Жорсткі пріоритети волинських лісівників

Таких гострих і совісних нарад, мабуть, зала управління лісового та мисливського господарства ще не знала. Схоже, на четвертому місяці керівництва Василя Мазурика лісівники позбуваються потреби приховувати правду, якою б гіркою вона не була. Проблем і викликів багато. Щонайперше, економічного характеру. Платежі, заборгованість, кредити… І вони нарешті відкриваються. Управлінські економісти звертають увагу директорів і головних бухгалтерів держлісгоспів на «Достовірність бухгалтерського обліку та звітності лісогосподарських підприємств», «Розрахунки із СПД», «Сплату платежів до бюджету», «Сплату ПДФО», «Реалізацію продукції власного виробництва», «Використання коштів», «Витрати на вивезення деревини», «Витрати на розкряжування деревини», «Виплату заробітної плати»…

Камертоном зустрічі стають довірливість і пошук оптимальних управлінських рішень. Економічний професіоналізм і грамотність. А ще український державотворчий чинник. І, звичайно ж, патріотизм. На економічному фронті лісівників – як в зоні АТО. Викликів не бракує. Зросла вартість долара – потрібно відреагувати. Невідкладно. Прийшла осінь, зачастили дощі, погіршились дорожньо-транспортні умови і, щоб здешевити вартість вивозки лісопродукції, треба шукати нові «транспортні» формули і рішення. Зарплатня, податки, заборгованість… Чи не вперше йде жваве обговорення, признання, запитання, рекомендації, поради…

Цю нараду відкрив начальник управління ВОУЛМГ Василь Мазурик. Виступили начальник відділу лісових ресурсів управління Григорій Новосад та начальник відділу бухобліку, аудиту, фінансів та звітності – головний бухгалтер управління Лідія Турянська… В обговоренні взяли участь директори… По кожному лісгоспу відбулася звірка напрямкових дій. Ще декілька днів залишається до закінчення поточного місяця, щоб поліпшити фінансову ситуацію за серпень і… вісім місяців, постачити лісопродукцію і навіть підвищити заробітну плату. – Хто має прибутки, можепідвищити й заробітну плату, – наголошує Василь Мазурик. – Хто заліз у борги, мусить затягувати паски.

Є стимул для колективного лісогосподарювання. Є свобода дій для керівників і цілих колективів, але свобода вимагає відповідальності. Ліс один, а умови господарювання різні. Обговорюються ціни на лісопродукцію, затрати на вивозку деревини, пальне… Розробка лісосік, переробка лісопродукції, поставка пиломатеріалів, охорона і безпека праці на підприємствах… Йдеться про допомогу учасникам АТО… Говориться про те, як, хто і з чим буде зустрічати новий рік. Про десятки, якщо не сотні, архіскладних завдань. Формується нова прозора реальність. Колективна й індивідуальна. На Волині твориться нова лісова політика. Василь Мазурик наголошує, що галузь має заробляти кошти, щоб садити і доглядати ліс, бо це її найголовніше найпершочерговіше завдання і, чи не вперше, заявляє, що з нового року лісівники Волині готові господарювати навіть при умові, коли держава перестане їх фінансувати. При цьому ще й самі готові фінансово підтримати українську державу, задля якої готові перемогти усі незгоди і труднощі.