Наразі науковцями-лісівниками вже підготовлені в урядовій редакції звернення, і адресовані до Верховної Ради України щодо недоцільності реформування галузі.

Такого роду звернення направлено і до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням зберегти окремий центральний орган виконавчої влади по управлінню і веденню лісового та мисливського господарства.

«Зберегти ДАЛРУ – це оптимальний варіант, що ми можемо зробити в даний час. Рибне та водне агентство об'єднати в одне – це було б логічно, але долучити сюди ще лісовий сектор економіки – неприпустимо й економічно недоцільно. Нам потрібно сьогодні розвивати промисловість, деревообробку, паперову галузь», – зазначив Голова Держлісагентства Валерій Черняков.

По результатам сьогоднішньої зустрічі буде напрацьовано стратегічний документ національної лісової політики з пропозиціями наукової обґрунтованості щодо збереження агентства як самостійного органу влади, який буде запропоновано на розгляд уряду, громадськості. «Ми повинні сьогодні діяти злагоджено і поетапно, шукаючи всі можливі шляхи підтримки у громадськості, наукових організацій, органах місцевої влади», – зазначив заступник Голови Віталій Атаманчук.
Зауважуємо, що всі, кому небайдуже майбутнє галузі та результати роботи лісівників багатьох поколінь, просимо Вас долучатися та відстоювати право на існування агентства лісових ресурсів як окремого центрального органу влади, із збереженням всіх контрольних функцій в системі централізованого державного лісоуправління.

З організаційних питань та внесення пропозицій звертайтесь до контактної особи – уповноважений секретар робочої групи – Любов Полякова, тел. : 234-26-35, e-mail: lpolyakova@ukr.net
 

Обещенных приложений я не увидел. В качестве компенсации размещаю пару писем из которых можнопонять суть аргументации в защиту "нулевого вырианта" реформ.

ЗВЕРНЕННЯ
Національного лісотехнічного університету України
та Лісівничої академії наук України до Кабінету Міністрів України
та Верховної Ради України щодо наукової обґрунтованості реформування державного управління лісовим господарством

Підтримуємо започатковані Урядом України реформи державних управлінських структур та оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади.

Водночас переконані, що реформування ЦОВВ має опиратися на результати наукових досліджень і досвід високорозвинених країн, зокрема, європейських.
Не змінюючи загальної концепції схеми реформування у сфері охорони довкілля та управління природними ресурсами, необхідно врахувати, що лісове господарство – специфічна галузь економіки, яка надає надзвичайно важливі загальносуспільні соціально-екологічні послуги всьому населенню та іншим галузям економіки держави (зокрема сільському та водному господарству, добувній промисловості, будівництву, транспорту та ін.). Ліси – унікальне національне багатство України, стратегічний ресурс держави, екологічне і соціальне значення якого переважає суто економічне.

Лісистість України становить лише 15,7 % і є однією з найнижчих у Європі. Враховуючи надзвичайно важливу екологічну, соціальну та економічну роль лісів, їх істотний вплив на гідрологічний і кліматичний режими країн Європи, її у найближчі роки треба збільшити на 4-5 % і виростити понад два мільйони гектарів нових лісів (Державна цільова програма "Ліси України" на 2010-2015 pp., постанова КМ України від 16.09.09 р. № 977).

У зв'язку з вищевикладеним лісодефіцитній Україні потрібен самостійний, відповідальний урядовий орган (як це має місце в більшості країн світу), який проводив би державну лісову політику щодо охорони, збереження, примноження і раціонального використання лісів і який повинні очолювати висококваліфіковані фахівці лісової галузі.

Світовим співтовариством ліс визнаний найважливішим чинником у запобіганні кліматичних змін, покращенні екологічних умов життя людей, пом'якшенні негативної дії природних факторів. Визнанням цього є оголошення ООН 2011 року – Роком лісів. Серед п'яти основних документів, які були прийняті Конференцією ООН з довкілля і розвитку у Ріо-де-Жанейро у 1992 р. була Заява про принципи щодо лісів. В ній наголошується на важливій ролі лісів у інтегральному розвитку суспільства. Крім того, Організацією Об’єднаних Націй ліси і лісове господарство віднесені до одного з десяти основних секторів "зеленої" економіки (UNEP, 2011).
На жаль, за роки незалежності, всупереч світовим тенденціям, увага до лісового господарства в Україні поступово зменшувалась, а статус його центрального управлінського органу знижувався: до 1998 р. функціонувало Міністерство лісового господарства України, до 2010 р. – Державний комітет лісового господарства України. В кінці 2010 р. було утворено Державне агентство лісових ресурсів України, яке треба не ліквідовувати, а перейменувати в Агентство або Державну службу лісів України чи "лісового господарства України" і підпорядкувати Міністерству екології та природних ресурсів.

До речі, назву міністерства "екології" також треба уточнити (наприклад, "Міністерство довкілля та природних ресурсів" або "Міністерство екологічної безпеки та природних ресурсів"). Тобто надати назві управлінського органу предметної сутності, оскільки "екологія" – це наука, а не "довкілля" ("environment").

Природна специфіка регіонів України, розпорошеність лісів між різними лісокористувачами зобов’язують в управлінській вертикалі управління лісами для забезпечення єдиного державного підходу до ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку зберегти існуючі територіальні виконавчі органи – обласні Управління лісового господарства та безпосередньо підпорядкувати їх Агентству або Державній службі лісів (або лісового господарства) України.
Просимо Кабінет Міністрів України врахувати наші пропозиції, а Верховну Раду України – їх підтримати.

Обговорено і прийнято на розширеному засіданні Вченої ради університету та Президії Лісівничої академії наук України 4 вересня 2014 р.

Текст засвідчую:

Проректор з наукової роботи
Національного лісотехнічного
університету України, віце-президент
Лісівничої академії наук України,
доктор біологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України Г.Т.Криницький

Прем’єр-міністру України
Яценюку А.П.

Шановний Арсенію Петровичу!

Пошук ефективних механізмів державного управління з метою забезпечення соціально-економічного розвитку країни, дотримання принципів європейської демократії, удосконалення роботи вертикалі влади – ці основоположні орієнтири набувають останнім часом надзвичайно актуальної ваги.

При цьому, втілювати програму реформування та оптимізації системи органів виконавчої влади в умовах складної соціально-економічної ситуації необхідно виважено та із збереженням основних завдань кожної галузі.

Реформування центральних органів виконавчої влади в першу чергу означає підвищення ефективності вже існуючих державних органів, а не їх ліквідація та початок побудови нових. В цей відповідальний історичний момент, важливо продумати кожний крок, щоб змодельована система органів влади працювала стабільно та фінансово ефективно.

Головним завданням лісогосподарської галузі є збереження, відновлення, охорона та раціональне використання лісових ресурсів. Лісова галузь є самостійною виробничою галуззю, в підпорядкуванні якої знаходиться понад 400 державних лісогосподарських підприємств.

На відміну від інших центральних органів виконавчої влади, які пропонується реорганізувати, до основних завдань Державного агентства лісових ресурсів України, належить вирощування лісів, забезпечення охорони їх від пожеж, незаконних рубок та інших лісопорушень, захист лісу від шкідників і хвороб.

Об’єднання в одне ціле центральних органів виконавчої влади з різним напрямком діяльності неминуче призведе до погіршення системи управління.
Крім того, реформування центральних органів виконавчої влади в умовах проведення антитерористичної операції призведе до послаблення управлінських функцій в зоні її проведення та унеможливить втілення реформи на сході країни.

За роки незалежності, лісова галузь досягла багато здобутків. Зокрема, галузь розвивається комплексно: поряд з виробничими підприємствами (лісгоспи), функціонують і селекційні центри, і освітні заклади, й інші установи, які забезпечують взаємозв’язки між підприємствами галузі.

Об’єднання державних органів управління галуззю лісового та мисливського господарства з іншими владними органами неминуче призведе й до втрати цінних фахівців, адже рушійною силою кожної галузі є її кадровий потенціал. Вирішуючи питання реформування центральних органів виконавчої влади, потрібно врахувати думку тих людей, які там працюють, адже саме їм доведеться втілювати в життя владні функції держави, саме вони як ніхто інший знають всі недоліки та переваги системи.

Саме тому, управління лісовим та мисливським господарством не слід об’єднувати разом з управлінням іншими галузями, оскільки в кожної галузі є своя специфіка і особливо вона відслідковується в лісовому господарстві.

Слід також враховувати, що функція з реалізації державної політики у сфері лісового господарства ще за часів перебудови і до останнього часу завжди забезпечувалась саме окремим «спеціалізованим» органом державної влади (Держкомлісгосп СРСР, Мінлісгосп, Держкомлісгосп, Держлісагенство).

Про ефективність такого підходу також свідчить досвід європейських країн, в яких реалізація державної політики у сфері лісового господарства також покладена на відповідні спеціальні державні інституції саме лісового господарства без поєднання таких функцій з іншими сферами державної політики.

Крім того, варто звернути увагу, що лісове господарство країн-членів ЄС підпорядковується в основному відповідним міністерствам сільського господарства (Латвійська Республіка, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Угорщина, Федеративна Республіка Німеччина, Португальська Республіка, Французька Республіка, Фінляндська Республіка та ін.).

Враховуючи зазначене, пропоную Державне агентство лісових ресурсів України залишити центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовуватиметься і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

З повагою

Заступник Міністра