09/09/2014
0 Віра Федчишина – донька загиблого під Іловайськом героя – пішла у 1 клас. Її тато Анатолій навчався у ЗОШ №3, з відзнакою закінчив Шацький лісовий коледж ім. Валентина Сулька, працював майстром лісу, кранівником на нижньому складі ДП «Любомльське ЛГ», разом із молодшим братом Володимиром були активними учасниками Майдану, а коли постала потреба захищати Україну від північного сусіда, пішли добровольцями на Схід. Першого вересня він мріяв завести свою старшу донечку у перший клас. Та не судилося. За нього це зробив молодший брат. Необхідну допомогу, щоб купити все необхідне першокласниці, надав Любомльський держлісгосп.
– Хоч ми й пояснили Вікторії і Даринці, що їх тато – герой і його забрав на небо Бог, – через сльозинки розповідає Галина, – донечки однак питають: «А коли прийде татко». Мені й самій здається, що закінчиться ця війна і він разом з усіма повернеться до рідної домівки.
Разом з журналісткою 5 каналу Іриною Пугач та оператором Орестом Поною першого вересня ми завітали до будинку героя. На подвір’ї батько порався біля дров: потрібно готуватися до зими. Його невістку Галину застали у хаті з сестрою Анатолія Ольгою Савош, яка допомагає братовій дружині пережити цю страшну трагедію. Хоча очевидно, що для неї вона – не менш болюча.
– Я з самого початку знала, що Анатолій з Володею поїхали на Схід, – каже Ольга, – але Галині не казала, намагалася берегти, як могла. Мої обидва брати – великі патріоти. Вони не могли стояти осторонь подій на Майдані, одразу пішли до військкомату, щоб у складі збройних сил боронити Вкраїну. Та їх до війська не взяли, тоді вони записалися добровольцями у батальон «Дніпро-2».
На столі перед світлинами Анатолія Федчишина невтомно палахкотить свіча.
– За ці дні до нас приходило багато друзів, знайомих і незнайомих людей, розділяючи наше горе, висловлювало щирі співчуття, по можливості допомагало, – каже Галина. – У ці дні нам допомагають місцева влада, держлісгосп, близькі та незнайомі люди. Ми вдячні усім, що не залишили нас наодинці з нашим горем.
З сусідньої кімнати приходить сестра-близнючка Галини: Валя також молода мама. Вона тримає на руках десятимісячну Ганнусю. Отак всі троє разом і переборюють непоправну втрату.
– Ми не кажемо дітям, що Анатолій помер.
Щоб підготувати доньок до сприйняття відсутності тата, молоді жінки склали своєрідну легенду. Їх тато, Анатолій – справжній герой, дуже смілива і світла людина. Богові потрібні на небі герої, адже там іде бій за добро і правду. То ж Бог забрав його до Себе і він тепер захищає їх із неба.
Але напередодні 1 вересня Вікторія, знаючи, що тато «на небі», все ж нагадала мамі, що батько обіцяв приїхати і повести її до школи. Вікторію у перший клас повів молодший брат Володимир.
На фото: першокласниця Вікторія з дядьком Володимиром; свіча пам’яті біля світлин героя; Даринка; сестра Ольга та дружина Галина показують прижиттєві фото Анатолія ведучій «Лісової варти» (5 канал) Ірині Пугач.
