20/08/2014
0Иногда я не знаю, что делать с такими статьями, которые приходят на мою почту. Сейчас я думаю, что их надо публиковать…: к золоту грязь не пристанет, а напоминание о том, что лес -народное добро, может уберечь от тюрьмы и позора многих … Может я не прав? Буду благодарен за совет… Я думаю сейчас мне пишут не меньше, чем на горячую линию Чернякова… Что со всем этим делать? М.П.
Гудуть Сіверським краєм недобрі чутки. Мовляв, у фермерів за лихого «царювання» губернатора Володимира Хоменка за оформлення землі вимагалося в бездонні кишені владоможців по 100 доларів за 1 гектар. А тепер, в період «боротьби з корупцією», панство змилостивилося — і бере на…20 доларів дешевше — по 80 «зелених» за 1 га.
На цьому нині «всебічно» розуміється заступник голови Чернігівської ОДА Костянтин Лубенцов.
Семенівські лісівники обурено цікавляться, за скільки пачок «зелених» купив свою посаду — директора Семенівського агролісгоспу — пройдисвіт Володимир Никончук, який залишив ганебний слід у колективі Чернігівського ОУЛМГ?! Чи ж писав він у своїх резюме, що лежали на столах у голови ОДА Володимира Івашка і його заступника Костянтина Лубенцова, про те, як грабував лісогосподарські підприємства?!
Цей діляга у 1998 -2000 р.р. очолював Уманський держлісгосп на Черкащині. Щомісяця кожен лісник привозив хапузі, як ханові, данину. Якось один лісник не зумів назбирати вказану суму, так був змушений свиню з власного двору зарізати, щоб розрахуватися з «паном». І тоді лісовий народ «повстав» : з незаперечними доказами уманські лісівники пішли до суду. І виграли його! Як не викручувався лісовий злодій Никончук, від Феміди не відкупився: на два роки опинився за гратами.
Та була у нього десь «нагорі» всесильна рука, що допомогла йому після тюрми вигулькнути у 2002 році вже на Чернігівщині — у Ніжинському держлісгоспі. І не простим-рядовим працівником, а головним інженером. Знову Никончук взявся за старе: набивав власну кишеню, лісничих підставляв (двох безневинних людей навіть з роботи вигнали). Він після тюремної школи був хитрим: жодного підпису на офіційних паперах не залишав. Та у 2009 році втік з Ніжина від гніву скривджених лісівничих родин.
Аж на Волинь забіг — «рука» знову підсобила. Тільки волинські лісівники його відразу «розкусили», дали презирливе прізвисько «Вовка- дерибанщик» і вигнали як профнепридатного…
За допомогою колишнього Голови Держкомлісагентства України Миколи Тимошенка «непотопляемый» Никончук знову приїхав на Чернігівщину. З 2009 до 2011 року він був директором Добрянського держлісгоспу і добив його «до ручки». Разом із сином організував приватне підприємство і поставив пилорами на місцевому консервному заводі. Займався сумнівним бізнесом, а держлісгосп зробив банкрутом з боргом 6 млн. грн. Зате за державні кошти (1,5 млн. грн.) змурував собі у Добрянці розкішний дім.
Кажуть, тодішній корумпованій владі такий Никончук був до снаги. У 2011 році він уже зверхньо дивився на своїх колег-лісівників… з посади радника Міністра оборони по військових лісах. Радив тому півтора роки — разом грабували військові лісгоспи. Злодійська рука таку ж злодійську миє: за цей період п. Никончук придбав собі японське авто за 450 тис. грн. ( непомітний чиновник!) і звів палац у Ніжині на 250 кв.м.
Після Майдану Никончук разом зі своїми покровителями, як щури, ховалися по норах і опинилися поза коритом. Відсиділися — і знову лізуть, щоб керувати і красти.
На Сході йде антитерористична операція.. Немало достойних працівників лісової галузі Чернігівщини мобілізовані і беруть участь у військових діях. А Никончук і ті, хто його в директорське крісло на владному «парашуті спустив», зневажили думкою лісівничого загалу.
Заступник голови ОДА Костянтин Лубенцов через всі перепони провів такого «цінного загребущого кадра». А голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв особисто представляв обуреним семенівським лісівникам цього пройдисвіта. Невже й Миколу Вікторовича, який двічі побував у зоні АТО, ввели в оману корумповані обласні чиновники?!
Зараз надзвичайно складна ситуація в державі . І люди повсюдно дуже різко реагують на будь-які прояви несправедливості. Нехай п. Никончук собі затямить: війна підлості не спише!…
Лісівники Семенівщини, Чернігівська область
Гудуть Сіверським краєм недобрі чутки. Мовляв, у фермерів за лихого «царювання» губернатора Володимира Хоменка за оформлення землі вимагалося в бездонні кишені владоможців по 100 доларів за 1 гектар. А тепер, в період «боротьби з корупцією», панство змилостивилося — і бере на…20 доларів дешевше — по 80 «зелених» за 1 га.
На цьому нині «всебічно» розуміється заступник голови Чернігівської ОДА Костянтин Лубенцов.
Семенівські лісівники обурено цікавляться, за скільки пачок «зелених» купив свою посаду — директора Семенівського агролісгоспу — пройдисвіт Володимир Никончук, який залишив ганебний слід у колективі Чернігівського ОУЛМГ?! Чи ж писав він у своїх резюме, що лежали на столах у голови ОДА Володимира Івашка і його заступника Костянтина Лубенцова, про те, як грабував лісогосподарські підприємства?!
Цей діляга у 1998 -2000 р.р. очолював Уманський держлісгосп на Черкащині. Щомісяця кожен лісник привозив хапузі, як ханові, данину. Якось один лісник не зумів назбирати вказану суму, так був змушений свиню з власного двору зарізати, щоб розрахуватися з «паном». І тоді лісовий народ «повстав» : з незаперечними доказами уманські лісівники пішли до суду. І виграли його! Як не викручувався лісовий злодій Никончук, від Феміди не відкупився: на два роки опинився за гратами.
Та була у нього десь «нагорі» всесильна рука, що допомогла йому після тюрми вигулькнути у 2002 році вже на Чернігівщині — у Ніжинському держлісгоспі. І не простим-рядовим працівником, а головним інженером. Знову Никончук взявся за старе: набивав власну кишеню, лісничих підставляв (двох безневинних людей навіть з роботи вигнали). Він після тюремної школи був хитрим: жодного підпису на офіційних паперах не залишав. Та у 2009 році втік з Ніжина від гніву скривджених лісівничих родин.
Аж на Волинь забіг — «рука» знову підсобила. Тільки волинські лісівники його відразу «розкусили», дали презирливе прізвисько «Вовка- дерибанщик» і вигнали як профнепридатного…
За допомогою колишнього Голови Держкомлісагентства України Миколи Тимошенка «непотопляемый» Никончук знову приїхав на Чернігівщину. З 2009 до 2011 року він був директором Добрянського держлісгоспу і добив його «до ручки». Разом із сином організував приватне підприємство і поставив пилорами на місцевому консервному заводі. Займався сумнівним бізнесом, а держлісгосп зробив банкрутом з боргом 6 млн. грн. Зате за державні кошти (1,5 млн. грн.) змурував собі у Добрянці розкішний дім.
Кажуть, тодішній корумпованій владі такий Никончук був до снаги. У 2011 році він уже зверхньо дивився на своїх колег-лісівників… з посади радника Міністра оборони по військових лісах. Радив тому півтора роки — разом грабували військові лісгоспи. Злодійська рука таку ж злодійську миє: за цей період п. Никончук придбав собі японське авто за 450 тис. грн. ( непомітний чиновник!) і звів палац у Ніжині на 250 кв.м.
Після Майдану Никончук разом зі своїми покровителями, як щури, ховалися по норах і опинилися поза коритом. Відсиділися — і знову лізуть, щоб керувати і красти.
На Сході йде антитерористична операція.. Немало достойних працівників лісової галузі Чернігівщини мобілізовані і беруть участь у військових діях. А Никончук і ті, хто його в директорське крісло на владному «парашуті спустив», зневажили думкою лісівничого загалу.
Заступник голови ОДА Костянтин Лубенцов через всі перепони провів такого «цінного загребущого кадра». А голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв особисто представляв обуреним семенівським лісівникам цього пройдисвіта. Невже й Миколу Вікторовича, який двічі побував у зоні АТО, ввели в оману корумповані обласні чиновники?!
Зараз надзвичайно складна ситуація в державі . І люди повсюдно дуже різко реагують на будь-які прояви несправедливості. Нехай п. Никончук собі затямить: війна підлості не спише!…
Лісівники Семенівщини, Чернігівська область
